Література:

1. Введення у соціальну роботу: Навч. посібник. - К., 2001. - 288 с.

2. Діти «групи ризику»: психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.. 2001. - 192 с.

3. Доуэл М., Марш П. Ориентированная на решение задачи социальная работа. - К., 1997.-136с.

4. Капська А.Й. та ін. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й. Капська. О.В. Безпалько, Р.X. Вайнола: Заг. рел.: І. Звєрєвоъ та Г. Лактіонової. - К., 2001. - 129 с.

5. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учеб. пособие для вузов. - М., 2001.-160с.

6. Коваль Л. Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник. - К., 1997. - 392 с.

7. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника: Серия «Учебные пособия». - Ростов-н/Д, 2001. - 320 с.

8. Лютий В. П. Соціальна робота з групами дітей девіантної поведінки: Навч. посіб­ник. - К., 2000. - 51 с.

9. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. - СПб., 1997. - 688 с.

10. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учебник для студентов пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. - М., 1999. - 184 с.

11. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2001. - 416 с.

12. Олиференко Л.Я. и др. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений / Л.Я. Олиференко, Т.И. Шульга, И.Ф. Дементьева. - М., 2002. - 256 с.

13. Петрынин А.Г., Печеню А.М. Педагогическая реабилитация несовершеннолетних с девиантно-криминальным поведением: психолого-педагогическая и медико-социальная помощь: Учеб.-метод. пособие. - М., 2001. - 148 с.

14. Психология социальной работы / О.Н. Александрова, О.Н. Боголюбова, Н.Л. Ва­сильева и др.; Под общей ред. М.А. Гулиной. - СПб., 2002. - 352 с.

15. Социальная работа / Под общ. ред. проф. В.И. Курбатова.. - Ростов н/Д, 1999. - 576 с.

16. Социальная работа: история, теория и практика: Науч.-учебно-метод. пособие для студентов, магистрантов, аспирантов и специалистов в области социальной педагогики, социальной работы / Харченко С.Я., Кратинов Н.С., Ваховский Л.Ц., Кратинова В.А., Песоцкая О.П., Покладова В.В.: В 2 ч. - Луганск, 2002- Ч. 1. - 158с.

17. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей: Аналі­тичний звіт щодо діяльності центрів соціальних служб для молоді / Упор.: Р.Г. Драпушко, С.В. Толстоухова, О.К. Шатохіна, Л.І. Шамрай. - К., 1999. - 140 с.

18. Соціальні служби - родині: Розвиток нових підходів в Україні / За ред. І.М. Григи, . Т.В. Семигіної. - К., 2002. - 128 с.

19. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб. пособие. - М., 2000. - 496 с.

20. Технологии социальной работы: Учеб. / Под общей ред. проф. Е.И. Холостовой. -М., 2001.-400с.

21. Технологія социальной работы: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведе­ний / Под ред. И.Г. Зайнышева. - М., 2000. - 240 с.

22. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю: Навч. по­сібник. - К., 2002. - 132 с.

23. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога. - М., 2002. – 272 с.

24. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педа­гога / Под ред. В.А. Сластенина. - М., 2001. - 208 с.

25. Шульга Т.И., Слот В., Спаниярд X. Методика работы с детьми «группы риска». - 2-е изд., доп. - М., 2001.- 128 с.

26. Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М., 1999. - 224 с.

2.2. Тема: Соціальна робота з представниками проблемних груп. Соціальна робота з жінками

Зміст:

1. Соціальна робота з представниками проблемних груп

2. Характеристика проблемних груп

3. Робота з клієнтами проблемних груп

4. Соціальна робота з жінками

Специфіка соціальної роботи з представниками проблемних груп

Основні поняття: проблемна ситуація, ризик, група ризику, проблемна група, «практичне поле» соціальної роботи з представниками проблемних груп.

Соціальна робота завжди здійснюється в межах «проблемної ситуації», що ха­рактеризується таким станом соціокультурного життя на індивідуальному, групо­вому, загальносоціальному рівнях, за якого під дією зовнішніх або внутрішніх чинників раніше сталі процеси способу життя, взаємодії людей, їхні динамічні зв'язки з оточенням виявляються порушеними, а механізми відновлення балансу відсутні; при цьому виникає необхідність перегляду (аж до відмови від них) звич­них соціокультурних зразків і т. ін., оскільки за обставин, що змінилися, вони втра­чають функції засобів підтримки соціокультурного порядку, що приводять до ба­жаних результатів.

Виходячи з такого розуміння «проблемної ситуації» в соціальній роботі, будь-який її клієнт може опинитися в такій ситуації.

Покажемо це на прикладі трьох груп проблем, що виникають у житті дитини [22, С. 9-10].

