6. Будова головного мозку людини. Лобна частка, скронева частка. Тім'яна і потилична частка. Лімбічна система.

Головний мозок людини — головний орган центральної нервової системи, що складається з маси взаємозалежних нервових клітин.Він регулює та контролює взаємодію всіх органів і систем організму, об’єднуючи їх у цілісний організм, взаємодію організму з навколишнім середовищем, пристосування до фізичних і соціальних чинників.

Міститься головний мозок у порожнині черепа і має такі відділи: довгастий мозок, міст, середній, проміжний мозок, які складають стовбур головного мозку; мозочок і великі півкулі. Сіра речовина, утворена тілами нейронів, вкриває півкулі мозку і мозочку, утворюючи кору. Крім того, вона у вигляді окремих скупчень(ядер) міститься в середині білої речовини. Біла речовина - утворює провідні шляхи, які зв’язують головний мозок зі спинним, а також частини головного мозку між собою.

Великі півкулі головного мозку вкривають середній і проміжний мозок. Під корою великих півкуль знаходиться біла речовина, в якій містяться підкоркові ядра. У корі виділяють чутливі і рухові зони. Поверхня півкуль складчаста — має борозни, опуклі звивини, що збільшує її площу. Борозни ділять кожну півкулю на лобову, тім’яну скроневу і потиличну частини. У задній центральній звивині, позаду центральної борозни, розміщена зона шкірної та суглобно-м’язової чутливості, у передній центральній звивині — рухова зона, у скроневій — слухова. Зорова зона розміщена в корі потиличної частини півкуль. Поблизу бокової борозни розміщена смакова зона. Нюхова зона розміщена біля основи півкуль. Суто мовної зони немає. Вона представлена в корі скроневої частини, нижній лобовій звивині та тім’яній частині. Кора великих півкуль функціонує як єдине ціле і є матеріальною основою психічної діяльності людини. Вона удосконалює першу сигнальну систему і розвиває другу.

Довгастий мозок є продовженням спинного мозку людини і переходить у задній мозок. Виконує рефлекторну та провідну функції. У ньому містяться центри безумовних рефлексів жування, ковтання, ссання, кашлю, чхання, блювання, мигання. Регулює травлення, дихання, кровообіг. Міст зв’язує довгастий і середній мозок. Складається з сірої та білої речовин: сіра знаходиться в середині, біла — ззовні. Виконує рефлекторну та провідну функції. Ядра моста регулюють деякі процеси життєдіяльності, тонус скелетних м’язів у стані спокою.

Середній мозок містить ядра, які постійно надсилають до скелетних м’язів нервові імпульси, підтримуючи їх напруження — тонус. Крім того, у ньому розміщено центри орієнтувальних рефлексів на зорові та звукові подразники. Стовбурова частина мозку закінчується проміжним мозком. Через нього проходять імпульси до кори великих півкуль від усіх рецепторів. Його ядра узгоджують роботу різних внутрішніх органів. Регулює обмін речовин, температуру тіла. Від діяльності проміжного мозку залежить здійснення більшості складних рухових рефлексів — ходіння, біг, плавання та інше. Частина проміжного мозку —гіпоталамус — регулює і контролює діяльність залоз внутрішньої секреції, насамперед гіпофіза. Інша частина — епіфіз — сама здатна виробляти гормони, які здійснюють гуморальну регуляцію діяльності організму.

Мозочок розміщений безпосередньо над довгастим мозком, його поверхня вкрита корою, під нею — біла речовина, в якій містяться ядра. Функціонально мозочок регулює рухові акти, координацію рухів.

Від головного мозку відходить 12 пар черепно-мозкових нервів, які здійснюють зв’язок між мозком та органами чуття, м’язами і залозами голови. Одна пара нервів (блукаючий нерв) зв’язує мозок із внутрішніми органами та іншими частинами тіла.

Лобова частка (lobus frontalis) (рис. 254, 258) містить ряд борозен, що розмежовують звивини. Предцентральная борозна розташовується у фронтальній площині паралельно центральній борозні і разом з нею відокремлює предцентральна звивину, в якій замикаються умовні рухові рефлекси - ядро рухового аналізатора. V шар кори передцентральної звивини, утворений гігантськими парамидними клітинами, є точкою початку пірамідного шляху, який пов'язує праву рухову область кори з лівою половиною тіла і навпаки. Верхня, середня і нижня лобові звивини розмежовуються двома борознами, направляющимися перпендикулярно до передцентральної борозні. В задніх відділах нижньої лобової звивини розташований моторний центр мови - руховий аналізатор артикуляційної мови. Моторний центр мови, подібно слухового аналізатора усної мови та іншим мовним центрам, в ембріональному періоді розвитку формується з двох сторін, але розвивається лише з однією - з лівої у правшів і з правої у лівшів. Задні відділи середньої лобової звивини містять центр суміщеного повороту голови і очей в одну сторону і центр листи - руховий аналізатор письмовій промови.

Тім'яна частка (lobus parietalis) (рис. 258) містить постцентральну звивину, яка відокремлюється постцентральна і центральної борознами і містить центр дотику, больової і температурної чутливості. Внутритеменная борозна направляється перпендикулярно до постцентральна борозні і розмежовує верхню і нижню тім'яні часточки. У верхній тім'яній часточці розташований центр стереогнозии, тобто пізнавання предметів на дотик. Нижня тім'яна часточка містить надкраевой звивину, в яку впирається латеральна борозна, або орієнтир звивини. Тут розташовується центр праксии - синтезу спрямованих навичок трудового, спортивного характеру та ін. Під надкраевой звивиною проходить кутова звивина, яка є центром читання, тобто зоровим аналізатором письмовій промови. Центр праксии і центр читання у правшів розташовуються з лівого боку.

У скроневій частці (lobus temporalis) (рис. 254, 258) залягає п'ять паралельних звивин, які також паралельні латеральній борозні. Три з них розташовані на верхньолатеральну поверхні півкуль і відокремлюються один від одного верхньої і нижньої скроневими борознами. Дві інші знаходяться на нижній і медіальній поверхнях. У правшів з лівої сторони, а у лівшів у правій задній частині верхньої скроневої звивини міститься сенсорний центр мови - слуховий аналізатор мови. Ядро слухового аналізатора залягає в середньому відділі верхньої скроневої звивини. Воно знаходиться на поверхні, зверненої до острівця. В медіальному відділі скроневої частки знаходиться парагиппокампальная звивина, поряд з якою в товщі скроневої частки залягає гіпокамп. Сама звивина містить центр нюху і смаку. Передній відділ парагиппокампальной звивини загинається і носить назву гачка.

Потилична частка (lobus occipitalis) (рис. 258) містить глибоку шпорную борозну, яка проходить по її медіальній поверхні. Вище шпорной борозни розташовується клин, а нижче - язиковий звивина. Клин і мовна звивина містять центр зорового аналізатора.

Лімбічна система півкуль головного мозку являє собою сукупність окремих структур, розташованих у вигляді кільця, що відповідають за емоційну реакцію і регулюють роботу внутрішніх і ендокринних органів.

Функції лімбічної системи:

- регуляція функції внутрішніх органів (через гіпоталамус);

- формування мотивацій, емоцій, поведінкових реакцій;

- відіграє важливу роль у навчанні;

- нюхова функція;

- організація короткочасної і довготривалої пам'яті;

- участь у формуванні орієнтовно-дослідницької діяльності (синдром Клювера-Бьюсі);

- організація найпростішої мотиваційно-інформаційної комунікації (мови);

- участь у механізмах сну.