- •Романюк а.С. Історія західних політичних вчень вступ
- •Глава 1. Концептуальна логістика розвитку політичних доктрин у XX ст.
- •1.1. Класифікація політичних доктрин
- •1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2. Політичні доктрини лібералізму
- •2.1. Загальні характеристики доктрин лібералізму та етапи їхнього розвитку
- •2.2. Соціальний лібералізм
- •2.3. Неолібералізм
- •2.4. Розвиток лібералізму в 90-х роках XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 3. Політична доктрина консерватизму
- •3.1. Загальна характеристика доктрини консерватизму та етапи її розвитку
- •3.2. Консерватизм першої половини XX ст.
- •3.3. Консерватизм другої половини XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Політичні доктрини націоналізму
- •4.1. Спільні ідеї (положення) націоналізмів
- •4.2. Плюралізм націоналізмів у першій половині XX ст.
- •4.3. Політична доктрина сіонізму
- •4.4. Афроамериканський націоналізм
- •4.5. Антиколоніальний націоналізм
- •4.6. Націоналізми етнічних груп
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Конфесійні суспільно-політичні доктрини
- •5.1. Суспільно-політична доктрина Римо-католицької церкви
- •5.2. Теологія визволення
- •5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Політична доктрина фашизму та націонал-соціалізму
- •6.1. Загальні та особливі характеристики фашизму і націонал-соціалізму
- •6.2. Політична доктрина італійського фашизму
- •6.3. Політична доктрина націонал-соціалізму в Німеччині
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 7. Політичні доктрини комунізму
- •7.1. Ленінський етап розвитку комунізму
- •7.2. Етап сталінізму
- •7.3. Процес десталінізації та повернення до ортодоксії
- •7.4. Стагнація ортодоксального комунізму, розвиток радикалізму та початок декомунізації
- •7.5. Сучасний стан розвитку міжнародного комунізму
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8. Політична доктрина соціал-демократії та неомарксизм
- •8.1. Розвиток політичної доктрини соціал-демократії у першій половині XX ст.
- •8.2. Розвиток демократичного соціалізму після Другої світової війни
- •8.3. Розвиток доктрини соціал-демократії наприкінці 80-х – на початку 90-х років XX ст.
- •8.4. Розвиток неомарксизму в XX ст.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 9. Політичні доктрини популізму
- •9.2. Аграрний популізм
- •9.3. Економічний популізм у країнах Латинської Америки
- •9.4. Політичний популізм у європейських країнах
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 10. Політичні доктрини фемінізму
- •10.1. Фемінізм "першої хвилі"
- •10.2. Фемінізм "другої хвилі"
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 11. Політичні доктрини екологізму
- •11.1. Розвиток доктрин екологізму науковцями, експертами
- •11.2. Міжнародні екологічні конференції
- •11.3. Партії зелених і екологічні громадські організації та ініціативи
- •Запитання для самоконтролю
- •Висновки
Запитання для самоконтролю
1. Чим зумовлено існування авторитарного напряму в консерватизмі першої половини XX ст.?
2. У чому полягає сутність "консервативноїреволюції"?
3. Що спільного і в чому відмінність між автори тарним кон серватизмом першої половини XX ст. і націонал соціалізмом у Німеччині?
4. Поясність місце, роль та сутність традиціоналізму в консерватизмі.
5. Чим зумовлювався зв'язок між консерватизмом і релігією?
6. У чому сутність лібертаризму? Окресліть його позиціонування щодо неолібералізму та консерватизму.
7. Що спільного і в чому відмінність між патерналістським консерватизмом і соціальним лібералізмом?
8. Чим був зумовлений антикомунізм консерватизму?
9. Що таке неоконсерватизм?
10. Чи можемо ми говорити про кризу консерватизму наприкінці XX ст.?
Глава 4. Політичні доктрини націоналізму
4.1. Спільні ідеї (положення) націоналізмів
4.2. Плюралізм націоналізмів у першій половині XX ст.
4.3. Політична доктрина сіонізму
4.4. Афроамериканський націоналізм
4.5. Антиколоніальний націоналізм
4.6. Націоналізми етнічних груп
Термін "націоналізм" походить від лат. natio – "нація", що стосується групи людей зі спільним походженням або місцем народження. Відповідно націоналізм – це суспільно-політичний феномен, який визнає націю головним предметом/цінністю політики. Поняття "націоналізм" уперше використав у друкованому виданні 1789 р. французький єзуїт Августин Барруел (1741–1820).
Якщо у XIX ст. головна ідея націоналізму полягала у проголошенні окремішності своєї нації та розвиткові національної ідентичності, то у XX ст. такою ідеєю стало отримання нацією власної державності, коли індивіди мали жити в межах однієї спільної культури, спілкуватися єдиною мовою, визнавати спільну систему цінностей, бути відданими власній національній державі.
В розвитку націоналізму протягом XX ст. можемо виділити три етапи. Перший пов'язаний із розпадом світових імперій після Першої світової війни, що спричинило утворення багатьох держав національного типу. Водночас національні меншини, які не зуміли отримати власну державність, зазнали чутливої національної дискримінації, що спровокувало в них подальше піднесення національного руху.
Наступним етапом розвитку націоналізму був період 50–60-х років, коли в країнах Третього світу відбувався прискорений розвиток антиколоніалізму, спрямованого на отримання незалежності (протягом цього періоду здобули незалежність понад 70 країн).
Третім етапом розвитку націоналізму в XX ст. був кінець 80-х – початок 90-х років, зумовлений крахом соціалістичної моделі суспільного розвитку. Це призвело, з одного боку, до "визволення" від різних видів залежності країн народної демократії щодо колишнього СРСР. З іншого боку, СРСР, СФРЮ і Чехословаччина, які існували, з огляду на різні причини, як союзні держави, розпалися на окремі самостійні держави.
Кожен із зазначених етапів впливав на створення сприятливих умов для розвитку та ефективної діяльності націоналізмів не лише в країнах, яких стосувалися ці зміни, айв інших країнах (націоналістичні структури Шотландії (Сполучене Королівство), Каталонії та Країни Басків (Іспанія), Фландрії (Бельгія) для виправдання своїх сепаратистських вимог на зламі XX та XXI ст. посилаються на успішний розвиток нових незалежних держав Словенії, Естонії, Латвії та Литви).