Формувати яскраву особистість

Цікавим у даному вислові є слово "яскраву", яке перегукується із яскравою ялинкою, яскравим виступом, яскравою обгорткою, яскравою ідеєю, яскравою зіркою, яскравим вбранням, яскравою блискавкою, яскравим сонцем, яскравим сузір’ям.І до кожного із перелічених словосполучень ми сміливо можемо підібрати відому особистість із історії людства, а то й не одну. Нехай це буде товариш, сім'я, клас, група, родина, село, місто. Але обов’язково щоб це була гідна особистість, патріотично свідома, для якої почуття честі, пошани до культурної спадщини свого народу були такими ж невід’ємними, як сонце, небо, вітер, мати.І дай нам усім наснаги та бажання здолати поставлені цілі.

В чому новизна моїх ідей? В тому – що все нове – це щось давно забуте старе. Розшифровані написи на Єгипетських пірамідах нам сповіщають, що найбільшою суперечливістю того часу є виховання молоді, а особливо в питаннях "отцы и дети". Пройшло п’ять тисяч років і щось змінилось? Аніскілечки. І знову та ж синусоїда розвитку людства виводить нас на гребінь хвилі і падає у безмежність прірви, щоб знову винирнути, чекаючи на чергове падіння. І серед цих несамовитих варіацій і народжуються особистості, огортаючи себе відлунням часу, в якому довелось народитися.

Та в чому ж тоді практична значущість втілення моїх планів, завдань, бажань?

Напевне в тому, щоб бути впевненою, що ніколи не відведу очей від поглядів моїх вихованців. Щоб їм хотілось в моїх очах шукати правди, підтримки, допомоги, поради.

І хай та крихта моєї особистості, яку я намагаюсь переплести з душею моїх учнів, буде для них провідною зіркою, яка допоможе їм знайти свій особистий шлях у цьому суперечливому світі.

Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів

ВСТУП

Ефективність виховання дитини насамперед залежить від того, наскільки тісно взаємодіють ліцей і сім'я. Провідну роль в організації співпраці ліцею і родини відіграють класні керівники. Саме від їх роботи залежить те, наскільки сім'ї розуміють політику, що проводиться школою по відношенню до виховання, навчання дітей, і беруть участь в її реалізації. При цьому сім'я повинна розглядатися як головний замовник і союзник у вихованні дітей, а об'єднання зусиль батьків і педагогів створить сприятливі умови для розвитку дитини. В основі взаємодії сім'ї та класного керівника повинні лежати принципи взаємної довіри і поваги, підтримки і допомоги, терпіння і терпимості по відношенню один до одного. Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками учнів відводиться психолого-педагогічній освіті. Накопичення психолого-педагогічних знань батьків має бути тісно пов'язане з розвитком їх педагогічного мислення, практичних умінь і навичок у галузі виховання. Необхідно, щоб інформація носила попереджувальний характер, була б заснована на практичну доцільність, демонструвала досвід, конкретні факти. Це обумовлює відбір змісту, а також форм організації педагогічної освіти. Проблема взаємодії ліцею і сім'ї зросла з традиційної педагогічної ідеї, вказаної у літературі як «зв'язок з батьками »,« робота з батьками ». Але з плином часу та історії змінюються світ, а разом з ним і взаємовідносини всіх соціальних інститутів. Нова освітня парадигма проголосила батьків суб'єктами освітнього процесу. Значить і на батьків покладена відповідальність за якість освіти своїх дітей. У даному мікродослідженні зроблено спробу осмислити зазначену проблему через аналіз власного досвіду роботи протягом ряду років. Дослідження проводилося у кілька етапів. На кожному етапі вирішувалися такі завдання дослідження: 1. На першому етапі на основі вивчення літератури визначити завдання, функції та основні форми роботи класного керівника з батьками. 2. На другому етапі проаналізовано власний досвід роботи із взаємодії з батьками, сформульовані шляхи поліпшення вказаної роботи. 3. На третьому етапі дано педагогічний аналіз однієї з форм роботи, проведеної з батьками. Методи дослідження: - Аналіз плану виховної роботи класного керівника - Бесіда з батьками - Анкетування Практична значимість дослідження полягає в можливості сформулювати шляхи поліпшення роботи із взаємодії з батьками, пропагувати використання нетрадиційних форм, побудованих на діалогічних підставах для вибудовування партнерських відносин.

РОЗДІЛ 1. Робота класного керівника з батьками: завдання, функції та основні форми.

Сучасні умови навчання характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особистості дитини, прагненням розвинути кращі його якості. В. О. Сухомлинський стверджував: «Без знання дитини - її розумового розвитку, мислення, інтересів, захоплень, здібностей, задатків, нахилів – не може бути виховання» ^1. Як ніхто краще про дитину зможуть розповісти його батьки. У тлумачному словнику дається таке поняття слова «батьки». Батьки - це батько і мати (по відношенню до своїх дітей) ^2. Батьки і педагоги - дві найпотужніші сили в процесі становлення особистості кожної людини, роль яких неможливо перебільшити. В обох сторін є свої переваги, свої достоїнства, своя специфіка. Так основними завданнями класного керівника є: - Формування колективу групи, як середовище виховання, що забезпечує розвиток кожного учня; - Організація усіх видів групової, колективної та індивідуальної діяльності коллективу групи; - Забезпечення сприятливого психологічного клімату у групі. А до основних функцій класного керівника відносяться: а) аналітична: - Вивчення індивідуальних особливостей учнів; - Вивчення та аналіз розвитку коллективу групи; - Аналіз та оцінка сімейного виховання кожної дитини; - Аналіз та оцінка рівня вихованості кожної дитини; б) організаційно - педагогічна: - Організація та стимулювання різноманітної діяльності учнів; - Встановлення зв'язку і сімей учнів; - Організація взаємодії коллективу групи з фахівцями служб супроводу, позаліцейними організаціями; в) комунікативна: - Регулювання міжособистісних відносин між учнями; - Встановлення оптимальних взаємовідносин «викладач - учень»; - Створення загального сприятливого психологічного клімату у колективі. У відповідності зі своїми функціями класний керівник відбирає форми роботи з учнями: індивідуальні (бесіда, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги, спільний пошук вирішення проблеми та ін), групові (поради справ, творчі групи, органи самоврядування та ін) або колективні (колективні творчі справи, конкурси, спектаклі, концерти, походи, зльоти, змагання та ін.) При виборі форм роботи з учнями доцільно керуватися наступним: враховувати виховні завдання, визначені на черговий період роботи; визначати зміст і основні види діяльності на основі виховних завдань; враховувати принципи організації виховного процесу, можливості, інтереси та потреби дітей, зовнішні умови, можливості педагогів і батьків; здійснювати пошук форм роботи на основі колективного цілепокладання; забезпечувати цілісність змісту, форм і методів виховної діяльності. Традиційні форми роботи з батьками: • батьківські збори • загальногрупові і загальноліцейні конференції • індивідуальні консультації педагога • відвідування на дому Універсальною формою взаємодії педагога з батьками є батьківські збори. Рекомендації з проведення батьківських зборів 1. Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати помилки та невдачі дітей у навчанні. 2. Тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей. 3. Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінги, дискусії і т. д. 4. Збори не повинні займатися обговоренням і засудженням осіб учнів. Групові батьківські збори. Групові батьківські збори проводяться один раз на семестр, за необхідності їх можна проводити і частіше. Батьківські збори повинні стати школою освіти батьків, мають розширювати їх педагогічний кругозір, стимулювати бажання стати хорошими батьками. На батьківських зборах йде аналіз навчальних досягнень учнів, їхніх можливостей, ступеня просування групи у навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, відповідних пізнавальної та моральної мотивації. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки у навчальній діяльності. Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Їх характер і спрямованість підказує саме життя, система організації роботи в учнівському колективі. Тематика і методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості та зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед ліцеєм. Загальношкільні батьківські збори проводяться, як правило, не більше двох разів на рік. Тематика таких зборів має характер звіту роботи школи за певний період часу. На них виступають директор, його заступники, звітує про роботу батьківський комітет школи. Наприклад, навчальний заклад пройшов атестацію і хоче познайомити колектив батьків з досягнутими результатами. Загальноліцейні батьківські збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду виховання в сім'ї. Так, в кінці навчального року можливе нагородження сімей з позитивним досвідом виховання дітей. Батьківські конференції (загальногрупові, загальноліцейні) мають величезне значення в системі виховної роботи ліцею. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти, проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них. Наркотики, сексуальне виховання в сім'ї - ось теми батьківських конференцій. Батьківські конференції повинні готуватися дуже ретельно, з обов'язковою участю психологів, соціального педагога, які працюють в ліцеї. У їх завдання входить проведення соціологічних і психологічних досліджень за проблемами конференції та їх аналіз, а також знайомство учасників конференції з результатами досліджень. Активними учасниками конференцій виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позиції власного досвіду. Відмінною особливістю конференції є те, що вона приймає певні рішення чи намічає заходи щодо заявленої проблеми. Індивідуальні консультації - одна із найважливіших форм взаємодії класного керівника з сім'єю. Особливо вона необхідна, коли педагог набирає групу. Для того щоб подолати занепокоєння батьків, острах розмови про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, необхідно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи з групою. Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню гарного контакту між батьками і викладачем. Викладач повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, з чим вони хотіли б познайомити викладача в неофіційній обстановці, та з'ясувати необхідне для своєї професійної роботи з дитиною: • особливості здоров'я дитини; • його захоплення, інтереси; • переваги у спілкуванні в сім'ї; • поведінкові реакції; • особливості характеру; • мотивація навчання; • моральні цінності сім'ї. У ході індивідуальної консультації можна використовувати анкету «Моя дитина», яка заповнюється педагогом спільно з батьками (Додаток 4) Однією з форм взаємодії класного керівника і сім'ї є відвідування учня вдома. Педагог повинен попереджати про передбачуваний візит з зазначенням дня і цілі відвідування. Відвідування можливо тільки після отримання дозволу батьків. Відвідування педагогом сім'ї повинно залишити в сім'ї добре враження. Для цього необхідно спочатку поговорити на абстрактні теми, розпитати про традиції, звичаї, спільне проведення часу в сім'ї і лише потім обговорювати причину приходу в сім'ю. З першого дня роботи з учнівським колективом і колективом батьків педагог повинен домагатися того, щоб і діти і батьки розуміли значення тих вимог, які ліцей ставить перед сім'єю. Важливою умовою взаємодії сім'ї і ліцею є розумність тих вимог, які педагог пред'являє до батьків і дитини. Великий ефект у взаємодії сім'ї та ліцею буде, коли педагог дасть можливість проявити ініціативу і підтримає батьків у всіх справах у групі та ліцеї. Головними формами взаємодії ліцею з сім'єю є індивідуальні форми роботи та групові. До груповим можна віднести такі форми взаємодії, як батьківські збори, конференції, вечори запитань і відповідей, батьківські комітети. До індивідуальних форм роботи з батьками можна віднести наступні: індивідуальні консультації, бесіди, відвідування вдома. Все це традиційні форми роботи з батьками учнів. Групові форми роботи доречні для організації психологічної освіти батьків, для зустрічей з адміністрацією навчального закладу щодо найбільш нагальних проблем ліцейного життя або, наприклад, з питань реформування професійного навчання. Щоб групові форми спілкування батьків і педагогів були ефективними ,батьки повинні мати можливість приймати участь у плануванні змісту занять батьківських університетів та інших різних форм взаємодії з ліцеєм. Для цього в кінці навчального року на підсумкових батьківських зборах батьки отримують зразкове тематичне планування групової роботи з сім'єю в ліцеї на новий навчальний рік, в якому вказані не лише теми майбутніх зустрічей, але і форми їх проведення. Це дає можливість визначити ступінь зацікавленості батьків в тій чи іншій темі або спільній справі і організувати майбутні зустрічі максимально ефективно. Батьки відзначають ті форми взаємодії, які їм найбільше цікаві і в яких вони змогли б взяти участь, проявити себе. Потім заступник директора з виховної роботи аналізує відповіді батьків і на їх підставі планує участь батьків у житті ліцею на новий навчальний рік. Добре налагоджена та організована взаємодія сім'ї та ліцею дає можливість усвідомити батькам необхідність придбання нових знань для розвитку здорової і повноцінної особистості, а також формує потребу у безпосередньому спілкуванні з тими людьми, які допомагають їм стати справжніми батьками. Групові форми роботи з сім'єю, їх різноманітність допомагають батькам вибрати той вид спілкування з педагогами та іншими фахівцями ліцею, який для них найбільш прийнятний. Педагогічний колектив школи сьогодні шукає будь-які можливості і засоби для того, щоб допомогти родині, надати о - педагогічну допомогу, навчити виховувати дитину. Форми роботи з батьками можуть бути різними, але найпоширенішою формою групової роботи з батьками впродовж багатьох років залишаються батьківські збори. Батьки мають право очікувати від людини, професійно пов'язаної з вихованням, не просто констатування певних труднощів навчального або особистого характеру їхньої дитини, а обговорення конкретних шляхів допомоги учневі щодо їх подолання. У зв'язку з цим головне завдання батьківських зборів ми бачимо в освіті батьків, підвищенні їх компетентності та активності у формуванні особистості дитини, а також у створенні в колективі дітей і батьків атмосфери добра, взаєморозуміння та довіри. Поточні батьківські збори - це збори з традиційним порядком денним: результати успішності, результати проведених заходів і свят, походів. Тематичні батьківські збори це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна більшість батьків. Тематичні батьківські збори, як правило, носять освітянський характер і спрямовані на розширення знань батьків в області виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори це - збори, у завдання яких входить підведення результатів розвитку учнівського колективу за певний проміжок часу. У ході таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення учнів групи, власної дитини, порівняти минулі результати з тими, які вже є. Підсумкові батьківські збори можна проводити в різній формі, залежно від теми та мети самих зборів. Це можуть бути свята, вогнища, походи, урочисті збори. Якими б за змістом батьківські збори не були, вони вимагають ретельної підготовки. Необхідно пам'ятати, що батьківські збори будуть ефективними тоді, коли їх планують, пишуть своєрідний сценарій. Цей сценарій може розроблятися педагогами або за допомогою батьківського комітету,або за допомогою учнів. До кожних батьківських зборів доречно підготувати діагностичний матеріал для батьків чи статистичний матеріал, пов'язаний з вивченням окремих сторін життя учнів групи, ліцею. Щоб збори були корисними для батьків і їм хотілося брати у них участь, кожен повинен отримати те, що для нього особливо актуально.

