Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_KPU_Z_Ch_tsiliy.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.48 Mб
Скачать

Модуль 2 Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів

§ 1. Поняття множинності злочинів

Множинність злочинів означає, що особою вчинено два чи більше злочинних діяння, кожне з яких містить ознаки самостійного складу злочину.

Множинність характеризується певними юридичними ознаками. До них відносяться:

- вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією чи різними статтями (або частинами статті) кримінального закону;

- кожний із злочинів є самостійним, одиничним і кваліфікується за окремою статтею ( або частиною статті) кримінального закону;

- за кожним із злочинів, що утворює множинність, зберігаються кримінально-правові наслідки, що випливають з факту їх вчинення.

залежно від характеру цих одиничних злочинів та їх поєднанні у часі можливі три форми (види) множинності: повторність, сукупність і рецидив злочинів.

Визнання множинності має практичне значення для:

1) встановлення суспільної небезпечності злочинної діяльності певної особи, а також і самої особи;

2) кваліфікації злочинів;

3) призначення покарання;

4) вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання;

5) зняття судимості.

Юридичні наслідки множинності злочинів:

1) кваліфікація діяння за частиною однієї статті, яка передбачає обтяжуючі обставини;

2) кваліфікація діяння за кількома статтями чи частинами однієї статті Особливої частини КК України;

3) зміна порядку призначення і умов відбуття покарання за вчинені злочини.

§ 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів

Від множинності злочинів необхідно відрізняти одиночні злочини. При цьому слід пам’ятати, що одиночний злочин є структурним елементом множинності злочинів. Одиночним називається злочин, який передбачений однією кримінально-правовою нормою і має ознаки одного складу злочину.

Одиничний злочин – має місце там, де він передбачений кримінальним законом як одиничний, самостійний склад злочину.

Головною ознакою одиничного злочину є те, що він охоплюється однією і тією ж статтею КК.

Видами одиничних злочинів є:

- прості одиничні злочини;

- ускладнені одиничні злочини.

У свою чергу ускладнені одиничні злочини поділяються на такі види:

- триваючі злочини;

- продовжувані злочини;

- складені (складні) злочини;

- злочини, які кваліфікуються за настанням наслідків (так звані злочини, кваліфіковані за наслідками).

Простий одиничний злочин характеризується наявністю однієї дії (бездіяльності) і одного наслідку, або однієї дії і декількох наслідків, або наявністю альтернативних дій.

одна дія і один наслідок. Наприклад, крадіжка: тут одна дія - таємне викрадення майна і один наслідок – майнова шкода власнику.

одна дія і декілька наслідків, наприклад, так ч. 2 ст. 274 КК України передбачає відповідальність за порушення правил ядерної і радіаційної безпеки, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Тут одне діяння – порушення правил безпеки і два або більше наслідків.

До простих одиничних злочинів належать і злочини з альтернативними діями. Це, наприклад, підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут (ст. 200 КК України). Тут для складу злочину достатньо вчинення хоча б однієї із зазначених дій (наприклад, придбання з метою збуту підроблених документів на переказ).

Види ускладнених одиничних злочинів

Триваючий злочин характеризується тим, що особа, яка вчинила певну дію чи бездіяльність, знаходиться потім в стані безперервного порушення норми кримінального закону. (Наприклад, незаконне зберігання вогнепальної зброї – ч.1 ст. 263 КК України, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей – ст. 164 КК України).

Припинення триваючого злочину може мати місце за об’єктивних чи суб’єктивних обставин. Об’єктивні обставини закінчення триваючого злочину не залежать від волі винного.

Продовжуваний злочин - це злочин, який складається з двох або більше тотожних злочинних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром, прагненням до досягнення спільної мети і складають у цілому єдиний злочин. Наприклад, крадіжка вчинена в декілька прийомів.

Ознаки продовжуваного злочину:

а) він складається з двох чи більше самостійних, тобто, віддалених одне від одного в часі, тотожних злочинних діянь;

б) ці окремі самостійні злочинні діяння об’єднані єдиним злочинним наміром і прагненням до досягнення спільної мети;

в) виходячи з цього, вони розглядаються не як множинність злочинів, а як одиничний злочин, що підпадає під ознаки однієї статті КК;

г) продовжуваний злочин кваліфікується за однією, окремою статтею (частиною статті) КК.

Складений (складний) злочин - це злочин, який складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено (ізольовано), являє собою самостійний злочин, але внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, який охоплюється ознаками однієї статті (частини статті) КК. До складених одиничних злочинів відноситься, наприклад, розбій, який складається з насилля над особою і заволодінням чужим майном.

Ознаки складеного злочину:

а) він складається з двох чи більше злочинний діянь;

б) кожне з цих діянь, якщо розглядати його окремо, утворює окремий злочин, містить ознаки самостійного складу злочину;

в) ці окремі злочини, з огляду їх органічної єдності, типовості зв’язків між ними, розглядаються законодавцем як один, одиничний складений (складний) злочин.

г) цей одиничний складений злочин охоплюється ознаками однієї статті Особливої частини КК.

Злочини, що кваліфікуються за наслідками. При аналізі конструкції складів цих злочинів очевидно, що в них є два наслідки: основний (проміжний) і додатковий (похідний). Ці наслідки настають хронологічно (послідовно) один за одним, в результаті вчиненого особою діяння. Так, вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, можна подати в такій схемі: діяння – наслідок у виді тяжкого тілесного ушкодження – наслідок у виді смерті потерпілого.

Наявність проміжного наслідку в цих злочинах відрізняє їх від будь-якого іншого діяння, що спричиняє настання наслідків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]