§ 6. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від дійового каяття

Згідно ч.1. ст.17 КК КК України добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Як видно з цього визначення, добровiльна вiдмова передбачає:1) добровiльнiсть; 2) закiнченiсть припинення попередньої діяльності; 3) наявнiсть у особи усвiдомлення того, що злочин нею може бути закiнчено, доведено до кiнця.

Добровiльна вiдмова передбачає добровiльне припинення злочинної дiяльностi за власною волею особи, за iнiцiативою iнших осiб, але при цьому кiнцеве рiшення про припинення попередньої злочинної дiяльностi приймає сам суб'єкт.

Закiнченнiсть вiдмови передбачає безповоротнiсть прийняття рiшення про припинення попередньої злочинної дiяльностi. При добровiльнiй вiдмовi злочин припиняється на стадiях попередньої злочинної дiяльностi, тобто на стадiях готування i замаху.

Добровiльна вiдмова при готуваннi можлива завжди. Достатньо, щоб особа утрималась вiд наступних злочинних дiй, тобто достатньо, щоб добровiльна вiдмова виразилась в бездiяльності особи, щодо вчинення подальших підготовчих дій до вчинення злочину.

На стадiї незакiнченого замаху на злочин добровiльна вiдмова можлива також у всiх випадках. При закiнченому замаху на злочин добровiльна вiдмова можлива, але далеко не завжди. Вона можлива, коли мiж дiями особи направленими на вчинення злочину, i злочинними наслiдками є певний розрив (промiжок) в часi, на протязi якого розвивається причинний зв'язок, i особа може втручатись своїми активними діями в розвиток такого причинного зв'язку i не допустити настання цих наслідків, попередити їх настання .

3. Третя ознака добровільної відмови заключається в тому, що при добровільній відмові необхідно встановити, що особа усвідомлювала можливість довести злочин до кінця.

 Наслідки добровільної відмови: 1) добровільна відмова - це обставина, яка звільнює особу від кримінальної відповідальності; 2) в рядi випадкiв в дiях, вчинених особою до добровiльної вiдмови, можуть мiститись ознаки iншого закiнченого складу злочину (наприклад, особа викрала пiстолет для вбивства, але потiм добровiльно вiдмовилась вiд вчинення вбивства). В даному випадках особа пiдлягає крiмінальній вiдповiдальностi тiльки за закiнчений злочин, який було вчинено нею до добровiльної вiдмови.

Добровiльну вiдмову слiд вiдрiзняти вiд дiйового каяття:

1) дiйове каяття - це активна дiяльнiсть по усуненню наслiдкiв злочину. На вiдмiну вiд добровiльної вiдмови, дiйове каяття може мати мiсце i тодi, коли злочин вже закiнчено;

2) дiйове каяття завжди активна дiя, а добровiльна вiдмова може виражатись i в пасивнiй поведiнцi особи;

3) дiйове каяття можливе i при вчинені необережних злочинiв, i при вчинені злочинiв з непрямим умислом, а добровiльна вiдмова тiльки при вчинені дiяння з прямим умислом;

4) добровiльна вiдмова це обставина, яка звiльнює особу вiд кримінальної вiдповiдальностi у зв'язку з вiдсутнiстю в її поведiнцi складу злочину, дiйове ж каяття, як правило, пом'якшує вiдповiдальнiсть, за виключенням підстави передбаченої в ст. 45 КК України (в разі вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості, така особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям).