Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

§ 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності

Законом передбачено два види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності:

1. звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК України);

2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 106 КК України).

Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру – це право, а не обов’язок суду і може мати місце згідно з положенням ч. 1 ст. 97 КК України за наявності таких умов у сукупності:

- вчинення злочину вперше;

- вчинення злочину невеликої тяжкості або необережний середньої тяжкості злочин (ч. 2 ст. 12 КК України)

Можливості виправлення неповнолітнього без заходів кримінального примусу.

Примусові заходи виховного характеру призначаються з урахуванням положень викладених у ч. 2 ст. 105 КК України:

Можуть бути призначені виховні заходи, лише прямо вказані в цій статті КК (їх перелік вичерпний);

Тривалість виховного заходу передбаченого п.5 ч. 2 ст. 105 КК України, - направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи не може перевищувати встановленого КК терміну, тобто не більше трьох років;

Виховні заходи передбачені п.п. 2 і 3 ч. 2 ст. 105 КК України, можуть призначатися на строк не більше ніж до досягнення повноліття.

Ч. 2 ст. 97 КК України передбачає застосування примусових заходів виховного характеру і у випадках вчинення суспільно небезпечного діяння особою, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Примусові заходи виховного характеру щодо особи, яка не досягла віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, здійснюється з дотриманням таких умов:

• неповнолітньому виповнилося 11 років;

• ця особа вчинила діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК.

Даній категорії осіб закон не встановлює якихось додаткових вимог, зокрема таких, які стосуються тяжкості вчиненого посягання та його вчинення вперше.

Незалежно від поведінки вказаної категорії осіб в період виконання таких заходів вони не можуть бути скасовані і замінені на інші, більш суворі заходи впливу.

Звільнення неповнолітнього, що вчинив злочин, від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру не є остаточним. Можливі два наслідки застосування ст. 97 КК України – позитивний і негативний.

Єдиною підставою для скасування примусових заходів виховного характеру є ухилення неповнолітнього від застосування до нього таких заходів.

Скасування примусових заходів виховного характеру означає, що відновлюється провадження в кримінальній справі неповнолітнього. Він притягується до кримінальної відповідальності і до нього можуть бути застосовані всі заходи, передбачені КК за вчинений злочин.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 106 КК України) має певні особливості. Ці особливості, полягають у скороченні строків давності (на третину)та їхній меншій диференціації.