2.4 Пам’ятники архітектури
Розробка плану генеральної забудови Черкас розпочалася ще на початку ХІХ ст. Проект, який було затверджено 1826 р., підготували в 1815 році відомі архітектори В.Гесте, В.Стасів, Л.Руска та інші. Майже вся нагірна територія міста була поділена на рівні прямокутні квартали. На території старої частини міста частково збереглися будинки, які мають значну історичну таархітектурну цінність.
Головною вулицею на поч. ХХ ст. була вул.Дахнівська, на якій знаходилися магазини йбанки. Це, по суті, був торговий центр міста. Центральну частину вулиці, яку називали ще й Хрещатиком, прикрашали архітектурні споруди. Кілька з них збереглися і до теперішніх часів.
По вул. Байди-Вишневецького, 217 стоїть будинок, який належав братам Цибульским - черкаським купцям. Його споруджено 1852 р. і перебудовано на поч. ХХ ст. На той час тут містилися відділення облікового і позичкового банків. Триповерхова цегляна споруда була найвищою в Черкасах. Її фасади скромно декоровані рослинним орнаментом із тесаної цегли. В цьому будинку перебував 1859 року Тарас Григорович Шевченко.
З розвитком промисловості й торгівлі в Черкасах в дореволюційний період виникають відділення банків. Одним з перших відкрився Громадський банк, з часом з'явились відділення Орловського і Мінського комерційних банків. Збереглося приміщення громадського банку по вул.Хрещатик, 251 (тепер тут міститься редакція газети "Черкаський край"). Це двоповерхова цегляна споруда, побудована в 1914 році за проектом архітектора В.Городецького. В декоративному рішенні споруди відчувається вплив архітектури модерну.
По вул.Хрещатик, 225 зберігся і реставрований будинок, який споруджено 1912 року. В ньому містились магазини і приватний банк (тепер тут знаходиться виробниче об'єднання "Черкасирембуду" і травматологічний пункт). Це триповерховий цегляний будинок, на головному фасаді якого виділяється декоративна тяга, що опускається над вікнами третього поверху і віддалено нагадує українські рушники.
На розі вулиць Хрещатика і Дашкевича стоїть споруда колишнього готелю "Слов'янський" (тепер тут буде державний банк). Це двоповерховий цегляний будинок, споруджений на початку ХХ ст., має чітко виражене об'ємно-планувальне рішення. Фасади перенасичені декором. Центральна частина споруди завершується високим оригінальним шатром.
Привертає увагу колишня садиба підприємця-грабаря Щербини (тепер тут Палацодруження). З усього комплексу садиби зберігся тільки особняк, збудований в 1907-1912.
Будинок колишньої чоловічої гімназії, яка згадується в літературі як
"перша міністерська школа" в Черкасах знаходиться по вул.Байди-Вишневецького, 6 (тепер тут музичне училище ім. С.С.Гулака-Артемовського). Споруджено його 1892 року.Будинок гімназії складався з двох корпусів. У головному корпусі містилась дирекція і викладачі, а також кімнати, де навчались гімназисти старших класів. У другому корпусі навчались гімназисти молодших класів.
На вулиці Смілянській знаходиться одна з найкращих споруд міста – колишня жіноча гімназія, яка зведена в 1902-1906 рр. за проектом відомого київського архітектора В.В.Городецького. Двоповерховий цегляний будинок є цікавим завдяки своєму планувальному рішенню з використанням великих конструкцій перекриття приміщень.
Є й інші споруди в місті, які мають архітектурну цінність. По бульвару Шевченка, 287 знаходиться колишній будинок підприємця-грабаря Майбороди, які збудовані в 1905-1910 рр. - архітектор Г.К.Філоферро (тепер тут міська санстанція). По вул. Ільїна, 226 - великі споруди колишнього винного складу, яка збудована в 1905 р. (тепер це будинки політехнічного технікуму). Серед сучасних архітектурних споруд міста вирізняються своїм оригінальним рішенням будинок музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка (архітектор - Кучер Б., Набережних М., інженер Гришкова О.); приміщення художнього музею по вул.Хрещатик (за типовим проектом), 1965 р.
Новий красень - будинок обласного краєзнавчого музею по вул.Слави, 1 споруджено 1983 року, за проектом місцевих архітекторів лауреатів Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Фурсенка С., Собчука М., Кондратського Л. і Дубового О.М. (консультант).
Прикрашає центральну площу міста Будинок Рад і обласної адміністрації, який споруджено за типовим проектом, але допрацьовано з пристосуванням до місцевих умовархітектором Штокманом В. Оригінально виконано архітектурні деталі споруди, вдало спроектовано сквер з фонтаном біля будинку.
