Тема I: «Українська мова – національна мова українського народу».

План

1. Державотворча роль мови.

2. Що таке мова. Форми її вираження.

3. Функції мови.

4. Мовні обов’язки громадян.

5. Літературна мова та її норми.

6. Українська мова в системі слов’янських мов.

7. Скорботний календар української мови.

8. Розвиток української мови, її престиж і перспективи розвитку.

Словникова робота

Етнос – народ;

білінгвізм – двомовність;

аналіз – розчленування цілого на частини;

синтез – поєднання результатів аналізу;

індуктивний метод – передбачає перехід від часткового до загального;

дедуктивний метод – перехід від загального до окремих висновків;

1. Державотворча роль мови.

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 травня 1996 року.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Стаття 12.

Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

Рішенням конституційного суду України від 14 грудня 1999 року:

«Положення Конституції України зобов’язане застосовувати українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб…»

2. Що таке мова.

Мова – найважливіший засіб людського спілкування, це пізнання світу, обмін думками, передача досвіду іншим поколінням.

Мова – явище суспільно-соціальне.

Національна мова охоплює загальнонародну українську мову: літературну, розмовну, жаргонну, діалектну.

Мова живе і функціонує тільки в мовленні. Мова тісно зв’язана з думками, без мови їх просто не буде.

Існує дві форми вираження мови: усна і писемна.

3. Функції мови:

• комунікативна – для спілкування;

• мислетворча – оформляємо думки;

• пізнавальна(гносеологічна) – пізнавальна;

• номінативна – називаємо все що нас оточує;

• емоційна – через мову виявляємо емоції;

• виражальна – через мову виражаємо коефіцієнт інтелекту;

• об’єднуюча – через мову об’єднує людей за видами діяльності;

Українська мова – державна мова України, вона рідна майже 50 мільйонів чоловік, в ній близько 135 тисяч слів и понад 300 тисяч пісень.

4. Мовні обов’язки громадян.

Кожен з нас повинен пам’ятати свої обов’язки:

вивчати мову все своє життя, вивчати її слухати радіо, допомагати вивчати мову тим, хто бажає її знати, поважати і цінувати інші мови. Ставлення до рідної мови повинне бути як до рідної матері, а саме: її любити не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.

5. Літературна мова та її норми.

Літературна мова – це вища форма вияву української національної мови, відшліфована форма загальної народної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормований стиль, стандартність, розвинена система слів.

Іван Петрович Котляревський вважається основоположником , зачинателем української літературної мови, а сучасної Тарас Шевченко.

6. Українська мова в системі слов’янських мов.

7. Скорботний календар української мови

		Скорботний календар української мови
1654 рік	Відразу після Переяславської Ради царський уряд розпочав наступ на українську духовність, вважаючи її ліквідацію запорукою знищення української нації
1720 рік	Петро І заборонив книгодрукування українською мовою
1729 рік	Петро ІІІ звелів переписати всі державні постанови і розпорядження українською мовою
1763 рік	Катерина ІІ заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській Академії
1863 рік	Валуєвський циркуляр про заборону друкування і розвиток українського театру
1876 рік	Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури
1888 рік	Указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами
1895 рік	Заборона друкувати дитячі книги
1933 рік	Телеграма Сталіна про припинення “українізації”
1958 рік	Закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів
1983 рік	Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік”(“Андроповський указ”)
1990 рік	Прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної