Бібліотечний урок-свято «Посвята в читачі»

Мета: Прищепити любов до книги, виховати потребу в читанні, заохотити до відвідування бібліотеки.

Вчитель: Дорогі діти! Сьогодні у вас свято, але свято незвичайне. Сьогодні свято, після якого ви всі станете повноправними читачами шкільної бібліотеки. Наше свято так і називається «Посвята в читачі». А що ж означає бути читачем? Що зміниться у вашому шкільному житті? Навіщо тут стоїть ось ця чарівна скринька і що вона у собі ховає? Про це ви дізнаєтесь трохи згодом.

Бібліотекар: На книжкових полицях поважні, стрункі

Без сумніву, страху, вагань

Стоять наші друзі і вчителі –

Солдати великої армії знань.

Дорогі діти! Думаю ви здогадались, про яких друзів і вчителів піде мова на нашому святі. Звичайно про книги, їх дивний і неповторний світ, про який великий поет І.Франко писав: «Книги – морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить!» А перли ці, звичайно, знання. Знання життя, знання явищ природних і не тільки, знання історії, знання і мудрість цілого світу розкриє для вас книга.

Діти, а хто з вас любить книжки? Книжки, в яких так багато барвистих малюнків і захоплюючих розповідей? Розкриєш одну – опинишся в країні казок, розкриєш іншу – а там живуть велетні або веселі маленькі чоловічки; відважні герої борються з лютим ворогом. А третя розповість як живуть твої ровесники…Багато див ховає в собі книжка.

Вчитель: Але для того, щоб книга відкрила для вас знання, з нею треба…що? (пауза) Так, вірно, дружити.

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас

Ми не знали б так багато

18

Про новий і давній час.

«Хто багато читає, той багато знає», «Книга вчить як на світі жить» - так кажуть нам мудрі народні прислів’я. Адже книжка відповідає на безліч запитань і сама вміє запитувати.

Книга, без сумніву, джерело знань. Ще древні єгиптяни говорили: «Зверни своє серце до книги. На світі немає нічого кращого за книги.» Завдяки книгам через теперішнє ми линемо у минуле і майбутнє. Книга дарує нам незабутні зустрічі з літературними героями, образи яких стали вічними.

Бібліотекар: А познайомитись з цими героями ви зможете. Записавшись у шкільну бібліотеку і вибравши для читання будь-яку книжку. Фото найцікавіших книг розміщені у цьому фото каталозі (Показує фото каталог).

А підніміть діти руки у кого вдома є книжки? А хто їх читає? А які книжки любите читати ви? А ви радієте коли вам купують нову книгу? Молодці. Але, на жаль, не всі діти такі як ви. Ось послухайте. Зараз учні 4 класу розкажуть і покажуть вам пригоди однієї маленької книжки. Отже…

Автор: У крамниці на полиці зажурилась книжка:

Книжка: Ніхто мене не читає, тільки сіра мишка.

А мене ж бо написали не для мишеняток,

а для наших українських хлопчиків й дівчаток.

Автор: І засмучена сказала українська книжка:

Книжка: От, якби я ніжки мала, як та сіра мишка,

Подалася б я казками від хати до хати -

Між малими дітлахами читачів шукати.

Автор: Раптом сталося щось дивне: виросли у книжки

хоч короткі, та рухливі дві гарненькі ніжки!

Крок наліво, крок направо і вперед два кроки –

і побігла книжка жваво на шляхи широкі!

От заходить в першу хату до школярки Слави,

бачить дівчинку завзяту, що й не встане з лави.

19

Книжка стала на порозі:

Книжка: Добрий вечір, Славо!

Почитай мене, будь-ласка, я така цікава!

Автор: Слава каже:

Слава: Я б читала, так завдань багато!

В мене часу й так замало, вчуся навіть в свято!

А як літечко прилине, то приходь ізнову,

може знайдемо хвилину тоді для розмови.

Автор: В книжки літери зав’яли на такий початок.

Книжка: Пошукаю трохи далі кращих я дівчаток.

Автор: На горбочок із долини вийшла на доріжку,

Привіталась до Галини:

Книжка: Пусти в хату книжку.

Галина: А про що ти, книжко красна?

Книжка: Про звірят, природу,

про минуле і сучасне нашого народу.

А якщо казки для тебе мають ще принаду, прочитати тобі треба про царівну-жабу.

Галина: Гай-гай-гай! Мене сьогодні не цікавлять жаби!

От якби про танці модні – це читала я би!

Автор: Пішла книжка до Василька – чує дзвонить телефон.

Що ж , Василько зиркнув тільки, й знову вткнувся у смартфон.

Завітала до Сергія, нашого всезнайка,

що на світі все уміє, носозадирайко!

Як зайшла до нього книжка, відказав їц цей хлопчисько:

Сергій: Я все-все на світі знаю ,

так що й інших ще навчаю!

Автор: Відказала книжка:

Книжка: Друже! Щось ти чванишся вже дуже!