Тому у зміст батьківських зборів слід запроваджувати такі традиційні рубрики: "З історії виховання дітей у сім'ї"; "Традиції виховання народів світу"; "Азбука виховання дітей у сім'ї"; "Книжкова полиця батьків"; "Обговоріть разом з дітьми"; "Скринька мудрості"; "Творча майстерня родини". Такі рубрики дозволяють зробити батьківські збори незвичайними; рейтинг батьківських зборів змінюється, сприяє зміні взаємовідносин в кращу сторону в тріаді «Викладач- учень- батьки». Доброю традицією батьківських зборів у ліцеї є оформлення індивідуальних запрошень татам і мамам для участі у батьківських зборах. Запрошення можуть бути оформлені по-різному: друкарський варіант, руками самих учнів, за допомогою батьківського комітету. Головним у таких запрошеннях на батьківські збори є те, що батьки отримують їх заздалегідь, а не за годину до зустрічі. У запрошенні завжди повністю вказується ім'я та по батькові обох батьків, день і година проведення зборів, його тема, контактний номер телефону, за яким можна зателефонувати, якщо батьки з якоїсь причини не можуть взяти участь у зборах, а також програма зборів. Такий підхід до організації роботи з батьками допомагає формувати повагу до професійної діяльності педагога, підкреслює значимість зустрічей батьків з учителем, стимулює їх інтерес до ліцею та культуру батьківської взаємодії один з одним і з ліцеєм. Величезне значення для батьків, дідусів і бабусь мають подячні листи, які вручають батькам на останніх батьківських зборах в кінці навчального року. Це є великим стимулом для дитини, а також визнанням заслуг самих батьків у вихованні учнів. Важливою формою групової роботи з батьками є конференція. Конференцію доречно проводити як обмін досвідом з виховання дітей або як обмін думками з певної проблеми. Предметом обговорення батьківської конференції найчастіше бувають нагальні проблеми навчального закладу: ремонт, моральні та естетичні аспекти організації свят. Індивідуальні консультації проводяться з ініціативи батьків або з ініціативи викладача. Приводом для запрошення батьків на консультацію є результат спостережень педагога за дитиною, проблеми спілкування дитини з групою і педагогами, конфліктна ситуація та ін. У ході індивідуальної консультації педагог повинен уважно слухати батьків і всією своєю поведінкою сприяти тому, щоб вони охоче розповідали про свою дитину якомога більше. Чим більше відомостей класний керівник, соціальний педагог чи заступник директора з виховної роботи має про кожну дитину, тим більше шансів створити йому нормальні умови для становлення. Кожна консультація закінчується рекомендаціями щодо виховання дитини. Рекомендації можуть бути письмовими або усними. Відвідування дитини вдома - це крайній захід. Не багато батьків готові до того, щоб їх турбували дома. Однак, якщо спільне життя у групі тільки починається, необхідно в біді і радості вчитися бути разом. Величезну роль у співпраці батьків і ліцею відіграє батьківський комітет. Від того, наскільки злагоджено і відповідально підходить до своєї діяльності батьківський комітет, залежить атмосфера в колективі групи, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.