Таблиця 9

Групи проблем, характерних для дитячого віку

Перелік проблем з точки зору вчених	Перелік проблем з точки зору соціальних педагогів / працівників, які практикують
1. Проблеми свободи вибору й соціальної творчості - труд­нощі на шляху реалізації дити­ною її інтересів і потреб у вже сформованих нормах соціаль­ного життя або труднощі у створенні нових норм соціаль­них взаємин (прояв власного ставлення до людей, установ­лення нового статусу, розши­рення масштабів впливу на навколишнє середовище тощо)	1. Проблеми, пов'язані зі збереженням психічного здоров'я дітей, розвитком особистості, самовизна­ченням дітей і підлітків, - фахове самовизначення підлітків з урахуванням можливостей соціального середовища; психологічна дезадаптивність, тривож­ність, страхи; саморозвиток дитини й реалізація її здібностей у соціальному середовищі; особистісне самовизначення, розвиток рефлексії; проблеми, пов'язані з неблагополуччям сім 'ї, порушенням прав дитини й насильством - психологічне неблагополуччя в роди­ні, сім'я «соціального ризику», важкий матеріальний стан, безпритульність дітей, алкоголізм і або наркома­нія батьків; дотримання, охорона і захист прав дітей-підлітків, які потребують правової соціальної та педа­гогічної допомоги; опіка, піклування, сирітство; агре­сія, насильство в сім'ї
2. Проблеми соціальної адап­тації й дезадаптації - труд­нощі в засвоєнні та пристосу­ванні до існуючих норм соціа­льного життя або труднощі в дозволі тих норм, що є соціа­льно небезпечними, несуть у собі загрозу для життя й здо­ров'я дитини	2. Проблеми, пов'язані з неадекватною та девіантною поведінкою, дезадаптацією дітей і підлітків у соціаль­ному середовищі- «важкі» діти (некеровані, педагогічно запущені, які поводяться зухвало, агресивно); дурна компанія, кримінальний контакт, причетність до кри­мінальних обставин, перебування на обліку в міліції; вживання дітьми алкоголю, наркотиків; адаптація до нового середовища (у новому класі, школі, дитячому колективі); дезадаптація до норм соціального життя в колективі і, як наслідок, до самотності, дефіциту спіл­кування
3. Проблеми соціальної інтег­рації або дезінтегрованості - труднощі в об'єднанні або роз'єднанні потреб, інтересів і можливостей дитини, її сім'ї з можливостями, потребами й інтересами інших людей; труд­нощі в розширенні й розвитку соціальних зв'язків або виході із попередньої системи стосу­нків і зв'язків	3. Проблеми, пов 'язані з конфліктами й морально-психологічним кліматом у школі, мікросередовшці - агре­сивна поведінка дорослих, насамперед учителів (чіп­ляються, кричать); конфлікти між дорослими й дітьми, вчителями та учнями; відмова вчителів працювати з учнями; пригніченість через нерозуміння навчального матеріалу; низька успішність, ухиляння від навчання, відсутність інтересу до шкільного життя, до розши­рення сфери спілкування; конфлікти в середовищі однолітків; багатосторонні конфліктні ситуації: не­вміння будувати взаємини при спілкуванні, розв'язу­вати конфліктні ситуації; відсутність чітких орієнтирів вибору

Крім того, феномен «проблемна ситуація» диктує спрямованість організації соціальної роботи на проблемно-орієнтований підхід до неї, що означає вирішення проблем клієнтів з акцентом на усвідомлення, стимулювання й підтримку їхніх власних здібностей і ресурсів [13, С. 8-9].

Подолання «проблемного поля» соціальної роботи припускає також її спрямо­ваність на здійснення завдань реформування соціальної роботи в Україні, насампе­ред, у таких її сферах, як соціальна політика, державно-правові основи, здоров'я і здоровий спосіб життя нації, захист і забезпечення цивільних прав і свобод тощо [14, С. 381.

«Проблемна ситуація» в практиці соціальної роботи найбільш адекватно може бути подана поняттями «ризик» і «група ризику».

Ризик - ситуативна характеристика проблемної діяльності, що означає неви­значеність її наслідків, за якої можливі альтернативні варіанти помилки або успіху. На основі поняття ризику виникає поняття групи ризику.

Групи ризику - це категорії людей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труд­нощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі [17, С. 419].

До цієї групи відносять такі категорії людей: інваліди, діти-сироти, діти з від­хиленою (асоціальною, девіантною) поведінкою, літні люди й розумово відсталі, біженці, люди, які зазнали насильства, алкоголіки, наркомани, бездомні, жертви екологічних катастроф, сексуальні меншості, злочинці, хворі на СНІД, люди, які займаються проституцією, обдаровані люди, які відчувають труднощі в спілкуванні («важкі» для інших), та інші.

Серед усіх представників груп ризику найбільш проблемними (з огляду на свої найбільш загальних соціальних ознак) є такі: дезадаптанти (ті, що порушують про­цес взаємодії людини з навколишнім середовищем), девіанти (виявляють поведінку, що відхиляється від норми), деприванти-делінквенти (які здійснили незаконні дії), маргінали тощо.

З зазначеного можна зробити висновок, що в професійному плані робота соці­ального педагога з представниками проблемних груп пов'язана, насамперед, з проблемою його власного соціального ризику (відчуття емоційного виснаження, наявність ворожості стосовно клієнтів і психосоматичних захворювань; негативна самооцінка, зростання агресивності й почуття провини тощо). Звідси виникає необ­хідність захисту самого соціального працівника, який працює з представниками проблемних груп клієнтів.