Тестові завдання до лекційного матералу з курсу «Психологічна служба в Україні»

1.1. Забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя і, водночас, підтримка розвитку і захист психічного здоров’я особистості громадян України, це:

а. Мета НСПС;

б. Правова основа НСПС;

в. Організаційна основа НСПС.

1.2. НСПС – це:

а. Об’єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, практичної психології та прикладної соціології;

б. Об’єднання недержавних організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, практичної психології та прикладної соціології;

в. Громадсько-політичне об’єднання.

1.3. Виберіть правильну відповідь:

а. НСПС є основою недержавної практичної психологічної допомоги населенню;

б. НСПС є основою профілактичної роботи з дітьми;

в. НСПС є основою загальнодержавної системи охорони психічного здоровя населення.

1.4. НСПС об’єднує державні органи і організації, що виконують практичні роботи у галузі:

а. Соціальної психології;

б. Прикладної соціології та педагогіки;

в. Соціальної педагогіки, прикладної соціології та психології.

1.5. Основна функція НСПС:

а. Наукові дослідження проблем психічного здоровя дітей;

б. Просвітницька робота;

в. Комерційна діяльність.

1.6. Структура НСПС має:

а. Два рівні;

б. Три рівні;

в. Чотири рівні.

1.7. Головною управлінською, методичною і координуючою організацією в НСПС є:

а. Кабінет міністрів;

б. НДІ Психології;

в. Науково-методичний центр НСПС.

1.8. Професійна підготовка працівників НСПС може здійснюватися лише державними навчальними закладами:

а. Так;

б. Ні.

1.9. Що є предметом практичної психології:

а. Механізми психічного життя та поведінки;

б. Життєва ситуація, життєві плани, життєвий шлях.

1.10. Що є метою практичної психології:

а. Встановлення наукових фактів;

б. Вплив на поведінку й розвиток, їх корекція.

1.11. Який підхід характерний саме для практичної психології?

а. Структурно-синтетичний;

б. Аналітико-синтетичний.

1.12. Основні функції психологічної служби:

а. Психодіагностика;

б. Соціометрія;

в. Корекція;

г. Виховання.

1.13. До районного центру СПС можуть входити:

а. Консультативні кабінети;

б. Центри профорієнтації;

в. Телефон довіри;

г. Сімейна консультація.

1.14. Практична психологія на відміну від наукової, структурується:

а. За принципом розвитку;

б. За основними якісними виявами психічного;

в. За сферами соціальної практики.

1.15. Координатором робіт зі створення державної системи психологічної служби був визнаний:

а. Київський державний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова;

б. Київський Національний університет імені Т. Шевченка;

в. НДІ психології АПН України.

1.16. Завдання створення єдиної психологічної служби (як системи) поставив у 80-х рр.. ХХ ст.:

а. Ю. Гільбух;

б. Б. Ломов;

в. В. Панок.

1.17. Хто саме був першим керівником НМЦ НСПС?

а. О. Киричук;

б. Н. Чепєлєва;

в. В. Панок.

1.18. Вперше практичний психолог у колишньому СРСР розпочав свою роботу в одному з навчальних закладів:

а. Грузії;

б. Естонії;

в. Латвії.

1.19. Видами діяльності практичного психолога є:

а. Просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна психокорекція, виставки літератури, психолого-педагогічні консиліуми, групова психотерапія;

б. Просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна психокорекція, виставки літератури, психотерапія, “телефон довіри”;

в. Просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, індивідуальна та групова психотарапія, психокорекція, психодіагностика;

г. Просвітницька та профілактична робота, психоконсультування, психокорекція, психотерапія, психогімнастика.

1.20. Поступове усвідомлення населенням цілей, завдань, кола проблем та можливостей психологічної служби, підвищення психологічної компетентності населення з метою розширення їх можливостей до самостійного розв’язання проблем та конфліктів, які виникають в особистому та професійному житті є:

а. Метою просвітницької роботи практичного психолога;

б. Метою психоконсультативної роботи практичного психолога;

в. Метою психодіагностичної роботи практичного психолога;

г. Метою профілактичної роботи практичного психолога.

2.1. Як називається затверджений Міністерством освіти України документ, що регламентує діяльність психологів?

а. Посадова інструкція;

б. Етичний кодекс;

в. Закон про психологічну службу освіти;

г. Положення про психологічну службу системи освіти.

2.2. За своїм статусом психологи в закладах освіти належать до:

а. Допоміжного персоналу;

б. Педагогічних працівників;

в. Мають особливий статус.

