- •1.Поняття і сутність міжнародного права. Функції міжнародного права.
- •2.Загальна характеристика системи і структури міжнародного права.
- •3.Джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права.
- •4.Міжнародний звичай у сучасному міжнародному праві.
- •5.Поняття та характерні риси норм міжнародного права. Значення норм міжнародного “м`якого права”.
- •6.Класифікація міжнародно-правових норм.
- •7.Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права.
- •8.Співвідношення міжнародного та національного права.
- •9.Суб`єкти міжнародного права.
- •10.Визнання держав та урядів. Теорії визнання. Його форми.
- •11.Правонаступництво держав.
- •12.Міжнародно-правова відповідальність. Підстави та види
- •13.Сучасна система міжнародно-правових санкцій.
- •14.Види території у міжнародному праві.
- •15.Припинення і призупинення дії міжнародних договорів.
- •16.Етапи укладення міжнародного договору.
- •17. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •18.Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •19.Порядок набрання міжнародним договором чинності.
- •20.Підстави визнання міжнародних договорів недійсними.
- •21.Вплив збройних конфліктів і революцій на долю міжнародних договорів.
- •22.Поняття права зовнішніх зносин та його визначення.
- •23.Поняття та система органів зовнішніх зносин.
- •24.Дипломатичний корпус: поняття, природа, функції.
- •25.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •26.Поняття, система і джерела консульського права.
- •27.Структура і персонал консульських установ.
- •28. Сучасна система міжнародних організацій. Їх класифікація.
- •29. Система органів оон.
- •30. Вплив системи оон на розвиток міжнародного права.
- •31. Загальна характеристика спеціалізованих установ оон: цілі, склад, структура, основні принципи і напрями діяльності.
- •32. Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •33. Поняття права збройних конфліктів( міжнародного гуманітарного права) і його характерні риси, як галузі сучасного загального міжнародного права.
- •34. Джерела та принципи права збройних конфліктів:
- •35. Міжнародно-правові наслідки початку війни
- •36. Міжнародно-правовий захист жертв війни і культурних цінностей
- •37. Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів.
- •38. Поняття, правова основа і класифікація міжнародних судових установ.
- •39. Характеристика спеціальних принципів міжнародного морського права.
- •40 .Класифікація морських просторів.
- •41. Принцип свободи відкритого моря в сучасному міжнародному праві та його складові.
- •42.Поняття, сутність та мета міжнародного повітряного права.
- •43.Міжнародні організації в галузі цивільної авіації: статус і основні функції.
- •44. Поняття, головні особливості, суб’єкти та об’єкти міжнародного космічного права.
- •45.Загальна характеристика та зміст джерел міжнародного космічного права.
- •46. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •47. Міжнародна-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •48. Міжнародні конференції як традиційна форма співробітництва держав.
- •49. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •50. Захист прав людини у період збройних конфліктів.
- •51. Правовий режим державних кордонів.
- •52. Поняття імперативних норм міжнародного права та особливості їх творення.
- •53. Класифікація міжнародних договорів.
- •54. Переговори і консультації як мирний засіб розв’язання міжнародних спорів.
- •55.Держави як основні суб'єкти міжнародного права
- •56.Структура персонал функції дипломатичних представництв
- •57.Правовий статус повітряного простору і порядок користування ним
- •58.Особливості правосуб'єктності міжнародних організацій
- •59.Поняття та види міжнародних злочинів
- •60.Поняття та склад території з міжнародним режимом
- •61.Поняття та склад державної території
- •62.Механізм вирішення територіальних спорів
- •63.Правовий режим Арктики
- •64.Питання правонаступництва щодо міжнародних договорів та активів срср.
- •65.Система органів зовнішніх зносин України.
- •66.Дипломатичні класи та ранги.
- •67.Призначення глави дипломатичного представництва.
- •68.Порівняльна характеристика міжнародного правового звичаю і міжнародного правового договору.
- •69.Поняття “міжнародний збройний конфлікт”. Збройні конфлікти міжнародного та неміжнародного характеру
- •70.Учасники збройних конфліктів
- •71.Міжнародно-правові наслідки початку війни.
- •72.Міжнародно-правова регламентація закінчення військових дій і стану війни
- •73. Заборонені методи та засоби ведення військових дій
- •74.Поняття і види нейтралітету. Нейтральні держави і держави, що воюють: права та обов’язки.
