Розкладання паличок (або брусочків) відповідно заданому зразку.

Обладнання. 18 паличок по 9 червоного та білого кольорів.

Мета обстеження. Обстежують особливості діяльності (діє свідомо, зіставляючи з зразком, або механічно, розкладаючи палочки навмання); працездатність; інтерес до виконання завдання; відношення до своїх успіхів та невдач.

Процедура проведення. Перед дитиною розкладають 6 паличок: 3 червоного та 3 білого кольорів. При цьому звертають увагу на характер чередування кольорів: ЧБЧБЧБ. Потім дають інструкцію: « Будуй заборчик так само». Після цього перед дитиною кладуть 9 паличок двох кольорів в іншому порядку: ЧББЧББЧББ. Дається те ж завдання: «Будуй заборчик так само». Третє із пропонованих дітям сполук : ЧБЧББЧБЧББ.

Аналіз результатів. Діти з нормальним розумовим розвитком до 4-5 років виконують перші два завдання. Вони уміють користуватися зразком, зіставляючи з ним свою роботу, знаходити помилки. Третє завдання здається для них важким. Діти з не достатком уваги, порушеннями просторової орієнтації допускають помилки при виконанні цих завдань. Однак, в порівнянні від розумово відсталих, вони намагаються знайти закономірність чередування паличок та переживають свої невдачі.

Діти із затримкою психічного розвитку розуміють завдання, з інтересом виконують його, але потребують постійної організуючої допомоги (мімікою невдовольства, словами «Уважніше» та т.п.).

Розумово відсталі діти і в 5-6 років відчувають труднощі при необхідності зрозуміти інструкцію та часто приступають до роботи без зрозуміння її мети: розкладають палочки довільно, не співвідносячи із заданим зразком. Дія дітей носить стереотипний характер. Це виражається в тому, що вони переносять в нову ситуацію свій минулий досвід в незмінному виді: правильно виконавши перше завдання, використовують це й же принцип чередування брусочків різних кольорів при виконанні наступних завдань того ж типу. Діяльність декілька покращується в тому випадку, якщо показ (демонстрація) з'єднується з практичними діями самої дитини. Третє завдання розумово відсталими без допомоги (тобто самостійно) зовсім не виконується. Навіть допомога в виді багатократного показу та спільних з дорослими дій оказується малоефективною. Зі сторони обстежуваного обов'язковий поетапний контроль за виконанням завдання.

Заповнення різними об’ємними геометричними тілами «почтового ящика»

Обладнання. «Почтовий ящик» не великого розміру (20х15 см). Це може бути дерев'яна або пластмасова коробка. В кришці зроблені отвори, які підходять до форми різних об’ємних геометричних тіл.

Мета обстеження. Виявляють сформованість сприйняття форми, уміння виділяти площинну форму із об’ємної та порівнювати її з отвором; здатність робити аналіз положення фігур в просторі; способи виконання завдання (наугад, шляхом примірювання, зорового співвідношення); уміння використовувати допомогу ( усні пояснення, показ, гуртове виконання); вольові зусилля при досягненні мети; наявність та стійкість інтересу до завдання; ведучу руку; спритність та точність тонких рухів рук; заінтересованість в правильному виконанні завдань.

Процедура проведення. Перед дитиною ставлять коробку з фігурами. Потім їх виймають. Експериментатор бере одну із фігур, показує її основу, обводить відповідний по формі отвір та опускає в неї фігуру. Жестом пропонує продовжити роботу. Може бути дана і усна інструкція: «Опусти всі фігури в коробку». Починати показ пропонуємо із самих простих фігур (циліндр з основою кола, призма з основою трикутник та т.п.).

Аналіз результатів. Діти з нормальним розумовим розвитком старше 4 років діють шляхом примірювання, тобто прикладають фігуру до отвору. Тільки декілька дітей цього віку затримуються на стадії проб. Це виражається в спробах проштовхнути в отвір першу попавшу фігуру без урахування її форми. Діти старші 5 років уже користуються зоровим співвідношенням. На шляху з цим зберігається і примірювання. Важливо врахувати ступінь покращення роботи під впливом вказаної допомоги (спільні дії, усні пояснення) та т.п.).

Діти з затримкою психічного розвитку проявляють інтерес до завдання та починають виконувати його без додаткових спонукань. До 6 років вони здатні діяти на основі зорового співвідношення, але багатьом з них потрібна організуюча допомога дорослого.

Розумово відсталі діти 5 - 6 років – літнього віку силою заштовхують фігури в непідходящі отвори. Навіть у віці 7 – 8 років багато з дітей діють шляхом проб. Тільки у декількох з’являється примірювання. Виконання завдання на основі зорового співвідношення частіше всього в цьому віці їм не доступне.