31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого са¬моврядування.

Бюджетні права і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо управління бюджетною системою визначаються чинним законодавством. Органи - учасники бюджетного процесу відповідно до їхніх прав та обов'язків поділяють на такі групи :

Перша група - органи законодавчої і виконавчої влади. Законодавчий орган є відповідальним за прийняття закону (рішення) про бюджет, а виконавчий орган забезпечує розроблення проекту бюджету і його виконання.

Друга група - органи, які здійснюють оперативне управління бюджетом та контроль за його виконанням.

Третя група - органи, які беруть участь у формуванні дохідної частини бюджету, та органи, які здійснюють свої видатки за рахунок коштів бюджету. До таких органів належать міністерства та центральні органи виконавчої влади, які виконують функції головних розпорядників коштів державного бюджету.

Реалізація завдань і функцій Міністерства фінансів в адміністративних утвореннях здійснюється місцевими фінансовими органами. На рівні області відповідальним за організацію бюджетного процесу є головне фінансове управління обласної державної адміністрації. Структура фінансових управлінь зазвичай є типовою: бюджетне управління (відділ зведеного бюджету та міжбю-джетних відносин, відділ зведеного аналізу виконання бюджету, сектор доходів), управління фінансів невиробничої сфери (відділ фінансів соціально-культурної сфери, відділ фінансів програм соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення), управління фінансового, інформаційного і господарського забезпечення та фінансів органів влади (відділ бухгалтерського обліку, звітності і контролю, відділ фінансів місцевих органів влади й управління та юридичного забезпечення) тощо.

Фінансове управління районних, міських державних адміністрацій є обов'язковим структурним підрозділом та низовою ланкою системи фінансових органів. Районне, міське фінансове управління забезпечує реалізацію державної фінансової бюджетної та податкової політики в інтересах територіальної громади й підпорядковується як районній, міській державній адміністрації, так і відповідному фінансовому органу вищого рівня.

32. Складові частини бюджету.

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду

Це визначення надає чинний Бюджетний кодекс України.

Бюджет може розглядатися з різних поглядів:

1) з матеріального погляду бюджет – це грошовий фонд держави/територіальної громади;

2) з економічного погляду бюджет – це економічні відносини з приводу формування та використання коштів;

3) з формального погляду бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів держави/територіальної громади протягом певного періоду;

4) з правового погляду бюджет затверджується певним НПА (Держбюджет – законом, місцевий – рішенням місцевої ради);

5) з політичного погляду бюджет ухвалюється представницьким органом, сформованим із представників різних політичних партій, кожна з яких має власну програму, у тому числі, й власний погляд на питання формування та використання бюджету.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

підгрупа 2 – надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;

підгрупа 3 – плата за оренду майна бюджетних установ;

підгрупа 4 – надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 – благодійні внески, гранти та дарунки;

підгрупа 2 – кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів;

підгрупа 3 – кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.