Нетрадиційні форми роботи з батьками: • тематичні консультації • батьківські читання • батьківські вечори У кожній групі є учні та сім'ї, які переживають одну й ту ж проблему, відчувають ідентичні труднощі особистісного плану і навчального. Іноді ці проблеми носять настільки конфіденційний характер, що їх можливо вирішувати лише в колі тих людей, яких ця проблема об'єднує, і розуміння проблеми направлено на її спільне рішення. Для того щоб тематична консультація відбулася, батьки повинні бути переконані в тому, що ця проблема їх стосується і вимагає невідкладного рішення. Батьків запрошують для участі у тематичній консультації з допомогою спеціальних запрошень. В тематичній консультації повинні брати участь фахівці з вирішення проблеми, які можуть допомогти знайти оптимальний варіант її вирішення. Це соціальний педагог, психолог, сексолог, представник правоохоронних органів і т. д. У ході тематичної консультації батьки отримують рекомендації з проблеми, яка їх хвилює. Орієнтовна тематика консультацій для батьків 1. Дитина не хоче вчитися. Як йому допомогти? 2. Погана пам'ять дитини. Як її розвинути? 3. Єдина дитина в сім'ї. Шляхи подолання труднощів у вихованні. 4. Покарання дітей. Якими їм бути? 5. Тривожність дітей. До чого вона може привести? 6. Сором'язливий дитина. Проблеми сором'язливості та шляхи її подолання. 7. Грубість і нерозуміння в сім'ї. 8. Талановита дитина в сім'ї. 9. Приятелі дітей - друзі будинку чи вороги? 10. Три покоління під одним дахом. Проблеми спілкування. Батьківські читання - дуже цікава форма роботи з батьками, яка дасть можливість батькам не тільки слухати лекції педагогів, але і вивчати літературу з проблеми та брати участь у її обговоренні. Батьківські читання можна організувати таким чином: на першому зібранні на початку навчального року батьки визначають питання педагогіки і психології, які їх найбільше хвилюють. Викладач збирає інформацію і аналізує її. За допомогою бібліотекаря та інших спеціалістів визначаються книги, з допомогою яких можна отримати відповідь на поставлені питання. Батьки читають книги, а потім використовують рекомендовану літературу в батьківських читаннях. Особливістю батьківських читань є те, що, аналізуючи книгу, батьки повинні викласти власне розуміння питання та зміну підходів до його рішення після прочитання книги. Батьківські вечори - форма роботи, яка чудово згуртовує батьківський колектив. Батьківські вечори проводяться у групі 2-3 рази на рік без присутності дітей. Батьківський вечір - це свято спілкування з батьками друга твоєї дитини, це свято спогадів дитинства та дитинства власної дитини, це пошук відповідей на питання, які перед батьками ставить життя і власна дитина. Теми батьківських вечорів можуть бути найрізноманітнішими. Головне, вони повинні вчити слухати і чути один одного, самого себе, свій внутрішній голос. Зразкові теми батьківських вечорів 1. Рік народження дитини, - яким він був, цей перший рік? 2. Перші книжки дитини. 3. Майбутнє моєї дитини. Яким я його бачу? 4. Друзі моєї дитини. 5. Свята нашої сім'ї. 6. «Можна» і «не можна» у нашій сім'ї. 7. День народження нашої сім'ї. Як ми його святкуємо? 8. Пісні, які співали ми і співають наші діти. Форми вечорів дозволяють не тільки висловлювати свою думку за запропонованими темами, а й почути щось корисне для себе в міркуваннях інших батьків, взяти на озброєння в свій виховний арсенал щось нове, цікаве. Батьківські тренінги. Батьківські тренінги - це активна форма роботи з батьками, які хочуть змінити свою взаємодію з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірчим. У батьківських тренінгах повинні брати участь обидва батьки. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15 осіб. Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки будуть у них брати активну участь і регулярно їх відвідувати. Щоб тренінг був результативним, він повинен вміщувати в собі 5-8 занять. Батьківський тренінг проводиться, як правило, психологом ліцею, який дає можливість батькам тимчасово відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження. З великим інтересом батьки виконують такі тренінгові завдання, як «дитячі гримаси», «улюблена іграшка», «мій казковий образ», «дитячі ігри», «спогад дитинства», «фільм про мою сім'ю». Батьківські ринги - одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на питання з педагогічних проблем. Питання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експертами у батьківських рингах виступають учні групи, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була найбільш близька до правильного трактуванні відповіді на запитання. І традиційні, і нетрадиційні методи і форми взаємодії класного керівника з батьками учнів ставлять одну загальну мету - щастя підростаючої особистості, що входить в сучасне культурне життя. До нетрадиційних форм роботи з батьками можна віднести батьківські зустрічі, тренінги, ринги, батьківські вечора. Велике значення мають батьківські зустрічі в роботі з проблемними дітьми. Зустрічі з батьками інших дітей, авторитетність чужих батьків в очах проблемної дитини часом роблять набагато більше, ніж запрошення різних фахівців. Цікавою і досить новою формою роботи з батьками є батьківські вечори. Батьківський вечір - це свято спілкування з батьками друзів твоєї дитини, це свято спогадів власного дитинства і дитинства своєї дитини. Традиційними можуть бути вечори: "А мамині очі завжди з хвилюванням дивляться за нами", присвячений Дню матері та сімейний капусник "День, що пахне мімозою". Невимушена святкова атмосфера, душевність, відсутність повчальності, добрий гумор і бажання поділитися своїм умінням сприяють тому, що батьки досить відверто говорять про свої проблеми, запитують поради, пропонують допомогу і підтримку тим, хто їх потребує. Батьківські вечори допомагають більш тепло і сердечно пережити образи і засмучення, подивитися на наболілі проблеми у вихованні дитини спокійно і без істерик. Батьківський вечір - це можливість знайти однодумців і помічників з виховання дітей і формування учнівського колективу. Чудово, якщо підсумком батьківського вечора стане випуск батьками газети, в якій вони звернуться до дітей з пропозицією чи проханням, викличуть своїх дітей на якесь змагання, оголосять цікавий конкурс. За допомогою організації батьківських вечорів можна вирішити ще дуже велику моральну проблему батьківських колективів. Ця проблема полягає у навчальному суперництві дітей. Найчастіше таке суперництво заохочується сім'єю, що призводить до конфліктних ситуацій між дітьми та їхніми батьками. Батьківські вечори зближують сім'ї, дозволяють побачити дорослих і дітей в іншому світлі, допомагають подолати недовіру і ворожість у взаєминах дітей і дорослих. Останнім часом досить ефективною формою формування культури бути батьками стали батьківські тренінги. Батьківські тренінги це активна форма роботи з тими батьками, які усвідомлюють проблемні ситуації в сім'ї, хочуть змінити свою взаємодію з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірливим і розуміють необхідність набуття нових знань і умінь у вихованні власної дитини. У батьківських тренінгах повинні брати участь за можливості обидва батьки. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змусять себе чекати. Такий тренінг називається тренінгом батьківського ефективності. За результатами участі у тренінгу психолог проводить співбесіду з класним керівником і дає йому рекомендації з організації взаємодії з кожною дитиною і з кожною родиною. У групові тренінги потрібно залучати не тільки дітей, які є важкими, але і обдарованих, а також дітей, які важко переживають сімейні драми і часто хворіють. Кожне тренінгове заняття має аналізуватися. Крім тренінгів з учнями та їх батьками, хорошою формою освіти батьків є батьківський ринг. Батьківські ринги одна з дискусійних форм відповідальності батьків та формування батьківського колективу. Проведення батьківських рингів у ліцеї має бути необхідним. Багато батьків виявляють категоричність суджень з багатьох питань виховання дітей, абсолютно не враховуючи можливості і здібності своєї дитини, рівень його реального навчального потенціалу. Деякі з батьків вважають, що їхні методи виховання правдиві і не підлягають сумніву і корекції з боку педагога. Батьківський ринг проводиться з тією метою, щоб багато батьків могли утвердитися у правоті своїх методів виховання або провести ревізію свого педагогічного арсеналу, задуматися над тим, що у вихованні своєї дитини вони роблять правильно, а що не зовсім так. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на найактуальніші питання педагогічної і психологічної науки. Питання вибирають самі батьки. Вони можуть зробити вибір тем вже на самому початку навчального року. Перелік проблемних питань для участі в рингу батьки отримують на перших батьківських зборах. У ході проведення рингу з одного й того ж питання ведуть полеміку дві або більше родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експертами у батьківських рингах можуть виступати молоді педагоги, які працюють у школі, і навіть хлопці-старшокласники, у яких вже не за горами придбання батьківського досвіду. Останнє слово в ході рингу залишається за фахівцями, яких необхідно запрошувати для участі у зустрічі, або за класним керівником, який може навести вагомі доводи з життя колективу групи на захист певної позиції. Корисність таких зустрічей полягає ще й у тому, що вони дозволяють зняти всілякі закулісні розмови серед батьків з питань організації освітнього простору їх дітей, змісту навчального та виховного процесу. Теми батьківських рингів можуть бути найрізноманітнішими. Можна запропонувати, наприклад, такі: Погані звички спадковість або вплив соціуму? Що ви робите, коли відчуваєте проблеми з дисципліною у своєї дитини? Чи можна карати дитину у власному будинку? Що робити, якщо тато не цікавиться вихованням власної дитини? Чи потрібні дитині свята? Труднощі певного уроку. У чому вони полягають? Школярі дуже раді тому, що їхні батьки приходять на уроки та позакласні заходи, беруть участь у спільних святах і походах, і пишаються участю батьків у житті групи та ліцею. Підсумовуючи сказане, треба зауважити, що тільки в процесі взаємодії педагогів і батьків можна успішно вирішувати проблему розвитку особистості дитини, але, застосовуючи будь-яку виховну технологію, необхідно пам'ятати першу медичну заповідь: "Перш за все, не нашкодь". Педагог, що працює з колективом учнів, повинен добре уявляти історичні типи сімей, що розрізняються за своїми ціннісними орієнтаціями. У залежності від цього, будувати свою роботу з батьками. Якщо викладач зумів налагодити довірливі стосунки з батьками, викликати у них бажання допомагати своїй дитині, підтримувати його у важку хвилину, можна сказати з упевненістю, що своїх педагогічних цілей він досягне.