2.3. Конвенція про права дитини ратифікована ВРУкраїни у:

а. 1991 році;

б. 2000 році;

в. 2004 році.

2.4. Згідно з положенням про ПССОУ функціонує на таких рівнях:

а. Первинному, актуальному, перспективному;

б. Науковому, прикладному, практичному.

2.5. Основними видами діяльності ПС є:

а. Діагностика, супровід, лікування, навіювання;

б. Освіта, виховання, розвиток, переконування;

в. Діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика.

2.6. У Положенні про психологічну службу поняття «діагностика», «моніторинг» та «визначення причин» вживаються як синоніми:

а. Так;

б. Ні.

2.7. Розшифруйте абревіатуру НМЦППСР:

а. Навчально-методичний центр психологічної практики та соціальної роботи;

б. Науково-методичний центр психологічної практики та соціальної реабілітації;

в. Науково-методичний Центр практичної психології та соціальної роботи.

2.8. Атестація практичних психологів (соціальних педагогів) проводиться:

а. Міністерством освіти;

б. Атестаційними комісіями при районних (міських) Центрах ППСР;

в. Дирекцією школи.

2.9. Районні та міські центри ППСР створюються за наявності у навчальних закладах освіти району (міста):

а. Від 20 тис. і більше дітей до 18 років;

б. Від 10 тис. дітей до 14 років;

в. Від 5 тис. дітей до 16 років.

2.10. Кваліфікація психологів визначається:

а. Чотирма категоріями;

б. Трьома категоріями;

в. Двома категоріями;

г. Однією категорією.

2.11. Підвищення кваліфікації психологів освіти повинне здійснюватися:

а. Не рідше одного разу на п’ять років;

б. Не рідше одного разу на чотири роки;

в. Кожного року;

г. Кожного тижня.

2.12. Правильна назва документа:

а. Моральний кодекс психолога;

б. Етичний кодекс психолога;

в. Правовий кодекс психолога;

г. Діловий кодекс психолога.

2.13. Психолог зобов’язаний надати будь-яку необхідну психологічну допомогу:

а. Так;

б. Ні.

2.14. Психологи мають право змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, переконання:

а. Так;

б. Ні.

2.15. Психологи мають право вимагати від клієнта відмовитись від своїх політичних, релігійних та етичних переконань:

а. Так;

б. Ні.

2.16. Існують випадки, коли психолог може надавати платні послуги клієнтам:

а. Так;

б. Ні.

2.17. Прийняття етичного кодексу психолога та побудова діяльності психологічної служби відповідно до нього:

а. Є данина моді;

б. Не є обов’язковим для практикуючого психолога, а скоріше є необхідністю для психолога-науковця;

в. Необхідні, оскільки не всі проблеми, з якими зустрічається практичний психолог, можуть мати однозначне і точне правове розв’язання.

2.18. Виберіть рядок, у якому перераховані основні розділи Етичного кодексу психолога:

а. Загальні положення, межі дії кодексу, про права, про покарання, особлива частина, додатки;

б. Загальні положення, права психолога, обов’язки психолога, відповідальність психолога, порядок оскарження дій психолога;

в. Відповідальність, компетентність, захист прав клієнта, конфіденційність, етичні правила психологічних досліджень, кваліфікована пропаганда психології, професійна кооперація.

2.19. Етичний кодекс психолога – це документ, який регламентує діяльність лише:

а. Практичного психолога в сфері освіти і медицини;

б. Психолога в будь-якій сфері соціальної практики;

в. Клієнта.

2.20. Якщо психолог порушує норми Етичного кодексу психолога, то:

а. Виправдання цьому завжди можна знайти;

б. Його дії підлягають розгляду Комісії з етики, яка накладає відповідні стягнення;

в. Він підлягає суду відповідно до закону.

3.1. Вузьке значення просвітницької роботи проявляється у :

а. Цілеспрямованих діях, пов’язаних із поширенням психологічних знань;

б. Навчальному процесі конкретного навчального закладу;

в. У бесідах просвітницького характеру;

г. В індивідуальній, а не груповій роботі.

3.2. Форми просвітницької роботи:

а. Психотерапія, бесіда, моніторинг;

б. Виступи у ЗМІ, «круглі столи», консультації;

в. «Телефон довіри», кризовий кабінет, тести;

г. Арттерапія, уроки, гуртки.

3.3. До роботи з попередження педагогічної занедбаності школярів залучається:

а. Психолог і лікар;

б. Психолог і педагоги;

в. Психолог, педагоги і батьки.