- •75.Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •76. Загальна характеристика регіональних організацій: цілі, правова база, членство, структура, функції, участь в міжнародних відносинах.
- •77.Поняття, види, статус міжнародних конференцій.
- •78.Види актів міжнародних конференцій і їх правове значення.
- •79.Визнання уряду у сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії,доктрини.
- •80.Поняття, юридична природа і значення правонаступництва.
- •81.Об`єкти правонаступництва.
- •82.Види правонаступництва.
- •83.Система договорів сот.
- •84.Організаційна структура сот.
- •85.Європейський Союз як приклад регіональної інтеграційної моделі.
- •86.Сучасні міжнародні судові установи.
- •87.Правовий режим континентального шельфу
3.Джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права.
Джерела міжнародного права — це зовнішня форма виразу норм та основних принципів міжнародного права.Слід мати на увазі, що жодний із документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерела. Деякі учені вважають, що перелік джерел сучасного міжнародного права міститься в ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, прийнятого 26 червня 1945 року. Цей Статут, що є невід'ємною частиною Статуту ООН, виступає в якості міжнародного договору, у якому беруть участь майже всі держави світу. Відповідно до цього документа до джерел міжнародного права належать:а) міжнародні конвенції як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, точно визнані державами, що сперечаються;б) міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної в якості правової норми;в) загальні принципи права, визнані цивілізованими націями;г) судові рішення і доктрини, найбільш, кваліфікованих фахівців із публічного права різних націй у якості допоміжного засобу для визначення правових норм.
4.Міжнародний звичай у сучасному міжнародному праві.
Міжнародно-правовий звичай — це стійке правило поведінки держав , що склалося в практиці, й за яким держави визнають юридичну силу, тобто виражають свою злагоджену волю. Міжнародно-правовий звичай, як і міжнародний договір - це угода між державами, що покладає на них юридичні зобов’язання, він виступає джерелом міжнародного публічного права, а у внутрішній сфері держави його дія опосередковується національно-правовими формами. Міжнародний правовий звичай застосовується у практиці конкретної держави, якщо держава прямо визнала його в нормативному акті: дипломатичному чи законодавчому.Кваліфікація правила поведінки як міжнародно-правового звичаю є складним питанням, тому для встановлення існування звичаю використовують допоміжні засоби: рішення Міжнародного суду ООН.інших міжнародних судових та арбітражних органів .доктрини.рішення міжнародних організацій тощо.
5.Поняття та характерні риси норм міжнародного права. Значення норм міжнародного “м`якого права”.
Норми міжнародного права — це юридично обов’язкові правила поведінки держав та інших суб’єктів міжнародного права в міжнародних відносинах, які встановлюються шляхом узгодження волі суб’єктів.Характерною рисою є внутрішня структура норми міжнародного права відрізняється від такої у внутрішньодержавному праві. Так, у внутрішньому праві більшість норм складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції та санкції. У міжнародному праві норма складається лише з диспозиції, тобто належного правила поведінки, зрідка норма також може містити гіпотезу, але ні в якому разі структурним елементом норми міжнародного права не може бути санкція. Останні й складають окремий інститут міжнародного права. В певних випадках в конкретному міжнародному договорі також може бути передбачено можливість застосування санкцій. Поняття “м’якого” права знаходить визнання в теорії, його широко використовують у практиці міжнародних відносин. До актів “м’якого” права відносяться, зокрема, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 р. та всі подальші підсумкові документи РБСЄ/ ОБСЄ, Рамочний Документ “Партнерство заради миру”, Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.Віднесення актів “м’якого” права до джерел міжнародного права викликає немало труднощів саме в силу їхнього квазіправового характеру. Здебільшого виконання таких актів спирається виключно на їхній авторитет і пов’язані з ними наміри сторін (наприклад, укласти в майбутньому міжнародну угоду, доказати свою прихильність відображеним у документі ідеалам або закріпити деякі стандарти). Нерідко міжнародні договори можуть містити посилання на норми “м’якого” права. Норми “м’якого” права можуть бути важливим етапом у процесі формування договірних або звичаєвих міжнародно-правових норм.
