37. Екологічна звітність: сутність та склад.

Екологічний облік — це система, яка можна використовувати виявлення, організації, регулювання і її уявлення даних, і інформації про стан довкілля натуральних і вартісних показниках. Інформація про екологічну діяльність підприємства розкривається у кількох видах звітності – статистичній, податковій, фінансовій та не фінансовій. Звітність містить інформацію про результати економічної, екологічної та ін. видів діяльності суб’єкта господарювання, активи, пасиви, рух грошових коштів, ін. явища та процеси в економічній, екологічній, соціальних сферах. Статистична звітність. Ф № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря», Ф № 1-екологічні витрати «Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі», Ф № 1-відходи «Поводження з відходами». Вони містять інф про результати діяльності п-в, викиди шкідливих речовин в атмосферу, водні об’єкти, утворення та утилізацію відходів, оцінку витрат на охорону навколишнього середовища. Фінансова звітність. Форми № 1 «Баланс», № 2 «Звіт про фін результати», № 3 «Звіт про рух грошових коштів», № 4 «Звіт про власний капітал», № 5 «Примітки до річної фін звітності». Податкова звітність. Представлено докладнішу інф щодо стану екологічних зобов’язань підприємства, зокрема у частині нарахування та сплати екологічних податків, зборів, ін. обов’язкових платежів. Нефінансова звітність. Представлено вирішення проблем відсутності екологічних показників в обов’язкових формах звітності можливе шляхом запровадження практики не фінансового звітування та розробки методики складання її екологічної частини. У європейських країнах звітність подають у таких формах: Звіт з прогресу Глобального договору ООН, Звіт зі сталого розвитку Глобальної ініціативи зі звітності, Ін соціальні звіти, які самостійно розробляються підприємствами.

38. Соціальній облік в системі посилення корпоративної соціальної відповідальності.

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ, також звана корпоративна відповідальність, відповідальний бізнес та корпоративні соціальні можливості) - це концепція, відповідно до якої організації враховують інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив їх діяльності на замовників, постачальників, працівників, акціонерів , місцеві спільноти та інші зацікавлені сторони суспільної сфери. Це зобов'язання виходить за рамки встановленого законом зобов'язання дотримуватися законодавства і передбачає, що організації добровільно приймають додаткові заходи для підвищення якості життя працівників та їх сімей, а також місцевого співтовариства і суспільства в цілому.

Практика КСВ є предметом численних суперечок і критики. Захисники стверджують, що мається міцне економічне обґрунтування КСВ, і корпорації отримують численні переваги від того, що працюють на більш широку і тривалу перспективу, ніж власна сьогохвилинна короткострокова прибуток. Критики сперечаються, що КСВ веде вбік від фундаментальної економічної ролі бізнесу; одні стверджують, що це не що інше, як прикрашання дійсності; інші говорять, що це спроба підмінити роль уряду в якості контролера потужних мультинаціональних корпорацій.

Соціальний облік, аудит і звітність

Приймати відповідальність за своє вплив на суспільство означає, насамперед, що компанія повинна звітувати за свої дії, вести їх облік. Таким чином, концепція, яка описує взаємозв'язок соціального та екологічного впливів економічної діяльності компанії на певні групи за інтересами і на суспільство в цілому, є важливим елементом КСВ [5]. Було розроблено ряд посібників і стандартів звітності, які служать в якості основних принципів соціального обліку, аудиту та звітності: Стандарт відповідальності інституту AccountAbility (Інститут Соціальної та Етичної звітності) АА1000, заснований на принципі звітності з потрійним підсумком (3BL) Джона Елкінгтон (John Elkington) ; Облік пов'язаної зі стійкістю системи звітності [1]; Керівництво по звітності зі сталого розвитку Глобальної ініціативи зі звітності (англ.) Рос .; Керівництво з моніторингу Verite; Міжнародний стандарт соціальної відповідальності SA8000; Сертифікація (стандарт) наприклад, для готелів - Green Key (www.green-key.org); Стандарт екологічного управління ISO 14000; Глобальний договір ООН допомагає компаніям звітувати у форматі Інформації про хід виконання. Звіт про хід виконання описує реалізацію компанією десяти універсальних принципів Договору. [[Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності ООН] оратівной відповідальності] та розкритті інформації про корпоративне управління. Газета Financial Times спільно з Лондонською фондовою біржею публікує індекс FTSE4Good, що надає оцінку ефективності компаній у сфері КСВ. У деяких країнах існують законодавчі вимоги до соціального обліку, аудиту і звітності (наприклад, Bilan Social у Франції), проте чітко виміряти соціальну та екологічну ефективність складно. В даний час багато компаній готують перевірені зовнішніми аудиторами річні звіти, які охоплюють питання сталого розвитку та КСВ («Звіти по методу потрійного підсумку»), проте звіти істотно розрізняються за форматом, стилем та методикою оцінки (навіть в одній галузі). Критики називають ці звіти порожніми словами, приводячи такі приклади як «Щорічний звіт про корпоративну відповідальність» компанії Enron і соціальні звіти тютюнових корпорацій.