3.4. Просвітницька функція притаманна:

а. Усім психологічним службам;

б. Деяким психологічним службам;

в. Лише службам системи освіти;

г. Жодній з психологічних служб.

3.5. До завдань просвітницької роботи належить:

а. Підвищення психологічної культури кожної людини;

б. Підвищення психологічної культури суспільства в цілому.

3.6. Чітких уявлень про психологію людини і суспільства потребують:

а. Державні діячі, керівники вищої ланки;

б. Політики, керівники усіх рівнів.

3.7. Просвітницька робота охоплює проблеми, що виникають у людей:

а. Лише в особистому житті;

б. Лише в професійній діяльності;

в. В особистому житті та професійній діяльності.

3.8. Форми психопрофілактики в школі:

а. Лабораторні роботи;

б. Розвивальні заняття;

в. Конспекти;

г. Контрольні роботи;

3.9. Профілактична робота у школі за своєю формою:

а. Групова;

б. Індивідуальна.

3.10. Профілактичною роботою у школі охоплені:

а. Усі вікові групи школярів;

б. Лише першокласники та підлітки.

3.11. Просвітницька робота психологічної служби асоціюється з:

а. Психологічними дослідженнями;

б. Генеруванням психологічних знань;

в. Поширенням психологічних знань.

3.12. Психолог освіти не є лікарем:

а. Так;

б. Ні.

3.13. Психолого-педагогічний консиліум є:

а. Методом лікування;

б. Методом навчання;

в. Колективним методом вивчення учнів.

3.14. Конкретними адресатами психопрофілактичної роботи служби сім’ї є:

а. Самотні люди;

б. Особи, що збираються взяти шлюб;

в. Особи, які мають намір розірвати шлюб;

г. Батьки школярів.

3.15. Місцем проведення профілактичної роботи з питань сімейного виховання є:

а. Школи;

б. Дитячі садки;

в. Сімейні консультації;

г. Навчальні заклади.

3.16. Назва форми профілактичної роботи служби профорієнтації та працевлаштування:

а. Ярмарок безробітних;

б. Ярмарок професій;

в. Ярмарок вакансій;

г. Благодійний ярмарок.

3.17. Які галузі психології в основному популяризуються у СПС Збройних сил?

а. Дитяча психологія, психологія спорту, психологія конфлікту;

б. Педагогічна, соціальна, військова психологія

в.Психологія реклами, спортивна психологія, психологія менеджменту.

3.18. Типова тематика просвітницької роботи у Збройних силах:

а. Соціально-психологічний клімат у підрозділах;

б. Основи сімейного виховання;

в. Психологія творчості;

3.19. Слід надавати перевагу у просвітницькій роботі з молоддю:

а. Лекціям та бесідам;

б. Дискусіям та тренінгам.

3.20. Усі види діяльності практичного психолога становлять цілісну систему, отже поділ на різні види діяльності є умовним, а ефект психологічної допомоги комплексний:

а. Так;

б. Ні.

4.1. Чи правда, що поняття «психологічне консультування» є однозначним?

а. Так;

б. Ні.

4.2. З якою метою необхідно чітко визначити поняття «психологічне консультування»?

а. З суто пізнавальною;

б. Заради встановлення істини;

в. З метою чіткого розмежування окремих видів діяльності практичного психолога.

4.3. Психологічне консультування є:

а. Обов’язком психолога;

б. Видом психологічної допомоги;

в. Методом досягнення мети.

4.4. Термін «психологічне консультування» у деяких працях вживається як синонім поняття:

а. Моніторинг;

б. Психотерапія;

в. Психодіагностика.

4.5. Розмежування понять «психологічне консультування» і «психотерапія» здійснюється:

а. На основі типу установи, організації, в якій працює психолог;

б. На основі «Положення про психологічну службу»;

в. На основі розведення змісту роботи консультанта та психотерапевта.

4.6. І. Дубровіна та О. Овчарова трактують «психологічне консультування у галузі вікової та педагогічної психології» як:

а. Вплив на глибинні особистісні проблеми клієнта;

б. Засіб підвищення психологічної компетентності педагогів та батьків.

4.7. Чи правда, що у сучасній вітчизняній психології до числа завдань психологічного консультування іноді включають і корекційні?

а. Так;

б. Ні.

4.8. Психотерапію та консультування можна розмежувати за такими ознаками:

а. Вік пацієнта, методи роботи, форми спілкування;

б. Тип клієнта, проблеми, що вирішуються, форми роботи, тривалість;

в. Стать клієнта, мета роботи, тривалість, оплата.

