- •36. Мала хорея, клінічна характеристика. Засоби фізичної реабілітації.
- •37. Мієліт. Засоби реабілітації.
- •38. Поліомієліт. Особливості клінічного перебігу. Программа фізичної реабілітації.
- •39. Хвороба Паркінсона. Засоби фізичної реабілітації.
- •26)Схема обстеження хворої дитини зі спастичним паралічем
- •27)Клініко-фізіоілогічне обгрунтування засобів фізичної реабілітації при захворюванні периферійної нервовової сиситеми.
- •28) Неврит лицевого нерва.Причини.Клінічний перебіг.Шляхи реабілітації.
- •21. Травми спинного мозку
- •20. Травми головного мозку. Закриті та відкриті черепно-мозкові травми. Шляхи реабілітації
- •19. Реабілітаційна програма в пізньому відновному періоді хворих на інсульт
- •33.Невроз нав*язлевих станів.Методи фізичної реабілітації.
- •34.Менінгіт.Особливості клінічного перебігу.
- •35.Засоби фізичної реабілітації при менінгітах.
- •15. Механізм лікувальної дії фізичних вправ і масажу.
- •16.Види спеціальних лікувальних заходів і вправ в клініці нервових хвороб.
- •17.Мозковий інсульт. Причини, клінічний перебіг
- •18.Реабілітаційні заходи для хворих на інсульт в ранній відновлювальний період.
- •12. Центральний ( спаситичний ) параліч. Периферичний вялий параліч.
- •13. ПоРушення чутливості.
- •14. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних засобів.
- •1. Значення нервової системи в організмі людини.
- •2. Класифікація нервової системи людини.
- •3. Будова нейрона, функції. Нервовий імпульс.
- •8. Будова спинного мозку
- •9. Переферична нервова система
- •10. Автономна нервова система
- •11. Рухова функція. Порушення рухової функції. Рухова одиниця. Параліч(елегія)
- •29. Ураження плечового сплетіння (плексит). Засоби реабілітації.
- •31. Неврастенія. Засоби фізичної реабілітації.
- •32. Істерія. Шляхи реабілітації.
- •22.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в лікарняний період
- •23.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в післялікарняний період
- •24. Дцп. Етіологія. Клініка. Форми дцп
- •25. Засоби фізичної реабілітації при дцп.
- •5. Рефлекторна дуга, її будова та призначення
- •6. Будова головного мозку людини. Лобна частка, скронева частка. Тім'яна і потилична частка. Лімбічна система.
- •7. Передній, проміжний, середній, задній та довгастий мозок.
- •40. Розсіяний склероз. Особливості клінічного перебігу захворювання.
- •41. Організація занять та особливості проведення лг хворих на осіянний множинний склероз.
- •42. Міастенія . Клінічний перебіг захворювання.Засоби реабілітації.
- •М'язові симптоми
- •43. Особливості фізичної реабілітації хворих з радикулопатіями.
22.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в лікарняний період
Лікувальна фізична культура
Призначають на 2-3 день після травми або операції. Засоби ЛФК -фізичні вправи та лікування положенням. Фізичні вправи застосовують у вигляді лікувальної гімнастики, ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять. Заняття проводить реабілітолог 2-3 рази на день. Починають з дихальних вправ (спочатку статичних, пізніше - динамічних).
В подальшому комплекс загальнорозвиваючих вправ розширюють, звертають увагу на зміцнення здорових м'язів (особливо - на компенсаторний розвиток верхніх кінцівок і плечового пояса), розвиток рівноваги, координації рухів. Вибір спеціальних вправ залежить від форми порушення рухових функцій: при спастичних паралічах і парезах вправи спрямовані на розслаблення та розтягнення м'язів, при в'ялих — на зміцнення м'язів і удосконалення управління ними.
Масаж
Масаж призначають після зняття гострих проявів спінального шоку -через 3-4 дні після травми чи операції для попередження пролежнів, пневмонії, дисфункції кишечника. Використовують ніжне погладжування і розтирання з камфорним спиртом шкіри ділянок сідниць, крижів, лопаток, ліктів, п'яток. Пізніше призначають масаж грудної клітки для профілактики гіпостатичної пневмонії. При стабілізації стану хворого - залежно від особливостей рухових і вісцеротрофічних розладів - диференційовано використовуються різні види масажу: класичного, сегментарного, точкового, їх поєднання, вібро-, гідро-, самомасаж. При спастичних паралічах: для зняття високого тонусу м'язів використовують ніжні прийоми погладжування, розтирання, розминання, безперервної вібрації; а для підвищення тонусу розтягнутих м'язів-антагоністів - ці ж прийоми виконуються дещо інтенсивніше, включають посмикування, ніжне пунктування, покодочування.
Фізіотерапевтичне лікування
Призначають з перших днів після травми: аерозольтерапію з антибіотиками, бронхолітичними засобами, фітонцидами, медикаментозний електрофорез, УВЧ, кварц, діадинамотермію, УФО. Для зменшення больового синдрому поруч з медикаментозними засобами застосовують наступні фізіотерапевтичні засоби: діадинамічні струми, синусоїдальні модульовані струми, електрофорез, діадинамоелектрофорез аналгезуючих засобів, електросон, електричне поле УВЧ, ультрафонофорез аналгетиків, преднізолону, трилону В, папаїну, черезшкірну електронейростимуляцію, голкорефлексотерапію за гальмівним методом.
Пізніше використовують магнітотерапію, дарсонвалізацію електростимуляцію паретичних та ослаблених м'язів, біоелектростимуляцію, електростимуляцію сечового міхура і кишок, ультразвук, індуктотермію. В подальшому приєднують парафін, грязеві аплікації, електрофорез кальцію йодиду, лідази, трипсину, постійні електромагнітні поля, фонофорез гідрокортизону, гіпербаричну оксигенацію тощо. Ефективною є гальванізація вздовж хребтового стовпа, іонофорез препаратів йоду, прозерину, у разі болю - новокаїну. Фізіотерапевтичне лікування пролежнів, порушень функції сечового міхура і кишечника описані вище.
