§ 5. Замах на злочин та його види

Згідно ст. 15КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності) безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому  злочин не було доведено до кiнця з причин, що не залежали вiд її волi.

З об'єктивної сторони  замах  характеризується такі ознаки: 1) діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину; 2) не доведення злочину до кінця; 3) злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.

 Замах це - вчинення дiй, безпосередньо направлених на вчинення злочину, тобто діяння безпосередньо посягає на охоронюваний кримінальним законом об'єкт. Замах на злочин це - початок виконання об'єктивної сторони, описаної у диспозиції конкретної статті Особливої частини КК України. Саме цiєю ознакою, безпосереднiм початком виконання злочину, замах відрізняється вiд готування до злочину, де тiльки створюються умови вчинення злочину.

Замах має місце там, де злочин не доведено до кінця. Саме незавершеність дозволяє відрізнити замах від закінченого злочину. Під незавершеністю розуміють відсутність однієї або декількох ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбачених диспозицією статті Особливої частини КК України, тобто об’єктивна сторона виконується лише частково. Особа або не встигла вчинити всіх дій або не наступили бажані наслідки від її діяння.

 Замах - це дiяння, яке не доводиться до кінця з причин, що не залежать від волі винного. Причини, з яких злочин не доводиться до кінця, можуть бути як об'єктивного так i суб'єктивного порядку, але в будь-якому випадку ці причини, за якими злочин не доводиться до кінця не залежать від волі винного. До них можна віднести: опір жертви, дія сил природи, механізмів, непідготовленість особи, припинення посягання правоохоронними органами і інші, але всі вони не повинні залежати від волі винного. Якщо ж злочин не доводиться до кінця за волею самого винного, то тут має місце добровільна відмова, яка виключає кримінальну відповідальність особи.

З суб'єктивної сторони замах це - умисна дiя, вiн можливий тiльки з прямим умислом, коли особа бажає досягнення певного результату.

Замах на злочин має два види: закінчений i незакінчений.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Основною ознакою даного виду замаху є переконаність винної особи в тому, що він вчинив всі дії і злочинний наслідок повинен настати без додаткових зусиль з його боку, проте бажаний наслідок відсутній.

Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усі дії, які вважала за необхідні для доведення злочину до кінця. При незакінченому замаху злочинні дії не можуть наступити, оскільки особа не вчинила всіх дій для їх настання. Характерною ознакою цього виду замаху є усвідомлення особою того, що вона не виконала всіх запланованих дій для настання наслідку.

Видiляють також непридатний замах i розрiзняють замах на непридатний об'єкт та замах з непридатними засобами.

Замах на непридатний об'єкт, вiн може бути як закiнченим так i незакінченим, має місце в тих випадках, коли об'єкт не володiє необхiдними ознаками або взагалi вiдсутнiй, що i приводить до неможливостi доведення злочину до кiнця.

Замах з непридатними засобами має мiсце тодi, коли особа застосовує помилково чи через незнання такі засоби, за допомогою яких через їх об’єктивні властивості неможливо вчинити злочинне діяння. При цьому розрiзняють абсолютно непридатнi засоби - це, наприклад, використання для отруєння не шкiдливих лiкiв, бiлого порошку, помилково прийнятих за отруту; i вiдносно непридатнi засоби - це, наприклад, спроба вчинити вбивство з вогнепальної зброї, яка виявилась несправною .