17

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти Херсонської міської ради

Херсонське територіальне відділення МАН України

Херсонський центр дитячої та юнацької творчості

Херсонської міської ради

Херсонський навчально-виховний комплекс загальноосвітньої школи №9

Херсонської міської ради

Відділення: екології та аграрних наук

Секція: екологія

ДУХОВНО-СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ В ЕКОЛОГІЇ

Роботу виконала:

Романюк Анна Олександрівна,

учениця 8 класу Херсонського навчально –виховного комплексу загальноосвітньої школи № 9, вихованка ЦДЮТ

Науковий керівник:

Сухіна Ірина Сергіївна,

учитель географії, кваліфікаційна

категорія «спеціаліст II категорії»

НВК №9

Херсон – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП	………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ I	ВПЛИВ РЕЛІГІЇ НА ЕКОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ
1.1.	Вплив релігії на духовне та матеріальне життя суспільства…………………………………………………	5
1.2 1.3	Землеробські культи - як яскравий приклад впливу релігії на способи діяльності в первісних економічних системах………………………………………………….. 1.3 Моральна основа екологічного виховання суспільства	9 11
	Висновки до 1 розділу…………………………………….	12
РОЗДІЛ II	ДУХОВНО – СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ
2.1.	Сучасна екологічна ситуація як відображення духовної кризи ……………………………………………………….	14
2.2.	Екологія та релігія формирующийся союз ……………..	16
2.3 2.4 РОЗДІЛ III 3.1	Екологічна етика………………………………………… Роль релігії у формуванні екологічного світогляду…… Висновки до 2 розділу……………………………………. СПІВВІДНОШЕННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУТА ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ Аналіз результатів анкетування………………………….	18 19 22 23
ВИСНОВКИ	………………………………………………………………	25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….		26

ВСТУП

Актуальність теми. На зорі людства на сторожі єдності людини і Природи стояв природний відбір. Недостатньо допитливі не мали шансів вижити. Зараз, створивши собі штучне середовище проживання, люди, навіть маючи в своєму розпорядженні колосальні обсяги інформації, перестають розуміти і відчувати Природу. Сучасна система залучення дітей до знань про природу страждає сухістю і абстрагованістю, не маючи під собою духовної основи. Саме це і визначає актуальність теми нашого дослідження.

Мета дослідження: встановлення взаємозв’язку між духовністю людини та її відношенням до Природи.

Об’єкт дослідження: духовно – соціальне життя людини.

Предмет дослідження: вплив духовно – соціального стану людини на збереження навколишнього середовища.

Відповідно до обраного об'єкту та мети дослідження нами були поставлені наступні завдання:

1. На основі огляду літературних джерел визначити вплив релігій на екологічні знання;

2. Визначити вплив різних релігій на розвиток екологічних проблем людства;

3. Визначити співвідношення наукового світогляду та духовної культури в учнів старшої школи.

Методи дослідження. Виходячи із завдань нашого дослідження, нами були використані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної та релігійної літератури, системний аналіз оцінювання екологічних проблем, описовий та монографічний методи, анкетування, статистико – математична обробка даних.

Проведені автором теоретичні та практичні дослідження дозволяють встановити духовно – соціальні фактори впливу на покращення екологічної просвітницької роботи і залучення до неї широких кіл мірян.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати взаємозв’язку між духовністю людини та її відношенням до Природи можуть бути включені до методичних рекомендацій, які спрямовані на проведення екологічної просвітницької роботи серед школярів м. Херсона та націлені на покращення стану екологічної освіти, виховання та інформованості громадськості.

Структура та обсяг роботи: робота складається з 3-х розділів, 9 літературних джерел.

РОЗДІЛ I

Вплив релігії на екологічні знання

1. Вплив релігії на духовне та матеріальне життя суспільства

Філософія розробила поняття "духовне виробництво" для характеристики виробництва ідей, знань, уявлень, художніх цінностей.

На дохристиянських етапах розвитку суспільства, людина орієнтує власну Діяльність на "матеріальні інтереси", розвиваючи лише матеріальну культуру. "Одухотворятися" душа людини починає лише після Ісуса Христа.

Сучасні православні богослови, визначають духовну культуру як неземне, надприродне явище, обмежують її лише релігійними ідеями та морально-релігійними вимогами. При цьому не беруться до уваги матеріальна основа культури, її значення, нерозривна єдність матеріальної і духовної сторін культури.

Отже, релігія є складним духовним утворенням. Вона як особлива система духовної діяльності людей, релігія має власну специфічну структуру, В ній можна виділити такі основні елементи, як релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації.

Релігійна свідомість включає два взаємопов'язаних і водночас відносно самостійних рівні: релігійні психологію та ідеологію.

Релігійна психологія - це сукупність властивих масі віруючих уявлень, почуттів, настроїв, звичок, традицій, пов'язаних із певною системою релігійних ідей.

Релігійна ідеологія - це більш чи менш струнка система ідей, розробкою та пропагандою яких займаються релігійні організації, професійні богослови та служителі культу.

В історичному аспекті релігійні психологія та ідеологія стають сходинками розвитку релігії.

Джерелом ідеології кожної релігії є її святе писання (Тригатака - у буддистів, Біблія - у християн, Коран - у мусульман та ін.).

Однією з важливих функцій релігії є функція світоглядна. Вона полягає в тому, що релігія намагається створити власну картину світу, більш того, - власні соціально-гносеологічні схеми вдосконалення суспільного життя, визначити місце і роль людини в системі природи та суспільства.

Релігія виконує регулятивну функцію. Як будь-яка інша сфера духовної культури, вона створює певну систему норм і цінностей, але специфіка яких полягає насамперед у збереженні й закріпленні віри у надприродне. Цьому завданню підпорядковані не тільки культові дії, а й сімейно-побутові стосунки, система традицій і звичок. Підкреслимо, що релігія асимілювала багато елементів загальнолюдської моралі.

За певних історичних умов релігія виконує функцію інтегрування, тобто функцію збереження і зміцнення існуючої соціальної системи. Такою, наприклад, була роль католицизму в феодальному суспільстві, православ'я у дореволюційній Росії. Однак у ряді випадків релігія може стати і прапором соціального протесту, як це було, наприклад, із середньовічними єресями та сектами, з протестантизмом, прихильники якого в епоху його зародження боролись проти феодальних порядків.

Релігії притаманна також комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побутових відносинах, а також стосунках у межах різноманітних клерикальних організацій і навіть клерикальних політичних партій.

Взагалі, роль релігії в суспільстві не можна оцінювати однозначно. Так, релігія відігравала важливу культурно-історичну роль. В межах релігійних віровчень формувались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упорядкування і збереження традицій та звичаїв.

Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є формування відчуття єдності людського роду, значущості неперехідних загальнолюдських моральних норм і цінностей.

Отже, вплив релігії на суспільне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу може суттєво змінюватися, набувати специфічних особливостей.