65. Місцеві податки та збори.

До місцевих податків належать:податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;єдиний податок.

До місцевих зборів належать:збір за провадження деяких видів підприємницької

діяльності;збір за місця для паркування транспортних засобів;туристичний збір.

Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

66. Адміністрування податків: поняття та загальна характе¬ристика.

Поняття організація адміністрування податків в Україні нове та потребує відповідного дослідження, як в історичному аспекті, так і з урахуванням сучасних умов і основ формування та реалізації податкової політики та конкретних закономірностей, принципів, процедур, що складають відповідні засади методології державного управління у сфері податкових відносин та контролю. Потребу в розробці методологічних засад державної політики у сфері адміністрування податків значною мірою зумовлено невизначеністю відповідних понять, принципів і підходів до вивчення зазначеної проблеми, що вказує на необхідність проведення наукових досліджень податкової політики в Україні й основ організації адміністрування податків, як її складової, та, відповідно, уточнення понятійного апарату, правових та управлінських механізмів реалізації.

Вихідним моментом у формуванні державної політики України має стати визначення первинних суб’єктів. Вони є носіями певних потреб, інтересів, на яких ґрунтується свідома суспільна діяльність. До об’єктів політики українські вчені відносять суспільні явища в їх різноманітних проявах і зв’язках з усім громадянським суспільством, на які спрямована діяльність суб’єктів політики, як реальна дійсність, характерні для неї суспільні відносини та система організації суспільства в цілому, її елементи, форми суспільного життя, сфера певних інтересів і суперечностей. У суспільстві суб’єктом і об’єктом політики можуть буди люди, соціальні верстви, групи, організації, рухи, колективи, суспільство в цілому [11, с. 11].

Група вчених вважає, що під податковою політикою необхідно розуміти діяльність держави у сфері оподаткування [78, с. 63]. Є й інші визначення сутності податкової політики, але зміст їх подібний. Та вони не відображають достатньою мірою її сутність. В основному вони зводяться до економічної політики. Узагальнюючи різні визначення, на думку автора, державну податкову політику можна розглядати як взаємопов’язану систему довгострокових і поточних цілей формування доходів держави, комплекс правового забезпечення та організаційних заходів для досягнення поставлених цілей щодо наповнення дохідної частини бюджету.

Реалізація державної податкової політики відбувається завдяки функціонуванню податкової системи та забезпечується управлінням податковими відносинами, яке спрямоване на сприяння зростанню рівня життя населення та забезпечення сталого розвитку економіки держави. Враховуючи складність зазначеної сфери податкових відносин, вважаємо, що основні напрями дослідження повинні бути зосереджені на вивченні й аналізі суперечностей податкових відносин в історичному аспекті та сучасних умовах, усіх механізмах існування та вдосконалення систем адміністрування податків.