- •Історія автоматики
- •4. Ентоні Стаффорд Бір
- •5. Основні риси кібернетики
- •Поняття системи
- •2. Кібернетичні системи
- •3. Структура зв'язків економічної системи
- •Предмет, методи і основні поняття кібернетики
- •Поняття моделі. Класифікація моделей.
- •3. Системний пiдхiд до побудови математичної моделі
- •Об’єкт і предмет вивчення кібернетики
- •Поняття моделі
- •Основні методи моделювання економіки.
- •4. Етапи та принципи побудови економіко-математичної моделі
- •5. Класифікація економіко-математичних моделей
- •6. Проблема адекватності моделі до оригіналу
- •7. Системний пiдхiд до побудови математичної моделі
3. Системний пiдхiд до побудови математичної моделі
Процес побудови математичної моделі складається з кількох етапів і має циклічний хара-ктер. Першим етапом є вивчення економічної системи та оточуючого середовища. В результаті повинна відбутися структуризація проблеми – виділення ключових елементів та зв’язків між ними. Цей етап називають постановкою задачі. Постановку задачі здійснює фахівець.
Другим етапом є формалізація задачі. Під цим розуміють заміну економічних факто-рів певними символами (змінні, фактори) та заміну зв’язків між ними знаками математичних операцій.
Наступний етап (третій) – побудова моделі. Зазвичай це математична формула або рі-вняння, яке пов’язує між собою фактори моделі.
Четвертий етап. На основі моделі будується прогноз розвитку системи. П’ятий етап. Прогноз звіряється з поточною інформацією про систему. Шостий етап. Корекція і уточнення моделі. Перехід до етапу 3.
Етапи 3 – 6 повторюють декілька разів після чого або модель може використовуватися для практичного прогнозування або ж відхиляється.
Основним принципом математичного моделювання економiчних систем є си-стемний пiдхiд. Пiд системою розумiють множину об’ектiв разом з вiдношеннями мiж цими об’єктами. Об’єкти - це окремi частини системи. Атрибути - це властивостi об’єктiв. Вiдношення - це тi властивостi системи , що об’єднують цi властивостi в одне цiле. Елементи системи не лише взаємодiють мiж собою а й відчувають дію зовнішніх об’єктів. Множина зовнішніх об’єктів називається зовнiшнiм середовищем. Множину вiдношень елементів системи між собою та відношень із навколишнiм середовищем назива-ють структурою системи.
Cистемний пiдхiд полягає в наступному.
З економічного середовища виділяємо групу об’єктів (підприємство, галузь народ-ного господарства) яка є відносно самостійною. Визначають основні параметри си-стеми: обсяг виробництва, продуктивність праці, дохід, прибуток, рентабельність, фонд заробітної плати, структура капіталу, дебіторська та кредиторська заборгова-ність, інноваційний фонд, екологічні викиди.
Кожному параметру ставиться у відповідність кількісна величина (x, y,…). Цей
процес називається математичною формалізацією об’єкта. Визначають значення основних параметрів системи: X1 , X 2 ,.., X n за один чи за декілька періодів часу.
Між елементами системи встановлюють зв’язки (визначається структура системи).
Для цього використовують логічно-структурний аналіз. Позначаємо структуру внут-рішніх та зовнішніх зв’язків 1 , 2 ,.., l . Пізніше результати статистичних спосте-режень обробляють методами математичної статистики і підбирають математичні формули та рівняння, які описують ці зв’язки. Позначаємо ці рівняння F1 ,F2 ,..,Fp .
Об’єкт і предмет вивчення кібернетики
різні визначення кібернетики і трактування її основних понять. Але спільними для всіх підходів незмінними є наступні твердження.
Об'єктом вивчення кібернетики є динамічні системи.
Предметом кібернетики є інформаційні процеси, пов'язані з управлінням.
Метою вивчення кібернетики є створення принципів, методів і технічних засобів для досягнення найбільш ефективних результатів управлінння.
Здавна вчені виявили схожість процесів управління в системах різної природи і спро-бували використовувати ці аналоги в дослідженнях і практичних застосуваннях. Так, напри-клад, 200 років тому французький лікар Кене після відкриття кровообігу у людини застосу-вав ідею замкнутого кругообігу до пояснення економічних відносин.
Кібернетика показала, що схожість процесів управління в різних системах носить за-кономірний характер. Це пояснюється тим, що в основі цих процесів лежать інформаційні процеси, які незалежно від природи носіїв інформації підкоряються загальним закономірнос-тям. Практика показала ефективність використання принципу аналогії для вивчення процесів управління.
Спільні риси, властиві різним системам, складають основу, на якій будуються кібернетичні методи їх вивчення. Предметом вивчення економічної кібернетики є процеси управління та пов'язані з ними процеси передачі та обробки інформації в економічних систе-мах. Основним інструментом кібернетики є логіко-математичне моделювання.