20

Ще нема таких учених, щоб на світі знали все.

Що ти знаєш про планети, чи про атом чув колись?

Як на тигрів полювати? Від левиці як втекти?

Ой, не вірю я, щоб знав ти зі самих лише думок –

як літають астронавти, чи далеко до зірок?

Все ти знаєш навмання, це, мій друже, не знання!

Це лиш показ, а не сила, це , мій друже, булька з мила!

Автор: Червонів Сергій звичайно, стало соромно йому

Сергій: Та чекай-но, не тікай-но, може я тебе візьму!?

Автор: І сказала книжка:

Книжка: Сину! Дуже вдячна за гостину!

Та піду з твоєї хати і на мене вже не жди.

Як захочеш книжку мати, до бібліотеки йди.

Там книжок іще багато, то ж читай їх на здоров я.

Я ж піду таких шукати, що візьмуть мене з любов ю.

Автор: Вийшла книжка в поле чисте, мало що не плаче:

де знайти їй тепле, щире серденько дитяче?

Аж в одній веселій хаті, де живе Наталя,

книжку радо привітали і на стіл поклали.

Бачить книжка – в цій хатині від книжок аж тісно,

бо читають в цій родині, і Наталя звісно.

Тільки котик не читає, але слухає, вважає…

Книжка тут, там друга, третя, повно в шафі, видно.

Аж Шевченко із портрета усміхнувсь привітно.

Наталя: Книжка! Ще одна! Новенька! –

Автор: Скрикнула Наталя.

А за нею тато й ненька книжку привітали.

От настав зимовий вечір, теплим духом віє з печі.

А Наталочка читала голосно й поважно.

21

Вся родина посідала й слухала уважно.

Ну та й добре вже навчилась Наталя читати.

В рідній школі не лінилась – зразу це пізнати.

Дочитала і сказала:

Наталя: На добраніч, книжко!

Автор: І як скарб її поклала на стіл біля ліжка.

Далі книжка не блукала…

Ген до школи йде доріжка, вас туди провадить книжка.

Щастя-то читати вміти слів барвистих самоцвіти,

мовою батьків, родини і всієї України.

Бібліотекар: Чи багато з вас є подібних до Наталі?

Хто шанує поважає українське слово?

Хто із книжечки читає дзвінко, кольорово?

А чи є між вас такий як Василько чи Сергій

Вчитель: Чи сподобалась вам, діти, казка? Отож скажіть, чи знайшла книжечка друзів? Яких? А чи правильно поводились інші діти з казки? Чому? А як би ви повелися з книжечкою? А у кого з вас є своя улюблена книжечка?

(Короткі розповіді учнів про свої улюблені книжки).

Бібліотекар: А зараз Лозінська Ліза – кращий читач шкільної бібліотеки, учениця 6 класу хоче презентувати вам свою улюблену книжечку, давайте її послухаємо.

Настав час нам повернутися до нашої чарівної скриньки. Що вона у собі ховає? Як її відкрити? Так як скринька ця не проста то й відкривається вона не просто. Відкриється вона тільки тоді, коли почує що ви готові стати читачами шкільної бібліотеки. Як ви вважаєте, ви готові? А зараз ми це перевіримо, Отже, я буду зачитувати уривок з казочки, а спробуєте відгадати назву цієї казочки. ( Зачитую з фото каталогу уривки казок «Пан Коцький», «Колобок», «Котик і Півник» і віршик з книжечки «Абетка здоров’я»).

22

Молодці, діти, гарно знаєте книжечки, от і відкрилась наша чарівна скринька,

а в ній знаходяться ваші читацькі формуляри. В ці формуляри я буду записувати вам книжечки, які ви виберете в бібліотеці. Але перш ніж ви запишетесь у бібліотеку вам треба вміти поводитись з книжечками. Зараз ми з вами подивимось мультфільм і кожний з вас нехай порівняє себе з героями мультфільму. (Демонстрація мультфільму про поводження з книгами).

Діти, чи правильно читали книжечки котики на початку? Неправильно! Але потім вони виправили свої помилки, так? А щоб ви не потрапили в таку халепу і вміли поводитись з книгою, ми прочитаємо Звернення Книги ( читає і показує на дошці). Отож діти, щоб ви стали справжніми читачами яку відповідь ми дамо Книжечці, що ми їй відповімо? А в нас є обіцянка справжнього читача, я буду читати, а ви за мною повторюйте :

- Дотримуватись правил шкільної бібліотеки;

- Дбайливо ставитись до книжечок;

- Вчасно здавати книжки до бібліотеки;

- Не губити книжечки;

- Читати книжечки уважно і вдумливо,

( Привітання вчителя з тим, що діти стали читачами шкільної бібліотеки).

Бібліотекар: Отож, дружіть діти з книгою, приходьте в бібліотеку, читайте, усі скарби знань розкриє перед вами книга, адже це найбільше чудо з чудес, створених людством.

23