Контрольні завдання

1. Дайте визначення поняття «множинність злочинів»?

2. Вкажіть види та ознаки одиничних злочинів?

3. Чим відрізняється продовжуваний злочин від триваючого?

4. Розкрийте поняття повторності злочинів та її ознаки?

5. Дайте визначення поняття сукупності злочинів?

6. Які характерні ознаки реальної та ідеальної сукупності?

7. Як визначається рецидив злочину в Кримінальному кодексі України?

8. Які види рецидиву?

9. Які правові наслідки множинності злочинів?

Рекомендована література до теми

1. Кримінальний кодекс України // Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К.: Істина. – 2004. – 440 с. – С. 5-168. – Розділ VІІ.

2. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.

3. Бирюченський О., Роцька Т. Рецидивна злочинність: упущення при розслідуванні та розгляді кримінальних справ: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6. – С. 7-11.

4. Голіна В. Рецидивна злочинність в Україні: рівень, структура, динаміка // Вісник академії правових наук України. – 1998. - № 4 (15). – С. 147-156.

5. Зелинский А.Ф. Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозирование). – Харьков, 1980. – 152 с.

6. Караев Т.Э. Повторность преступлений. - М.: Юрид. лит., 1983. - 104 с.

7. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву: Учебное пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1974. – 31 с.

8. Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). – К.: Вища школа, 1990. – 159 с.

9. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2004. – 416 с. – С. 219-241.

10. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1982. - 172 с.

11. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с. - С. 109-114 .

12. Наумов А.В. Уголовное право. Общая часть. - М.: Издательство БЕК, 1996. - 550 с.

Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння

§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння

Інколи громадяни, а також службові особи виимушені здійснювати вчинки, котрі за своїми зовнішніми ознаками збігаються з тим або іншим злочинним діянням (наприклад, з убивством, знищенням майна, перевищенням влади тощо), які не є кримінально протиправними, а навпаки, визнаються правомірними. У науці такі вчинки називаються обставинами, що виключають суспільну небезпечність і протиправність, або, інакше кажучи, злочинність діяння.

У VIII розділі Загальної частини КК України передбачені такі види обставин, що виключають злочинність діяння, — це:

необхідна оборона (ст. 36);

уявна оборона (ст. 37);

затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38);

крайня необхідність (ст. 39);

фізичний або психічний примус (ст. 40);

виконання наказу або розпорядження (ст. 41);

діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42);

виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Ознаки обставин, що виключають злочинність діяння:

всі вони являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, необхідна оборона) чи бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги під час виконання наказу). Подібні вчинки, проте, можуть бути виправдані лише в тому разі, якщо вони спричинені винятковими подіями, процесами або діями, тобто певними підставами, що й обґрунтовують необхідність таких учинків;

зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об’єктивних ознак здійсненого вчинку і відповідного злочину (наприклад, позбавлення життя за необхідної оборони збігається із зовнішніми ознаками вбивства, а застосування зброї працівником міліції під час затримання небезпечного злочинця — з видимими ознаками перевищення влади тощо);

обставини, що розглядаються, мають незлочинний характер, їм властива правомірність заподіяння шкоди. Така правомірність ґрунтується або на суб’єктивному праві, або на юридичному обов’язку, або на владних повноваженнях. Тому зазначені обставини закріплено не тільки в КК, а й в інших законодавчих актах (наприклад, законах України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», в адміністративних та інших законах). До обставин, передбачених іншими законодавчими актами, належать виконання професійних обо­в’язків, виконання службового обов’язку, застосування сили, спе­ціальних засобів, зброї тощо;

ці обставини є суспільно корисними, тобто такі, що відповідають інтересам особи, суспільства або держави. Водночас це не виключає того, що в деяких випадках такі вчинки можуть і не бути суспільно корисними (наприклад, перевищення меж необхідної оборони). У цьому разі вони визнаються соціально допустимими (прийнятними);

кримінально-правові наслідки полягають у тому, що вчинення таких діянь, якщо вони відповідають приписам закону, виключає кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.

Значення наявності цих обставин у КК полягає в тому, що вони:

1) чітко розрізняють злочинний прояв від правомірного діяння, яке схоже на нього, а отже, забезпечують законність і справедливість рішення відносно поведінки конкретної особи, що не завжди очевидно;

2) сприяють підвищенню правової активності та правової свідомості громадян і службових осіб, які потребують законодавчих гарантій своєї захищеності в разі завдання ними шкоди під час здійснення свого права або виконання службових чи громадських обов’язків;

3) мають важливе профілактичне значення.

Отже, обставини, що виключають злочинність діяння, — це передбачені КК, зовнішньо схожі зі злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) і правомірні вчинки, які здійснені за наявності певних підстав і виключають злочинність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальністю особи за завдану шкоду.