Огляд навчальної та наукової літератури з питань обліку …

(об’єкт дослідження)

Автор, джерело	Проблемні питання, що розглядаються	Пропозиції автора
Гура Н.О. [15].	Класифікація браку; недоліки плану рахунків.	Ведення аналітичних рахунків: 241 „Внутрішній брак”; 242 „Зовнішній брак”.

У другому розділі курсової роботи (20-25 стор.) необхідно розкрити методику обліку об’єкта дослідження в умовах сучасного законодавства та обраної підприємством облікової політики.

Оскільки викладення методики бухгалтерського обліку проводиться на основі практичного цифрового матеріалу та прийнятої на підприємстві облікової політики, у курсову роботу слід включити описання положень наказу про облікову політику, що регламентують облік об’єкта дослідження, заповнені первинні документи, зведені та накопичувальні регістри обліку: журнали, відомості та інші, і на основі їх даних показати методику синтетичного та аналітичного обліку, відображення облікових даних при складанні фінансової звітності підприємства.

Кожне питання курсової роботи повинно висвітлюватись за такою схемою: спочатку описується діюча методика обліку, дається їй критична оцінка (якщо це необхідно), а потім викладається методика обліку вибраного об’єкта дослідження.

У третьому розділі курсової роботи (10-12 стор.) проводиться описання особливостей організації та методики обліку об’єкта дослідження в умовах використання інформаційних систем і технологій. При написанні третього розділу роботи студент повинен виконати задачу з обліку обраної теми з використанням комп’ютерної техніки, розробити економічну модель та навести результати розрахунків у додатках до курсової роботи.

Висновки обумовлюються логікою проведення дослідження, носить форму синтезу наукової інформації, викладеної у основній частині. Висновок є послідовним, логічно побудованим поданням отриманих висновків і їх співвідношенням із загальною метою та конкретними завданнями, сформульованими у вступі. Обсяг висновку – 1,5 -3 сторінки.

Після тексту висновків студент вказує дату закінчення написання курсової роботи і ставить особистий підпис.

Список використаних джерел повинен включати тільки ті літературні джерела, на які є посилання у основній частині курсової роботи. Якщо студент робить посилання на будь-які залучені факти або цитує праці вчених, то він повинен обов’язково вказати, звідки наведені ці матеріали. Не слід включати до бібліографічного списку ті праці, які фактично не були використані. Список використаних джерел повинен містити не менше 30 джерел.

4. Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконана комп'ютерним способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Текст основної частини курсової роботи може бути поділений на розділи, підрозділи.

Заголовки структурних частин курсових робіт студентів «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», назви розділів друкують великими літерами симетрично до тексту у вигляді трапеції. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати з інтервалам, кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки (додаток А).

До загального обсягу курсової роботи, не входять додаток, список використаних джерел, але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №..

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляюсь у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово

«Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Ілюстрації

Ілюструють курсову роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Приклад:

Рис. 1.5. Схема розміщення ...

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є: рисунок, схема, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 2.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 2.1» або «... як це показано на рис. 2.1».

Вище і нижче кожного рисунка потрібно залишити один вільний рядок (додаток Б).

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць (додаток В).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Зразок оформлення таблиці наведено в додатку В.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка (додаток Д).

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися па джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є, посилання в курсовій роботі.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «[26, с.354]». Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)». На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список використаних джерел складають у такій послідовності:

1. Конституція України, Кодекси, закони і законодавчі акти України.

2. Нормативно-правові акти, що видані Кабінетом Міністрів України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами.

3. Наукова, науково-методична і фахова література, що видана українською і російською мовами.

4. Наукова, науково-методична і спеціальна література, що видана іншими іноземними мовами.

5. Наукові статті в періодичних виданнях. Джерела можна розміщувати одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті,

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків,

- у хронологічному порядку.

В список використаних джерел обов'язково включають видані роботи автора.

Додаток

Додаток оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Справа над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____» і велика літера, що позначає додаток.

Додаток слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. А.2 - другий рисунок додатка А).

Студент підписує курсову роботу (підпис ставиться на титульному листі біля прізвища студента і наприкінці висновку), потім представляє її на кафедру в термін, встановлений кафедрою. Після перевірки курсової роботи науковим керівником її повертають студенту для підготовки до захисту. Роботу, визнану незадовільною, повертають для виправлення і доробки з урахуванням зауважень. Захист курсових робіт проводиться за графіком кафедри перед комісією у складі не менш двох викладачів. Під час захисту студент коротко доповідає зміст курсової роботи, обґрунтовує висновки і пропозиції і відповідає на задані питання по темі дослідження. За результатами захисту курсової роботи комісія виставляє студенту оцінку. При оцінці курсової роботи комісія враховує її якість і результати захисту.

Студенти, що не виконали в термін курсову роботу або не захистили її, не допускаються до екзамену з даної дисципліни.