V. Контрольні запитання.

1. Які події вплинули на розвиток літературної діяльності М. Хвильового?

2. Що призвело до морального занепаду Хвильового? 3. Трагічний кінець Хвильового як митця і людини - випадковість чи закономірність?

4. Які риси вдачі й характеру спонукали письменника до різких вчинків і дій?

5. Чому письменник вживає однакові фрази, синтаксичні конструкції, описуючи дії та вчинки братів — ідеологічних ворогів? Чи схожі вони (внутрішньо) між собою? Як ставляться до матері?

6. Як, за новелою Хвильового, впливають соціальні умови на формування характеру людини, в даному разі, синів матері? Чи переконливою видається вам логіка описаних автором подій?

Література:

1. Бурляй Ю. Правда про смерть Хвильового // Київ, 1995. - №6. -С. 140-142.

2. Жулинський М. Г. Микола Хвильовий. -К., 1991.

3. Шемер В. Микола Хвильовий. Життя та творчість. «Я (романтика)» // Укр. мова та літ., 2000 - №34. - С. 1-5.

Тема. Ідейно - естетичні шукання в українській літе­ратурі 20-х — початку

80-х рр. XX ст. Творчість Григорія Косинки. «За земельку», «Політика». В.Підмогильний. «Собака», «Проблема хліба»

План

1. Біографічні відомості Григорія Косинки.

2. Творчість письменника.

3. Біографічні відомості Валер’яна Підмогильного.

4. Творчість письменника.

5. Контрольні запитання.

І. Біографічні відомості Григорія Косинки.

Справжнє ім'я — Стрілець Григорій Михайлович

29 листопада 1899р. — народився в селі Щербанівка Обухівського району Київської області в селянській родині.

1913. р. — після закінчення двокласної школи в селі Крас­ному працював писарчуком у волості.

1914. р. — вирушив до Києва на заробітки. Працював чис­тильником чобіт, канцеляристом і закінчив вечірні гімназіаль­ні курси.

1919 р. — у газеті «Боротьба» під псевдонімом Косинка було надруковано автобіографічне оповідання «На буряки».

1921. р. — став студентом історико-філологічного факуль­тету КІНО (Київського інституту народної освіти). У цей же час входив до творчої групи «Гроно», представники якої серед мистецьких течій вирізняли імпресіонізм і футуризм.

1922. р. — опублікував першу збірку новел «На золотих богів». Цього ж року через матеріальну скруту був змушений залишити навчання в інституті. Працював редактором у різних журналах, у сценарному відділі Київської кінофабрики, акто­ром на радіо.

1923. р. — з'явилася друком збірка новел «Заквітчаний сон».

1924. р. — намагався опублікувати другу книгу «Новели дезертира», але отримав відмову.

1924—1926 рр. — був членом літературного угруповання Ланка» (у 1926 воно було перейменовано на «Марс» (Май­стерню революційного слова). 1925—1929 рр. — поява збірок новел «Мати», «В жи­тах», «Політика», «Вибрані оповідання».

5 листопада 1934 р. — арештований і звинувачений «в ор­ганізації підготовки терористичних актів проти працівників радянської влади».

18. грудня 1934 р. — розстріляний після вироку військової колегії Найвищого суду Союзу РСР

19. жовтня 1957 р. — посмертно реабілітований.

ТВОРИ, НА ЯКІ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ «На золотих богів», «В житах», «Мати», «Змовини», «Серце», «Фавст», «Постріл», «Політика», «Місячний сміх», «Гармонія».

ІІ. Творчість письменника.

Григорій Косинка — майстер імпресіоністичної новели, своїми літературними учителями вважав В. Стефаника, В. Винниченка, С. Васильченка, К. Гамсуна.

Однією з центральних проблем прози цього пе­ріоду залишалася споконвічна для української лі­тератури проблема людини і землі. У нових умовах вона поліфонічно звучала насамперед у новелах Григорія Косинки (1899-1934). Герой оповідання «Політика» — голова комнезаму Мусій Швачка, натура діяльна, непідкупна, рішуча. Свідомий свого обов'язку комуніста, Мусій Швачка у вирі­шальний момент сам дає бій цілому роду багатіїв. Він твердо переконаний у правоті ленінської полі­тики і за неї віддає життя. Болісний роздум автора над причинами руйнування ілюзій щодо наслідків недавніх революційних битв — ось головний нерв оповідання. Складна дійсність відтворена митцем з позицій істини і глибоким розумінням психоло­гії тих, хто жив нею. Саме оця відданість істині, правді життя і стала чи не першою причиною тра­гічної загибелі Г. Косинки.

Творчість письменника — це естетична система, пов'язана з філософією, історією, релігією, тради­ціями, літературними методами та стилями.

Аналіз новели Г. Косинки «За земельку».

• У чому ви вбачаєте оригінальність компо­зиції новели?

• Які художні деталі сприяють розкриттю ідейного змісту твору?

• Як трактується в новелі «історія гріха»?

• У невеликому за обсягом творі письменник зумів показати психологію різних людей: моло­дого, його батька, Палазі, Гальки, матері моло­дої, гостей. Яким чином це робить Г. Косинка?

ІІІ. Біографічні відомості Валер’яна Підмогильного 2 лютого 1901 р. — народився Валер'ян Петрович Підмогильний у с. Чаплі на Катеринославщині (тепер Дніпропет­ровська область).

1919. р. — закінчив Катеринославське реальне училище; у журналі «Січ» надрукував оповідання «Гайдамака» та «Ваня».

1920. р. — з'явилася друком перша збірка новел.

1921—1922 рр. — навчався в Катеринославському уні­верситеті на математичному та правничому факультетах, але змушений був залишити навчання, працював учителем, ре­дактором у кількох видавництвах. .

У 20-ті роки були опубліковані такі твори Підмогильного: повість «Остап Шаптала» (1921), збірки новел «Син» (1923), «Військовий літун» (1924), «Третя революція» (1925), «Про­блема хліба» (1927), романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930).

1934 р. —- «Повість без назви».

8 грудня 1934 р. — В. Підмогильний був заарештований, звинувачений (як багато інших українських митців) у причет­ності до вбивства С. Кірова, засуджений на десять років ка­торжних робіт та вивезений на Соловки.

3 листопада 1937 р. — був розстріляний в урочищі Сандормох Медвежегорського району Карелії.

ІV. Творчість письменника.

Романи «Місто», «Невеличка драма»; «Повість без на­зви»; оповідання «Син»; новели «Історія пані Ївги», «Війсь­ковий літун».

В. Підмогильний — блискучий пе­рекладач. Його переклади творчості французьких класиків: Дідро, Доде, Бальзака, Берна, Гюго, Мопассана, Меріме, Флобера та інших — збагатили українського читача.

Підмогильний — творець інтелектуально-психологічної орнаментальної прози із романтично-імпресіоністичним за­барвленням.