39. Стан економіки і перспективи розвитку Подільського економічного району

До складу Подільського економічного району входять три області (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька) загальною площею 60,9 тис. км². Населення  4153,3 тис. чол. (табл. 11.7).

Таблиця 11.7. Географічна та адміністративна характеристика Подільського економічного району

Адміністративно-територіальна одиниця	Площа, тис. км2	Населення, тис. осіб	Адміністративний поділ
			кількість районів	кількість міст обласного підпорядкування
Вінницька область	26,5	1686,5	27	6
Тернопільська область	13,8	1105,4	17	1
Хмельницька область	20,6	1361,4	20	6
За районом	60,9	4153,3	64	13

Подільський економічний район має зручне економіко-географічне положення, вигідне транспортно-географічне положення. За розмірами території район посідає четверте місце серед економічних районів України, що впливає на можливості його комплексного економічного і соціального розвитку. Район розташований у центральній частині Правобережної України, в зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням, що сприяє розвитку агропромислових комплексів.

Район розташований на Подільській і Придніпровській височинах у зоні із родючими ґрунтами і достатнім зволоженням, що сприяє сільськогосподарському виробництву.

Район багатий на родовища сировини для промисловості будівельних матеріалів, особливо в зоні Українського кристалічного щита. Є родовища будівельного і оздоблювального каменю, граніту і гнейсу, пісковику. В усіх трьох областях знайдено мергель (сировина для виробництва цементу), каолін, трепел і опоку. Багато родовищ цегельно-черепичних і гончарних глин та пісків. До енергетичних ресурсів належать поклади торфу на півночі району та незначні запаси бурого вугілля в усіх областях. У Придністров’ї трапляються родовища горючих сланців.

У Вінницькій області знаходиться 0,8 млрд. т прогнозованих запасів залізних руд. У Придністров’ї залягають поклади фосфоритів, які поки що не мають промислового значення, біля містечка Микулинці у незначних кількостях знайдено сірку. У районі видобувають пеліканіт (запаси сягають 170 млн. т). Це єдина в Європі сировина, яку використовують для виробництва склолитого цементу, порцелянових виробів, кахель, перліту, піноскла, кольорового бетону тощо.

Подільський район має чималі запаси мінеральних лікувальних вод. У районі переважають різні типи чорноземів і сірих лісових ґрунтів, що сприяє розвитку рільництва. Понад 5500 ставків використовуються для розведення риби. Лісопокритість території становить 11,5% і не є оптимальною.

Транспортна система має добрі можливості для економічних і культурних зв’язків з Карпатським, Центральним, Причорноморським економічними районами. Близкість району до державного кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною дає змогу розвивати на його території галузі з виробництва, продукція яких може транспортуватися у ці країни. Район поділений на 64 адміністративно-територіальні райони, які мають свої особливості для комплексного економічного і соціального розвитку.

До природних ресурсів району належить сільськогосподарські, частково лісові, мінеральні, водні, та рекреаційні. Природні сільськогосподарські ресурси нині є основою формування виробничих комплексів, їх структури, типу розселення і рівня освоєння території. Переважання чорноземів і сірих лісових ґрунтів зумовило високий рівень освоєння земельних ресурсів. Запаси карбонатних порід є в придністровських районах Тернопільської та Хмельницької областей. В Тернопільщині зосереджені запаси мергелів, придатних для виробництва цементу. В Хмельницькій та Вінницькій областях відомі родовища первинного каоліну, який використовується у фарфоровій, паперовій, гумовій промисловості. На Поділлі є пеліканіт із запасами 170 млн. т. Це єдина в Європі речовина, яка використовується для виробництва скламитого цементу, кахельних плит, перліту, кольорового бетону. Природні умови Поділля  один з основних факторів розвитку та спеціалізації господарства, формування їх транспортно-економічних зв'язків. Тому раціональне використання природних ресурсів Подільського економічного району, всебічне ресурсозбереження с важливим чинником розвитку та розміщення його продуктивних сил.

Подільский район є одним з найменш населених районів України. Сучасна чисельність населення досі нижча від довоєнного рівня. Тепер Поділля належить до районів з від’ємними показниками природного приросту населення. Причини цього: висока зайнятість жінок у суспільному виробництві, зростання кількості розлучень, невисокі доходи. Трудові ресурси економічного району становлять половину загальної чисельності населення. Найбільше зайнятих працює у промисловості й державних установах та організаціях. Понад 10% працездатного населення працює в сільському господарстві, і майже 1/3 трудових ресурсів Поділля  в невиробничій сфері. Аналіз зайнятості трудових ресурсів свідчить про те, що в економічному районі, насамперед у містах, є певні надлишки працездатного населення, що приводить до безробіття. Основна частина населення ( 53,3 % ) проживає в сільській місцевості. Разом з тим Поділля є одним з найменш урбанізованих районів країни. Міські поселення економічного району залежно від чисельності населення та географічного положення виконують різні функції: промислові, транспортні, соціальні, будівельні, але найважливішими з них є промислові, де зайнято 25-46 % трудових ресурсів.

