- •1.Предмет дп. Місце дп в системі психологічних наук та інших галузей знання. Передумови та історія становлення сучасної дп.
- •2.Психогенетика індивідуальних відмінностей. Взаємодія спадковості та середовища як проблема д психофізіології.
- •3.Проблема біологічного дозрівання та психічного розвитку в д психофізіології.
- •4.Нейрофізіологія індивідуальних відмінностей.
- •5. Властивості нервової системи як головні нейрофізіологічні характеристики індивідуальності. Концепція і.П.Павлова щодо властивостей нервової системи.
- •6.Сутність розвитку б.М.Тепловим концепції і.П.Павлова щодо властивостей нервової системи людини.
- •7.Концепція в.Д.Небиліцина щодо властивостей нервової системи.
- •8.Концепція о.Р.Лурія щодо структурно-функціональних блоків мозку.
- •9.1. Дослідження властивостей нервової системи в аспекті проблем індивідуальності в школі б.Г. Ананьєва.
- •9.2. Концепція інтегральної індивідуальності в.С. Мерліна.
- •10.Спеціальна теорія індивідуальності в.М.Русалова.
- •11.Основні підструктури та структуроутворюючі ознаки індивідуальності за е.О.Голубєвою.
- •12.Теорії темпераменту я.Стреляу, г.Айзенка, Дж.Грея.
- •13.Індивідуальні відмінності емоцій. Концепція п.В.Симонова про систему чотирьох мозкових структур, яка пояснює індивідуальні відмінності емоцій.
- •14.Співвідношення темпераменту та характеру з позиції д психофізіології.
- •15.Вікові особливості прояву властивостей нервової системи.
- •16.Симетрія та асиметрія живого. Теорії походження асиметрії. Асиметрія півкуль головного мозку людини.
- •17.Латералізація, її становлення в онтогенезі.
- •18.Ліво- праворукість. Фізіологічні механізми функціонування асиметрії рук.
- •19.Теорії, які пояснюють відмінності психіки чоловіків та жінок (в.Геодакяна; л.Елліса; т.Парсонса, р.Бейлса, ін.).
- •20.Статеві відмінності в прояві властивостей нервової системи та темперамента.
- •21.Стать та функціональна асиметрія.
- •22.Психофізіологічні основи професійної придатності.
- •23.Загальні здібності та їх задатки. Співвідношення загальних здібностей, загальних властивостей нервової системи та спеціально людських типів внд.
- •24.Дослідження співвідношення здібностей та схильностей в диференціальній психофізіології.
- •25.Психофізіологічний аспект питання компенсації здібностей.
- •26.Індивідуальні відмінності працездатності та властивості нервової системи. Фактори стійкості оптимального функціонального стану.
- •27.Концепції індивідуального стилю діяльності в диференціальній психофізіології.
- •28.Предмет диференціальної психології. Місце диференціальної психології в системі психологічних наук та інших галузей знання.
- •29.Історія становлення сучасної диференціальної психології. Як співвідносяться диференціальна психофізіологія та диференціальна психологія?
- •30. Методи диференціальної психології.
- •31.Ієрархічна структура суб’єкта взаємодії із світом: організм, індивід, особистість, індивідуальність.
- •32.Концепція б.Г.Ананьєва щодо трьох планів індивідуально-психологічного розвитку людини. Життєвий шлях людини.
- •33.Концепція індивідуальності б.Г.Ананьєва.
- •34.Теоретичне обґрунтування природи індивідуальних відмінностей. Соціальне та біологічне в природі людини.
- •35.Джерела походження індивідуальних відмінностей. Взаємодія спадковості та середовища.
- •36.Сучасне розуміння спадковості та середовища в диференціальній психології.
- •37.Розподіл індивідуальних відмінностей. Поняття психологічної норми.
- •38.Індивідуальні відмінності здібностей, їх чинники.
- •39.Індивідуальні відмінності інтелекта, їх чинники.
- •40.Генеза обдарованості як проблема диференціальної психології.
- •41.Вікові відмінності пізнавальних процесів та особистісних властивостей. Фактори, які впливають на інтенсивність старіння вищих психічних функцій.
- •42.Порівняння типологічних моделей п.Б.Ганнушкіна, а.Б.Лічко, к.Леонгарда.
- •43.Конституціональні типи. Типологічні моделі е.Кречмера і у.Шелдона.
- •44.Типологія особистості к.Юнга.
- •45.Типології характера в психології: з.Фройд, а.Адлер, е.Фромм, к.Хорні.
- •46.Типології характера в психології: типологія о.Ф.Лазурського.
- •Нижчий рівень:
- •Середній рівень:
- •47.Статеві відмінності в здібностях.
- •48.Особистісні особливості чоловіків та жінок.
- •49.Профіль функціональної асиметрії як параметр індивідуальності.
- •50.Соціально-класові відмінності в психологічному розвитку.
- •51.Соціокультурна координата індивідуальності в дослідженнях диференціальної психології.
- •52.Варіації моральної свідомості: вікові, статеві, соціокультурні особливості.
- •53.Поняття життєвого стилю в психології. Концепція а.Адлера.
- •54.Дослідження джерел стильової своєрідності.
- •55.Індивідуальні особливості когнітивного стилю. Когнітивні стилі в структурі індивідуальності.
