- •Романюк а.С. Історія західних політичних вчень вступ
- •Глава 1. Концептуальна логістика розвитку політичних доктрин у XX ст.
- •1.1. Класифікація політичних доктрин
- •1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2. Політичні доктрини лібералізму
- •2.1. Загальні характеристики доктрин лібералізму та етапи їхнього розвитку
- •2.2. Соціальний лібералізм
- •2.3. Неолібералізм
- •2.4. Розвиток лібералізму в 90-х роках XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 3. Політична доктрина консерватизму
- •3.1. Загальна характеристика доктрини консерватизму та етапи її розвитку
- •3.2. Консерватизм першої половини XX ст.
- •3.3. Консерватизм другої половини XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Політичні доктрини націоналізму
- •4.1. Спільні ідеї (положення) націоналізмів
- •4.2. Плюралізм націоналізмів у першій половині XX ст.
- •4.3. Політична доктрина сіонізму
- •4.4. Афроамериканський націоналізм
- •4.5. Антиколоніальний націоналізм
- •4.6. Націоналізми етнічних груп
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Конфесійні суспільно-політичні доктрини
- •5.1. Суспільно-політична доктрина Римо-католицької церкви
- •5.2. Теологія визволення
- •5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Політична доктрина фашизму та націонал-соціалізму
- •6.1. Загальні та особливі характеристики фашизму і націонал-соціалізму
- •6.2. Політична доктрина італійського фашизму
- •6.3. Політична доктрина націонал-соціалізму в Німеччині
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 7. Політичні доктрини комунізму
- •7.1. Ленінський етап розвитку комунізму
- •7.2. Етап сталінізму
- •7.3. Процес десталінізації та повернення до ортодоксії
- •7.4. Стагнація ортодоксального комунізму, розвиток радикалізму та початок декомунізації
- •7.5. Сучасний стан розвитку міжнародного комунізму
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8. Політична доктрина соціал-демократії та неомарксизм
- •8.1. Розвиток політичної доктрини соціал-демократії у першій половині XX ст.
- •8.2. Розвиток демократичного соціалізму після Другої світової війни
- •8.3. Розвиток доктрини соціал-демократії наприкінці 80-х – на початку 90-х років XX ст.
- •8.4. Розвиток неомарксизму в XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 9. Політичні доктрини популізму
- •9.2. Аграрний популізм
- •9.3. Економічний популізм у країнах Латинської Америки
- •9.4. Політичний популізм у європейських країнах
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 10. Політичні доктрини фемінізму
- •10.1. Фемінізм "першої хвилі"
- •10.2. Фемінізм "другої хвилі"
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 11. Політичні доктрини екологізму
- •11.1. Розвиток доктрин екологізму науковцями, експертами
- •11.2. Міжнародні екологічні конференції
- •11.3. Партії зелених і екологічні громадські організації та ініціативи
- •Запитання для самоконтролю
- •Висновки
Запитання для самоконтролю
1. Які причини формування політичної доктрини популізму?
2. Чому популізм не можна трактувати як єдину, цілісну конструкцію?
3. На підставі чого можна розглядати аграрний популізм як складову частину популізму?
4. Чому популізм є своєрідним індикатором проблем у розвитку представницької демократії?
5. Економічний/господарський популізм спрямований на економічний розвиток суспільства, подолання бідності. Чому ж тоді його критикують?
6. Що спільного й особливого між популізмом і демагогією?
7. Які засоби, механізми, інститути здатні обмежити розви ток популізму?
8. Які причини існування політичного популізму?
9. Що таке антисистемний характер популізму?
10. Які політичні сили в Україні можна віднести до по пулі-стичних?
Глава 10. Політичні доктрини фемінізму
10.1. Фемінізм "першої хвилі"
10.2. Фемінізм "другої хвилі"
10.3. Фемінізм "третьої хвилі"
Термін "фемінізм" походить від лат. femina – "жінка". Означає рухи, доктрини й ідеології, які у своїй діяльності зосереджені на питаннях правової, політичної та суспільної рівності жінок з чоловіками. Термін вперше використали у XIX ст. як медичний; лише у XX ст. його почали застосовувати для означення/характеристики низки питань, котрі стосувалися рівноправності та емансипації жінок. В основу фемінізму покладено переконання про одвічну нерівність жінок і чоловіків та твердження, що жінки є об'єктом постійної дискримінації. Виявленням цього в суспільстві був: маскулінізм (лат. masculinus – чоловічий) – природний характер чоловічої домінації в суспільстві, маніфестація переваг чоловіків над жінками в питаннях сексу та всіх суспільних сферах; патріархат – доктрина, згідно з якою домінація чоловіків у політичній владі є наслідком їхньої домінації в сімейних справах (відповідно нерівність між статями трактували як природний результат) та мізогінія (грец. rnisos – відраза та gyne – жінка) – ненависть до жінок, яка виявлялась у критичному сприйнятті всього, що було пов'язане з жінками.
На думку Джейн Менсбрідж та Сьюзан Окін, фемінізм складно трактувати як систематизовану теорію, радше це – певна політична позиція. Водночас вони зазначають, що висновки, які зробили прибічники фемінізму, дають змогу уявити багато положень політичної філософії в цілком іншому вигляді та контексті, внаслідок чого традиційні політичні поняття можуть набувати іншого, додаткового значення, що загалом дає підстави ґрунтовніше сприймати та розуміти суспільні явища й процеси.
Спільним для всіх напрямів фемінізму є прагнення покласти край систематичному вивищенню чоловіків над жінками. З цією метою вони намагаються з'ясувати та показати всі існуючі, актуальні форми, приклади такої домінації, щоби суспільство могло припинити цю дискримінацію.
Головні/ключові запитання в фемінізмі такі: Внаслідок яких причин у суспільстві виникла чоловіча домінація? Чому вона отримала загальний/універсальний характер? Які її наслідки для жінок і суспільства загалом? У цьому контексті фемінізм приділяє велику увагу особистісному досвіду кожної жінки і з цього досвіду виводить більшість своїх оцінок/суджень.
Отже, фемінізм іманентно детермінований бути плюралістичним, тому його складно уявити як єдину, цілісну конструкцію. Від моменту виникнення фемінізму в XIX ст. його представниці почали трактувати проблеми приватного, особистого життя як суспільні, політичні проблеми і вирішувати їх засобами політичної боротьби. Тому фемінізм, порівняно з іншими політичними ідеологіями та доктринами, найбільше вплинув на "стирання"/усунення різниці між публічною та приватною сферою. Додатковою властивістю фемінізму можна вважати твердження, що зміни не прийнятного для жінок становища можуть відбутися лише внаслідок свідомої, спільної діяльності самих жінок.
