35. Стан економіки і перспективи розвитку Центрального економічного району

Район розташований у північно-центральній частині України. Площа району  49,8 тис. км2. Населення  5,8 млн. осіб (табл. 11. 3). Центральний район охоплює територію Черкаської, Київської областей та м. Київ.

Адміністративно-територіальна одиниця	Площа, тис. км2	Населення, тис. осіб	Адміністративний поділ
			кількість районів	кількість міст обласного підпорядкування
Київська область	28,1	1751,1	25	11
Черкаська область	20,9	1328	20	6
м. Київ	0,8	2718,1	10
За районом	49,8	5797,2	55	17

Визначна риса району – його центральне положення в Україні, причому не лише географічне, а ще більше – геополітичне. Територія Центрального району – це ядро формування української державності. Саме тут була серцевина Київської Русі. Київ як історичний, політичний, релігійний та культурний центр протягом сторіч політичне, економічно, духовно пов’язував інші українські землі навіть тоді, коли вони були у складі різних держав.

Територія району розташована у межах Східноєвропейської платформи. У тектонічному відношенні район складається з трьох частин: найбільший за площею – Український щит з виходами на поверхню кристалічних порід; на Лівобережжі – Дніпровсько-Донецька тектонічна западина; на крайньому північному сході до меж району заходить Воронезький масив, перекритий товщею осадових порід. На півдні району є родовища уранових руд. На металургійну сировину Центральний район не багатий. В Кіровоградській області можна відзначити Побузьке родовище нікелю. З нерудних копалин, окрім палива, виділяються графіт, каоліни, будівельна сировина (граніт, пісок, глина тощо); найбільші поклади цінної нерудної сировини розташовані на кристалічному щиті. Загалом мінеральні ресурси Центрального району не відіграють визначної ролі в побудові його народногосподарської структури.

Більш істотну роль в економіці району відіграють агрокліматичні й лісові ресурси. Територія Центрального району розташована в трьох природних зонах: мішаних лісів (Полісся), лісостепу та північного степу. Зональна різноманітність зумовлює багатогалузеву структуру сільського господарства. Район достатньо забезпечений вологою і теплом. Якість ґрунтів поліпшується в напрямі з північного заходу на південний схід – від дерново-підзолистих (північ Київської області) до типових і звичайних чорноземів (Черкаська область). Південна частина Центрального району зосереджує значну частину найкращих чорноземів країни.

Чималі пасма лісів зосереджені переважно в Київській області. Найбільш поширені породи – сосна, дуб, береза, осика, липа. Центральний район – другий за значенням постачальник деревини в країні (після Західноукраїнського) .

Водними ресурсами, на тлі загального дефіциту в країні, Центральний район забезпечений краще, ніж більшість інших районів. Основною водною артерією є Дніпро з притоками; він же – головне джерело гідроенергоресурсів в Україні. В межах району на ньому діють Київська, Канівська, Кременчуцька (Світловодськ) ГЕС.

У внутрішньому поділі праці Центральний район спеціалізується на неметаломісткому машинобудуванні, машинобудуванні сільськогосподарських машин та пристроїв, хімічній промисловості, особливо хімії органічного синтезу, харчовій, легкій промисловості; велике значення в економіці району мають сільське та лісове господарство. Така структура господарства району зумовлена обставинами його формування й розвитку.

Визначне положення Києва зумовлює певну нерівномірність розміщення промисловості в районі. Найважливіші з погляду науково-технічного прогресу галузі й види виробництва зосереджено в столиці та околичних містах (Біла Церква, Бровари). Інші міста, навіть обласні центри, значно поступаються Київському промисловому вузлу в цьому відношенні. Перетворення Києва на столицю незалежної держави робить його ще більш привабливим щодо інвестицій, і тому нерівномірність розміщення промисловості і населення в районі згодом може посилитися.

Головні галузі спеціалізації господарства району: середнє і точне машинобудування; агропромисловий комплекс (зернове господарство, скотарство, виробництво цукру, льону, картоплі); хімічна промисловість (мінеральні добрива, хімічні волокна, фарби, пластмаси); легка промисловість; лісопромисловий комплекс; транспортний комплекс. Провідною галуззю району є машинобудування, яке характеризується різноманітністю, але переважають неметаломісткі, працемісткі види виробництва. Це насамперед верстатобудування, приладобудування, електротехнічне та електронне машинобудування. Головні центри – Київ, Біла Церква, Умань. Обладнання для різних галузей виробництва виготовляється в Броварах, Ніжині, Черкасах, Коростені, Фастові.