4.9. У світовому психологічному співтоваристві психокорекція і психотерапія вважаються більш глибоким рівнем психологічної допомоги, ніж консультування:

а. Так;

б. Ні.

4.10. Вимоги до системи підготовки психолога-консультанта і психотерапевта:

а. Однакові;

б. Різні.

4.11. Подана правильна послідовність дій практичного психолога при короткостроковому консультуванні:

а. Психодіагностичне обстеження, короткий контакт під час запису, перша зустріч, заключна зустріч;

б. Первинний прийом, робота з клієнтом під час численних зустрічей, завершення консультування;

в. Первинний контакт, вислуховування і розпитування клієнта на першій зустрічі, психологічне обстеження, обговорення результатів обстеження, формулювання рекомендацій на завершальній зустрічі.

4.12. Перераховано види психологічного консультування за характером допомоги:

а. Разова консультація, діагностичне консультування, тривале консультування, консультування дитини;

б. Психологічне консультування, діагностичне консультування, просвітницько-рекомендаційне консультування;

в. Середньострокове консультування, просвітницько-рекомендаційне консультування, консультування батьків, короткострокове консультування;

г. Разова консультація, середньострокове консультування, короткострокове консультування, тривале консультування.

4.13. Перераховано види психологічного консультування за тривалістю:

а. Разова консультація, діагностичне консультування, тривале консультування, консультування дитини;

б. Разова консультація, середньострокове консультування, короткострокове консультування, тривале консультування;

в. Психологічне консультування, діагностичне консультування, просвітницько-рекомендаційне консультування;

г.Середньострокове консультування, просвітницько-рекомендаційне консультування, консультування батьків, короткострокове консультування.

4.14. Збереження у таємниці всього, що стосується клієнта, його особистих проблем, життєвих обставин, предмету зустрічей (за винятком випадків, коли йдеться про загрозу для життя, здоров’я клієнта чи інших людей) складає сутність:

а. Принципу доброзичливого і безоцінного ставлення до клієнта;

б. Принципу конфіденційності зустрічей з психологом;

в. Принципу добровільності;

г. Принципу особистих відносин між психологом і клієнтом.

4.15. Відсутність дружніх та родинних стосунків з клієнтом, відмова від надання психологічної допомоги друзям, знайомим та родичам складає сутність:

а. Принципу добровільності;

б. Принципу доброзичливого і безоцінного ставлення до клієнта;

в. Принципу конфіденційності зустрічей з психологом;

г. Принципу особистих відносин між психологом і клієнтом.

4.16. Прояв теплоти і поваги, уміння прийняти клієнта таким, яким він є, не оцінювати і не засуджувати його норми і цінності, стиль життя і поведінку складає сутність:

а. Принципу конфіденційності зустрічей з психологом;

б. Принципу доброзичливого і безоцінного ставлення до клієнта;

в. Принципу добровільності;

г. Принципу особистих відносин між психологом і клієнтом.

4.17. Яка з наведених позицій консультанта є найбільш адекватною з точки зору дотримання принципів психологічної допомоги:

а. Позиція «зверху»;

б. Позиція «на рівних»;

в. Позиція «радника»;

4.18. Якщо клієнт потребує консультації просвітницько-рекомендаційного характеру, то такий вид допомоги здійснюється як правило:

а. Як разова консультація;

б. Як короткострокове консультування;

в. Як середньострокове консультування;

г. Як довготривале консультування.

4.19. Психодіагностика при короткотривалому консультуванні потребує спеціальних психологічних тестів:

а. Так;

б. Ні.

4.20. Робота консультанта з клієнтом починається з:

а. Складання плану роботи;

б. Гуманізму;

в. Укладання договору про оплату;

г. Довіри.

5.1. Яке з визначень є правильним?

а. Психокорекція – вид психологічної допомоги, який надається фахівцями зі спеціальною медичною освітою;

б. Психокорекція – це те ж саме, що і психотерапія;

в. Психокорекція спрямована на виправлення недоліків, що мають органічну природу;

г. Психокорекція – це частина заходів, спрямованих на виправлення недоліків психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу.

5.2. Як визначають психокорекцію за характером спрямованості?

а. Корекцію пізнавальної та афективно-вольової сфери;

б. Симптоматичну та каузальну;

в. Програмовану та імпровізовану;

г. Директивну і не директивну.

