- •36. Мала хорея, клінічна характеристика. Засоби фізичної реабілітації.
- •37. Мієліт. Засоби реабілітації.
- •38. Поліомієліт. Особливості клінічного перебігу. Программа фізичної реабілітації.
- •39. Хвороба Паркінсона. Засоби фізичної реабілітації.
- •26)Схема обстеження хворої дитини зі спастичним паралічем
- •27)Клініко-фізіоілогічне обгрунтування засобів фізичної реабілітації при захворюванні периферійної нервовової сиситеми.
- •28) Неврит лицевого нерва.Причини.Клінічний перебіг.Шляхи реабілітації.
- •21. Травми спинного мозку
- •20. Травми головного мозку. Закриті та відкриті черепно-мозкові травми. Шляхи реабілітації
- •19. Реабілітаційна програма в пізньому відновному періоді хворих на інсульт
- •33.Невроз нав*язлевих станів.Методи фізичної реабілітації.
- •34.Менінгіт.Особливості клінічного перебігу.
- •35.Засоби фізичної реабілітації при менінгітах.
- •15. Механізм лікувальної дії фізичних вправ і масажу.
- •16.Види спеціальних лікувальних заходів і вправ в клініці нервових хвороб.
- •17.Мозковий інсульт. Причини, клінічний перебіг
- •18.Реабілітаційні заходи для хворих на інсульт в ранній відновлювальний період.
- •12. Центральний ( спаситичний ) параліч. Периферичний вялий параліч.
- •13. ПоРушення чутливості.
- •14. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних засобів.
- •1. Значення нервової системи в організмі людини.
- •2. Класифікація нервової системи людини.
- •3. Будова нейрона, функції. Нервовий імпульс.
- •8. Будова спинного мозку
- •9. Переферична нервова система
- •10. Автономна нервова система
- •11. Рухова функція. Порушення рухової функції. Рухова одиниця. Параліч(елегія)
- •29. Ураження плечового сплетіння (плексит). Засоби реабілітації.
- •31. Неврастенія. Засоби фізичної реабілітації.
- •32. Істерія. Шляхи реабілітації.
- •22.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в лікарняний період
- •23.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в післялікарняний період
- •24. Дцп. Етіологія. Клініка. Форми дцп
- •25. Засоби фізичної реабілітації при дцп.
- •5. Рефлекторна дуга, її будова та призначення
- •6. Будова головного мозку людини. Лобна частка, скронева частка. Тім'яна і потилична частка. Лімбічна система.
- •7. Передній, проміжний, середній, задній та довгастий мозок.
- •40. Розсіяний склероз. Особливості клінічного перебігу захворювання.
- •41. Організація занять та особливості проведення лг хворих на осіянний множинний склероз.
- •42. Міастенія . Клінічний перебіг захворювання.Засоби реабілітації.
- •М'язові симптоми
- •43. Особливості фізичної реабілітації хворих з радикулопатіями.
18.Реабілітаційні заходи для хворих на інсульт в ранній відновлювальний період.
Розрiзняють 3 етапи реабiлiтацiї хворих на iнсульт: l-й - раннiй вiд-новний (до 3 мic), 2-й - пiзнiй вiдновний (до 1 року), 3-й - етап за¬лишкових порушень рухових функцiй (понад 1 piк).
Розрiзняють l-й ступiнь порушення рухових функцiй (легкий парез), 2-й (помiрний парез), 3-й (парез) , 4-й (глибокий парез) i 5-й ступiнь (плегія або па¬ралiч) .
На ранньому вiдновному етапi лiкування хворому послiдовно призна¬чають суворий лiжковий, розширений лiжковий (2а-2б), палатний та вiльний режим. Тривалiсть кожного рухового режиму залежить вiд стану хворого i ступеня порушень рухових функцiй. Чим 6iльшi порушення рухових функцiй виявленi, тим повiльнiше розширюються режими рухо¬вої активностi.
Якщо хворому призначають суворий лiжковий режим (на 1-3 днi), заняття ЛФК протипоказанi, хворому нео6хiдно забезпечити спокiй, ме-дикаментозне лiкування та лiкування положенням. Укладають хворого в положення, протилежне позi Bepнікe-Манна. Це зменшує спастич¬нiсть, запо6iгає розвитковi м'язових контрактур. Хворого укладають у положеннi на спинi, на боцi. Положення хворого змiнюють декiлька разiв на день (4-6 разiв) на 30-60 хв залежно вiд його стану i тону¬су м'язiв паретичної кiнцiвки.
