8) Окрім вище згаданих класифікацій, ризик класифікують також за змістом у такий спосіб:
Політичний ризик (внаслідок державної політики);
Виробничий ризик (зв'язаний з виробництвом товарів і послуг);
Комерційний ризик (виникає в процесі реалізації товарів і послуг);
Фінансовий ризик (з’являється при здійсненні фінансового підприємництва чи угод, коли в ролі товару є валюта або цінні папери);
Технічний ризик (визначається ступенем організації виробництва);
Галузевий ризик (втрати у результаті змін в економічному стані галузі);
Інноваційний ризик (створення нових конкуруючих товарів і послуг).
Методи профілактики ризиків
Вибір засобів впливу на ризики має на меті мінімізувати можливий збиток у майбутньому. Зниження ризику передбачає зменшення розмірів збитку чи можливості настання несприятливих подій. Збереження ризику це відмова від дій, спрямованих на компенсацію збитку, чи компенсація зі спеціальних джерел.
1. Передача ризику — передача відповідальності за нього третім особам (часто за винагороду) при збереженні існуючого рівня ризику. Це означає, що підприємець передає відповідальність за ризик комусь іншому, наприклад, страховій компанії. Наступним етапом є безпосереднє використання прийомів і методів зниження ризику. У системі заходів щодо управління ризиками на підприємстві головна роль належить їх профілактиці. Група заходів для профілактики ризиків покликана забезпечити зниження імовірності їх виникнення.
2. Уникнення ризиків є найбільш ефективним способом їхньої профілактики. Воно полягає в розробці таких заходів, які повністю виключають конкретний вид підприємницького ризику. До основних з них належать:
а) відмова від здійснення господарських операцій, коли рівень ризику надмірно високий і не відповідає критеріям фінансової політики підприємства.
б) зниження частки позикових коштів у господарському обороті.
3. Після виявлення ризиків, з якими може зустрітися підприємство в процесі виробничої діяльності, визначення факторів, що впливають на рівень ризику, і проведення оцінки ризиків, виявлення пов’язаних з ними потенційних втрат, перед підприємством стоїть завдання мінімізації виявлених ризиків.
До організаційних методів зниження ризику відносяться:
відхилення ризику;
недопущення збитків;
мінімізація збитків;
передача контролю за ризиком;
метод розподілу ризиків;
пошук інформації;
контроль або опанування ризиком.
4. Відхилення ризику. У даному випадку передбачається відмова від певних управлінських рішень, якщо рівень ризику по них перевищує його прийнятний рівень для підприємства. Метод радикальний, але мало застосовуваний.
5. Недопущення збитків. Підприємство може спробувати зменшити, але не усунути конкретні збитки. Попередження втрат означає можливість уникнути випадковостей за допомогою набору превентивних дій (заходи, спрямовані на попередження непередбачених подій для зниження імовірності та розміру збитків).
Метод припускає здійснення підприємством певних заходів, спрямованих на недопущення ризикових ситуацій. Недопущення ризикових ситуацій може бути досягнуте за рахунок:
підвищення обґрунтованості підготовки, реалізації рішень;
одержання додаткової інформації;
розробки схем ділової активності, що уникають найбільших зон збитків.
6. Передача контролю над ризиком. Виділяють три причини, за яких передача ризику вигідна як для сторони передавальної (трансферу), так і для приймаючої (трансфері):
1) Втрати, що великі для сторони, яка передає ризик, можуть бути незначні для сторони, що бере на себе цей ризик.
2) Трансфері може знати кращі способи і мати кращі можливості для скорочення можливих утрат, ніж трансфер.
3) Передачі контролю за ризиком – це коли трансфері може знаходитися в кращій позиції для мінімізації втрат чи контролю за господарським ризиком.
7. Метод розподілу ризику полягає в тому, що ризик імовірної шкоди чи втрати розподіляється між учасниками так, щоб можливі втрати кожного були невеликими. Цей метод лежить в основі ризикового фінансування.
8. Контроль або опанування ризиком проводять, коли робиться все необхідне для попередження й зниження шкоди від впливу непередбачених обставин і є шанси на отримання підприємницького доходу.