5.3. За формою роботи з клієнтом психокорекцію визначають як:

а. Індивідуальну та групову;

б. Швидку, тривалу;

в. Загальну, часткову, спеціальну;

г. Симптоматичну та каузальну.

5.4. У чому полягає зміст діяльнісного принципу психокорекції?

а. Корекційний вплив спрямований на розвиток ділових якостей особистості;

б. Корекційний вплив завжди здійснюється в контексті певного виду діяльності;

в. Корекційні заходи спрямовані на вдосконалення діяльності;

г. Корекційний вплив спрямований на формування сфери інтересів особистості.

5.5. Які моделі пояснення причин труднощів розвитку використовують у практиці колекційної роботи?

а. Біологічна, каузальна, загальна;

б. Медична, терапевтична, розвивальна;

в. Психодинамічна, метафорична;

г. Біологічна, медична, інтеракціональна, педагогічна, діяльнісна.

5.6. Чим визначаються цілі колекційної роботи у вітчизняній психології?

а. Вибором методів та технік колекційної роботи;

б. Гуманізмом;

в. Вимогами Етичного кодексу психолога;

г. Розумінням закономірності психічного розвитку дитини як активного процесу діяльності, що реалізується у співпраці з дорослими.

5.7. Як повинні формуватися цілі корекції?

а. У негативній формі;

б. У негативній і позитивній формі;

в. У позитивній формі;

г. У письмовій формі.

5.8. Завдання яких трьох видів повинні бути присутніми у будь-якій корекційній програмі?

а. Консультативного, виховного, корекційного;

б. Діагностичного, комунікативного, навчального;

в. Дидактичного, корекційного, освітнього;

г. Корекційного, профілактичного, розвивального.

5.9. Що означає принцип пріоритетності корекції каузального типу?

а. Системність корекційних заходів;

б. Комплексність методів корекції;

в. Усунення причин труднощів і відхилень у розвитку;

г. Подолання зовнішніх симптомів труднощів.

5.10. Що є специфічною рисою психокорекції?

а. Орієнтація на оптимальні моделі розвитку;

б. Розв’язання проблемних ситуацій;

в. Дискретність;

г. Дискретність і орієнтація на норми психічного розвитку.

5.11. Яким є основний психологічний механізм психокорекції у межах діяльнісного підходу?

а. Соціалізації4

б. Індивідуалізації;

в. Екстеріоризації;

г. Інтеріоризації.

5.12. Що таке психодіагностика?

а. Наука про постановку психологічного діагнозу;

б. Теорія і практика постановки психологічного діагнозу;

в. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей та їх порівняння із нормою;

г. Теоретична дисципліна і, водночас, сфера практичної діяльності психолога.

5.13. Назвіть чотири рівні постановки психологічного діагнозу:

а. Символічний, емпіричний, комплексний, етіологічний;

б. Прогностичний, практичний, інтуїтивний, точний;

в. Симптоматичний, етіологічний, типологічний, мета системний;

г.Соціально-культурно-психологічний, метасистемний, системний, типологічний.

5.14. Який підхід до діагностики індивідуальних відмінностей є основним у практиці шкільної психологічної служби:

а. Кількісний у поєднанні з якісним;

б. Кількісний у поєднанні з якісним при переважаючому значенні якісного;

в.Кількісний у поєднанні з якісним при переважаючому значенні кількісного;

г. Якісний.

5.15. Що є основним завданням науково-практичної психодіагностики?

а. Встановити закономірності психічного розвитку;

б. Встановити причини конкретного психічного явища, дати відповіді на конкретні питання з метою корекції;

в. Встановити недоліки та зафіксувати їх;

г. Встановити кількісні показники досліджуваного явища.

5.16. Що таке недоліки в розвитку дитини?

а. Те, що називають невихованістю;

б. Розумова відсталість, низька пізнавальна активність;

в. Невеликі відхилення від норми;

г. Відсутність деяких позитивних якостей, властивостей, умінь і навичок, які повинна мати дитина даного віку.

5.17. Що таке відхилення у розвитку дитини?

а. Затримка психічного розвитку;

б. Поява негативних якостей, властивостей, звичок;

в. Відсутність притаманних для дітей даного віку знань та умінь;

г. Агресивність та тривожність.

5.18. З чого саме починається психодіагностичне обстеження?

а. З вибору методик;

б. З вивчення запиту;

в. З формування психологічної проблеми;

г. З формування гіпотез про причини явища (факту, проблеми).

5.19. З якою метою неприпустимо використовувати тести у школі?