З 3-го по 15-й день хворо6и призначають розширений лiжковий (2а) режим.
Завдання ЛФК: полiпшення функцiй серцево-судинної та дихальної систем, активiзацiя моторики кишок, полiпшення трофiки тканин, запобi-гання пролежням, зниження м'язового тонусу, профiлактика гемiплегiч¬них контрактур, пiдготовка до активного повороту на здоровий бiк, сти-муляцiя та вiдновлення iзольованих активних pухів у паретичних кiн-цiвках.
Із засобiв ЛФК у цьому руховому режимi використовують лiкуван¬ня положенням на спинi, на боцi, дихальнi вправи, активнi вправи для дрiбних, середнiх, а пiзнiше й для великих суглобiв здорових кiнцiвок. 3 3-6-го дня - пасивнi руки в суглобах паретичної кiнцiвки. Навчають вольового посилання iмпульсiв до pyxiв синхронно з iзольованим пасив-ним розгинанням передплiччя, згинанням гомiлки.
Opiєнтoвнo з 16-го по 21-й день хвороби призначається розширений лiжковий (26) руховий режим.
Завдання ЛФК: посилення загальнотонiзуючого впливу на хворого, навчання розслаблення м'язiв здорової кiнцiвки, зниження м'язового то-нусу в паретичних кiнцiвках, переведення хворого в положення сидячи, стимуляцiя вiдсутнiх активних pухів у паретичних кiнцiвках, протидiя патологiчним синкiнезiям, пiдготовка хворого до переводу його в поло-ження стоячи, вiдновлення функцiї опори нижнiх кiнцiвок та навичок самообслуговування здоровою кiнцiвкою.
Заняття ЛГ нео6хiдно починати з пасивних вправ спочатку для здоро¬вої, а потiм i для паретичної кiнцiвки. Пiд час виконання пасивних pyxiв велику роль вiдiграють вихiднi положення окремих ceгмeнтiв кiн-цiвок. Пальцi легше розгинаються, якщо кисть зiгнута, передплiччя ¬якщо плече приведене, супiнацiя передплiччя буде повноцiннiшою, якщо лiкоть зiгнутий, вiдведення стегна - повнiшим у зiгнутому положеннi.
Пiд час виконання активних вправ необхiдно застосовувати полегше-нi положення, використовуючи лiжковi рами, блоки, гамачки для пiд-тримання паретичної кiнцiвки.
Вправи виконують повiльно, плавно, кожен рух - 4-8 разiв. Спочат¬ку кiнцiвка повертається у в. п. пасивно, з допомогою iнстpуктоpa, потім - самостiйно, а також з опорою. Особливу увагу слiд придiляти вiдновленню руху 1 пальця (вiдведення, розгинання, протиставлення).
Пасивно або активно протидiють патологiчним синкiнезiям. Для цього пiд час виконання активних pухiв ногою руки фiксують за головою або вздовж тулуба, кистi - пiд сiдницями. Їх також може фiксувати мето-дист. Коли здорова рука хворого згинається, в цей час методист може пасивно розгинати паретичну руку.
Використовують також вольове зу¬силля, наприклад, згинаючи ногу, хворий протидiє згинанню руки, удержуючи її вольовими зусиллями у розiгнутому положеннi.
Завдання ЛФК у палатному та вiльному рухових режимах: знижен¬ня м'язового тонусу, протидiя гемiплегiчним контрактурам, подальше вiдновлення активних pyxiв, перехiд у положення стоячи, навчання ходи-ти, протидiя синкiнезiям, вiдновлювання навичок самообслуговування та прикладно-побутових pyxiв.
Ф i з i о т е р а п i ю призначають при iшемiчному iнсультi наприкiнцi першого тижня, при геморагічному - через два тижні від початку захворювання за умови нормального артерiального тиску та без явної декомпенсацiї серцево-судинної i дихальної систем. Її завдання: покращення кровообiгу i живлення мозку, активiзацiя розсмоктування крововиливу; зменшення збуд¬женостi шийного симпатичного апарату; попередження трофiчних розладiв, контрактур кiнцiвок, появи патологiчних синкiнезiй; сприяння вiдновленню активних pyxiв у паретичних кiнцiвках. Призначають медикаментозний електрофорез (прозерин, дибазол) на ураженi кiнцiвки та комiрцеву зо¬ну, дiадинамотерапiю на дiлянку суглобiв паретичних кiнцiвок, оксигемоте-рапiю. У подальшому використовують д'арсоналiзацiю, УВЧ, електростиму¬ляцiю ослаблених м'язiв, мaгніто¬терапію.
