4.3. Стадії, етапи і процедури аудиту
Стадії, етапи і процедури аудиту входять до складу загальної моделі аудиту, яка є схемою проведення аудиту, організаційною послідовністю його обслуговування і характеризується послідовним переліком належних до виконання. Підготовка до проведення аудиту, проведення досліджень, складання і реалізація матеріалів перевірки утворюють собою загальну блок-схему, модель щодо її організації і проведення.
В аудиті, як і в основі економічного контролю, є свої економічні категорії організаційного процесу і його подальшого здійснення. До таких основних категорій аудиту можемо віднести: його стадії і етапи, планування, аудиторські процедури. Характеристики всіх цих дій в аудиті, їх взаємозв'язок в економічній літературі представлені по-різному. У деяких випадках такі поняття як "стадії аудиту", "етапи", "напрями" ідентифікуються.
На наш погляд, окремі економічні категорії, що належать до процесу організації і проведення аудиту, можна зібрати в єдину модель, де кожна функція займе своє місце за її необхідною значимістю, порядком виконання і часом проведення робіт.
У цьому важливому структурному комплексі поняттю «стадії» треба відвести первинну роль, оскільки вона тимчасова, найбільш укрупнена як економічна категорія з переліком певних дій у процесі аудиторської діяльності. До складу попередньої стадії можна включити: планування; вивчення системи обліку і внутрішнього контролю; вивчення стану активів і пасивів балансу, перевірка відповідності даних звітності даним синтетичного і аналітичного обліку та ін. У цьому випадку використання блочної системи категорій дозволить краще уявити класифікаційну систему як взаємопов'язаний перелік належних до виконання робіт з аудиту (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Основна блок-схема організації проведення аудиту
Щоб провести аудит, необхідно здійснити ряд попередніх (організаційних) робіт, тобто першочергово виконати роботи поредньої стадії аудиту (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Блок-схема попередньої стадії аудиту
До цієї стадії можна включити два укрупнених комплекси робіт-етапів: підготовчий і безпосереднього ознайомлення з діяльністю підприємства, що перевіряється. Процедури першого етапу аудиту в цьому випадку будуть включати: попереднє ознайомлення з діяльністю підприємства (збір загальної інформації), приймання замовлення і підписання договору, збір інформації про правові зобов'язання клієнта, конкретизацію основних завдань, розробку загального плану і програми аудиту та ін. Тобто дана стадія об'єднує більш конкретні завдання, які, у свою чергу, складаються з певних елементів виконавчих дій. Вона залежить від обраної форми аудиту й поставлених завдань при його здійсненні.
Наприклад, до обсягу таких робіт можуть увійти: наведення контактів з керівником замовника і головним бухгалтером, оцінка сутності й аудиторського ризику, ознайомлення з системою обліку, внутрішньогосподарського контролю й оцінка ризику контролю, складання плану-зобов'язання та ін.
Розробка загального плану і програми аудиту виконуються одночасно, в рамках однієї процедури. Вона включає систему майбутніх організаційних взаємопов’язаних робіт, а також перелік робіт третього етапу - з проведення фактичного і документального аудиту. Яке ж коло питань плану аудиту? Тут до основних робіт треба віднести лише частину дій підготовчого етапу, оскільки план проведення аудиту краще складати лише після попереднього ознайомлення з діяльністю підприємства, передбаченого виконанням до здійснення аудиту і приймання замовлення.
У план необхідно внести лише основні види організаційних робіт і найменування організації-клієнта, строки проведення аудиту і закріпити виконавців, визначити вид звітності при завершенні аудиту й ін.
Розділи програми при цьому можна відобразити набором дій щодо виконання основної (дослідницької) частини аудиту: мета і завдання проведення аудиту, перелік необхідних процедур і доказів та ін. До переліку необхідних процедур при виконанні програми відносять ті процедури, що визначаються обраною формою аудиту. Наприклад, при проведенні робіт зі встановлення достовірності фінансової звітності до складу економіко-об'єктних процедур третього етапу включають: вивчення, узагальнення і підтвердження даних про результати проведення інвентаризації; підтвердження результатів про стан бухгалтерського обліку і звітності; відповідність його чинному законодавству і складання висновків про стан внутрішньогосподарського контролю та ін.
