4. Контент-аналітичні дослідження в срср та в Україні

Деякі вчені вважають, що в Росії якісно-кількісні методи вивчення документів (тобто якийсь прообраз контент-аналізу) з'явилися ще раніше, ніж в Америці. Але, здається, це не так. Подивимось, які ж приклади наводять ці дослідники. Ю.П.Воронов вважає, що першим прикладом якісно-кількісного аналізу змісту була обробка листів переселенців, яку зробили в Х1Х столітті М.М.Романов та В.Н.Григор'єв. Вони, пише Ю.П.Воронов, дістали з цих листів цифрові дані й склали статистичні таблиці. Але більш грунтовний аналіз праць як в’ятського губернського земського статистика М.М.Романова, так і В.Н.Григор'єва, які досліджували причини, хід та наслідки переселення російських селян у Сибір, показує, що в них відсутній якісно-кількісний аналіз будь-яких документів. Листи ж переселенців використовувалися тільки як ілюстраційний матеріал при з'ясуванні причин і наслідків переселенського руху. Можна зазначити, що якісно-кількісний метод аналізу документів набув більш-менш широкого розвитку десь у 70-ті рр. нашого століття.

Звичайно, були якісь спроби таких досліджень і раніше — у 20-х рр. Але ці дослідження не можна повною мірою назвати контент-аналітичними. Наприклад, Л.С.Виготський некількісним методом аналізував у своїй праці "Психологія мистецтва" оповідання І.Буніна. Він розчленував текст на ряд епізодів і дав графічну схему диспозиції і композиції оповідання.

Цікавим виявляється також і здійснене під керівництвом професора І.Н.Шпільрейна в Державному інституті експериментальної психології дослідження під назвою "Мова червоноармійця". Метою дослідження було встановити насамперед словник червоноармійця і словник політвпливової роботи, усної і письмової, методом було обране статистичне вивчення зафіксованого тесту. Об'єктом аналізу були матеріали газети "Красный воин", стенограми політзанять червоноармійців, їх листи до редакції газети. Вчені склали словник, який червоноармієць використовує в політичній сфері. Туди ввійшли біля 6500 слів. Дослідники встановили, що усна і письмова мова червоноармійців відрізняється від газетної більшою кількістю дієслів та прислівників і меншою — іменників та прийменників. Ця різниця, на думку вчених, заважала сприйманню червоноармійцями газетного тексту. Було також кількісно проаналізовано розподіл тем у листах червоноармійців і кількість помилок у цих листах (у середньому 0,2 помилки на 1 слово. Для порівняння — в учнів середньої школи в тому ж 1926 році — 0,1 помилки на 1 слово). Автори праці дають чітке визначення всіх використаних методик, вміщують "Інструкцію з обробки червоноармійських листів, друкованих текстів і стенограм". В цілому ж, можна сказати, що контент-аналіз вченими у той час майже не використовувався і серйозних його розробок немає.

Ще гіршим був стан розвитку контент-аналізу в 30-50 роки ХХ ст. Соціологія була в той час визнана буржуазною наукою, і це не тільки загальмувало, а й поклало край розробці багатьох соціологічних методів. Серед контент-аналітичних досліджень в той час можна назвати працю — В.Н.Касаткіна "Теорія сновидіння". Автор протягом 30-50-х років з медико-психологічною метою провів тематичний аналіз змісту 4000 записаних сновидінь здорових і хворих людей.

Але наприкінці 60-х рр. інтерес до контент-аналізу різко підвищився. З’явилося відразу декілька центрів контент-аналітичних досліджень: Москва, Ленінград, Новосибірськ, Тарту. На Україні таких центрів не було.

У цілому, підбиваючи підсумки розгляду контент-аналітичних досліджень у Радянському Союзі, можна погодитися з думкою В.Є.Семенова і поділити розвиток контент-аналізу в СРСР на три етапи:

1) Нестрогий якісно-кількісний аналіз змісту документів у соціолого-журналістських та психологічних цілях (до 60-х рр. ХХ ст., в основному в 20 рр.: В.А.Кузьмичев, І.Н.Шпільрейн, Н.А.Рибников та ін.),

2) Контент-аналіз, який використовував техніку берельсонівського типу і застосовувався вузькою групою дослідників в основному у соціологічних цілях,

3) Поява вітчизняного строгого якісно-кількісного аналізу документів, який застосовується вченими в різних науках (з початку 70-х рр.).

