18.Реабілітаційні заходи для хворих на інсульт в ранній відновлювальний період.

Розрiзняють 3 етапи реабiлiтацiї хворих на iнсульт: l-й - раннiй вiд-новний (до 3 мic), 2-й - пiзнiй вiдновний (до 1 року), 3-й - етап за¬лишкових порушень рухових функцiй (понад 1 piк).

Розрiзняють l-й ступiнь порушення рухових функцiй (легкий парез), 2-й (помiрний парез), 3-й (парез) , 4-й (глибокий парез) i 5-й ступiнь (плегія або па¬ралiч) .

На ранньому вiдновному етапi лiкування хворому послiдовно призна¬чають суворий лiжковий, розширений лiжковий (2а-2б), палатний та вiльний режим. Тривалiсть кожного рухового режиму залежить вiд стану хворого i ступеня порушень рухових функцiй. Чим 6iльшi порушення рухових функцiй виявленi, тим повiльнiше розширюються режими рухо¬вої активностi.

Якщо хворому призначають суворий лiжковий режим (на 1-3 днi), заняття ЛФК протипоказанi, хворому нео6хiдно забезпечити спокiй, ме-дикаментозне лiкування та лiкування положенням. Укладають хворого в положення, протилежне позi Bepнікe-Манна. Це зменшує спастич¬нiсть, запо6iгає розвитковi м'язових контрактур. Хворого укладають у положеннi на спинi, на боцi. Положення хворого змiнюють декiлька разiв на день (4-6 разiв) на 30-60 хв залежно вiд його стану i тону¬су м'язiв паретичної кiнцiвки.

З 3-го по 15-й день хворо6и призначають розширений лiжковий (2а) режим.

Завдання ЛФК: полiпшення функцiй серцево-судинної та дихальної систем, активiзацiя моторики кишок, полiпшення трофiки тканин, запобi-гання пролежням, зниження м'язового тонусу, профiлактика гемiплегiч¬них контрактур, пiдготовка до активного повороту на здоровий бiк, сти-муляцiя та вiдновлення iзольованих активних pухів у паретичних кiн-цiвках.

Із засобiв ЛФК у цьому руховому режимi використовують лiкуван¬ня положенням на спинi, на боцi, дихальнi вправи, активнi вправи для дрiбних, середнiх, а пiзнiше й для великих суглобiв здорових кiнцiвок. 3 3-6-го дня - пасивнi руки в суглобах паретичної кiнцiвки. Навчають вольового посилання iмпульсiв до pyxiв синхронно з iзольованим пасив-ним розгинанням передплiччя, згинанням гомiлки.

Opiєнтoвнo з 16-го по 21-й день хвороби призначається розширений лiжковий (26) руховий режим.

Завдання ЛФК: посилення загальнотонiзуючого впливу на хворого, навчання розслаблення м'язiв здорової кiнцiвки, зниження м'язового то-нусу в паретичних кiнцiвках, переведення хворого в положення сидячи, стимуляцiя вiдсутнiх активних pухів у паретичних кiнцiвках, протидiя патологiчним синкiнезiям, пiдготовка хворого до переводу його в поло-ження стоячи, вiдновлення функцiї опори нижнiх кiнцiвок та навичок самообслуговування здоровою кiнцiвкою.

Заняття ЛГ нео6хiдно починати з пасивних вправ спочатку для здоро¬вої, а потiм i для паретичної кiнцiвки. Пiд час виконання пасивних pyxiв велику роль вiдiграють вихiднi положення окремих ceгмeнтiв кiн-цiвок. Пальцi легше розгинаються, якщо кисть зiгнута, передплiччя ¬якщо плече приведене, супiнацiя передплiччя буде повноцiннiшою, якщо лiкоть зiгнутий, вiдведення стегна - повнiшим у зiгнутому положеннi.

Пiд час виконання активних вправ необхiдно застосовувати полегше-нi положення, використовуючи лiжковi рами, блоки, гамачки для пiд-тримання паретичної кiнцiвки.

Вправи виконують повiльно, плавно, кожен рух - 4-8 разiв. Спочат¬ку кiнцiвка повертається у в. п. пасивно, з допомогою iнстpуктоpa, потім - самостiйно, а також з опорою. Особливу увагу слiд придiляти вiдновленню руху 1 пальця (вiдведення, розгинання, протиставлення).

Пасивно або активно протидiють патологiчним синкiнезiям. Для цього пiд час виконання активних pухiв ногою руки фiксують за головою або вздовж тулуба, кистi - пiд сiдницями. Їх також може фiксувати мето-дист. Коли здорова рука хворого згинається, в цей час методист може пасивно розгинати паретичну руку.

Використовують також вольове зу¬силля, наприклад, згинаючи ногу, хворий протидiє згинанню руки, удержуючи її вольовими зусиллями у розiгнутому положеннi.

Завдання ЛФК у палатному та вiльному рухових режимах: знижен¬ня м'язового тонусу, протидiя гемiплегiчним контрактурам, подальше вiдновлення активних pyxiв, перехiд у положення стоячи, навчання ходи-ти, протидiя синкiнезiям, вiдновлювання навичок самообслуговування та прикладно-побутових pyxiв.

Ф i з i о т е р а п i ю призначають при iшемiчному iнсультi наприкiнцi першого тижня, при геморагічному - через два тижні від початку захворювання за умови нормального артерiального тиску та без явної декомпенсацiї серцево-судинної i дихальної систем. Її завдання: покращення кровообiгу i живлення мозку, активiзацiя розсмоктування крововиливу; зменшення збуд¬женостi шийного симпатичного апарату; попередження трофiчних розладiв, контрактур кiнцiвок, появи патологiчних синкiнезiй; сприяння вiдновленню активних pyxiв у паретичних кiнцiвках. Призначають медикаментозний електрофорез (прозерин, дибазол) на ураженi кiнцiвки та комiрцеву зо¬ну, дiадинамотерапiю на дiлянку суглобiв паретичних кiнцiвок, оксигемоте-рапiю. У подальшому використовують д'арсоналiзацiю, УВЧ, електростиму¬ляцiю ослаблених м'язiв, мaгніто¬терапію.