Сім'я Патріархальна дітоцентриська (Традиційна) (сучасна)

Патріархальна. Це найбільш архаїчна форма стосунків у сім'ї. Вона опирається на залежність дружини від чоловіка, дітей від батьків. Внутрішньосімейні ролі строго розподілені. Панує абсолютна батьківська влада і авторитарна система виховання. У таких сім'ях діти найчастіше виростають з переважанням низької самооцінки: вони не впевнені в собі, у своїх здібностях. Якщо батьки ігнорують інтереси і бажання дитини, позбавляють права голосу, у нього не розвивається інтерес до прояву власної думки, знищується почуття власної гідності. Дітоцентриська. Цей тип характеризується піднесенням приватного життя людини, чуттєвої сторони. У такій сім'ї бажана дитина перетворюється на об'єкт батьківської любові і прихильності. Тут є свої негативні сторони. Батьки з гіпертрофованим почуттям обов'язку виконують усі вимоги дітей, захищають від усіх проблем, турбот, зусиль, труднощів, приймаючи весь вантаж проблем на себе. Діти страждають від відсутності самостійності, ініціативності, відповідальності. Їх мораль: «Нам можна все!». Ці діти люблять керувати, командувати, у спілкуванні з друзями грубі, у них виявляються істеричні нотки, хамство. Подібна поведінка заохочується батьками, їх важко переконати в зворотному. В таких ситуаціях найбільш впливовою є робота викладача. На те, як проводити роботу з тими або іншими батьками впливає і стиль виховання в сім'ї. 1.Байдужий стиль. Батьки з раннього дитинства надають повну свободу дій. Дорослі дуже зайняті собою, своїми справами. Вони невміло використовують методи заохочення і покарання. Батьки будують свої відносини з дітьми таким чином, що мимоволі культивують у дитини пошук найбільш вигідних форм взаємодії з оточуючими, що стимулює прояв у дітей таких якостей, як прислужництво, лестощі, підлабузництво. У ході бесід батьки скаржаться, що їхніх дітей не люблять, їм не дають проявити себе. Батьки вважають свою дитину правим і не обтяжують себе тим, щоб розібратися в ситуації і повністю довіряють своїй дитині. У даному випадку необхідно батьків залучати до спілкування з однолітками своєї дитини, запрошувати на зустрічі з педагогами, на уроки, заходи, що проводяться разом з дітьми та їх батьками. 2. Змагальний стиль. У даному випадку батьки шукають у своєї дитини прояв чогось видатного і незвичайного, активність дитини заохочується. Батьки постійно порівнюють свою дитину з іншими. Якщо результат не влаштовує їх, вони можуть жорстоко покарати свою дитину. У своїй любові до дитини батьки часто не звертають уваги на людські якості дитини, не терплять кривдників своїх дітей, не бояться вступати з ними в конфліктну ситуацію. Завдання викладача полягає в тому, щоб батьки побачили сильні і слабкі сторони своєї дитини, змогли адекватно на них реагувати і своєчасно виправляти. Тут допоможуть індивідуальні бесіди. 3. Розсудливий стиль. Дитині надається повна свобода дій, батьки дають йому можливість набувати власний досвід шляхом проб і помилок. У таких сім'ях діти виростають активними і допитливими. Батьки докладно розбираються у всіх конфліктних ситуаціях, допомагають осмислити проблему, поглянути на неї з позиції іншої людини. Викладач може лише заохочувати таку лінію поведінки. Батьки з величезним задоволенням будуть брати участь у житті групи , допомагати класному керівникові у всьому, зрозумівши, що його дитину поважають і відносяться до неї, як до особистості. 4. Попереджувальний стиль. Найчастіше подібний стиль зустрічається в сім'ях, де дитина хвора. Батьки таку дитину не залишають одну, без опіки та уваги. Дитина обгороджена від будь-яких покарань, тут задовольняється будь-яка примха дитини. Виникають проблеми в навчальній діяльності, тому що батьки бояться стомити дитину. Педагог повинен знати, що батьки, які використовують такий стиль виховання, готові співпрацювати з тим викладачем, який їм співчуває і підтримує їхню позицію. Ось тут класний керівник повинен проявити хитрість і такт. Він повинен дуже обережно, але серйозно працювати з сім'єю, формувати у батьків культуру адекватного сприйняття власної дитини. Таким батькам необхідні індивідуальні консультації психолога, участь у спільних з дитиною тренінгах батьківської ефективності. Дуже корисним є обмін думками з проблем виховання, в якому беруть участь батьки інших учнів групи. 5. Контролюючий стиль. У таких сім'ях свобода дитини суворо контролюється. Батьки диктують дитині кожен крок, досить активно використовують різні методи покарання. У таких сім'ях діти позбавлені любові, тепла. Вони похмурі, підозрілі. У них часто спостерігається гіпертрофована любов до себе. На критику і зауваження на свою адресу вони неадекватно реагують. Наприклад, посміхаються. У даному випадку з батьками необхідно проводити бесіди, залучити на зборах до обговорення питання виховання. 6. Співчуваючий стиль У таких сім'ях дитина залишена сам на сам. Умовою виникнення такого стилю є відсутність матеріального достатку, погані побутові умови. Діти рано включаться у доросле життя. Батьки в таких сім'ях завжди вдячні классному керівникові за розумну допомогу і підтримку у вихованні дитини. Педагог може покластися на них у своїй діяльності, такі батьки завжди з великим задоволенням входять до складу батьківського комітету і підтримують ліцей та педагогів у всіх їхніх починаннях. 7. Гармонійний тип. Самоназва все пояснює. Діти такого виховання виявляють свою розсудливість і мотивують свої вчинки. Діти та батьки працюють в команді. Потрібно дозволяти їм творити і не обмежувати ініціативу. У дітей і батьків ви знайдете помічників та партнерів.Знання стилів сімейного виховання допоможе класному керівнику організувати співпрацю з батьками та дітьми цікаво та з захопленням, дозволить уникнути помилок. Нетрадиційні форми співробітництва. До них можна віднести наступні форми: · Батьківські вечори · Батьківські читання · День відкритих дверей · Індивідуальні консультації · Батьківський лекторій · Групові консультації · Тематичні консультації · Ведення зошитів спілкування · Позакласні заходи за участю батьків · Тренінги · Батьківські збори за участю дітей · Тематичні заходи, що проводяться батьками. Одним з найважливіших форм співпраці класного керівника з сім'єю є індивідуальна консультація. Готуючись до неї необхідно підготувати ряд питань, на які ви б хотіли отримати відповіді. Індивідуальна консультація повинна носити вивчаючий характер і сприяти створенню гарного контакту між батьками і викладачем. Групова консультація проводиться по тому ж принципу, але на неї запрошуються батьки, яких об'єднують спільні проблеми. Кожна консультація повинна закінчуватися рекомендаціями батькам з виховання дитини. Вони можуть бути усними та письмовими. Якщо в колективі є проблеми, що стосуються декількох сімей, то можна провести тематичну консультацію. Вона вимагає серйозної підготовки з боку класногокерівника, фахівців. Теми для подібних консультацій ретельно відбираються. Подібна консультація буде корисна лише в тому випадку, коли батьки усвідомлюють проблему, через яку їх запросили. Величезне значення в арсеналі класного керівника має бесіда. Її найкраще використовувати з метою попередження конфліктних ситуацій, для налагодження взаємин між батьками і дітьми, між окремими педагогами та родиною. У бесіді педагог повинен більше слухати і чути, а не давати рекомендації виховання і повчання. Дуже корисною формою співпраці є батьківські читання. Це своєрідна форма роботи, яка дає можливість батькам не тільки слухати, але і самим вивчати літературу з проблеми. Батьківські читання організуються наступним чином: на першому зібранні батьки визначають питання, які їх хвилюють, викладач опрацьовує інформацію, аналізує її. Відбираються книги, що містять цей матеріал. Батьки читають книги і потім беруть участь в батьківських читаннях. Особливістю є те, що, аналізуючи проблему, батьки можуть висловити своє розуміння цього питання, полемізувати з іншими батьками. Така форма допомагає переглянути свої погляди на виховання, познайомити з традиціями виховання в інших сім'ях. Батьківські читання - чудова можливість знайомства батьків із цікавою дитячою літературою, новими іменами, які на слуху у дітей але невідомі їх батькам. Цікавою формою роботи є батьківські вечори. Краще всього їх проводити, коли класний керівник тільки почав формувати батьківський колектив групи. Це форма роботи, яка чудово згуртовує батьківський колектив. Це свято спілкування з батьками друга твоєї дитини, спогадів дитинства, власного дитинства і дитинства своєї дитини. Теми батьківських вечорів можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад: · Рік народження моєї дитини, яким він був. · Майбутнє мого малюка яким я його бачу. · Питання дітей, які ставлять дорослого в глухий кут і т.д. Батьківські вечори допомагають більш тепло і сердечно пережити труднощі і прикрощі, батьки краще один одного розуміють, знаходять однодумців. Батьківські тренінги - це активна форма роботи з батьками, які усвідомлюють проблеми, озвучені класним керівником, і хочуть їх позбутися. Найбільш ефективним буде той тренінг, в якому беруть участь батьки і діти, він називається тренінгом батьківської ефективності. Виходячи з ситуації, щодо проблеми, яка виникла, викладач за допомогою шкільного психолога розробляє та проводить серію вправ з батьками та дітьми. Позакласні заходи, що проводяться разом з батьками, завжди проходять «на ура», дітям дуже подобається, коли батьки разом з ними виконують будь-яку роботу, коли вони відчувають їх підтримку. Батьки можуть брати участь в організації заходів, можуть виконувати доручену роботу (оформлення газет, виконання виробів і т.