- •1.Поняття і сутність міжнародного права. Функції міжнародного права.
- •2.Загальна характеристика системи і структури міжнародного права.
- •3.Джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права.
- •4.Міжнародний звичай у сучасному міжнародному праві.
- •5.Поняття та характерні риси норм міжнародного права. Значення норм міжнародного “м`якого права”.
- •6.Класифікація міжнародно-правових норм.
- •7.Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права.
- •8.Співвідношення міжнародного та національного права.
- •9.Суб`єкти міжнародного права.
- •10.Визнання держав та урядів. Теорії визнання. Його форми.
- •11.Правонаступництво держав.
- •12.Міжнародно-правова відповідальність. Підстави та види
- •13.Сучасна система міжнародно-правових санкцій.
- •14.Види території у міжнародному праві.
- •15.Припинення і призупинення дії міжнародних договорів.
- •16.Етапи укладення міжнародного договору.
- •17. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •18.Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •19.Порядок набрання міжнародним договором чинності.
- •20.Підстави визнання міжнародних договорів недійсними.
- •21.Вплив збройних конфліктів і революцій на долю міжнародних договорів.
- •22.Поняття права зовнішніх зносин та його визначення.
- •23.Поняття та система органів зовнішніх зносин.
- •24.Дипломатичний корпус: поняття, природа, функції.
- •25.Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •26.Поняття, система і джерела консульського права.
- •27.Структура і персонал консульських установ.
- •28. Сучасна система міжнародних організацій. Їх класифікація.
- •29. Система органів оон.
- •30. Вплив системи оон на розвиток міжнародного права.
- •31. Загальна характеристика спеціалізованих установ оон: цілі, склад, структура, основні принципи і напрями діяльності.
- •32. Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •33. Поняття права збройних конфліктів( міжнародного гуманітарного права) і його характерні риси, як галузі сучасного загального міжнародного права.
- •34. Джерела та принципи права збройних конфліктів:
- •35. Міжнародно-правові наслідки початку війни
- •36. Міжнародно-правовий захист жертв війни і культурних цінностей
- •37. Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів.
- •38. Поняття, правова основа і класифікація міжнародних судових установ.
- •39. Характеристика спеціальних принципів міжнародного морського права.
- •40 .Класифікація морських просторів.
- •41. Принцип свободи відкритого моря в сучасному міжнародному праві та його складові.
- •42.Поняття, сутність та мета міжнародного повітряного права.
- •43.Міжнародні організації в галузі цивільної авіації: статус і основні функції.
- •44. Поняття, головні особливості, суб’єкти та об’єкти міжнародного космічного права.
- •45.Загальна характеристика та зміст джерел міжнародного космічного права.
- •46. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •47. Міжнародна-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •48. Міжнародні конференції як традиційна форма співробітництва держав.
- •49. Міжнародно-правовий режим Антарктики.
- •50. Захист прав людини у період збройних конфліктів.
- •51. Правовий режим державних кордонів.
- •52. Поняття імперативних норм міжнародного права та особливості їх творення.
- •53. Класифікація міжнародних договорів.
- •54. Переговори і консультації як мирний засіб розв’язання міжнародних спорів.
- •55.Держави як основні суб'єкти міжнародного права
- •56.Структура персонал функції дипломатичних представництв
- •57.Правовий статус повітряного простору і порядок користування ним
- •58.Особливості правосуб'єктності міжнародних організацій
- •59.Поняття та види міжнародних злочинів
- •60.Поняття та склад території з міжнародним режимом
- •61.Поняття та склад державної території
- •62.Механізм вирішення територіальних спорів
- •63.Правовий режим Арктики
- •64.Питання правонаступництва щодо міжнародних договорів та активів срср.
- •65.Система органів зовнішніх зносин України.
- •66.Дипломатичні класи та ранги.
- •67.Призначення глави дипломатичного представництва.
- •68.Порівняльна характеристика міжнародного правового звичаю і міжнародного правового договору.
- •69.Поняття “міжнародний збройний конфлікт”. Збройні конфлікти міжнародного та неміжнародного характеру
- •70.Учасники збройних конфліктів
- •71.Міжнародно-правові наслідки початку війни.
- •72.Міжнародно-правова регламентація закінчення військових дій і стану війни
- •73. Заборонені методи та засоби ведення військових дій
- •74.Поняття і види нейтралітету. Нейтральні держави і держави, що воюють: права та обов’язки.
- •75.Правова природа створення і функціонування регіональних організацій.
- •76. Загальна характеристика регіональних організацій: цілі, правова база, членство, структура, функції, участь в міжнародних відносинах.
- •77.Поняття, види, статус міжнародних конференцій.
