Бібліотечний урок-свято - відкриття тижня дитячого та юнацького читання «Диво-книги»

Мета: розширити знання про книгу, заохотити до читання, зацікавити новинками .

Обладнання: книжкова виставка «Увага! Новинки!», бібліотечний плакат.

Бібліотекар: Добрий день, дорогі діти! Кожного року ми з вами відмічаємо свято книги. Адже книга – одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні знань: розповідає про те як вирощують хліб і зводять будинки, мандрують і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та хліба, так не можна жити і без книги.

Учні: «Тиждень книжки!» - Зазвучало серед міста, як сигнал.

За годину місто стало як один читальний зал.

Всі читають: і облислі, і безвусі, й вусачі.

Скільки мешканців у місті, стільки ж в місті читачів.

У тролейбусах читають, щось мугикають під ніс.

Сторінки перегортають під ритмічний стук коліс.

Цілий тиждень місто ціле і читало, і раділо.

Лиш з малими читачами в хаті клопіт вечорами.

Від книжок, хоч треба спати, читачів не відірвати!

За той тиждень розмаїття полюбились так книжки,

Що донині на ніч діти їх кладуть під подушки.

І ведучий: Здавна наші предки любили і цінували книги. Так, щоб книга зберігалася, титульна сторінка її була із шкіри, ще й прикрашена коштовним камінням, перлинами. Перша літера абзацу писалася великою і червоною і прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною, книга пройшла важкий і довгий шлях. (учень читає вірш Р. Завадович «Наша книжка»).

ІІ ведучий: У різних країнах використовували різний матеріал для запису. У Єгипті – папірус. Потім - пергамент. До наших часів збереглося написане на

29

пергаменті «Остромизьке Євангеліє». ( вірш Ю. Шкрумеляк «Пісня про книжку»).

Бібліотекар: Спочатку книги були рукописними. А перший, хто надрукував книгу. був Іван Федоров. Десять років працював він над створенням друкарні. Цілий рік друкував свою першу книгу. Вона була завершена у 1574 році у Львові і мала назву «Львівський Апостол». У Львові навіть є пам’ятник Івану Федорову (вірш П.Воронько «Як багато знаю я»).

І ведучий: Практично у всіх країнах світу друкуються книги. Це і книги-гіганти, і атласи, і словники, і книги-малютки (бібліотекар показує найбільшу і найменшу книги, які є в бібліотеці, вірш Г. Бойко «Де букварик?»).

ІІ ведучий: Художники готують їх до набору, в друкарнях виготовляють сторінки, зшивають, переплітають. Потім книга попадає до магазинів і бібліотек. (вірш В. Багірова «Полікую книжку»).

Бібліотекар: ми маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що створили письменники і вчені – ми маємо можливість читати. А хороша книга – щирий друг і порадник, вона розвиває розум, формує душу.

І ведучий: на світі стільки публікації, що людина має можливість прочитати лише 1 мільйонну частину! Тому не кількість, а якість – ось що головне при читанні. А навчитись вибрати книжку вам допоможе бібліотекар. (вірш Н. Мудрик - Мриц «Любий друг»).

Бібліотекар (зачитує уривок з твору В. Сухомлинського «Усі книжечки гарні»): Діти, то що ж потрібно зробити дівчинці? (відповіді дітей), ( вірш Чорнобицької «Не бруднити книжку»).

Бібліотекар: Приходьте до бібліотеки, читайте і всі скарби людства відкриє для вас книга. А на закінчення нашого свята я хочу назвати найкращих читачів нашої бібліотеки. Давайте разом їх привітаємо.

30