Щодо контент-аналітичних досліджень на Україні, то тут, на жаль, пишатися нема чим. Про контент-аналіз писалося дуже мало. Про нього згадували у своїх працях В.І.Волович, В.Ф.Шевченко, деякі інші автори. Але це були саме побіжні згадки, бо вчені ставили у своїх працях зовсім інші завдання, ніж вивчення контент-аналізу. Так, у кандидатській дисертації В.Ф.Шевченка "Соціологічні дослідження в газетній творчості" про контент-аналіз говориться тільки на прикладах вивчення А.В.Барановим газети "Известия" і групою естонських вчених газети "Едазі". Але і тут автор зауважує: "аналіз текстів не повинен скочуватися до схожості з набором технічних прийомів для пресловутого "маніпулювання" свідомістю людей, вироблених теоретиками буржуазної пропаганди з метою підвищити її коефіцієнт корисної дії". Навіть у двох оглядових збірках праць з соціології на Україні "Соціологія на Україні" і "Соціологічні дослідження" не знайшлося місця для статей про аналіз змісту.

Серед нечисленних робіт з контент-аналізу можна назвати розділ "Метод контент-аналізу тексту", що був написаний Н.В.Костенко у колективній монографії науковців Інституту філософії АН УРСР "Масова інформація і громадська думка молоді", а також статтю того ж автора "Контент-аналіз" у виданому в Україні "Соціологічному довіднику".

У монографії йшла мова про контент-аналіз газет "Комсомольская правда" і "Комсомольское знамя" за 1986-1987 рр. У вибірку для аналізу потрапили 80 номерів газет, у яких містилися 540 проблемних ситуацій. Саме ці ситуації і стали предметом дослідження. Був також проведений оперативний аналіз програми "...До 16 и старше". Вчені виділили п'ять блоків, які складалися з 70 категорій. Перший блок розглядав формальний опис масиву текстів, другий реєстрував загальні характеристики проблемної ситуації, третій аналізував суб'єктів, що брали участь у таких ситуаціях, четвертий реєстрував хід розвитку конфлікту, п'ятий фіксував авторські прийоми опису.

Отже, треба констатувати, що в Україні ще бракує наукової літератури про контент-аналітичні дослідження, і це ставить певні перешкоди на шляху розвитку контент-аналізу.

Висновки

Таким чином, усі методи аналізу змісту мас-медіа можна поділити на дві групи. Перша — це класичні, традиційні методи аналізу. До цієї групи входить професійний журналістський аналіз тексту, біографічний, історичний, літературний, лінгвістичний методи. За допомогою цих методів можна, зберігаючи власні особливості кожного документу, вивчати їх у тому напрямку, який необхідний дослідникові. Але при цьому виникає небезпека, що вчений — свідомо чи несвідомо — може інтерпретувати результати дослідження згідно своїм уявленням. Таким чином, ті, хто аналізував один і той же масив документів з однаковою метою могли дійти до навіть протилежних висновків.

Подолати суб'єктивізм класичних методів можна за допомогою другої групи, яка включає в себе формалізований метод аналізу змісту — контент-аналіз. Цей метод за допомогою квантифікаційних процедур дозволяє дійти більш об'єктивних, незалежних від думок дослідника висновків.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення класичних методів аналізу змісту.

2. Які є вади у класичних методів аналізу?

3. Що таке внутрішній і зовнішній аналіз змісту?

4. Назвіть різновиди класичних методів аналізу.

5. Чим відрізняється професійний журналістський аналіз змісту?

6. Наведіть приклад ефективного використання біографічного методу.

7. У чому полягає історичний метод вивчення текстів?

8. Що вивчається за допомогою літературного методу?

9. Чим відрізняється контент-аналіз від класичних методів?

10. Коли і як виник метод контент-аналізу?

11. Назвіть найбільш яскраві приклади контент-аналізу.

12. Які напрямки у контент-аналізі виділилися після другої світової війни?

Література

Коробейников В.С. Редакция и аудитория: Социологический анализ. - М.: Мысль, 1983. - C. 116-153.

Лазутина Г.В. Технология и методика журналистского творчества: Метод. указания к курсу «Теория и практика советской журналистики» для студентов-заочников фак-в и отд-й журналистики гос. ун-тов. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. — 79 с.

Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук / Пер. с франц.; Под ред. В.А.Туманова и В.П.Казимирчука. - М.: Прогресс, 1972. - С. 325-326.

Рабочая книга социолога / Отв. ред. Г.В. Осипов. - М.: Наука, 1976. - С. 319.

Федотова Л.Н. Контент-аналитические исследования средств массовой информации и пропаганды: Учеб.-метод. пособие по курсу «Методика конкретно-социологических исследований и журналистика». — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. — 77 с.