д.). Дуже подобається і батькам, і дітям спільно брати участь у конкурсних програмах, інтелектуальних іграх, спортивних змаганнях. Батьки можуть проявляти ініціативу і самі організовувати розважальні заходи. Тематичні заходи, що проводяться батьками, викликають гордість дітей за свою маму чи тата, що виступають у ролі вчителя. У залежності від професії батьки можуть провести заходи: Лікар - консультації з гігієни, ЗСЖ. Поліцейський - ПДР. Або будь-який фахівець може просто провести цікаву бесіду. Батьківські збори за участю дітей забезпечують стовідсоткову відвідуваність зборів. Якому батькові не хочеться подивитися на виступ своєї дитини. Діти у формі інсценування, суду, рингу, піднімають будь - яку проблему, яку необхідно вирішити в ході зборів. Чи потрібно говорити, що такі збори викликають жвавий інтерес і у батьків, і у дітей. День відкритих дверей - однаіз найефективніших форм роботи, але і вимагає великої підготовки. Батьки приходять до ліцею на уроки. Викладач повинен продумати, що він хоче показати: це якісь позитивні моменти, або, навпаки, негативні, і залежно від цього будувати роботу на уроках. Ретельно продумати потрібно не тільки уроки, а й перерви. У такі дні батьки бачать свою дитину з іншого боку, вони пізнають його як учня, бачать, як він працює на уроках, які проблеми у нього виникають, як проводить перерви, поведінку у їдальні. Роботу з батьками можна проводити не тільки в навчальний час, а й під час канікул. Відпочинок дітей теж можна організовувати разом з батьками. Форми роботи з батьками дітей девіантної поведінки. Зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, висунули цілий ряд проблем, однією з яких є проблема виховання важкої дитини. Актуальність її полягає в тому, що з кожним роком відзначається зростання дитячої злочинності, наркоманії, простежується тенденція до збільшення числа дітей з девіантною поведінкою (що відхиляється від норми). Причини відхилень у поведінці дитини виникають як результат політичної, соціально-економічної та екологічної нестабільності суспільства, посилення впливу псевдокультури, змін у змісті ціннісних орієнтацій дітей і підлітків, несприятливих сімейно-побутових відносин, відсутність контролю за поведінкою, надмірну зайнятість батьків, епідемії розлучень. Поширена помилкова думка батьків про те, що головним вихователем дітей є учбовий заклад, в поганій успішності учня нерідко винен учитель. У аморальності дитини часто звинувачують вулицю. Сім'я самоусувається від процесу виховання. Помилки сімейного виховання нерідко доповнюються помилками впливу учбового колективу на особистість дитини. Слабшає увага до особистості учнів, його життєвого досвіду, інтересів, особистісних цінностей, емоційної сфери. Як допомогти такій дитині? Що порадити його батькам? Як правильно організувати виховну роботу з ним? У ході організації виховної роботи з важкою дитиною, на сьогоднішній день, педагоги повинні зробити акцент на придушення в учнів прагнення до негативної поведінки і модифікування умов середовища, що викликає девіантну поведінку. Виховно-профілактична робота класного керівника може бути побудована на постійній підтримці та стимулюванні позитивної поведінки дитини і зведення до мінімуму попереджувально-каральних заходів у відповідь на різні форми відхилення від норм поведінки. Лікувальна терапія застосовується у відповідь на патологічні форми відхилення від норм поведінки. В організації виховної роботи з важкими дітьми велику роль відіграє індивідуальна робота з батьками. Успішна робота з сім'ями учнів обов'язково припускає особисті контакти батьків з викладачем, індивідуальну роботу з сім'ями. Не все можна і потрібно широко обговорювати на батьківських зборах, але багато про що можна поговорити в бесіді віч-на-віч. Між вчителем і батьками повинні встановитися добрі, довірливі відносини. Добре, коли кожен з батьків відчуває у вчителеві людину, яка так само, як і він, зацікавлена в тому, щоб дитина виросла доброю, розумною, які знають, що робити, щоб розкрилися всі його можливості. Індивідуальні бесіди викладача з батьками важких дітей, консультації допомагають встановити безпосередній контакт з кожним членом сім'ї учня, домогтися більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів спільного впливу на дитину. Індивідуальні бесіди дозволяють усунути негативні і зміцнити позитивні фактори у родинному вихованні. Щоб бесіди класного керівника досягали мети, а його слово сприймалося б як керівництво у вихованні дітей, треба не тільки вчасно дати потрібну пораду батькам і підказати, як його виконати, не тільки знайти правильну форму спілкування під час бесіди, але і заздалегідь продумати її проведення, передбачити для бесіди час і місце. Розповідаючи батькам про ситуацію, що спричинила їх виклик до ліцею, попросити батьків порадити, що, на їхню думку, повинен зробити вчитель, як краще вчинити, а потім дати пораду батькам. У такій розмові природно виникає питання про повторну зустріч для того, щоб з'ясувати, як допомагають прийняті міри, знову намітити шляхи подальшої роботи. Так поступово, діючи весь час разом з батьками, слід знімати негативні моменти в поведінці або навчанні дитини. Викладач повинен допомогти батькам розкрити можливості їх важкої дитини, його позитивні риси, переконати в необхідності опиратися саме на них. При цьому вчитель намагається не зловживати численними вказівками, а говорити просто, доступно, переконливо, завжди з почуттям турботи про дитину. Зауваження, що зачіпають самолюбство, постійні скарги на дитину, зосередження уваги на його недоліках - цим можна лише відштовхнути від себе батьків, а значить, і віддалити досягнення бажаної мети. Крім бесід з батьками в ліцеї, велике значення мають бесіди на дому. Останні, можуть проходити або у присутності дитини, або без неї. Найчастіше класний керівник приходить в сім'ю дитини, щоб з'ясувати будь - які питання, які виникають при першому знайомстві з сім'єю або при вивченні дитини в ліцеї. Але іноді відвідування пов'язано з потребою виховного впливу на батьків. В індивідуальній роботі з батьками викладачеві велику допомогу може надати плануюча документація, в якій записується короткий зміст бесіди, спостереження, висновки. Матеріал цих записів використовується в повсякденній роботі з важкими дітьми. Спільно з батьками (або за їх участю) викладач складає подальший план роботи. План роботи з важкими дітьми: 1. Індивідуальна робота (заходи, терміни, теми проведення) 2. Залучення до колективної діяльності; - Зайнятість у вільний час; - Доручення по групі (разові, тимчасові, постійні); - Участь у групових та ліцейних заходах; 3. Залучення фахівців для коригування відхилень. Якщо вищевказана робота з важкими дітьми та їх батьками не дає позитивних результатів, то це питання виноситься на загальноліцейну Раду з профілактики правопорушень. Засідання цієї Ради проводиться обов'язково в присутності батьків. При постановці на облік заповнюються такі документи: 1. Картка - характеристика учня. 2. Особиста картка обліку важких підлітків Але трапляється так, що Рада профілактики не робить на батьків важкої дитини з девіантною поведінкою потрібного впливу. Батьки не приділяють відповідної уваги своїм дітям, продовжують байдуже ставитися до втеч з дому, крадіжок, жебрацтва та. т. д., не можуть створити нормальних умов для життя та виховання дитини. Таких батьків позбавляють батьківських прав. Виходячи з вищевикладеного, можна сформулювати обов'язки класного керівника у роботі з батьками. 1. Вивчення умов виховання в сім'ї; 2. Індивідуальна та групова робота з батьками; 3. Проведення тематичних батьківських зборів (1 раз на семестр); 4. Залучення батьків до ремонту учбових приміщень; 5. Залучення батьків до організації цікавої, насиченої позанавчальної діяльності; 6. Вплив на спілкування батьків з дітьми; 7. Захист інтересів і прав дитини в громадських організаціях та державних судових органах. Розглянувши та вивчивши дані обов'язки, класний керівник планує свою роботу відповідно до визначених правил спілкування з родинами учнів. Взаємодії класного керівника з батьками: - Класний керівник у спілкуванні з кожною сім'єю повинен бути щирим та шанобливим; - Спілкування з батьками учня має служити не на шкоду, а на благо дитини; - Вивчення сімей учнів має бути тактовним і об'єктивним; - Вивчення сімей учнів має передбачати подальшу освіту батьків і корекційну роботу. Виходячи з цього, зміст співробітництва класного керівника з батьками включає 3 основні напрямки: - Психолого-педагогічна освіта батьків; (Можна організувати за допомогою таких форм роботи з сім'єю): · Індивідуальні та тематичні консультації; · Батьківські збори; · Тренінги; · Конференції; - Залучення батьків до навчально-виховного процесу; · Дні творчості дітей та їх батьків; · Відкриті уроки та позакласні заходи; · Допомога в організації та проведенні позакласних справ і зміцнення матеріально-технічної бази кабінету та ліцею; · Шефська допомога; - Участь сімей учнів в управлінні навчально-виховним процесом у ліцеї; · Участь батьків групи в роботі Ради ліцею; · Участь батьків групи в роботі батьківського коллективу ліцею; Але в роботі з батьками є свої проблеми. Якщо підійти до оцінки батьків диференційовано, то слід усвідомлювати те, що вони різні. Можна виділити 3 групи: 1. Батьки, які хочуть і вміють спілкуватися зі своїми дітьми (якщо не вміють, то вчаться цьому). У школі таких батьків небагато, і вони утворюють меншість серед батьківського коллективу ліцею. 2. Група батьків, які хочуть, але не вміють виховувати, тому у них з дітьми є проблеми; таких батьків більшість. 3. Батьки, які не можуть і не хочуть займатися своїми дітьми, діти надані самі собі, точніше - соціально стихійні; таких батьків небагато, але саме вони постачають ліцею та соціуму дітей "групи ризику", "важких". З першою групою батьків працювати легко, по суті, вони все роблять самі, з ними потрібно лише підтримувати зв'язок; з останньою працювати марно (хоча це теж суперечливо), більше того, звернення педагогів до них за допомогою може лише погіршити становище. Друга, більша частина батьків, займається вихованням, але вони не володіють ні методиками, ні народною педагогікою, не володіють часто і здоровим глуздом. Вони виховують дітей так, як виховували їх. Неврахування цих обставин призводить з часом до плачевних результатів. Але виявлення цих фактів може бути запізнім. Батьки приходять по допомогу до школи тоді, коли діти практично вийшли у них з покори, а вони втратили будь-який вплив на них. Все потрібно робити вчасно. У тому числі й виховувати. Тому не повинно бути тієї традиційної роботи з батьками, спонтанних і несистемних виховних бесід, тим більше що вони мають на меті не благополуччя особистості дитини, а вирішення проблем успішності та поведінки. Якщо говорити про істотне підвищення якості сімейного виховання, то вважається, що треба вчити батьків "любити" і виховувати своїх дітей тоді, коли вони цього бажають самі, і завдання класного керівника - навчити їх цьому бажанню. Але найголовніше - знання законів розвитку і поведінки вихованця, внутрішніх, прихованих від очей, мотивів його поведінки. Як би там не було, класний керівник не може займатися вихованням дітей у відриві від сім'ї, бо дитина перебуває під одночасним впливом і педагогів, і батьків. До лйцею приходить людина, у якої є свої уявлення про хороше і погане, красиве і потворне, і важливо знати не тільки те, які уявлення сформувалися у дитини, але і в яких умовах відбувалося це формування. Тому так необхідно налагодити контакт з батьками учнів, зробити їх союзниками у справі виховання.

