Розділ iiі. Проблематика роману «Пригоди Олівера Твіста»

3.1 Автобіографічні мотиви роману

Роботу над романом «Пригоди Олівера Твіста» Чарльз Діккенс розпочав у 1836 році, коли в Англії виявилися перші наслідки дії «Закону про бідних». За цим законом безробітних забирали до робітничих домів, де їх утримували на кошти парафії і примушували виконувати нікому не потрібну роботу. Чоловіки, жінки, діти у робітничих домах утримувалися окремо, що призводило до руйнування сімейних стосунків. Письменник був глибоко вражений трагедією мешканців робітничих домів, особливо дітей, оскільки сам в ранньому дитинстві зазнав подібних страждань.

Майже в усіх романах, створених Діккенсом, важливу роль відіграє тема дитинства, а розвиток образу дитини, поглиблення дитячих характерів свідчать про еволюцію і зростання творчої майстерності самого письменника. У цій темі багато особистого, суто біографічного.

Вже хлопцем майбутній митець на власні очі побачив зворотній бік капіталістичного поступу, який вивів Британію на початку XIX століття на провідне місце у світі. Хоч письменник і не народився у бідняцькій родині, а в родині портового чиновника, але рано зіткнувся зі злиднями - батько збанкрутував і був увязнений за борги до вязниці Маршалкі. Туди ж перебралися матір і наймолодші діти, а Чарльза прилаштували на фабрику з виготовлення вакси. Таким чином, він був змушений покинути школу і почати самостійне життя.

За 6 шилінгів на тиждень хлопець утримував себе і допомагав сімї. Робочий день тривав від ранку до пізнього вечора. Інколи від перевтоми та постійного недоїдання Чарльз втрачав свідомість, але він ніколи не скаржився, стоїчно терпів злидні, самотність, а почасти й відчай. Невелика спадщина, отримана після смерті родички, врятувала сімю Діккенса. Батьки сплатили борги, а Чарльз знову почав відвідувати школу.

Про цей найважчий період у його житті письменник не любив згадувати і розповідати, але переживання дитини, яка зазнала злиднів і страждань він відобразив у багатьох своїх творах, зокрема в романі «Пригоди Олівера Твіста». Завдяки важкому дитинству, Діккенс досить добре орієнтувався в законах злочинного світу, і, на відміну від численних комерційних романів, показав життя злочинних товариств без прикрас, без лицарського забарвлення. Ще юнаком блукав містом, його похмурими околицями, спостерігав за життям Іст-Енду, де проживали бідняки. Підсвідомо він нагромаджував багатий запас вражень. Усі ці місця письменник згодом змалював і багато їх мешканців стали героями його творів.

Чорнороб на фабриці, писар і клерк в адвокатській конторі, стенограф і репортер у парламенті - такі етапи його трудової біографії. Вони принесли юнакові багаті предметні знання про економічні, юридичні, моральні закони життя, розкрили сутність буржуазної демократії. Ці знання поєднувалися з тонкою спостережливістю, гумором, яскравим образним мисленням. Роман «Пригоди Олівера Твіста» вже досить ясно окреслює моральну позицію письменника, який усе життя вважав своїм обовязком захист соціально незахищених верств суспільства, тим паче, що сам пройшов у дитинстві через злидні тотальної бідності.

«Пригоди Олівера Твіста» - перший реалістичний роман не лише в творчості Чарльза Діккенса, а й в англійській літературі критичного реалізму ХІХ століття. В ньому, як і в інших творах Діккенса, виразно відчувається демократизм видатного англійського письменника, звучить його віра у благородство і розум простої людини. В цьому романі важливу роль відіграє тема дитинства, у якій є багато особистого, суто біографічного.