Транспортне машинобудування зосереджене у Києві (річкове суднобудування, виробництво мотоциклів). Сільськогосподарське машинобудування розміщене по території району досить рівномірно; найбільшими його центрами є Умань, Ніжин.

Хімічна промисловість представлена як основною хімією (виробництво мінеральних добрив), так і хімією органічного синтезу й «тонкою хімією» (фармацевтична, хімреактиви тощо). Виробництво мінеральних добрив зосереджено в Черкасах (азотно-туковий завод, що працює на природному газі). Хімічні волокна виробляються в Києві, Черкасах. Фармацевтична промисловість, виробництво гумових виробів, лакофарбова промисловість розміщені в Києві; у Білій Церкві – виробництво шин.

Лісопромисловий комплекс розвинений переважно на півночі району, в зоні мішаних лісів. Тут зосереджені лісове господарство й лісозаготівля, а також значна частина деревообробних і целюлозно-паперових підприємств. Головні центри деревообробки: Чернігів, Бровари.

Легка промисловість працює як на своїй сировині (льон, вовна, шкіри), так і на довізній (бавовна) й хімічній сировині (хімічні волокна). Ця галузь досить широко розміщена в районі. Основні центри легкої промисловості – Київ (текстильна, швацька, трикотажна, взуттєва галузі), Черкаси (текстильна), Біла Церква (трикотаж, взуття).

Агропромисловий комплекс Центрального району є однією з найважливіших ланок структури народного господарства. Значення сільського господарства й харчової промисловості виходить за межі району. Агропромисловий комплекс району характеризується великою структурно-галузевою різноманітністю, що зумовлює його розташування у трьох природно-кліматичних зонах. Спеціалізація лісостепової зони – цукрові буряки, зернові культури (пшениця, ячмінь), м’ясо-молочне скотарство, свинарство.

Харчова промисловість – одна з найбільших розвинених і типових для району галузей. Вона зосереджена як у великих промислових центрах, так і в численних невеликих містах, центрах адміністративних районів. Цукор виробляється в усіх областях; найбільше його виготовляється у Черкаській області, в Черкасах діє й рафінадний завод. Олійництво зосереджено на півдні. М’ясна й молочна промисловість розміщена в усіх областях, але передусім у приміських зонах обласних центрів. Типовими галузями для району є борошномельна, крохмальна, виноробна промисловість.

Транспортний комплекс – один з найбільш розвинутих в Україні. Його значення зумовлено центральним положенням району. Давній річковий шлях по Дніпру доповнюється сучасними транспортними засобами – залізницями, автошляхами, трубопроводами, які мають досить велику густоту. Київ – авіацентр міжнародного значення. Район перетинають важливі магістралі, що проходять транзитом або виходять з Києва: Київ-Харків, Київ-Львів, Одеса-Київ-Москва, Київ-Кишинів-Бухарест-Софія, Київ-Брест-Варшава та інші.

Пріоритетні позиції в економіці Черкаської області належать аграрно-промисловому комплексу, в якому виробляється дві третини ВРП району. У промисловому виробництві переважають харчова – 39,9 % та хімічна промисловість – 29,6 %. Серед інших галузей промисловості слід назвати машинобудування (8 % у загальній структурі промислового виробництва), целюлозно-паперову (5 %) та легку промисловість (1 %).

Головні концептуальні засади функціонування промислового комплексу Чернігівської області полягають у більш повному використанні наявного природного, трудового, виробничого потенціалу, підвищенні (ефективності виробництва, диверсифікації виробничих потужностей у напрямі їх більшої орієнтації на потреби ринків виробничо-технічного та культурно-побутового призначення, розширення взаємовигідного економічного співробітництва промислових підприємств Чернігівської області з підприємствами інших районів України, країн СНД, створення економічних передумов для розвитку соціальної сфери.

Основу спеціалізації промисловості області у національному поділі праці у 1990 р. визначали легка промисловість, машинобудування та машинна обробка, а також хімічна та нафтова промисловість. У галузевій структурі за обсягом виробленої продукції перше місце у 1990 р. належало легкій промисловості (35,4 %), а починаючи з 1995 р. – харчовій промисловості. Варто відзначити, що питома вага легкої промисловості з 1990 по 2008 р. зменшилася у 8,45 рази, а машинобудування та металообробки – у 3,8 рази. Питома вага харчової промисловості зросла більш ніж удвічі.

Центральний район характеризується нерівномірністю рівнів розвитку окремих йога частин. Якщо Київська область має високий рівень розвитку (відносно середнього показника в Україні) то Черкаська – рівень, вищий середнього.