36. Засади проведення екологічного аудиту.

Екологічний аудит повинен бути орієнтований па внутрішні індивідуальні потреби підприємства відповідно до його політики й установленим цілям. Крім того, важливо чітко ідентифікувати мету і завдання діяльності підприємства, перш ніж визначити, який тип екологічного аудиту йому необхідний.

Екологічний аудит можна поділити на кілька типів в залежності від цілей, однак вони не є взаємно виключними. Це значить, то протягом року можна провести кілька різних його видів: аудит управлінської діяльності підприємства, енергозбереження, мінімізації відходів, нерухомості і т.д.

При визначенні параметрів екологічного аудита варто брати до уваги:

• ступінь детальності аналізу діяльності підприємства, що використовується в аудиті, тобто чи стосується він окремих сторін або усієї діяльності компанії;

• розробка концепції і заходів, спрямованих на досягнення узгодження з нормативами і лімітами, встановленими природоохоронними органами;

• географічне положення об’єкта (число офісів і місце розташування заводів);

• тимчасова структура (частота проведення аудитів);

• предмет екологічного аудиту (повітря, вода, землі, енергоспоживання, відходи).

Внутрішній екологічний аудит підприємства .включає:

• аналіз внутрішнього контролю управління виробничим процесом;

• оцінку слабких сторін і неполадок контрольного устаткування;

• врахування ризику для навколишнього середовища обстежуваного об’єкта;

• збір доказів практичної ефективності внутрішнього екологічного контролю;

• оцінку зібраних матеріалів для визначення недоліків системи заходів, що перевіряються, з охорони навколишнього середовища;

• представлення звіту про результати екологічного аудиту;

• розробку плану дій, що уточнює сукупність коригувальних заходів.

Проведення екологічного аудиту є обов’язковим для:

• екологічно небезпечних об’єктів і підприємств (відповідно до переліку Кабінету Міністрів України);

• військових, оборонних і інших об’єктів, що становлять державну таємницю і спричиняють значний негативний вилив на стан навколишнього середовища чи потенційно здатні впливати на навколишнє середовище і здоров’я людей;

• приватизації об’єктів, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності;

• банкрутства юридичних і фізичних осіб, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності;

• проведення екологічного страхування з метою визначення ставок і розмірів страхових платежів чи (і) компенсації збитків, завданих порушенням вимог екологічного законодавства;

• надання підприємствам, незалежно від форми власності, безповоротної допомоги з державних екологічних фондів;

• оцінки діяльності з ліквідації наслідків аварій і стихійних лих;

• реалізації національних, державних, галузевих, регіональних екологічних програм і природоохоронних заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

• одержання чи подовження підприємству ліцензії на експлуатацію екологічно небезпечних об’єктів;

• маркірування, що свідчать про високий екологічний стандарт продукції.