Соціально-економічний комплекс Поділля формувався під впливом різних факторів, серед яких основними є природно-ресурсне середовище, розселення населення, виробництво й невиробнича сфера. Поділля спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції і її промисловій переробці, тому основною галуззю промисловості є харчова. Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі.

Широкого розвитку набуло борошномельне-круп’яне виробництво у Вінниці, Тернополі, Кременці. Машинобудування має ряд підприємств, які обслуговують потреби сільського господарства і харчової промисловості, а також підприємства приладо- і верстатобудування. Це підприємства для виробництва електротехнічної, інструментальної продукції. Енергетична база в районі зміцнюється за рахунок Ладижинської ДРЕС і Хмельницької АЕС, де завершується будівництво другого енергоблоку.

Сільське господарство району спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві м’ясо-молочного напрямів.

Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних, автомобільних шляхів сполучення (залізничні вузли).Через територію Полісся проходять газопроводи «Союз», «Уренгой-Ужгород».

Переспективи розвитку: Подільський економічний район має інтенсивні економічні і культурні зв’язки з іншими районами України, так і поза її межами. Район має значні можливості перспективного розвитку господарства. Поряд з цим є ряд соціально-економічних проблем. Він відстає у виробництві товарної продукції промисловості (на 37,2 % від середнього рівня) серед економічних районів України. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь. Доцільно спеціалізувати сільське господарство зону АПК, формувати приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією. Доцільно створити в економічному районі інформаційний банк кількісної та якісної характеристик трудових ресурсів. Ця інформація має бути всеохоплюючою та доступною. Подільський економічний район за певних умов може експортувати робочу силу. Однак при цьому треба створювати умови для збереження трудового потенціалу. Крім того, експорт робочої сили в сучасних умовах ефективніший, ніж експорт товарів, оскільки поліпшується проблема зайнятості.

Основу економіки Тернопільської області складає промисловість і сільське господарство. У міжобласному розподілі праці промисловість області спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, цукровій і електротехнічній галузях; у сільському господарстві — на зерновому господарстві і м'ясомолочному тваринництві.

Близько 50 % промислового виробництва області продукується у м. Тернопіль та Тернопільському районі. Перше місце за обсягами промислового виробництва в області займає харчова промисловість. Друге місце у виробництві товарної продукції займає машинобудування і металообробка. Найбільш крупними підприємствами області є ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» (бурякозбиральна техніка), ВАТ «Ватра» (освітлювально-технічні вироби), заводи радіотехнічної апаратури ВАТ «Оріон», «Сатурн» (Тернопіль), «Квантор» (Збараж), «Мікрон» (Бережани), машини для кормового виробництва і ремонту сільськогосподарської техніки (Кременець, Гусятин).

Тернопільська область є аграрно-промисловою. Розташування області в районі з високою щільністю населення обумовлює переважання тут трудомістких галузей господарства. До найбільш важливих галузей народного господарства області відносяться: харчова промисловість, машинобудування і металообробка, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів, мукомельно-круп’яна промисловість, деревообробна промисловість.

Провідне місце серед галузей промисловості області займає харчова, що переробляє сільськогосподарську сировину. У ній виділяються: цукрова, м'ясна, молочна, спиртово – горілчана, кондитерська, тютюнова, плодо-воовочевоконсервна, мукомельна та інші галузі.

У 2007 році в Хмельницькій області за вироблено сільськогосподарської продукції на 4 млрд. грн. (у порівнянних цінах 2005 року), це дев’ятий показник по Україні, але в 1,6 рази менше, ніж у 1990 році. В сільськогосподарських підприємствах обсяг валової продукції скоротився у 3,6 рази, тоді як у господарствах населення – зріс на 30,9 %, в результаті чого стався перерозподіл продукції за категоріями виробників. Так, якщо у 1990 році дві третини продукції сільського господарства було вироблено сільськогосподарськими підприємствами, то у 2007 році – стільки ж господарствами населення.

У структурі валової продукції сільського господарства Хмельницької області з кожним роком збільшується частка рослинницької продукції, й у 2007 році вона становила в сільськогосподарських підприємствах 72 %, що свідчить про її пріоритетний розвиток. Виробництво продукції тваринництва, навпаки, має негативну тенденцію через суттєве зменшення поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів, як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення. Станом на 1 січня 2008 року в області утримували великої рогатої худоби 347 тис. голів(на 1.01.1990 року – 1166 тис.), у тому числі корів – 183 тис. (392 тис.), свиней – 78 тис. голів (269 тис.), що відповідно на 17,13 та 45 тис. голів менше, ніж на 1 січня 2007 року. В сільськогосподарських підприємствах, зокрема, поголів’я великої рогатої худоби зменшилося за 2008 рік на 26 тис. голів (19 %), у тому числі корів – на 7 тис. (18 %), свиней – на 30 тис. голів (28 %).