- •36. Мала хорея, клінічна характеристика. Засоби фізичної реабілітації.
- •37. Мієліт. Засоби реабілітації.
- •38. Поліомієліт. Особливості клінічного перебігу. Программа фізичної реабілітації.
- •39. Хвороба Паркінсона. Засоби фізичної реабілітації.
- •26)Схема обстеження хворої дитини зі спастичним паралічем
- •27)Клініко-фізіоілогічне обгрунтування засобів фізичної реабілітації при захворюванні периферійної нервовової сиситеми.
- •28) Неврит лицевого нерва.Причини.Клінічний перебіг.Шляхи реабілітації.
- •21. Травми спинного мозку
- •20. Травми головного мозку. Закриті та відкриті черепно-мозкові травми. Шляхи реабілітації
- •19. Реабілітаційна програма в пізньому відновному періоді хворих на інсульт
- •33.Невроз нав*язлевих станів.Методи фізичної реабілітації.
- •34.Менінгіт.Особливості клінічного перебігу.
- •35.Засоби фізичної реабілітації при менінгітах.
- •15. Механізм лікувальної дії фізичних вправ і масажу.
- •16.Види спеціальних лікувальних заходів і вправ в клініці нервових хвороб.
- •17.Мозковий інсульт. Причини, клінічний перебіг
- •18.Реабілітаційні заходи для хворих на інсульт в ранній відновлювальний період.
- •12. Центральний ( спаситичний ) параліч. Периферичний вялий параліч.
- •13. ПоРушення чутливості.
- •14. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних засобів.
- •1. Значення нервової системи в організмі людини.
- •2. Класифікація нервової системи людини.
- •3. Будова нейрона, функції. Нервовий імпульс.
- •8. Будова спинного мозку
- •9. Переферична нервова система
- •10. Автономна нервова система
- •11. Рухова функція. Порушення рухової функції. Рухова одиниця. Параліч(елегія)
- •29. Ураження плечового сплетіння (плексит). Засоби реабілітації.
- •31. Неврастенія. Засоби фізичної реабілітації.
- •32. Істерія. Шляхи реабілітації.
- •22.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в лікарняний період
- •23.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в післялікарняний період
- •24. Дцп. Етіологія. Клініка. Форми дцп
- •25. Засоби фізичної реабілітації при дцп.
- •5. Рефлекторна дуга, її будова та призначення
- •6. Будова головного мозку людини. Лобна частка, скронева частка. Тім'яна і потилична частка. Лімбічна система.
- •7. Передній, проміжний, середній, задній та довгастий мозок.
- •40. Розсіяний склероз. Особливості клінічного перебігу захворювання.
- •41. Організація занять та особливості проведення лг хворих на осіянний множинний склероз.
- •42. Міастенія . Клінічний перебіг захворювання.Засоби реабілітації.
- •М'язові симптоми
- •43. Особливості фізичної реабілітації хворих з радикулопатіями.
29. Ураження плечового сплетіння (плексит). Засоби реабілітації.
Плексит (плеча) плечового суглоба - запальне ураження нервів плечового сплетення. Інвалідність в даному випадку означає не тільки зниження працездатності, але і неможливість обслуговувати себе в побуті. Виділяють 3 форми плексита плечового суглоба: верхній, нижній і тотальний.
Причини
1. перелом ключиці, вивихи плечового суглоба, розтягнення зв'язок, що призводять до травм плечового сплетення або шийних корінців;
2. здавлення плечових нервів, яке виникає при довгому знаходженні хворого в незручному положенні (часто буває у лежачих хворих, при незручному положенні на роботі, в період довгого глибокого сну);
3. захворювання шийним і грудним остеохондрозом, що часто призводить до радікулоплексіту;
4. микротравматизация плечового сплетення протягом тривалого періоду часу, якщо на людину довгий час впливала вібрація, або при носінні милиць;
5. плексити як наслідок родової травми у дитини;
6. захворювання, пов'язані з порушенням обмінних процесів в організмі (подагра, цукровий діабет і т. д.);
7. захворювання лімфатичних вузлів;
8. контузії, забиті, вогнепальні і ножові поранення плечового суглоба, області шиї надпліччя;
9. переохолодження;
10. додаткові «шийні ребра» й інші варіанти реберно-ключичного синдрому;
11. інфекційні захворювання, у тому числі вірусні, такі як цитомегаловірус і герпес.
Симптоми
1. параліч і атрофія дрібних м'язів кисті, із захопленням згиначів кисті і пальців;
2. біль, локализирующаяся в області сплетення і на внутрішній стороні нижньої частини руки;
3. розлад чутливості по внутрішній поверхні руки;
4. розлад рухів століття по ураженій стороні (у деяких випадках);
5. міоз - звуження зіниці по ураженій стороні (у деяких випадках);
6. енофтальм - поглиблення очного яблука (у деяких випадках).
ФР
1. різні види рефлексотерапії,
2. лазеро- і кріотерапія,
3. озокерит,
4. електролікування,
5. лікувальна фізкультура,
6. масаж,
7. гірудотерапія,
8. бальнеологічні методи терапії.