Організаційні роботи другого етапу, які належать до попередньої стадії, можна віднести до початку більш конкретного вивчення діяльності підприємства. Ці економіко-об'єктні процедури, як правило, здійснюються на місці (у клієнта). У необхідних випадках проводиться "власна" оперативна інвентаризація. Крім того, робиться економічне обстеження й аналіз основних показників підприємства-замовника, встановлюється ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського обліку, визначається можливий аудиторський ризик й ін.
Висновки про виконання робіт, що належать до другого етапу, можуть служити або умовою продовження аудиту, або його припинення у зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів з ряду причин.
Увесь процес здійснення третього етапу аудиту залежить як від правильності використання економіко-об'єктних процедур, так і від методичних процедур, які можна згрупувати у чотири основні групи:
• теоретичні;
• документальні;
• економічні;
• практичні.
Теоретичні процедури – це за своєю сутністю філософські методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція та ін. Їх застосовують для виявлення як загального стану об'єкта, що вивчається, так і отримання більш конкретної інформації про об’єкт.
При аудиторських перевірках для виявлення потрібних результатів найчастіше застосовують документальні процедури: дослідження документів, нормативне порівняння, зіставлення, зустрічні і взаємні перевірки.
Аудиторські перевірки, як правило, не проводяться без застосування таких практичних процедур як вимірювання, визначення ваги, інвентаризація, хімічний аналіз, контрольний запуск сировини у виробництво та ін.
Заключна стадія проведення аудиту може включати декілька етапів, тобто більш укрупнених видів робіт: складання акта і висновку аудитора, розгляд звітної документації і її підписання, прийняття рішень за результатами аудиторської перевірки, передача звітної інформації за призначенням.
Всю отриману інформацію в аудиторському висновку викласти неможливо. Тому багато аудиторів складають додатково акт аудиторської перевірки. Такий звітний документ можна складати за такою структурою: вступна частина, основна частина, висновки, пропозиції. У вступній частині можна зазначити питання, що перевіряються, назву пред'явлених документів для вивчення, юридичну правомірність досліджуваного підприємства та ін. Структура основної частини акта найчастіше залежить від поставлених на перевірку завдань.
Якщо проводиться аудиторська перевірка достовірності фінансової звітності, до складу основної частини акта включають питання про стан бухгалтерського обліку, обґрунтування достовірності бухгалтерського балансу і звітності фінансово-господарської діяльності, відповідність даних статей балансу даним синтетичного і аналітичного обліку та ін.
Розділи "висновки", "пропозиції" акта носять характер обраного напряму аудиторської перевірки. Форма і зміст аудиторського висновку також залежать від поставлених завдань.
З більшою увагою виконавець і замовник ставляться до порядку оформлення і підписання звітної документації, бо вона повинна відповідати встановленим нормативам і чинному законодавству.
Прийняття рішень за результатами перевірки здійснюється як замовником, так і виконавцем. Якщо виникла необхідність покриття нестач, розтрат чи псування цінностей, то ініціатива з ліквідації таких порушень, у першу чергу, повинна йти від керівництва підприємства, що перевіряється.
Передачу звітної документації за призначенням здійснює замовник, наприклад, до податкової адміністрації. Слідчим органам, якщо виникає така необхідність, звітні матеріали передає аудиторська фірма.
Така методика класифікації необхідного для виконання обсягу аудиторських робіт за відповідною блок-схемою об'єднує їх у струнку систему і є однією із умов успішного їх виконання.
Питання для самоконтролю
Дайте визначення терміну «аудиторська діяльність».
Дайте визначення терміну «планування».
Які два підходи виділяють в плануванні?
У яких випадках використовується формальне планування?
У яких випадках використовується інтуїтивне планування?
Охарактеризуйте види планування аудиторської діяльності?
Стадії аудиту та їх характеристика.
Назвіть основні етапи проведення аудиту.
Охарактеризуйте зміст робіт підготовчого етапу та заключної стадії аудиту.