41. Сутність та класифікація ризиків.

Сьогодні у сфері бухгалтерського обліку існує велика кількість ризиків, пов’язаних з маніпулюванням бухгалтером різними методами обліку, що, відповідно, може змінювати величину фінансового результату діяльності підприємства.

Цей факт призводить до викривлення облікової інформації, що, в свою чергу, накладає відповідальність на бухгалтера перед суспільством.

Відповідно до того, що причиною ризиків, які виникають в системі бухгалтерського обліку, є їх суб’єктивних характер, пов’язаний з людським фактором, всі ризики системи бухгалтерського обліку можна визначити прямо залежними від якісного здійснення професійної діяльності працівниками бухгалтерської служби (суб’єктів організації та ведення обліку) та наслідків (результатів) їх роботи. Тобто слід ототожнювати ризики системи бухгалтерського обліку з поняттям професійних ризиків бухгалтера, під яким слід розуміти дії або бездіяльність працівників бухгалтерської служби, які провокують можливу небезпеку викривлення бухгалтерської інформації, викликану безгосподарністю, марнотратством або фальсифікацією звітності, що призводить до понесення підприємством втрат.

Управління ризиками в діяльності підприємства – це теоретичне обґрунтування підходів до управління ризиками підприємств і розробка науково-методичних рекомендацій щодо їх застосування.

Сутність ризику розкривають його основні елементи:

1) ймовірність відхилення від припустимої мети, заради якої здійснювалась обрана альтернатива;

2) ймовірність досягнення бажаного результату;

3) відсутність упевненості у досягненні поставленої мети;

4) ймовірність матеріальних, моральних та інших втрат, які пов'язані

зі здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи.

Вчені пропонують здійснювати класифікацію ризиків за такими ознаками:

1) щодо масштабу та розмірів – ризик глобальний, локальний;

2) щодо аспектів – ризик психологічний, соціальний, економічний, юридичний, політичний, медико-біологічний тощо;

3) щодо міри об'єктивності та суб'єктивності рішень – ризик з об'єктивною чи об'єктивно-суб'єктивною ймовірністю;

4) щодо міри (ступеня) ризиконасиченості рішення – ризик мінімальний, середній, оптимальний, максимальний (або допустимий, критичний, катастрофічний);

5) щодо типу – ризик раціональний (обґрунтований), нераціональний (необґрунтований), авантюрний (азартний);

6) щодо часу прийняття рішення – ризик випереджувальний, своєчасний, запізнілий;

7) щодо чисельності осіб, які приймають рішення – ризик індивідуальний, груповий;

8) за терміном оцінки та урахування ризиків (випереджаючий, своєчасний, запізнілий);

9) щодо ситуації прийняття рішення – ризик стохастичний (в умовах невизначеності), конкуруючий (в умовах конфлікту), розпливчатий (в умовах нечітко сформульованих вимог), комплексний.

41. Загальна характеристика системи управління ризиками.

Управління ризиками підприємства – це система принципів та методів передбачення, запобігання, оцінки та нейтралізації негативного впливу загроз і небезпек на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. 

Виявлення ризиків, які виникають у процесі ринкової діяльності, дозволяє визначити: який рівень ризиків є прийнятним; які методи є доцільними для запобігання втрат, що виникають в результаті впливу конкретного ризику. Сукупність цих дій і є системою управління ризиками. Системний підхід до управління ризиком на підприємстві означає: охоплення управлінням ризиком всіх горизонтальних і вертикальних ієрархічних рівнів організації; взаємозв’язок всіх управлінських елементів підприємницького ризику; виділення управління ризиком в окремий вид спеціалізованої діяльності, яка тісно пов’язана з функціями, що виконують інші працівники.

Метою управління ризиками є передбачення та недопущення втрати підприємством його ринкової вартості. 

Відповідно до цієї основної мети завдання управління ризиками полягають у наступному: 

– визначенні найбільш вразливих та найслабкіших місць фінансово-господарської діяльності підприємства; 

– систематичній комплексній діагностиці ймовірності настання несприятливих подій; 

– виборі альтернативних варіантів управлінських рішень для забезпечення оптимального співвідношення між ризиком та дохідністю фінансових операцій; 

– забезпеченні мінімізації втрат при настанні несприятливих подій. 

Алгоритм управління ризиками передбачає: 

– встановлення межі допустимого ризику; 

– оцінку зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на рівень ризику; 

– ідентифікацію ризиків; 

– оцінку ризиків; 

– оцінку ймовірних втрат; 

– оцінку впливу втрат на фінансову стійкість та платоспроможність; 

– застосування прийомів зменшення втрат; 

– прийняття рішення з допустимим рівнем ризику; 

– вибір методів нейтралізації ризиків; 

– підтримка належного рівня стійкості підприємства. 

Розглядаючи поняття ризику у взаємозв'язку з фінансово-господарською стійкістю підприємства, можна виділити декілька ключових характеристик безпечного функціонування суб’єкта господарювання: 

– захищеність інтересів підприємства від впливу несприятливих факторів, небезпек та загроз на основі високого рівня його конкурентоспроможності; 

– стійкість до впливу внутрішніх та зовнішніх негативних дій, при якій забезпечується усунення чи нейтралізація загроз задоволенню інтересів підприємства; 

– стабільність функціонування підприємства на основі активної протидії впливу внутрішніх та зовнішніх загроз; 

– спроможність підприємства до розширеного самовідтворення; 

– забезпеченість підприємства достатніми для задоволення його потреб і виконання існуючих зобов’язань фінансовими ресурсами; 

– якість системної сукупності фінансових технологій, інструментів і послуг, що дозволяє забезпечити ефективне функціонування підприємства. 

Формування моделі управління ризиками підприємства, забезпечення її ефективності передбачає обґрунтування провідних завдань та методів нейтралізації ризиків.