а. З метою сприяння розвиткові учня;

б. З метою селекції;

в. З метою виявлення психологічних особливостей;

г.З метою виявлення причин окремих порушень або недоліків та їх корекції.

5.20. Для прийняття категоричного експертного рішення (діагнозу) необхідно і достатньо:

а. Чудове знання тестових методик;

б. Теоретична і практична підготовка у галузі психодіагностики;

в. Гуманістична професійна позиція психолога;

г. Глибокий психологічний аналіз і грамотна інтерпретація комплексу різних показників у їх динаміці.

6.1. Якими засобами користується лікар-психотерапевт:

а. Він здійснює лише психологічний вплив;

б. Він користується лише медичними засобами;

в. І те, і інше.

6.2. Фахівець з практичної психології:

а. Не має права використовувати медичні засоби;

б. Він має таке право.

6.3. Бондаренко О.Ф. виділив чотири основні теоретичні підходи до психотерапії:

а. На основі трансактного аналізу, гуманістичний, біхевіоральний, синтетичний;

б. Медичний, психологічний, екзистенційний, когнітивний4

в. Психодинамічний, гуманістичний, когнітивний, поведінковий;

г.Психоаналітичний, психодинамічний, роджеріанський, психіатричний.

6.4. Першим методом групової терапії була:

а. Казкотерапія;

б. Арттерапія;

в. Психодрама;

г. Психоаналіз.

6.5. Хто запровадив у практику психологічної допомоги групову психотерапію:

а. К. Роджерс;

б. Е. Берн;

в. Дж. Морено;

г. З. Фройд.

6.6. Т-групи сьогодні трансформувались у:

а. Групи особистісного розвитку;

б. Групи анонімних алкоголіків;

в. Малі групи;

г. Великі групи.

6.7. Психотерапевтичні групи – це об’єднання людей, які:

а. Мають спільну мету особистісного зростання;

б. Мають спільні інтереси, хобі;

в. Разом проводять вільний час;

г. Мають різні життєві проблеми та труднощі.

6.8. Чи правда, що груповий тренінг та групова психотерапія це одне і те ж саме?

а. Так;

б. Ні.

6.9. Керівник психотерапевтичної групи виконує, зазвичай, чотири ролі:

а. Психолог, радник, експерт, тренер;

б. Експерт, організатор, лідер, учасник;

в. Зразковий учасник, диригент, каталізатор, експерт;

г. Лідер, методист, радник, тренер.

6.10. Виберіть рядок, в якому перераховані основні фази психотерапії:

а. Робота над вирішенням проблеми, формування особливих психотерапевтичних взаємин; досягнення взаєморозуміння між психологом та клієнтом; матеріальна спроможність для тривалої роботи з психотерапевтом;

б. Встановлення контакту між психологом та пацієнтом, визначення психологічної проблеми, діагностика; робота над вирішенням проблеми, формування особливих психотерапевтичних взаємин; підготовка до реалізації знайдених рішень у життя;

в. Встановлення контакту між психологом та пацієнтом, визначення психологічної проблеми, діагностика; набуття соціальних навичок завдяки ідентифікації з психологом; засвоєння і закріплення адаптивних форм поведінки.

6.11. Робота психолога щодо усвідомлення клієнтом процесів свого внутрішнього світу та оволодіння ними, є основною метою:

а. Психодинамічної психотерапії;

б. Гуманістичної психотерапії;

в. Біхевіоральної психотерапії.

6.12. Сприяння особистісному зростанню клієнта шляхом співпереживання і прийняття його внутрішнього світу складає сутність:

а. Психодинамічної психотерапії;

б. Гуманістичної психотерапії;

в. Біхевіоральної психотерапії.

6.13. Виберіть рядок, у якому перераховані основні психотехніки гуманістичної психотерапії:

а. Психодрама, сприйняття «тут і тепер», експериментальне перебільшення, «порожній стілець», бесіда з частиною свого «Я»;

б. Тренінг релаксації, функціональний тренінг поведінки, самоспостереження, ведення щоденникових записів;

в. Метод вільних асоціацій, тлумачення сновидінь, інтерпретація, аналіз опору, аналіз трансферу.

6.14. Виберіть рядок, у якому перераховані основні методи і прийоми поведінкової психотерапії:

а. Психодрама, сприйняття «тут і тепер», експериментальне перебільшення, «порожній стілець», бесіда з частиною свого «Я»;

б. Тренінг релаксації, функціональний тренінг поведінки, самоспостереження, ведення щоденникових записів;

в. Метод вільних асоціацій, тлумачення сновидінь, інтерпретація, аналіз опору, аналіз трансферу.