Унікальною за архітектурою композицією є Палац культури хіміків на площі Б.Хмельницького (споруджений У 1980 р.), авторами якого була група черкаських архітекторів, на чолі з В.А.Лебединцевим. Проект внутрішнього інтер'єру виконали архітектори С.М.Фурсенко, М.Я.Собчук, Л.С.Кондратський. Автор декоративного панно - художник Селіверстов В.І.
ВИСНОВКИ
Об’єктом вивчення цієї курсової роботи стали музейні установи та пам’ятники Черкаської області.
Завданнями курсової роботи, котрі ми поставили на початку дослідження були: 1. Дослідження історії створення м. Черкаси, визначення його своєрідності; 2. Знайомство з архітектурними пам'ятками Черкас – як експонатами міста - музею; 3. Характеристика музеїв Черкас як об'єктів туристичного інтересу.
Зробивши дослідження наукової, законодавчої та періодичної літератури, можемо зробити узагальнення та висновки з досліджуваної нами теми.
Музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам‘ятко-охоронна робота. Протягом ХХ ст. музейна справа в Україні розвивалась, шукала нові методи та підходи в роботі, завдяки чому стали змінюватись і самі музеї. Основним призначенням музеїв є збереження пам'яток минулого для майбутніх поколінь, а розвиток музейної справи є найбільш перспективним напрямком для досягнення цієї мети. За своїм профілем музеї поділяються на такі види: історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо. На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Відповідно чинного законодавства.
Музейний фонд України - це сукупність рухомих пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення , незалежно від їх виду, місця створення і форм власності, та зберігаються на території України, а також нерухомих пам'яток, що знаходяться в музеях України і обліковані в порядку, визначеному Законом України "Про музеї і музейну справу" Музейний фонд України складається з державної і недержавної частин. Музейний фонд України є національним багатством України, невід'ємною складовою частиною культурної спадщини України, яка охороняється законом. Положення про Музейний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, для подальшого якісного розвитку музейної справи в Україні треба затвердити програму розвитку музейної справи. Її мета – зміцнення матеріально-технічної бази музеїв та забезпечення збереження історико-культурної спадщини. Серед основних завдань даної програми - забезпечення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності музеїв, історичних пам'яток та інших цінних культурних об'єктів; підтримка і розвиток мережімузеїв; забезпечення підготовки та підтвердження кваліфікації музейних кадрів, їх правовий тасоціальний захист; сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи; впровадження у діяльність музеїв сучасних інформаційних технологій; створення новітньої реставраційної бази, оснащення музеїв сучасними науково-дослідними та реставраційнимиматеріалами тощо. Треба передбачити проведення ремонту та реставраційних робіт у всіх музеях. Від реалізації вищенаведених пропозицій очікується насамперед покращення станумузеїв та пам’ятників України, створення умов для зміцнення та розвитку матеріально-технічної бази цих культурних закладів. Щодо соціального ефекту, то тут сподіваються на покращення умов зберігання пам'яток музейного фонду України, на збільшення відвідувачів, і тим самим залучення їх до національних та світових культурних надбань. Крім того, з її виконанням також підвищиться роль музеїв в освітянській сфері, вихованні молоді тощо. Також вона сприятиме пожвавленню міждержавного співробітництва, входженню музеїв та пам’ятників України до міжнародних організацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=75
http://www.kobzar.info/memories/museums/kobzar/
Черкаський художній музей на www.museum-ukraine.org.ua (Журнал "Музеї України")
http://cherkasy.osp-ua.info/ch-7_fl-histor_pamyatky.html
Грушевський М. Історія української козаччини// Вітчизна. - 1996. - № 1. –С.200-201.
ЦДІА УРСР. – Ф.КМФI5, оп.1, спр.44, арк.544 спр.10, арк. 79.
Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990. – С.122.
ЦДІА УРСР. – Ф.1230, оп. 1, спр.217, арк.2; оп. І, спр.l0, арк.93.
Гійом Левассер де Боплан. Опис України. – Львів, 1990. – С.3З.
Они отстояли мир. Историко-статистический очерк. – М., 2001.
Буклет "Черкассы". – 1988.
Памятники истории и культури Украинской ССР. Каталог-справочник. – К., 1987. – С.563-583.
Гончаренко М. Історичне ядро Черкас// Пам'ятки України. – 1999. – № 2. – С.20-21.
Кілессо с.К. Черкаси. Історико-архітектурний нарис. – К., 1996. – С.74, 23-26.
Митці України. Енциклопедичний словник. – К., 2000. – С.179.
Лесь Гомін//Письменники Радянської України. 1917-1918. бібліографічний довідник. – К.,2003. – С.148.
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. – М.: Воениздат, 2001. – Т.1-2.