Опорні конспекти Людина і світ / Опорний конспект / 6. Соціальна мобільність

Тема: Соціальна мобільність

План

1. Поняття соцілаьної мобільності.

2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.

Соціальна мобільність – це будь-який перехід індивіда, групи або соціального об’єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої, в результаті чого соціальне становище індивіда або групи змінюється.

Типи соцілаьної мобільності:

1. Вертикальна мобільність – сукупність взаємодій, які сприяють переходу індивіда з одного соціального шару в інший.

2. Горизонтальна – перехід індивіда від однієї соціальної позиції до іншої, що перебуває на тому самому рівні.

Соціальну мобільність зумовлюють такі обставини:

• структурні зрушення в економіці;

• зміни характеру й змісту суспільного розподілу праці й відносин власності;

• послаблення закріпленості працівників за соціально та економічно нерівноцінними видами діяльності.

Соціальній мобільності сприяють такі умови:

• соціальне походження;

• фінансові можливості;

• наявність престижних позицій;

• освіта.

Шляхи, якими відбувається переміщення людей з одних соціальних груп до інших, називають каналами соціальної мобільності, чи соціальними ліфтами.

Соціальна мобільність може відбуватися різними шляхами: економічним, політичним, військовим, церковним, шлюбним, у галузі науки та имистецтва.

Соціальна мобільність залежить від структури суспільства і від самого індивіда.

Соціальна мобільність в межах одного суспільства на окремих етапах його розвитку може бути різною.

Спілкування та співробітництво відіграють важливу роль у соціальному житті людини та є єдиною позитивною перспективою розвитку соціуму.

Соціальна комунікація – це обмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції.

Цей обмін зумовлений рядом соціально значущих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.

Функції соціальної комунікаці:

1. Інформаційна (інформація про предмети, властивості, явища, дії, процеси в суспільстві).

2. Експресивна ( здатність передавати оціночну інформацію про предмети або явища).

3. Прагматична (засіб, якийц спонукае людину до певної дії та реакції).

Комунікативність – сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.

Компоненти комунікативності:

• комунікабельність (здатність легко вступати в контакт і відчувати задоволення від процесу комунікаціЇ),

• відчуття соціальної спорідненості (людина не проитставляє себ, власний досвід, а обєднується зі співрозмовником),

• альтруїзм (перевага інтересів співрозмовника),

• доброзичливість (здатність не лише відчувати ,а й виявляти уважність, симпатію, уміння приймати іншого, гтовність підтримати інших).

Контрольні запитання:

1. Чи можливі зміни в соціальній структурі суспільства?

2. Що таке соціальна мобільність?

3. Назвіть обставини, умови, шляхи, якими відбувається соціальна мобільність?

4. Яку роль відіграє спілкування в процесі соціалізації людини?

5. Що таке соціальна комунікація?

6. Наявністю яких компонентів, на ваш погляд, характеризується комунікативність?

Література:

1. Арцишевський Р.А.Світ і людина:_К.: „АртЕк”, 1996

2. Людина і світ: Підручник/Л.В.Губерський,В.Г.Кремінь, та ін. К., 2001

3. Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Людина і світ, К., 2011

4. Вілков В. Людина і світ, Х., 2001

5. Бізбіз Т.О., Людина і світ, 11 клас, розробки уроків, Х., 2010

6. Бондаренко Я. Г., Людина і світ, 11 клас, розробки уроків, Х., 2011