- •1. Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами.
- •2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого само¬врядування: поняття, мета та правові основи.
- •3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачанням грошових фондів і підрозділяються:
- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •7. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура.
- •10. Місце фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13. Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття, структура та види.
- •15. Фінансово-правові відносини, їх зміст та особливості.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •18. Фінансова-правова відповідальність.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •7. Верховна Рада України розглядає річний звіту про виконання закону про Державний бюджет України – за поданням Кабінету Міністрів України.
- •23. Основні завдання та повноваження Державної фінансової інспекції України.
- •1) Виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:
- •26. Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27. Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого са¬моврядування.
- •33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
- •34. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійс¬нення запозичень.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прий¬няття та їх роль у формуванні бюджету.
- •1) Пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка повинна містити:
- •47. Звіт про виконання бюджету.
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом.
- •49. Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51. Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на до¬дану вартість.
- •18) Інші доходи.
- •4) У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної пунктом 1, - для такого платника податку, який є:
- •62. Ресурсні платежі.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66. Адміністрування податків: поняття та загальна характе¬ристика.
- •67. Правове регулювання обліку платників податків — фізич¬них та юридичних осіб.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків.
- •71. Поняття державних і місцевих видатків.
- •74. Правові засади загальнообов’язкового державного соціаль¬ного страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулю¬вання державного боргу.
- •82. Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків.
- •83. Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відно¬синах.
- •88. Поняття, правові засади та принципи валютного регулю¬вання.
- •1) Вивезення, переказування та пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
- •90. Суб’єкти валютного контролю та їх контрольні повнова¬ження.
82. Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України № 996/98 від 10 вересня 1998 року. При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. Функціонування цієї інституції було врегульовано Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».
З 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі — Закон).
Відповідно до Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому Законом, здійснює такі функції:
Веде реєстр учасників Фонду;
Акумулює кошти та здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;
Інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України;
Здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
Здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;
Бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;
Застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;
Здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;
Здійснює перевірки банків щодо дотримання законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб;
Надає фінансову підтримку приймаючому банку;
Здійснює прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення.
Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 Закону.
Фонд гарантує кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вклади гарантуються окремо у кожному із банків. У разі розміщення декількох вкладів в одному банку, гарантується сума всіх вкладів але не більше визначеного Законом розміру.
Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.
Згідно з Законом сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
З моменту заснування Фонду гарантована сума збільшувалась 11 разів і зросла у 400 разів.