6.15. Усвідомлення неусвідомленого і прийняття адекватної та реалістичної його інтерпретації – це основна мета:

а. Класичної психодрами;

б. Класичного психоаналізу.

6.16. Психотерапія К. Юнга називається:

а. Психоаналітична;

б. Психосинтетична;

в. Аналітична;

г. Синтетична.

6.17. Цілі психологічної допомоги в психотерапевтичній моделі А. Адлера:

а. Підвищення почуття повноцінності;

б. Зниження почуття неповноцінності.

6.18. Згідно з уявленнями біхевіоральної психотерапії невротична поведінка – це:

а. Результат відхилень у процесі соціалізації;

б. Результат психотравм раннього віку;

в. Результат неправильного навчання;

г. Результат слабкої нервової системи.

6.19. У межах гуманістичного напрямку психотерапії виокремлюють три основні течії:

а. Екзистенційну, роджеріанську та гештальт-терапію;

б. Терапію центровану на клієнтові, психодинамічну, поведінкову;

в. Біхевіоральну, гештальт-терапію, групову терапію;

г. Аналітичну, гештальт-терапію, адлеровську.

6.20. Позиція терапевта у раціонально-емотивній терапії А. Елліса:

а. Недирективна;

б. Директивна.

7.1. Кому з цих вчених належить пріоритет розроблення концептуальних та методичних засад шкільної психологічної служби:

а. І. Дубровіній;

б. К. Абульхановій;

в. Л. Божович.

7.2. Коли саме затверджено діюче Положення про психологічну службу системи освіти України:

а. 1991 р.;

б. 1999 р.;

в. 2004 р.;

7.3. Психологічна служба у системі освіти є:

а. Державною;

б. Недержавною;

7.4. Основні види діяльності шкільної психологічної служби:

а. Діагностика, супровід, координація, медіація;

б. Освіта, виховання, розвиток, навчання;

в. Діагностика, корекція, профілактика, консультування.

7.5. Співставити:

а. Діагностика… a. Своєчасне попередження відхилень;

б. Корекція… b. Психологічне обстеження;

в. Профілактика… c. Заходи з метою усунення відхилень у розвитку і поведінці.

7.6. Етичний кодекс психолога прийнятий:

а. Міністерством освіти України;

б. І Конгресом психологів України;

в. І Установчим з’їздом Товариства психологів України.

7.7. Які саме завдання були пріоритетними у сфері шкільної психології у Франції на поч. ХХ ст.?

а. Гуманізація освіти;

б. Індивідуалізація навчання;

в. Оцінка рівня розумового розвитку.

7.8. Один з перших осередків практичної психології під керівництвом Парсонса (США, поч. ХХ ст.) займався проблемою:

а. Корекції індивідуального розвитку;

б. Профорієнтацією.

7.9. Перші шкільні психологи з’явились на початку ХХ ст. у:

а. Франції та Росії;

б. США та Англії;

в. Німеччині та Австрії.

7.10. Функції практичного психолога у школі збігаються з функціями соціального педагога повністю:

а. Так;

б. Ні.

7.11. Центр психологічної служби системи освіти був вперше в Україні започаткований в:

а. НДІ психології;

б. НДІ педагогіки;

в. КДПУ ім. М. Драгоманова.

7.12. Центр ПССО в Україні був започаткований:

а. 1945 р.;

б. 1991 р.;

в. 1999 р.

7.13. Шкільній психологічній службі у США:

а. Близько 20 років;

б. Близько 50 років;

в. Близько 90 років.

7.14. Хто саме був першим керівником Науково-методичного центру НСПС?

а. О. Киричук;

б. Н. Чепелєва;

в. В. Панок.

7.15. Вперше практичний психолог у СРСР розпочав свою роботу в одному з навчальних закладів:

а. України;

б. Грузії;

в. Росії;

г. Естонії.

7.16. За що саме критикували і засуджували педологію?

а. За те, що не використовує тести;

б. За те, що не виправдано широко використовує тести.

7.17. Яка модель шкільного психолога розвивається в Україні:

а. Педагогічний психолог;

б. Клінічний психолог;

в. Обидві моделі.

7.18. ШПС функціонує на трьох рівнях:

а. Науковий, прикладний, практичний;

б. Науковий, побутовий, методичний;

в. Шкільний, обласний, державний.

7.19. В діяльності ШПС існує два напрямки:

а. Короткотривалий, довготривалий;

б. Актуальний, перспективний;

в. Науковий, практичний.

