- •1.Поняття і сутність міжнародного права. Функції міжнародного права.
- •2.Загальна характеристика системи і структури міжнародного права.
- •3.Джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права.
- •4.Міжнародний звичай у сучасному міжнародному праві.
- •5.Поняття та характерні риси норм міжнародного права. Значення норм міжнародного “м`якого права”.
- •6.Класифікація міжнародно-правових норм.
- •7.Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права.
- •8.Співвідношення міжнародного та національного права.
- •9.Суб`єкти міжнародного права.
- •10.Визнання держав та урядів. Теорії визнання. Його форми.
- •11.Правонаступництво держав.
- •12.Міжнародно-правова відповідальність. Підстави та види
- •13.Сучасна система міжнародно-правових санкцій.
- •14.Види території у міжнародному праві.
- •15.Припинення і призупинення дії міжнародних договорів.
- •16.Етапи укладення міжнародного договору.
- •17. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •18.Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •19.Порядок набрання міжнародним договором чинності.
- •20.Підстави визнання міжнародних договорів недійсними.
- •21.Вплив збройних конфліктів і революцій на долю міжнародних договорів.
- •22.Поняття права зовнішніх зносин та його визначення.
- •23.Поняття та система органів зовнішніх зносин.
- •24.Дипломатичний корпус: поняття, природа, функції.
- •25.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •26.Поняття, система і джерела консульського права.
- •27.Структура і персонал консульських установ.
- •28. Сучасна система міжнародних організацій. Їх класифікація.
- •29. Система органів оон.
- •30. Вплив системи оон на розвиток міжнародного права.
- •31. Загальна характеристика спеціалізованих установ оон: цілі, склад, структура, основні принципи і напрями діяльності.
- •32. Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •33. Поняття права збройних конфліктів( міжнародного гуманітарного права) і його характерні риси, як галузі сучасного загального міжнародного права.
- •34. Джерела та принципи права збройних конфліктів:
- •35. Міжнародно-правові наслідки початку війни
- •36. Міжнародно-правовий захист жертв війни і культурних цінностей
- •37. Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів.
- •38. Поняття, правова основа і класифікація міжнародних судових установ.
- •39. Характеристика спеціальних принципів міжнародного морського права.
- •40 .Класифікація морських просторів.
- •41. Принцип свободи відкритого моря в сучасному міжнародному праві та його складові.
- •42.Поняття, сутність та мета міжнародного повітряного права.
- •43.Міжнародні організації в галузі цивільної авіації: статус і основні функції.
- •44. Поняття, головні особливості, суб’єкти та об’єкти міжнародного космічного права.
- •45.Загальна характеристика та зміст джерел міжнародного космічного права.
- •46. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •47. Міжнародна-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •48. Міжнародні конференції як традиційна форма співробітництва держав.
- •49. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •50. Захист прав людини у період збройних конфліктів.
- •51. Правовий режим державних кордонів.
- •52. Поняття імперативних норм міжнародного права та особливості їх творення.
- •53. Класифікація міжнародних договорів.
- •54. Переговори і консультації як мирний засіб розв’язання міжнародних спорів.
- •55.Держави як основні суб'єкти міжнародного права
- •56.Структура персонал функції дипломатичних представництв
- •57.Правовий статус повітряного простору і порядок користування ним
- •58.Особливості правосуб'єктності міжнародних організацій
- •59.Поняття та види міжнародних злочинів
- •60.Поняття та склад території з міжнародним режимом
- •61.Поняття та склад державної території
- •62.Механізм вирішення територіальних спорів
- •63.Правовий режим Арктики
- •64.Питання правонаступництва щодо міжнародних договорів та активів срср.
- •65.Система органів зовнішніх зносин України.
- •66.Дипломатичні класи та ранги.
- •67.Призначення глави дипломатичного представництва.
- •68.Порівняльна характеристика міжнародного правового звичаю і міжнародного правового договору.
- •69.Поняття “міжнародний збройний конфлікт”. Збройні конфлікти міжнародного та неміжнародного характеру
- •70.Учасники збройних конфліктів
- •71.Міжнародно-правові наслідки початку війни.
- •72.Міжнародно-правова регламентація закінчення військових дій і стану війни
- •73. Заборонені методи та засоби ведення військових дій
- •74.Поняття і види нейтралітету. Нейтральні держави і держави, що воюють: права та обов’язки.
- •75.Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •76. Загальна характеристика регіональних організацій: цілі, правова база, членство, структура, функції, участь в міжнародних відносинах.
- •77.Поняття, види, статус міжнародних конференцій.
- •78.Види актів міжнародних конференцій і їх правове значення.
- •79.Визнання уряду у сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії,доктрини.
- •80.Поняття, юридична природа і значення правонаступництва.
