- •5. Контрольні запитання.
- •V. Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання.
- •V. Контрольні запитання.
- •Біографічні відомості.
- •Аналіз творчості.
- •3. Аналіз роману "Диво".
- •4. Контрольні запитання.
- •Теорія літератури.
- •Історія написання роману «Мальви».
- •3. Контрольні запитання.
- •III. Контрольні запитання.
- •1.Теорі літератури. Словникова робота.
- •3. Представники української діаспори.
- •4. Контрольні запитання.
V. Контрольні запитання.
-
Які події вплинули на розвиток літературної діяльності М. Хвильового?
-
Що призвело до морального занепаду Хвильового? 3. Трагічний кінець Хвильового як митця і людини - випадковість чи закономірність?
4. Які риси вдачі й характеру спонукали письменника до різких вчинків і дій?
5. Чому письменник вживає однакові фрази, синтаксичні конструкції, описуючи дії та вчинки братів — ідеологічних ворогів? Чи схожі вони (внутрішньо) між собою? Як ставляться до матері?
6. Як, за новелою Хвильового, впливають соціальні умови на формування характеру людини, в даному разі, синів матері? Чи переконливою видається вам логіка описаних автором подій?
Література:
1. Бурляй Ю. Правда про смерть Хвильового // Київ, 1995. - №6. -С. 140-142.
-
Жулинський М. Г. Микола Хвильовий. -К., 1991.
-
Шемер В. Микола Хвильовий. Життя та творчість. «Я (романтика)» // Укр. мова та літ., 2000 - №34. - С. 1-5.
Тема. Ідейно - естетичні шукання в українській літературі 20-х — початку
80-х рр. XX ст. Творчість Григорія Косинки. «За земельку», «Політика». В.Підмогильний. «Собака», «Проблема хліба»
План
-
Біографічні відомості Григорія Косинки.
-
Творчість письменника.
-
Біографічні відомості Валер’яна Підмогильного.
-
Творчість письменника.
-
Контрольні запитання.
І. Біографічні відомості Григорія Косинки.
Справжнє ім'я — Стрілець Григорій Михайлович
29 листопада 1899р. — народився в селі Щербанівка Обухівського району Київської області в селянській родині.
-
р. — після закінчення двокласної школи в селі Красному працював писарчуком у волості.
-
р. — вирушив до Києва на заробітки. Працював чистильником чобіт, канцеляристом і закінчив вечірні гімназіальні курси.
1919 р. — у газеті «Боротьба» під псевдонімом Косинка було надруковано автобіографічне оповідання «На буряки».
-
р. — став студентом історико-філологічного факультету КІНО (Київського інституту народної освіти). У цей же час входив до творчої групи «Гроно», представники якої серед мистецьких течій вирізняли імпресіонізм і футуризм.
-
р. — опублікував першу збірку новел «На золотих богів». Цього ж року через матеріальну скруту був змушений залишити навчання в інституті. Працював редактором у різних журналах, у сценарному відділі Київської кінофабрики, актором на радіо.
-
р. — з'явилася друком збірка новел «Заквітчаний сон».
-
р. — намагався опублікувати другу книгу «Новели дезертира», але отримав відмову.
1924—1926 рр. — був членом літературного угруповання Ланка» (у 1926 воно було перейменовано на «Марс» (Майстерню революційного слова). 1925—1929 рр. — поява збірок новел «Мати», «В житах», «Політика», «Вибрані оповідання».
5 листопада 1934 р. — арештований і звинувачений «в організації підготовки терористичних актів проти працівників радянської влади».
-
грудня 1934 р. — розстріляний після вироку військової колегії Найвищого суду Союзу РСР
-
жовтня 1957 р. — посмертно реабілітований.
ТВОРИ, НА ЯКІ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ «На золотих богів», «В житах», «Мати», «Змовини», «Серце», «Фавст», «Постріл», «Політика», «Місячний сміх», «Гармонія».
ІІ. Творчість письменника.
Григорій Косинка — майстер імпресіоністичної новели, своїми літературними учителями вважав В. Стефаника, В. Винниченка, С. Васильченка, К. Гамсуна.
Однією з центральних проблем прози цього періоду залишалася споконвічна для української літератури проблема людини і землі. У нових умовах вона поліфонічно звучала насамперед у новелах Григорія Косинки (1899-1934). Герой оповідання «Політика» — голова комнезаму Мусій Швачка, натура діяльна, непідкупна, рішуча. Свідомий свого обов'язку комуніста, Мусій Швачка у вирішальний момент сам дає бій цілому роду багатіїв. Він твердо переконаний у правоті ленінської політики і за неї віддає життя. Болісний роздум автора над причинами руйнування ілюзій щодо наслідків недавніх революційних битв — ось головний нерв оповідання. Складна дійсність відтворена митцем з позицій істини і глибоким розумінням психології тих, хто жив нею. Саме оця відданість істині, правді життя і стала чи не першою причиною трагічної загибелі Г. Косинки.
Творчість письменника — це естетична система, пов'язана з філософією, історією, релігією, традиціями, літературними методами та стилями.
Аналіз новели Г. Косинки «За земельку».
-
У чому ви вбачаєте оригінальність композиції новели?
-
Які художні деталі сприяють розкриттю ідейного змісту твору?
-
Як трактується в новелі «історія гріха»?
-
У невеликому за обсягом творі письменник зумів показати психологію різних людей: молодого, його батька, Палазі, Гальки, матері молодої, гостей. Яким чином це робить Г. Косинка?
ІІІ. Біографічні відомості Валер’яна Підмогильного 2 лютого 1901 р. — народився Валер'ян Петрович Підмогильний у с. Чаплі на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область).
-
р. — закінчив Катеринославське реальне училище; у журналі «Січ» надрукував оповідання «Гайдамака» та «Ваня».
-
р. — з'явилася друком перша збірка новел.
1921—1922 рр. — навчався в Катеринославському університеті на математичному та правничому факультетах, але змушений був залишити навчання, працював учителем, редактором у кількох видавництвах. .
У 20-ті роки були опубліковані такі твори Підмогильного: повість «Остап Шаптала» (1921), збірки новел «Син» (1923), «Військовий літун» (1924), «Третя революція» (1925), «Проблема хліба» (1927), романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930).
1934 р. —- «Повість без назви».
8 грудня 1934 р. — В. Підмогильний був заарештований, звинувачений (як багато інших українських митців) у причетності до вбивства С. Кірова, засуджений на десять років каторжних робіт та вивезений на Соловки.
3 листопада 1937 р. — був розстріляний в урочищі Сандормох Медвежегорського району Карелії.
ІV. Творчість письменника.
Романи «Місто», «Невеличка драма»; «Повість без назви»; оповідання «Син»; новели «Історія пані Ївги», «Військовий літун».
В. Підмогильний — блискучий перекладач. Його переклади творчості французьких класиків: Дідро, Доде, Бальзака, Берна, Гюго, Мопассана, Меріме, Флобера та інших — збагатили українського читача.
Підмогильний — творець інтелектуально-психологічної орнаментальної прози із романтично-імпресіоністичним забарвленням.