- •78.Види актів міжнародних конференцій і їх правове значення.
- •79.Визнання уряду у сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії,доктрини.
- •80.Поняття, юридична природа і значення правонаступництва.
- •81.Об`єкти правонаступництва.
- •82.Види правонаступництва.
- •83.Система договорів сот.
- •84.Організаційна структура сот.
- •85.Європейський Союз як приклад регіональної інтеграційної моделі.
- •86.Сучасні міжнародні судові установи.
- •87.Правовий режим континентального шельфу
20.Підстави визнання міжнародних договорів недійсними.
У ст. 45-53 Віденської конвенції 1969 р. закріплені конкретні обставини недійсності міжнародного договору. Він вважається недійсним, якщо:1) укладений з явним порушенням положень внутрішнього права, які стосуються компетенції і порядку укладення договору (ст. 46);2) згода на обов'язковість для держави згідно з договором дана помилково, коли помилка стосується факту або ситуації, які, за припущенням цієї держави, існували при укладенні договору і були істотною основою для її згоди на обов'язковість договору (ст. 48);3) держава уклала договір під впливом обманних дій іншої держави, яка брала участь у переговорах (ст. 49);4) згода держави на обов'язковість для неї договору була виражена в результаті прямого або непрямого підкупу її представника іншою державою, яка брала участь у переговорах (ст. 50);5) згода держави на обов'язковість для неї договору було виражена в результаті примусу її представника діями або погрозами, спрямованими проти нього (ст. 51);6) укладення договору стало результатом погрози силою або її застосуванням на порушення принципів міжнародного права, втілених у Статуті ООН (ст. 52);7) договір на момент укладення суперечить імперативній нормі загального міжнародного права ("jus cogens") (ст. 53).Таким чином, недійсність міжнародних договорів може бути відносна або абсолютна. Ознаками відносної недійсності необхідно вважати: порушення внутрішніх конституційних норм, помилку, обман, підкуп представника держави. До ознак абсолютної недійсності варто віднести: примус держави або її представника; договір суперечить основним принципам або імперативній нормі загального міжнародного права ("jus cogens").
21.Вплив збройних конфліктів і революцій на долю міжнародних договорів.
1.Неможливість виконання. Збройний конфлікт робить неможливим виконання багатьох договорів між учасниками. У відношенні одних договорів неможливість є тимчасовим, і вони зупиняють дію. Щодо інших договорів неможливість виконання носить незворотного характеру, і вони припиняються.2.Порушення договору однією із сторін. Агресія означає істотне порушення багатьох угод і дає піддалася нападу стороні право припинити або призупинити їх дію. З іншого боку, не може агресор посилатися на свої дії як на підставу для припинення договорів. Віденські конвенції встановили неприпустимість посилання на неможливість виконання або на зміну обставин учасником, якщо вони стали результатом невиконання цим учасником своїх зобов'язань.3.Корінне зміна обставин. Збройний конфлікт вносить у взаємини сторін достатньо серйозні змін для того, щоб служити підставою припинення або призупинення дії договорів.Такі загальні норми права міжнародних договорів, що застосовуються до договірних відносин у випадку збройного конфлікту. Що ж до спеціальних норм з цього питання, то практики аналіз дозволяє визначити ряд положень принципових.Сьогодні збройний конфлікт сам по собі не означає припинення всіх двосторонніх договорів. Рішення залежить від учасників конфлікту. Війна розриває договори політичного характеру, несумісні з конфліктом. Неполітичні договори в своїй масі припиняють дію. З початком конфлікту починають застосовуватися договори, які були спеціально укладені на цей випадок. У першу чергу це відноситься до конвенцій гуманітарної права, що встановлюють правила ведення воєнних дій і норми про захист жертв війни.Що ж стосується договорів між учасниками конфлікту і третіми державами, то початок конфлікту саме по собі не припиняє і не призупиняє дію двосторонніх договорів з ними. Збройний конфлікт між окремими учасниками багатостороннього договору не припиняє і не зупиняє дію такого договору між рештою учасників, а також між ними і сторонами в конфлікт. Конфлікт між деякими членами міжнародної організації не робить впливу на дію заснував її договору.Держава, що здійснює право на самооборону у відповідності зі Статутом ООН, може зупинити дію договорів, несумісних із здійсненням цього права. У разі прийняття Радою Безпеки резолюції щодо загрози миру або акту агресії держави зобов'язані припинити або призупинити дію договорів, несумісних з цією резолюцією. Після припинення збройного конфлікту, якщо сторони не домовились про інше, дія призупинених договорів повинно бути відновлено якомога швидше.