РОЗДІЛ 2.

Стратегія взаємодії з батьками.

Обов'язковим елементом плану класного керівника є робота з батьками. Корінні зміни в освіті, становленні оновленої профтехосвіти вимагають нового осмислення проблеми співробітництва, спільної діяльності з батьками, у вирішенні якої є своя стратегія. Стратегія - термін, більшою мірою військовий, але в переносному значенні пов'язаний з мистецтвом організації і керівництва. Саме в цьому сенсі стратегія як організація взаємодії класного керівника і батьків, вміння визначати найбільш важливі питання, які необхідно (і можна) вирішити в сучасній діяльності. Приблизний перелік питань: - Мотивація навчання, інтереси дитини, його життєві плани. - Виявлення причин відставання в навчанні, пасивності дитини в пізнавально - розвивальних справах коллективу групи. - Спільна турбота про здоров'я дітей. - Розвиток пізнавального ставлення до світу і пізнавальних інтересів. - Розвиток навичок саморегуляції та управління стресом. - Попередження і подолання конфліктів з однолітками, дорослими. Будь-який перелік не може бути остаточним раз і назавжди. Він обговорюється, піддається критиці і згодом коригується. Визначають коло питань, аналізуючи, з якими проблемами зверталися батьки найчастіше, чи були ці проблеми широкими, або їх потрібно було вирішувати у вузькому колі тільки з батьками конкретних учнів. Потім повертаються до торішнього плану і знову аналізують: - Що було намічено зробити за планом; - Чи все вдалося зробити? Що було зроблено найбільш вдало? - Які недоліки були, і які причини цього? - Які форми взаємодії виявилися найбільш вдалими і в чому їх педагогічний ефект? - Що необхідно зробити в першу чергу в новому навчальному році? Крім того величезну роль грає діагностика на різних етапах роботи, без якої неможливо спланувати в цілому виховну роботу в учнівському колективі і налагодити стосунки з колективом батьків. Будь-яка інформація, отримана класним керівником від дітей і батьків, надає неоціненну послугу і сім'ї, і дитині. Провівши діагностичні дослідження важливо розуміти: - Необхідно дотримуватися суворої конфіденційності; - Діагностику проводити як з батьками, так і з дітьми; - Інформація, отримана в ході діагностики, не завжди носить об'єктивний характер. Приклади деяких діагностичних досліджень. Попередня діагностика - дозволяє спрогнозувати склад батьківського колективу (Додаток 1). На попередньому етапі дуже ефективною є методика незакінчених речень (Додаток 2). Ця методика допомагає визначити ставлення батьків до ліцею та педколективу, що дозволяє класному керівнику уникнути проблемних ситуацій. Велике значення має тематична діагностика. Її проводять при підготовці до батьківських зборів з певної теми. Наприклад, перед зборами організувати проективну методику для учнів (Додаток 3.), а для батьків - анкета за такою ж проблемою (Додаток 4). Інший приклад. При підготовці до батьківських зборів за темою «Методи сімейного виховання» проводжу анкетування з батьками та дітьми (Додаток 5). А самі збори проводити у формі ситуаційної гри. Ще один різновид діагностики - підсумкова діагностика, яка проводиться в кінці навчального року. Це необхідно для того, щоб батьки відзначили роботу класного керівника, але ще більшою мірою, щоб провести корекційну роботу. Корекційна робота виявляється у наданні батькам психолого-педагогічної допомоги і підтримки у вирішенні проблемних ситуацій (Додаток 6). Провівши аналітичну обробку отриманих матеріалів, сформулювати мету взаємодії з батьками - створення найбільш сприятливих умов для освіти і розвитку дітей, забезпечення взаєморозуміння і односпрямованість прагнень класного керівника і сім'ї у розвитку особистості учня. Ця мета довготривала, тому необхідно конкретизувати її в задачах, а відповідно до завдань визначити зміст взаємодії з батьками, яке включає в себе різні види і форми спільної діяльності протягом усіх років перебування дитини в ліцеї.

О світньо - просвітня

Спільна діяльність

Господарсько - трудова

досуговая

спортивна

організаційна

Зміст взаємодії з батьками має повністю відповідати і бути спрямованим на вирішення ключового завдання. Оскільки, таким завданням єадаптація учня до професійного навчання, то мається на увазі адаптацію до нового соціального статусу. На цьому етапі дуже важливі виховання позитивної мотивації навчання у учнів, формування самооцінки. Це і визначає завдання спільних зусиль викладача та сім'ї, яку можна вирішувати різними засобами. У плануванні спільної діяльності слід опиратися на наступні принципи: - Батьки повинні бути ознайомлені з особливостями професійно-освітнього процесу; - Попередити про можливі труднощі, що виникають у дітей в різні періоди; - Необхідно опановувати деякі знання та уміння, щоб зуміти надати допомогу дитині. Це найбільш важливий напрямок, однак, як показує досвід, саме він є «проблемною зоною». Про шляхи поліпшення в даній роботі буде сказано далі. А з метою поліпшення інформаційних запитів батьків можна провести анкетування (Додаток 7) Основною формою спільної роботи є батьківські збори. На них обговорюються найважливіші рішення з питань життєдіяльності класного співтовариства та виховання дітей. Дуже добре зарекомендували себе тематичні збори як більш ефективні. Добре підготувати тематичне зібрання це творча спільна робота, але багато чого залежить від самого класного керівника (Пам'ятку для вчителя див. у додатку 8). Вибудовуючи співпрацю з батьками не можна діяти наосліп, а необхідно знати особливості сучасної сім'ї і її ставлення до професійного навчання. Існує безліч методик вивчення сім'ї, які дозволяють скласти соціально - демографічний портрет сім'ї (Додаток 9). Найбільш цікавими і ефективними формами спільної діяльності є: - «Круглий стіл», на який запрошуються та цікаво розповідають про свє ліцейне життя випускники минулих літ; - Спільні відкриті уроки, на яких присутні батьки - учасники дії; - Педагогічні практикуми, коли батькам пропонуються різні ситуації, необхідно знайти вихід, дати пораду чи рекомендацію, пояснити свою позицію; - Дискусії - активна форма підвищення педагогічної культури батьків у процесі обговорення актуальних проблем; - Колективно-творчі роботи, які сприяють створенню атмосфери взаєморозуміння і співпраці, згуртуванню колективу. Природно важливо враховувати зайнятість батьків, тому залучення батьків має бути посильним для сім'ї. Для успішної роботи з організації взаємодії з батьками і всього освітнього закладу в цілому, необхідна самодіагностика, що розуміється як спроба подивитися на себе з боку (а чи все від мене залежне зроблено в цьому плані) . Можна скористатися зразковим опитувальником (Додаток 10). Саме це дозволяє будувати подальшу роботу з поліпшення ефективності співпраці, а також сприяє виробленню критеріїв успішності. Такими є: - Створення внутрішньоліцейних органів (Рада ліцею, батьківський комітет); - Підвищення рівня компетентності та задоволеності характером взаємин і якістю професійної освіти; - Підвищення активності, орієнтації на співпрацю. А як наслідок - формування єдиного простору дорослих і дітей. Все це одне з найважливіших умов завоювання класним керівником авторитету у дітей і батьків. Шляхи покращення роботи про взаємодію з батьками: - Орієнтування на пріоритет таких форм взаємодії, які побудовані на нових діалогічних підставах. - Роз'єднаність батьків, інерцію та консервативність поглядів у них (головна складність) необхідно подолати шляхом підвищення педагогічної освіти батьків, включення їх в життєдіяльність дітей у ліцеї. - Спільна діяльність з батьками реалізується на основі особистісно - орієнтованого підходу.

РОЗДІЛ 3. Педагогічний аналіз колективно-творчої роботи за темою «Без друзів мене трохи».