Плавання
Плавання допомагає запобігти розвитку захворювання, тримає тіло в тонусі. Вода допомагає позбутися захворювань сухожиль, рекомендується як засіб для профілактики артриту, позбавляє від багатьох негативних симптомів.
Фізичні навантаження
Фізичні навантаження поєднують з плаванням. Це допомагає розминати суглоби, запобігаючи їх «окостеніння», підвищує здатність організму опиратися хворобам різної природи.
30. Поняття про неврози. Форми неврозів. Завдання лікувальної гімнастики для хворих з неврозами.
Неврози — це функціональні захворювання нервової системи, що харак¬теризуються розладами вищої нервової діяльності. За І.П. Павловим, в основі розвитку неврозів лежать зрив вищої нервової діяльності, зумовлений пере¬напруженням подразнюючого або гальмівного процесів, порушення їхньої рухливості. Головною причиною неврозів є гостра або хронічна психічна трав¬ма. Вони можуть виникати також внаслідок травми голови, хронічної інтокси¬кації, тривалих інфекційних захворювань, патології залоз внутрішньої секре¬ції, дефектів виховання.
Перенапруження подразнюючого процесу виникає внаслідок різних тяж¬ких переживань, складних життєвих ситуацій, як результат мікросоціальних конфліктів, постійного почуття страху та небезпеки, безвихідних, на думку па¬цієнтів, життєвих обставин. Перенапруження гальмівного процесу спричиняє необхідність постійно і тривалий час стримуватись, не виявляти своїх думок, почуттів, бажань.
Розрізняють такі основні види неврозів: неврастенію, істерію, невроз нав'язливих станів. У виникненні того чи іншого виду неврозу суттєве значен¬ня мас тип нервової діяльності, перевага першої (підкоркової") або другої (кор¬кової) сигнальних систем.
основні завдання ЛФК такі: відвернути увагу хворого від нав'язливих думок, підвищити психоемоційний тонус, змен¬шити надмірну перевагу другої сигнальної системи, стимулювати рухливість коркових процесів. Для реалізації цих завдань у комплекси лікувальної гімнас¬тики слід включати емоційні за характером відомі хворим вправи, що викону¬ються автоматично, без фіксації уваги на точності виконання, у швидкому тем¬пі. Виправляти помилки слід шляхом показу вірного виконання вправ одним із хворих, не роблячи зауважень тим, у кого вправа не вдалась. Тон реабілітоло-га і музичний супровід можуть бути жвавими і бадьорими. Йому потрібно ре¬агувати на позитивні емоції хворих, підбадьорювати їх, сприяти спілкуванню одного з одним.
Заняття проводять за індивідуальним і малогруповим методом. При фор¬муванні груп в них доцільно включати кількох хворих, що вже одужують, доб¬ре засвоїли виконання вправ. Це пов'язано з тим, що у більшості невротичних хворих погана координація рухів, вони незграбні і неспритні, соромляться сво¬єї неповноцінності. Для виправлення такого становища після відповідної пси-хотерапевтичної підготовки хворого, роз'яснення важливості виконання кон¬кретних фізичних вправ у прості за змістом комплекси лікувальної гімнастики поступово включають складніші вправи.
Лікувальний масаж застосовують для покращання настрою і са¬мопочуття хворого, підвищення або зменшення процесів збудження і гальму¬вання в ЦНС, її функціональної здатності; підготовки до занять фізичними вправами. Використовують сегментарно-рефлекторний або регіонарний точко¬вий масаж комірцевої чи поперекової зони, класичний масаж. При гіперстеніч-ній формі неврастенії і у разі збудження хворого використовують легкі поглад¬жування і розтирання, а при гіпостенічній — масаж проводять енергійно з ви¬користанням всіх прийомів. Масажують голову і потилицю при головному бо¬лю. Ослабленим хворим рекомендують 10-хвилинний масаж перед початком занять лікувальною гімнастикою.
Фізіотерапію призначають для покращання психоемоційного стану хворого; зменшення підвищеної нервової збудженості, підсилення процесів гальмування, нормалізації сну, загартування і загального зміцнення організму. Фізіотерапевтичні методи застосовують диференційовано, залежно від виду неврозу, його форми та клінічного перебігу захворювання. Використовують електрофорез медикаментами, що специфічно впливають і регулюють перебіг тих чи інших основних нервових процесів у ЦНС, електросон, УФО. При гІ-перстенічній формі неврастенії застосовують вогкі укутування, повітряні ван¬ни, сон на відкритому повітрі. При гіпостенічній формі неврастенії, неврозі нав'язливих станів рекомендують обтирання водою температурою 34 °С з пос¬туповим зниженням її до 25 °С. Хворим на істерію призначають хвойні ванни, вогкі укутування, аеронізацію (фраклінізація) і симптоматичну фізіотерапію: гальванізацію ділянки хребта, індуктотермію на суглоб при контрактурі і на черевне сплетіння при спазмах кишечнику, електростимуляція м'язів при пара-лічах і парезах та ін.
У лікарняний період реабілітаціївикористовують ЛФК, лікувальний ма¬саж, фізіотерапію.
У післялікарняннй період реабілітаціївикористовують ЛФК, лікуваль¬ний масаж, фізіотерапію, працетерапію.
