- •1.Поняття і сутність міжнародного права. Функції міжнародного права.
- •2.Загальна характеристика системи і структури міжнародного права.
- •3.Джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права.
- •4.Міжнародний звичай у сучасному міжнародному праві.
- •5.Поняття та характерні риси норм міжнародного права. Значення норм міжнародного “м`якого права”.
- •6.Класифікація міжнародно-правових норм.
- •7.Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права.
- •8.Співвідношення міжнародного та національного права.
- •9.Суб`єкти міжнародного права.
- •10.Визнання держав та урядів. Теорії визнання. Його форми.
- •11.Правонаступництво держав.
- •12.Міжнародно-правова відповідальність. Підстави та види
- •13.Сучасна система міжнародно-правових санкцій.
- •14.Види території у міжнародному праві.
- •15.Припинення і призупинення дії міжнародних договорів.
- •16.Етапи укладення міжнародного договору.
- •17. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •18.Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •19.Порядок набрання міжнародним договором чинності.
- •20.Підстави визнання міжнародних договорів недійсними.
- •21.Вплив збройних конфліктів і революцій на долю міжнародних договорів.
- •22.Поняття права зовнішніх зносин та його визначення.
- •23.Поняття та система органів зовнішніх зносин.
- •24.Дипломатичний корпус: поняття, природа, функції.
- •25.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •26.Поняття, система і джерела консульського права.
- •27.Структура і персонал консульських установ.
- •28. Сучасна система міжнародних організацій. Їх класифікація.
- •29. Система органів оон.
- •30. Вплив системи оон на розвиток міжнародного права.
- •31. Загальна характеристика спеціалізованих установ оон: цілі, склад, структура, основні принципи і напрями діяльності.
- •32. Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •33. Поняття права збройних конфліктів( міжнародного гуманітарного права) і його характерні риси, як галузі сучасного загального міжнародного права.
- •34. Джерела та принципи права збройних конфліктів:
- •35. Міжнародно-правові наслідки початку війни
- •36. Міжнародно-правовий захист жертв війни і культурних цінностей
- •37. Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів.
- •38. Поняття, правова основа і класифікація міжнародних судових установ.
- •39. Характеристика спеціальних принципів міжнародного морського права.
- •40 .Класифікація морських просторів.
- •41. Принцип свободи відкритого моря в сучасному міжнародному праві та його складові.
- •42.Поняття, сутність та мета міжнародного повітряного права.
- •43.Міжнародні організації в галузі цивільної авіації: статус і основні функції.
- •44. Поняття, головні особливості, суб’єкти та об’єкти міжнародного космічного права.
- •45.Загальна характеристика та зміст джерел міжнародного космічного права.
- •46. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •47. Міжнародна-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •48. Міжнародні конференції як традиційна форма співробітництва держав.
- •49. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •50. Захист прав людини у період збройних конфліктів.
- •51. Правовий режим державних кордонів.
- •52. Поняття імперативних норм міжнародного права та особливості їх творення.
- •53. Класифікація міжнародних договорів.
- •54. Переговори і консультації як мирний засіб розв’язання міжнародних спорів.
- •55.Держави як основні суб'єкти міжнародного права
- •56.Структура персонал функції дипломатичних представництв
- •57.Правовий статус повітряного простору і порядок користування ним
- •58.Особливості правосуб'єктності міжнародних організацій
- •59.Поняття та види міжнародних злочинів
- •60.Поняття та склад території з міжнародним режимом
- •61.Поняття та склад державної території
- •62.Механізм вирішення територіальних спорів
- •63.Правовий режим Арктики
- •64.Питання правонаступництва щодо міжнародних договорів та активів срср.
- •65.Система органів зовнішніх зносин України.
- •66.Дипломатичні класи та ранги.
- •67.Призначення глави дипломатичного представництва.
- •68.Порівняльна характеристика міжнародного правового звичаю і міжнародного правового договору.
- •69.Поняття “міжнародний збройний конфлікт”. Збройні конфлікти міжнародного та неміжнародного характеру
- •70.Учасники збройних конфліктів
- •71.Міжнародно-правові наслідки початку війни.
- •72.Міжнародно-правова регламентація закінчення військових дій і стану війни
- •73. Заборонені методи та засоби ведення військових дій
- •74.Поняття і види нейтралітету. Нейтральні держави і держави, що воюють: права та обов’язки.
- •75.Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •76. Загальна характеристика регіональних організацій: цілі, правова база, членство, структура, функції, участь в міжнародних відносинах.
- •77.Поняття, види, статус міжнародних конференцій.
- •78.Види актів міжнародних конференцій і їх правове значення.
- •79.Визнання уряду у сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії,доктрини.
- •80.Поняття, юридична природа і значення правонаступництва.
- •81.Об`єкти правонаступництва.
- •82.Види правонаступництва.
- •83.Система договорів сот.
- •84.Організаційна структура сот.
- •85.Європейський Союз як приклад регіональної інтеграційної моделі.
- •86.Сучасні міжнародні судові установи.
- •87.Правовий режим континентального шельфу
80.Поняття, юридична природа і значення правонаступництва.
Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення чи припинення існування першого або зміни суверенітету над територією. Найчастіше правонаступництво виникає у випадку припинення держав, тому ми зосередимо свою увагу саме на правонаступництві держав. Хоча в історії відомі випадки правонаступництва міжнародних організацій та інших суб'єктів міжнародного права.Найбільш
поширеними підставами виникненняправонаступництва є: 1) об'єднання держав; 2) поділ держави; 3) відділення від держави частини території; 4) передача частини території однієї держави іншому.
81.Об`єкти правонаступництва.
Правонаступництво щодо міжнародних договорів.Як зазначено вище, основним документом, що регулює це питання, є Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. Відповідно до цієї конвенції, договір означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій формі і яка регулюється міжнародним правом незалежно від того, чи така угода міститься в одному документі, у двох або декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування. Отже, названа конвенція поширюється на всі договори, що укладаються державами між собою, як і договори держав з іншими суб'єктами міжнародного права. При цьому такі договори мають бути укладені виключно в письмовій формі.Є особливості правонаступництва щодо договорів залежно від того, багатостороннім чи двостороннім він є. Щодо багатосторонніх, то тут можливі такі випадки:1. Новостворена незалежна держава не зобов'язана зберігати в силі який-небудь договір або ставати його учасницею через виключно той факт, що в момент правонаступництва держав цей договір діяв щодо території, що є об'єктом правонаступництва держав. Тут можливі два випадки. Якщо держава була утворена шляхом від'єднання колонії від метрополії, то, як правило, в таких випадках застосовують принцип "tabula rasa". Таким шляхом пішли прибалтійські держави при виході з СРСР, оскільки, на їхню думку, вони були незаконно анексовані Радянським Союзом, а отже, фактично колоніями. Зовсім по-іншому вчинила Україна, котра заявила, що вважає себе правонаступницею УРСР, а, відповідно, всі договори, які діяли на території цієї республіки, продовжують діяти й надалі.2. У випадку об'єднання двох держав усі договори, які діяли на території кожної з держав, продовжують діяти, якщо тільки це не суперечить предмету та цілям договору або сторони не домовилися про інше.3. У випадку переходу частини території однієї держави під суверенітет іншої - для цієї території договори держави-попередниці перестають діяти і починають діяти договори держави-правонаступниці.Правонаступництво щодо державної власності, державних боргів та державних архівів.Це питання регулюється Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. Вона дає визначення державної власності, державних боргів та державних архівів.Державна власність держави-попередниці означає майно, права та інтереси, які на момент правонаступництва держав, відповідно до внутрішнього права держави-попередниці, належали цій державі.Державні архіви держави-попередниці означають сукупність документів будь-якої давності та роду, вироблених або набутих державою-попередницею у ході її діяльності, які на момент правонаступництва держав належали державі-попередниці згідно з її внутрішнім законодавством і зберігалися нею безпосередньо або під її контролем як архіви для різних цілей.Державний борг означає будь-яке фінансове зобов'язання держави-попередниці відносно іншої держави, міжнародної організації або будь-якого іншого суб'єкта міжнародного права, що виникло відповідно до міжнародного права.За загальним правилом, правонаступництво держав, державної власності, державних архівів і державних боргів відбувається на підставі угоди між державою-попередницею і державою-правонаступницею, а коли перша припинила існування - між державами-правонаступницями. Якщо ж такої угоди не було укладено, то застосовують такі правила:1. При створенні нової держави все рухоме і нерухоме державне майно, що знаходиться на території держави-правонаступниці, переходить у її власність. Що ж до архівів, то всі вони необхідні для нормального функціонування певної держави, а також ті, що стосуються її території, переходять до держави-правонаступниці. При цьому зазвичай передбачається вільний доступ до архівів усіх заінтересованих держав. Борги держави-попередниці, як правило, не переходять до держави-правонаступниці, крім випадків, коли вони є боргами місцевих адміністрацій чи виникли внаслідок діяльності конкретної території. Як приклад можна вважати ситуацію із розподілом боргів після виходу Ірландії з Об'єднаного королівства.2. У випадку об'єднання двох держав уся державна власність, державні архіви і державні борги кожної із держав-попередниць переходять до держави-правонаступниці.3. У випадку переходу частини території однієї держави під суверенітет іншої усе нерухоме майно, яке знаходиться на цій території, а також пов'язане з нею рухоме майно переходить до держави-правонаступниці. Всі архіви, необхідні для нормального функціонування конкретної території, а також ті, що стосуються цієї території, переходять до держави-правонаступниці. Борги держави-попередниці розподіляються в справедливих частинах між державою-попередницею і державою-правонаступницею.Крім правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів, можливим е правонаступництво стосовно інших об'єктів - насамперед кордонів і громадянства. У міжнародному праві утвердився принцип, згідно з яким при правонаступництві продовжують діяти договори, пов'язані із правами на територію, тобто зміна суверенітету над певною територією не викликає розірвання договорів щодо оренди території чи визначення лінії державних кодонів. Стосовно правонаступництва щодо громадянства, то ці питання розкриті у розділі 8 "Населення і міжнародне право".