Цілі колективно-творчої роботи за темою «Без друзів мене трохи» (Додаток 11). - Виявити уявлення дітей і батьків про те, що таке дружба і яким повинен бути справжній друг; - Сприяти створенню атмосфери взаєморозуміння і співпраці в процесі спільної діяльності і відпочинку; - Сприяти згуртуванню коллективу групи, колективу учнів і батьків, колективу сімей. Учасники: класний керівник, батьки учнів, учні. На підготовчому етапі проведиться наступна робота: 1.Анкетування учнів з питань: 1) Чи є у тебе друг? Якщо так, то чому ти вважаєш його своїм другом? 2) Які риси характеру, якості ти найбільше цінуєш? З) Чи готовий твій друг поступитися своїми інтересами, якщо цього вимагають твої справи, твоє благополуччя? 4) Які вчинки ти міг би пробачити другу? 5) Чого не зміг би пробачити йому? 6) Чи завжди ти говориш правду? 7) Чи завжди ти принциповий у дружбі? Чи можеш ти публічно виступити проти когось, коли той не правий? 8) Чи допомагає тобі дружба в житті? навчанні? 9) На чому будується дружба твоїх батьків та їхніх друзів? 10) Чи може дружба зробити людину кращою, позбавити її від недоліків? 2. Анкетування батьків (проводитися на попередніх зборах або батьки заповнюють анкети вдома і в конвертах передають викладачеві). Питання: 1) Чи є друзі у вашої дитини? Якщо ні, то чи замислювалися ви над причинами цього? Хто винен у тому, що друзів у дитини немає? 2) Чи знаєте ви друзів вашої дитини? 3. Як ви зустрічаєте друзів вашої дитини: а) завжди доброзичливо; б) в залежності від настрою; в) з незадоволеним виглядом, сухо? 4. Чи подобається вам друг вашої дитини? Якщо так, то чим? Якщо ні, то чому? 5. Кого б ви хотіли бачити другом вашої дитини: а) тільки відмінника; б) хорошого учня, спокійного, який би поступався у всьому вашій дитині; в) вам байдуже, як він вчиться, яка у нього сім'я; вас більше цікавить, як ставиться до нього ваша дитина. 6. Чи знаєте ви батьківдруга вашої дитини? 7. Дружите ви сім'ями? 8. Чи помічали ви, що у вашої дитини з'являються якісь зобов'язання по відношенню до друга? 9. Як ви вважаєте, ваша дитина хороший друг? Чому? 10. Як ви вчините, якщо між дітьми виникне конфлікт? Аналіз класним керівником результатів анкетування учнів та їх батьків. Підбір завдань для колективно-творчої роботи «Без друзів мене трохи ...». Репетиційні заняття з дітьми з підготовки міні-концерту для батьків. Оформлення, обладнання та інвентар. Основний етап (організаційно - діяльнісний) включає в себе: 1. Організаційна частина 2. Вступне слово класного керівника 3. Колективно - творча робота - Конкурси - Робота в мікрогрупах - Обговорення та прийняття рішення - Мініконцерти Колективно - творча роботапредставляє батьківські збори в нетрадиційній формі і включає в себе діагностичні методики (анкетування на підготовчому етапі), вправи для розвитку певних якостей і здібностей як у учнів, так і у батьків, інформаційний блок. А як продукт (кінцевий результат спільної діяльності) - Пам'ятка для учнів «Закони Дружби». При підготовці та проведенні колективно - творчої роботи створюється атмосфера довіри і доброзичливості, що дозволяє включити батьків в обговорення проблеми, перетворюючи їх у суб'єкти власної діяльності, спонукаючи до пошуку вирішення даної проблеми у співтворчості з дітьми. Класний керівник у свою чергу, через спостереження у ході роботи, отримує можливість оцінити ситуацію в сім'ях, тип і методи сімейного виховання, взаємини в родині, що дуже корисно для подальшого планування своєї роботи. Крім того, збори в такій формі носять творчий характер, діти показують батькам свої творчі здібності та досягнення. (Сухомлинський В. О. Потреба людини в людині. - М. - Радянська Росія, 1981) Показником успішності проведених зборів і досягнення поставлених цілей служить прийняття конкретного рішення. Інформаційний блок сприяє підвищенню педагогічної культури батьків, активізує їх роль у житті дітей і, що також важливо, підвищує відповідальність за виховання своїх дітей. Головним чином, аналіз даної форми взаємодії класного керівника, батьків та учнів дозволяє сформулювати педагогічний ефект - вибудовування партнерських відносин між учасниками процесу навчання та виховання.

ВИСНОВОК Викладене дозволяє прийти до наступного головного висновку - об'єднання зусиль класного керівника і батьків є обов'язковою умовою успішного вирішення освітніх завдань. Взаємозв'язок класного керівника з родинами учнів повинен здійснюватися через вивчення родини, її виховних можливостей, атмосфери сімейного виховання. Виходячи з єдиних взаємних моральних позицій, виробляються єдині педагогічні вимоги до учнів, які реалізуються в різноманітних формах спільної діяльності. Показником успішності в цьому випадку буде вміння класного керівника зробити батьків своїх учнів союзниками педагогічних намірів. Однак, у майбутньому, слід зупинитися на інших важливих аспектах співпраці з батьками, наприклад побудова взаємодії з окремими групами сімей (батьки дітей «групи ризику», батьки обдарованих дітей, батьки дітей - інвалідів). І таким чином, взаємодія класного керівника з батьками - багатовимірна педагогічна проблема, для розв'язання якої потрібно об'єднати зусилля і педагога і батьків.

ДОДАТКИ

Додаток 1. Анкета для виявлення питань морального виховання в сім'ї. Для батьків. 1. Які позитивні якості хочете виховати у Вашої дитини? 2. За що хвалите, за що караєте? 3. Як заохочуєте? Як караєте? 4. Які якості характеру дитини Вам не подобаються, а які подобаються? 5. Чим захоплюється Ваша дитина, яке її улюблене заняття? Для дітей. 1. Які якості твого характеру батькам подобаються? 2. За що тебе хвалять, за що лають і карають? 3. Як тебе заохочують, за що? Як тебе карають, за що? 4. Які якості твого характеру батькам не подобаються? 5. Що ти любиш робити, твоє улюблене заняття?

Додаток 2.

1. Скільки часу (приблизно) Ви проводите в спілкуванні з дитиною: - Протягом дня ... - Протягом тижня ... - В розмовах, розмовах ... - У спільній роботі ... - В кіно, клубі, театрі, бібліотеці ... - У прогулянках (у ліс, на річку і т.п.) ... 2. Чи є інші види спілкування? Вкажіть їх. 3. Чи вважаєте Ви цей час спілкування достатнім для виховання Вашої дитини? 4. Чому? 5. Чи впевнені Ви, що правильно розумієте особливості розвитку своєї дитини? 6. Зустрічаєте Ви труднощі у вихованні дитини, і які? Як їх долаєте?

Додаток 3.

1. Скільки учнів навчається у групі (всього): - У тому числі хлопців ... - В тому числі дівчат ... 2. У скількох учнів працюють на виробництві батько й мати? 3. Яка кількість сімей забезпечує в години, не зайняті ліцеєм: - Повний контроль та нагляд за дитиною ... - Частковий (епізодичний, не щоденний) ... - Не забезпечує нагляду ... 4. Яка кількість батьків групи здійснюють активне виховання дітей (всього) ... - Серед них батьків ... - Серед них матерів ... 5. Скільки батьків входить в класний актив ... - З них батьків ... - З них матерів ...

Додаток 4

Анкета «Батьки про свою дитину» Дайте відповідь, будь ласка, на запитання: 1. З ким дружить Ваша дитина? 2. Як часто у вас в будинку бувають друзі Вашої дитини? 3. Як часто Ваша дитина добре проводить вільний час? Допишіть, будь ласка, фразу: 1. Спілкуючись з одногрупниками…….

Додаток 5

Завдання двом командам I. Які форми поведінки ви назвали б відхиленням від норми? (Девіантними). 1. порушення правил поведінки в ліцеї (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдання); 2. втечі з дому; 3. грубість, лихослів'я; 4. вживання алкоголю, пияцтво, наркоманія; 5. куріння; 6. ранній початок статевого життя;

7. хуліганство; 8. приниження інших; 9. злодійство, жебрацтво; 10. непокору, критику дорослих; 11. носіння «викликаючого» одягу, зачіски; 12. негативне ставлення до навчання; 13. бійки, нанесення тілесних ушкоджень; 14. вживання наркотиків, токсичних речовин; II. Що, з вашої точки зору, є основними причинами девіантної поведінки? 1. прагнення справити сильне враження; 2. захворювання дитини; 3. підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе; 4. неблагополучна ситуація в сім'ї; 5. прагнення до самостійності і незалежності; 6. недолік знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями; 7. відставання в навчанні; 8. зневага з боку однолітків; 9. нерозуміння дорослими «важких» дітей; 10. недостатня впевненість дитини у собі; 11. негативна оцінка дорослими здібностей дітей; 12. стресові життєві ситуації

Додаток 6 Оцінка батьками зміни характеру взаємодії з дитиною. Шановний колего! Будь ласка, оцініть ті риси, які проявляються у вашій взаємодії з дитиною. «_____» ___________________200__г. ______________________________ (П.І.Б.) («1» - не проявляється, «2» - виявляється дуже слабко, «3» - виявляється іноді, «4» - виявляється в залежності від ситуації і настрою, «5» - виявляється часто, «6» - виявляється завжди незалежно від ситуації)

Критерії	Риси прояви	Рівень
А. Взаємини з дитиною	а) прояв такту, уваги до думки і пропозицій один одному; б) емоційна готовність до спільної діяльності; в) задоволеність її результатами; г) повага позиції одна одної, співпереживання, співчуття; д) прагнення до офіційного і неофіційного спілкування; е) творчий характер відносин, стимулюючий ініціативу і самостійність учасників спільної діяльності	1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6
Б. Взаємні дії з дитиною	а) здійснення постійних контактів, активність участі у спільній діяльності; б) ініціатива у встановленні різних контактів, що йде з обох сторін; в) координація дій на основі взаємного сприяння, узгодженість; г) підстрахування, допомога, підтримка один одного;	1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6
В. Взаємовпливання дітей один на одного	а) здатність приходити до згоди щодо суперечливих питань; б) врахування думки один одного при організації роботи; в) дієвість обгрунтованих і коректних за формою взаємних зауважень; г) зміна способів поведінки і дій після висловлення рекомендацій на адресу один одного	1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6
	Середній бал:

¹ Байбородова Л. В., Паладь С. Л., Степанов Є. М. Вивчення ефективності виховної системи школи. Псков, 1994. (Адаптовано І. А. Хоменко, 1997.)

Додаток 7

Вивчення інформаційних запитів батьків ¹ (приблизна анкета) Шановні батьки! Будь ласка, дайте відповідь на кілька питань. З Вашою допомогою ми хотіли б зробити наш ліцей кращим! У якій інформації, пов'язаній з вихованням Вашої дитини, Ви потребуєте найбільшої допомоги? У якій формі вона може бути вам надана?

