- •35. Стан економіки і перспективи розвитку Центрального економічного району
- •36. Стан економіки і перспективи розвитку Донецького економічного району
- •37. Стан економіки і перспективи розвитку Придніпровського економічного
- •38. Стан економіки і перспективи розвитку Східного економічного району
- •39. Стан економіки і перспективи розвитку Подільського економічного району
- •40. Стан економіки і перспективи розвитку Поліського економічного району
- •41. Міжнародний територіальний поділ праці
- •42. Глобалізація у сучасних світових інтеграційних процесах
- •43. Зовнішньоекономічна діяльність України
- •44. Зміст і форми природокористування
- •45. Поняття екологічної безпеки
- •46. Структура механізму раціонального природокористування
- •47. Принципи правового регулювання природокористування
- •50. Форми і напрями здійснення світового співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища
38. Стан економіки і перспективи розвитку Східного економічного району
Район розташований у північно-східній і східній частинах країни. Його площа становить 84 тис. км2. Населення 5,6 млн. осіб. Район охоплює Полтавську, Харківську, Сумську області (табл. 11.6).
Таблиця 11.6. Географічна та адміністративна характеристика Східного економічного району
Адміністративно-територіальна одиниця |
Площа, тис. км2 |
Населення, тис. осіб |
Адміністративний поділ |
|
кількість районів |
кількість міст обласного підпорядкування |
|||
Полтавська область |
28,8 |
1540,5 |
25 |
5 |
Харківська область |
31,4 |
2812,1 |
27 |
7 |
Сумська область |
23,8 |
1211,4 |
18 |
7 |
За районом |
84 |
5564 |
70 |
19 |
На північному сході межує із Курською і Білгородською областями Російської Федерації, на сході – з Донецьким економічним районом, на півдні – з Придніпровським, на південному заході і заході – з Центральним економічним районом України.
Східний район багатий на корисні копалини. Із паливно-енергетичних ресурсів тут є природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені в Харківській області (Шебелинське, Хрестищенське, Кегичівське, Мелехівське, Єфремівське та інші родовища). Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. На території району знайдено кам’яне вугілля (Харківська, Полтавська та Сумська області), торф (Полтавська і Сумська області).
Район має значні запаси високоякісних залізних руд, зосереджені у Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська область), родовища титанових (Краснокутське Харківської області) та мідних (Картамиське, Берестянське Харківської області) руд. У Харківській і Сумській областях відкрито родовища фосфоритів. Є поклади кам’яної солі (Сумська області), каоліну, кварцевих та скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших будівельних матеріалів. Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.
Найбільше господарське значення з річок має Дніпро з Кременчуцькою водоймою, Дніпродзержинська та Червоноармійська водойми. Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської та Сумської областей, у Харківській запаси води недостатні. Високоврожайні чорноземні ґрунти є важливим природним ресурсом району.
У районі сформувався індустріально-аграрний господарський комплекс. На промисловість припадає 75 % валового продукту народного господарства. Основними її галузями є машинобудівна і металообробна, харчова, хімічна і легка. Добре розвинута промисловість будівельних матеріалів та залізорудна. У Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, чорна металургія представлена Кременчуцьким та Полтавським ливарно-механічними заводами.
Енергетичне та електротехнічне машинобудування зосереджене в Харкові (випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій, потужні турбогенератори, електродвигуни тощо), Полтаві (заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп тощо), Глухові (електронні й агрегатні вузли), Сумах (важке компресоробудування, електропомпи), Свесі (помпи).
Транспортне машинобудування репрезентоване у Кременчуці (вантажні автомобілі, різні види вагонів), Харкові (велосипеди, мотоцикли, тракторні двигуни тощо), Ромнах (транспортні запчастини). У Харкові виробляють пасажирські і транспортні літаки. Верстатобудування розвивається у Харкові, де випускають верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати із програмним управлінням. У Лубнах виробляють круглошліфувальні та спеціальні колові верстати високої точності.
Прилади, точні машини, інструменти та механізми випускають у Харкові, Сумах, Полтаві. Приладобудування зосереджене також у Лубнах і Червонозаводську. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування, тракторобудування розташовані в Харкові. Виробництво сільськогосподарських машин розміщене в Харкові й Охтирці.
У Східному економічному районі розмістилося виробництво устаткування для різних галузей промисловості. У Харкові випускають гірниче і металургійне устаткування, обладнання для легкої, харчової, поліграфічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів; у Полтаві – для хімічної, харчової промисловості; у Кременчуці – шляхові машини; у Лубнах – устаткування для харчової і деревообробної промисловості. У Ромнах знаходяться також підприємства поліграфічного машинобудування, у Сумах – хімічного машинобудування.
Хімічна промисловість забезпечує країну мінеральними добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами. В районі зосереджено практично все виробництво кінофотоматеріалів (Шостка). Нафтопереробний завод функціонує у Кременчуці, де також виробляють технічний вуглець. У Сумах здійснюється випуск фосфорних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, лакофарбової продукції тощо. Шебелинка є центром випуску хімічних реактивів. У найбільшому центрі хімічної промисловості Харкові виготовляють пластмаси, лаки, фарби, хімреактиви, побутову хімію, фармацевтичні препарати.
Східний район має потужний АПК. Основу його становить сільське господарство. Посівні площі сягають 50,5 % усієї площі району. Сільськогосподарські підприємства переважно спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні господарства приміського типу.
Майже половина посівної площі (49,6 %) припадає на зернові культури, з-поміж яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи, технічні культури займають 16,4 % посівних площ. Цукрові буряки висівають майже на всій території району, а соняшник – здебільшого на півдні та південному сході. У західній частині вирощують тютюн та ефіроолійні культури.
Картоплю й овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в південній та західній частині (7,7 % посівної площі). Розвинені також садівництво та ягідництво. Частка тваринництва у структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. На півдні вирощують худобу м’ясо-молочних порід. У південно-східній частині району розвинуте вирощування тонкорунних овець. Вирощують переважно м’ясопродукти свиней.
В районі функціонують всі види транспорту. Основна частка вантажних перевезень припадає на залізничний транспорт, пасажирських – на автомобільний. Найгустіше мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Автомобільний транспорт використовується для внутрішньо обласних перевезень.
Для транспортних зв’язків використовується Дніпро з його притоками — Сулою, Пслом, Ворсклою. На Дніпрі розташований великий річковий порт — Кременчук.
Проблемою Східного району є територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, багато малих міст і селищ слаборозвинуті, особливо в Полтавській і Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг із твердим покриттям.
Невідкладного розв’язання вимагає проблема структурної перебудови і перепрофілювання народногосподарського комплексу району, оскільки він перенасичений галузями важкої індустрії і особливо підприємствами ВПК.
