14. Системний підхід до поняття бухгалтерського обліку

Системний підхід має великі перспективи до організації бухгалтерського обліку, який можна використати як для вирішення важливих практичних питань організації обліку, так і для вивчення теоретичних проблем обліку. Зокрема, за його допомогою можна зробити теоретичне узагальнення характеру і цілей, методу і методології обліку. Системний підхід також відіграє визначну роль при формуванні структури і змісту облікової теорії.

бухгалтерський облік є багатофункціональним складним утворенням, для його дослідження необхідно застосовувати принципи системного підходу. Загалом системний підхід до проблем бухгалтерського обліку передбачає вивчення його сутності як єдності складових елементів та підсистем, що взаємодіють із зовнішнім середовищем.

На сучасному етапі розвитку обліку системний підхід є головним методологічним напрямом його дослідження і, відповідно, вдосконалення. Це найпереконливіше пояснюється тим, що системні дослідження довели свою практичну цінність у багатьох галузях науки і техніки, а методологічний інструментарій системних досліджень добре опрацьовано у фундаментальних науках. 

Системний підхід передбачає певну методологічну орієнтацію дослідження, базу якого становить розгляд об’єктів вивчення у вигляді систем, тобто сукупності елементів, пов’язаних взаємодією, що функціонують як одне ціле. Виникнення системного підходу пов’язано із тенденцією значного підвищення ролі методологічного аналізу і виокремлення методології у відносно самостійну сферу пізнавальної діяльності.

Користуючись системним підходом, у дослідженні необхідно враховувати механізм вияву принципу системності. Традиційно принцип системності передбачає розгляд явища об’єктивної дійсності з позицій системного цілого і взаємодії його частин, що формують особливий вимір реальності.

принцип системності — це філософський принцип, що включає відповідне уявлення про цілісність об’єктів світу, про співвідношення цілого і його частин, про взаємодію системи із середовищем як одну з умов існування системи, про спільні закономірності її функціонування й розвитку, про структурованість системного об’єкта. 

Прикладаючи цей принцип до системи «Бухгалтерський облік», можна дійти таких незаперечних висновків:

по-перше, цілісність бухгалтерського обліку як складної економічної системи формують окремі підсистеми: фінансовий, управлінський і податковий облік; 

по-друге, в межах цілісної системи функціонують та взаємодіють її складові елементи; 

по-третє, в цілому вона взаємодіє із зовнішнім середовищем через механізм реалізації її функцій: інформаційної, контрольної, аналітичної, науково-пізнавальної та регулювальної; 

по-четверте, на рівні конкретного банку система функціонує як організаційно-правовий механізм, що сприяє досягненню цілей зовнішніми і внутрішніми користувачами; у цьому розумінні система «Бухгалтерський облік» є особливою точкою перетину економічних інтересів усіх користувачів. 

15. Методологія створення інформаційних систем

полягає в організації процесу побудови інформаційної системи й забезпечення керування цим процесом для того, щоб гарантувати виконання вимог, як до самої системи, так і до характеристик процесу розробки.

Основу проекту будь-якої інформаційної системи становлять методології, технології й інструментальні засоби проектування ( CASE-Засобу). Методологія реалізується через конкретні технології й підтримуючі їхні стандарти, методики й інструментальні засоби, які забезпечують виконання процесів життєвого циклу інформаційних систем.

Загальні вимоги до технології проектування, розробки й супроводу ІС:

·  підтримувати повний життєвий цикл ІС;

·  забезпечувати гарантоване досягнення цілей розробки системи із заданою якістю й у встановлений час;

·забезпечувати можливість поділу великих проектів на ряд підсистем - декомпозицію проекту на складові частини, розроблювальні групами виконавців обмеженої чисельності, з наступною інтеграцією складових частин;

·  забезпечувати можливість ведення робіт із проектування підсистем невеликими групами;

·  забезпечувати мінімальний час одержання працездатної системи;

·   передбачати можливість керування конфігурацією проекту, ведення версій проекту і його тридцятимільйонних, можливість автоматичного випуску проектної документації й синхронізацію її версій з версіями проекту;

·  забезпечувати незалежність виконуваних проектних рішень від засобів реалізації системи - СКБД, ОС, мови й системи програмування.