- •56.Атрибутивний стиль особистості, вікові та гендерні відмінності.
- •57.Індивідуальний стиль діяльності, психологічні чинники його формування.
- •58.Стиль спілкування в структурі індивідуальності. Стилі міжособистісного спілкування. Чоловічий та жіночий стилі спілкування.
- •59.Вікові та статеві особливості психологічного захисту людини.
- •60.Вікові та статеві особливості копінг-поведінки людини.
47.Статеві відмінності в здібностях.
Домінуюча роль чоловіків в історії людства простежується в усі культурно-історичні епохи, особливо в таких сферах, як наука, мистецтво, політика. Спроби пояснення відмінностей між чоловіками і жінками за рівнем їх соціальних і професійних досягнень зводяться до двох схем:
біологічні (генетичні) відмінності між чоловіками і жінками вважаються головною причиною;
соціальні умови сприятливі для домінування чоловіків, система виховання і розподілу ролей дає більше шансів для розвитку здібностей чоловіків.
Однак, перш ніж переходити до питання про статеві відмінності в здібностях, слід розібратися безпосередньо з самим терміном «здібності», який є неоднозначним, попри давнє і широке його застосування в психології, тому що різні дослідники в різний час визначали його по-різному. Ми будемо вважати, що здібності - це те, що не зводиться до знань, умінь і навичок, але забезпечує їх швидке придбання, закріплення і ефективне використання на практиці.
Генетики вважають, що чоловіки є носіями ознак, що еволюціонують, а жінки - консервативних ознак. Саме на чоловіках природа «експериментує», причому як в частині еволюційно-прогресивних, так і регресивних ознак. Жінки ж є берегинями генофонду людства. Відповідно величина варіації будь-яких ознак у чоловіків більша.
Так, обстеження дітей різного віку показало, що приблизно до 7 років дівчатка в своєму інтелектуальному розвитку випереджають хлопчиків. Надалі ці відмінності згладжуються, і дорослі чоловіки і жінки за усередненими показниками інтелектуального розвитку не відрізняються. У той же час, число чоловіків на обох кінцях кривої нормального розподілу, побудованої за результатами вимірювання коефіцієнтів інтелектуальності, помітно перевищує число жінок. Тобто серед чоловіків більше розумово відсталих індивідів, але й більше високообдарованих.
Чоловіки і жінки відрізняються не тільки діапазоном розкиду розумових здібностей; результати психометричних досліджень показують, що у жінок більш розвинений вербальний інтелект. Прийнято вважати, що перевага жінок у розвитку мовних функцій проявляється починаючи з 11 років. Але є відомості і про більш ранні терміни: у 18 місяців дівчатка знають приблизно 50 слів, хлопчики ж здобувають такий словниковий запас лише у 22 місяці. І надалі мова дівчаток, як правило, багатше і за словниковим запасом, і за граматичною побудовою; навички читання дівчатка також опановують раніше хлопчиків. Дівчатка виявляють більший інтерес до людей, аніж до предметів, до соціальних ситуацій, аніж до вирішення механічних завдань, і в більш пізньому віці вони краще володіють промовою і краще сприймають зовнішню інформацію.
А ось зорово-просторові здібності - це та сфера, де з дитинства лідирують чоловіки. Перевага чоловіків в зорово-просторових здібностях виражається співвідношенням 2:1 серед тих 10% вибірки, хто набрав найвищі показники у відповідних тестах. За даними ряду досліджень, статеві відмінності в просторових здібностях виникають в підлітковому віці, на основі чого деякі автори висувають гіпотезу про їх гормональну обумовленість. Однак є дані про те, що хлопчики вже в 6 років значно краще дівчаток використовують зорові опори для орієнтації в просторі.
Найбільш гострі дискусії серед фахівців викликає питання про математичні здібності. Математика завжди вважалася чоловічою сферою діяльності, і у відповідних тестах чоловіки, як правило, перевершують жінок. Відмінності в математичних здібностях починають проявлятися в підлітковому віці і стосуються в основному складних форм математичного мислення; з роками ці відмінності зростають. В основі цих відмінностей, на думку багатьох учених, лежать соціально-психологічні чинники, під впливом яких жінки рідко вибирають математику і суміжні з нею дисципліни в якості основних курсів.
Ще одна проблема, яка досить широко обговорюється в літературі, стосується творчих здібностей. У всіх видах творчої діяльності число чоловіків, які домоглися визнання, очевидно перевищує число жінок. Однак при виконанні завдань на дивергентне мислення, легкість генерування ідей, продуктивність асоціацій, оригінальність, спонтанність, гнучкість мислення відмінностей між статями виявлено не було. Більш плідним виявився підхід, який пов'язував творчі здібності не стільки з біологічною статтю, скільки з тими особистісними особливостями людини, які обумовлені його статеворольовою орієнтацією. Була виявлена кореляція між статевою роллю і науковими досягненнями: випробовувані з маскулінізованим типом поведінки справлялися із завданнями краще, ніж особи з фемінізованим типом поведінки.
Взагалі, статеві відмінності в здібностях - це дуже цікаве питання. Хто бажає ознайомитися з ним детальніше, ось більш об’ємна і якісна доповідь: http://www.km.ru/referats/EFDFC46D1BDA4511AD14AFA7850B8FD3