7.20. Психологічна служба навчального закладу включає посади психологів, соціальних педагогів, дефектологів, консультантів, логопедів та інш. спеціалістів:

а. Так;

б. Ні.

8.1. Типові проблеми, які вирішує психолог початкової школи:

а. Самовизначення особистості школяра;

б. Адаптацію дитини до школи;

в. Виховання молодших школярів;

г. Вивчення читацьких інтересів учнів.

8.2. Доцільно виключну увагу приділяти учням:

а. Початкової школи;

б. Середніх класів;

в. Старших класів.

8.3. Хто повинен визначати стратегію і тактику роботи психолога у конкретній школі:

а. Міністерство освіти;

б. Вчителі;

в. Методисти районного (міського) центру ППСР;

г. Сам психолог.

8.4. Які три типи робочих задач вирішує психолог початкової школи:

а. Навчальні, соціальні, моральні;

б. Соціальні, виховні, моральні;

в. Соціальні,етичні, моральні;

г. Типові, індивідуальні, виховні.

8.5. Робота психолога в початковій школі в плані корекції спрямована на:

а. Індивідуальність дитини;

б. Індивідуальність дитини та на взаємодію ще з індивідуальними якостями батьків і вчителя-класовода.

8.6. Мета психолога при прийомі дітей до школи:

а. Універсальна, незалежна від типу навчального закладу;

б. Залежить від типу навчального закладу.

8.7. Слово психолога на прийомі дітей до школи:

а. Вирішальне;

б. Дорадче.

8.8. Особливість статусу практикуючого психолога у загальноосвітній школі:

а. Він має такий самий статус, як вчителі;

б. Він незалежний від адміністрації школи;

в. Він не повинен відігравати роль вчителя, а з іншої сторони психолог рівноправний член педагогічного колективу.

8.9. Як правильно називається широковідомий тест, який використовують з метою вивчення загальної обізнаності школярів:

а. Шкільний тест вимірювання інтелекту;

б. Шкільний тест логічного мислення;

в. Шкільний тест тривожності;

г. Шкільний тест розумового розвитку .

8.10. Методика «Малюнок сім’ї» призначена у першу чергу для:

а. Оцінки загального розвитку дитини;

б. Оцінки вміння малювати;

в. Одержання інформації про сім’ю;

г. Відображення переживань і сприйняття дитиною свого місця у сім’ї.

8.11. Соціальна норма оцінювання – це:

а. Оцінка поведінки школяра;

б. Критерій будь-якої діагностики;

в. Оцінка успіхів учня при порівнянні з успіхами інших учнів;

г. Громадська думка.

8.12. Що таке шкільна дезадаптація:

а. Порушення норми адаптації;

б. Утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень поведінки;

в. Втрата апетиту, погіршення сну, психосоматичні симптоми.

8.13. Основна мета проведення соціально-психологічного тренінгу для підлітків, що мають комунікативні проблеми:

а. Допомогти кожному учаснику виразити себе індивідуальними засобами;

б. Подолати комплекси;

в. Засвоїти соціальні норми спілкування.

8.14. У роботі зі старшокласниками пріоритетною є:

а. Проблема навчання;

б. Формування часової перспективи;

в. Формування взаємин з однокласниками.

8.15. Основні функції психологічної служби при роботі у старших класах спеціалізованих шкіл:

а. Навчальна, виховна, розвивальна;

б. Просвітницька, організаційна, консультативна;

в. Прогностична, терапевтична, корекційна.

8.16. Комплексна форма роботи об’єднує:

а. Усі зацікавлені сторони педагогічного процесу;

б. Усі методи роботи;

в. Усі форми роботи;

г. Усі види роботи.

8.17. Загальна мета психологічної служби у вищих закладах освіти:

а. Підвищення якості знань;

б. Сприяння особистісному зростанню та професійному становленню студентів;

в. Підвищення якості надання освітніх послуг;

г. Експертиза навчальних програм.

8.18. Тривалість робочого тижня психолога – 40 год., з них для роботи у навчальному закладі згідно з Положенням про психологічну службу відводиться::

а. 40 год.;

б. 20 год.;

в. 30 год.

8.19. Опитувальник Дж. Холланда використовується у:

а. Превентивному вихованні;

б. Профілактичній роботі;

в. Профорієнтаційній роботі.

8.20. Соціометричні методики дозволяють вивчати:

а. Успішність навчання;

б. Індивідуальні особливості учня;

в. Структуру взаємин у групі.