- •81.Об`єкти правонаступництва.
- •82.Види правонаступництва.
- •83.Система договорів сот.
- •84.Організаційна структура сот.
- •85.Європейський Союз як приклад регіональної інтеграційної моделі.
- •86.Сучасні міжнародні судові установи.
- •87.Правовий режим континентального шельфу
15.Припинення і призупинення дії міжнародних договорів.
Припинення дії - втрата міжнародним договором своєї юридичної сили за умов, визначених самим міжнародним договором, або за вольовим рішенням сторін. Такий договір перестає породжувати права й обов'язки для його учасників.Виділяють вольові (денонсація, скасування, новація або заміна, анулювання договору) і не вольові (закінчення строку дії договору, настання скасовувальної умови, виникнення нової імперативної норми, війни, припинення існування суб'єктів договору) способи припинення дії договорів.Денонсація міжнародного договору - спосіб припинення дії міжнародної угоди в порядку та в строки, обумовлені в ній. Загальною умовою денонсації є повідомлення однієї з сторін договору про відмову від його виконання, що призводить до припинення дії договору. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. містить загальні правила денонсації та порядок врахування цих вимог у міжнародному договорі. Денонсація договору, як правило, здійснюється в тому ж порядку і тими ж органами, що і згода на його обов'язковість (ратифікація).Анулювання, як і денонсація, є односторнньою відмовою від Міжнародного договору, коли є достатні для того підстави, визначені норами міжнародного права. При денонсації держава-учасниця не зобов'язана пояснювати причини виходу з договору, а шляхом анулювання повинна зазначити ці обставини (причини).Анулювання договору означає визнання його недіючим, нікчемним з моменту висновку. Так у 1990 році Радянський Союз анулював секретні радянсько-німецькі протоколи 1939-1940 рр. про розділ Польщі і Прибалтійських країн як такі, що порушують основні принципи міжнародного права. Ці документи були визнані такими, що не породжують правових наслідків з моменту їх укладення.Під новацією (заміною) розуміють укладення державами-учасницями нового договору з тих самих питань.Скасування - це припинення дії договору за згодою всіх договірних сторін.З-поміж підстав припинення дії договорів можна виділити внутрішні (передбачені в самому договорі) і зовнішні (умови, не передбачені договором). До внутрішніх відносяться: закінчення строку дії договору; виконання договору; денонсація договору; настання передбачених у договорі подій або умов (скорочення кількості учасників, встановленої договором). Зовнішні підстави припинення договорів: згода на припинення договору його учасників; анулювання договору; істотне порушення умов договору одним або декількома учасниками; припинення Існування суб'єкта договору; виникнення нової імперативної норми міжнародного права; докорінна зміна обставин; війна.Призупинення дії - перерва дії міжнародного договору протягом певного проміжку часу. Дія призупинених міжнародних договорів відновлюється автоматично (після усунення обставин, що спричинили їх призупинення). Призупинення дії договору за певних умов може перейти у його припинення.У міжнародному праві діє презумпція дійсності договору. Проте за певних обставин договори можуть бути визнані недійсними, що не мають юридичної сили. Залежно від наслідків розрізняють абсолютну і відносну недійсність договорів.Абсолютна недійсність (недійсність договору із самого початку) передбачає усунення всього здійсненого за договором. Підставами абсолютної недійсності можуть бути: обманні дії іншої держави; підкуп представника держави; примушування представника держави; примус держави в результаті застосування сили чи її погрози, порушуючи принципи Статуту ООН.Договори також є нікчемними, якщо у момент укладення вони суперечать імперативній нормі загального міжнародного права(тобто нормі, яка приймається і визнається міжнародним співтовариством держав у цілому як норма, відхилення від якої не допустиме, і яка може бути змінена тільки подальшою нормою такого ж характеру). При відносній недійсності (недійсність з моменту оспорювання) договору дії, що сумлінно вчинялись до посилання на недійсність, не вважаються незаконними лише з причини недійсності договору. Підставами відносної недійсності є: порушення норми внутрішнього права (держава не має права посилатися на ту обставину, що її згода на обов'язковість договору була виражена в порушення положень її внутрішнього права, якщо тільки дане порушення не було явним І не стосувалося норми її внутрішнього права особливо важливого значення); перевищення представником держави правомочності на вираження згоди на обов'язковість договору; помилка, яка стосується факту або ситуації, що існувала при укладенні договору, якщо вони представляли істотну основу для згоди на обов'язковість.Виникнення нової імперативної норми міжнародного права також передбачає недійсність договорів, що суперечать їй, або окремих положень.Розрив дипломатичних або консульських відносин між учасниками договору, як правило, не впливає на правовідносини, встановлені міжнародними договорами.