Характер інформації або про кого інформація		Хто її повинен представляти (Кл. кер., Психолог, завуч і т.д.)
		Усна (бесіда, збори і т.д.)	Письмова (інформ. Листок, оголошення і т.д.)
Про дитину	Досягнення
	Труднощі (проблеми)
	Відносини з однолітками
	Відносини з викладачами
	Особливості характеру, цінності, інтереси
Ліцей	Досягнення (в масштабах району, міста)
	Заходи, що проводяться в ліцеї та поза ліцеєм («круглі столи», збори, конкурси, свята, акції та ін.)
	Інноваційна діяльність, пов'язана з навчанням: нові освітні програми, міські проекти, в яких бере участь ліцей та ін.
	Професійна компетентність та здобутки викладачів
Про місто (країну, світ)	Досягнення міста (країни) в галузі освіти
	Новини в галузі освіти (нормативні акти, відкриття, результати досліджень, цікавий досвід інших і т. д.)
Психолого-педагогічна інформація	Про проблеми виховання та розвитку дітей (далі вкажіть, будь ласка, кілька проблем, найбільш актуальних саме для Вас)	Будь ласка, вкажіть форму, в якій ви хотіли б отримати відповіді на свої питання, наприклад: семінар, лекція фахівця, «круглий стіл». Збори на обумовлену тему та ін.
	1.
	2.

Будь ласка, вкажіть групу, в якій навчається Ваша дитина: 1 2 3 4 ¹ Розроблено І. А. Хоменко

Додаток 8. Пам'ятка для викладача Батьківські збори Сім обов'язкових правил:

	Поважайте. Допомагайте. Пояснюйте. Довіряйте. Вчіться. Запитуйте. Дякуйте!

СТРУКТУРА ПРОВЕДЕННЯ 1. Інформація загального характеру (Досягнення та перспективи розвитку ліцею, зміна навчального плану, майбутні заходи, плановані витрати: навіщо і чому.) Окремо - подяка тим батькам, які допомагали ліцею. 2. аналіз розвитку учнів за певний період. · Особистісні зміни: - Характеристика групової взаємодії (проблеми, що виникають між учнями); - Дані діагностики ліцейного та позаліцейного масштабу (чим «наші» діти відрізняються від інших). ВАЖЛИВО! Говоріть про проблеми, а не про персоналії. Навчальна діяльність - рівень мотивації, досягнення, проблеми. ВАЖЛИВО! Відзначити успіхи і резерви ( треба відкоригувати, в чому і ЯК допомогти). Ніяких обговорень конкретного учня! Якщо хваліть, то ВСІХ - за що-небудь 3. Обговорення конкретної проблеми. (Просвітництво, навчання батьків.) У залежності від того, що ви вважаєте за необхідне обговорити з батьками, будується порядок роботи. Психолого-педагогічна проблема: - Виділяється існуюча (виникла) проблема; - Визначаються по можливості причини її виникнення (чим більше варіантів, тим краще; погляд на проблему з різних сторін); - Початок спроби її теоретичного вирішення (безцінний чужий досвід!), Обговорюємо будь-які варіанти і оцінюємо їх ефективність, реальність втілення, прийнятність, прогнозуємо можливі результати (до чого це може призвести); - Визначаємо учасників вирішення даної проблеми, розподіл відповідальності між ними. ВАЖЛИВО! Класний керівник не диктує правильне рішення (не повчає), а стимулює до його пошуку КОЛЕКТИВ батьків. У процесі обговорення можна зробити безліч спостережень про установки батьків, їх способи впливу на дитину, відносно до ліцею, реальних потреб у знаннях, інформації тощо Методична проблема: - Виділяється характер труднощів (батьків, учнів) при освоєнні навчального курсу; - Аналізуються причини ускладнень (як правило, причин буває декілька); - Спільне обговорення: збір інформації (звернення до досвіду батьків тих дітей, у яких подібних труднощів немає); - Методичні поради щодо корекції навчальної діяльності (рекомендації щодо організації виконання домашніх завдань, вимоги до ведення конспектів тощо) (Краще взяти одну, але конкретну проблему, і опрацювати її досконально). Будь ласка, не вживайте безликих фраз: «позаймайтеся з дитиною»! Допоможіть батькам зрозуміти, ЩО КОНКРЕТНО вони можуть зробити разом з ним. ВАЖЛИВО! Використовувати наочні приклади - як треба, як правильно. Які необхідні ресурси - додаткова література, фільми, телепередачі, спектаклі, екскурсії - все те, що допоможе учням у подоланні труднощів. 4. Індивідуальні консультації з батьками. ВАЖЛИВО! Не перетворювати індивідуальну консультацію в показову (з одним розмовляю - всі стоять і слухають). Як цього уникнути? Запропонувати батькам цікаву літературу, яку вони могли б подивитися, поки ви зайняті.

Додаток 9.

Таблиця № 1 Методика вивчення сім'ї

Мета використання методики	Яка інформація необхідна	Методи та методики
Вивчення та супровід сім'ї	Соціально - демографічна характеристика	Анкети та тести для батьків. Твори та малюнки учнів («Моя сім'я», «Мій вихідний день») Опис учнями свого генеалогічного древа. Твір батьків. Педагогічні консиліуми. Психолого-педагогічні консультації (розмови)
Внутрішньоліцейний моніторинг	Про задоволеність якістю освіти	Спостереження. Анкети для батьків. Методика незакінчених речень. Бесіди з батьками, інтерв'ю. Відкриті уроки для батьків з подальшим обговоренням. Проведення «круглих столів» з батьками
Залучення батьків до співпраці з ліцеєм	Згідно інформаційних запитів батьків; про орієнтацію батьків у сфері освіти, наявності у них вільного часу, матеріальних та професійних можливостей	Анкети для батьків. Бесіди з батьками. Дискусійні зборів. Проведення «круглих столів» з батьками
Інформаційно - просвітницька робота з батьками	Про правову, психолого-педагогічну компетентність батьків в проблемах навчання та виховання	Тестування батьків. Спостереження (за всіма суб'єктами освітнього процесу). Бесіди з батьками. Обговорення педагогічних ситуацій.

Додаток 10.

Опитувальник персоналу ліцею: · Чи легко батькам знайти необхідний кабінет? · Чи гостинні люди, що зустрічають батьків, чи є місце, де батьки можуть посидіти? · Чи відкрито ліцей для зустрічей (наприклад, інших організацій), організації форм додаткової освіти для батьків та інших. · Чи вміємо ми розмовляти з батьками по телефону? · Чи весь персонал ліцею є доброзичливим по відношенню до батьків? · Проводимо ми навчання батьків? · Чи проводимо ми консультації або семінари для батьків з виконання домашніх завдань учнями, дисципліни, мотивації навчання та ін · Чи є у нас групи батьків, які виконують функції спостерігачів (за якістю навчання, відносинами учнів та викладачів тощо) у ліцеї? · Чи беруть участь батьки в обговоренні фінансових питань і визначенні цілей роботи і розвитку ліцею? · Чи все ми робимо для того, щоб візити батьків і представників громадськості до ліцею були регулярними? У залежності від отриманої інформації і будується подальша робота.

Додаток 11.

Тема: «БЕЗ ДРУЗІВ мене трохи ...» (Колективно-творча робота) Цілі: - Виявити уявлення дітей і батьків про те, що таке дружба і яким повинен бути справжній друг; - Сприяти створенню атмосфери взаєморозуміння і співпраці в процесі спільної діяльності і відпочинку; - Сприяти згуртуванню коллективу групи, колективу учнів і батьків, колективу сімей. Учасники: класний керівник, батьки учнів, учні. Підготовча робота: 1.Анкетування учнів з питань: 1) Чи є у тебе друг? Якщо так, то чому ти вважаєш його своїм другом? 2) Які риси характеру, якості ти найбільше цінуєш? З) Чи готовий твій друг поступитися своїми інтересами, якщо цього вимагають твої справи, твоє благополуччя? 4) Які вчинки ти міг би пробачити другу? 5) Чого не зміг би пробачити йому? 6) Чи завжди ти говориш правду? 7) Чи завжди ти принциповий у дружбі? Чи можеш ти публічно виступити проти того, хто не правий? 8) Чи допомагає тобі дружба в житті? навчанні? 9) На чому будується дружба твоїх батьків та їхніх друзів? 10) Чи може дружба зробити людину кращою, позбавити її від недоліків? 2. Анкетування батьків (проводитися на попередніх зборах, щоб батьки заповнили анкети вдома і в конвертах передали викладачеві). Питання: 1) Чи є друзі у Вашої дитини? Якщо ні, то чи замислювалися Ви над причинами цього? Хто винен у тому, що друзів у дитини немає? 2) Чи знаєте Ви друзів Вашої дитини? З) Як Ви зустрічаєте друзів вашої дитини: а) завжди доброзичливо; б) в залежності від настрою; в) з незадоволеним виглядом, сухо? 4) Чи подобається Вам друг Вашої дитини? Якщо так, то чим? Якщо ні, то чому? 5) Кого б ви хотіли бачити іншим другом своєї дитини: а) тільки відмінника; б) хорошого учня, спокійного, який поступався б у всьому Вашій дитині; в) Вам байдуже, як Він вчиться, яка у нього сім'я; Вас більше цікавить, наскільки важливою є ця дружба для Вашої дитини. 6) Чи знаєте Ви батьків друга Вашої дитини? 7) Дружите Ви сім'ями? 8) Чи помічали Ви, що у вашої дитини з'являються якісь зобов'язання по відношенню до когось? 9) Як Ви вважаєте, Ваша дитина хороший друг? Чому? 10) Як Ви вчините, якщо між дітьми виникне конфлікт? 3. Аналіз класним керівником результатів анкетування учнів та їх батьків. 4. Підбір завдань для колективно-творчої роботи «Без друзів мене трохи ...». 5. Репетиційні заняття з дітьми з підготовки міні-концерту для батьків. Оформлення, обладнання та інвентар: 1) грамзапис пісні В. Шаїнського і М. Таніча «Коли мої друзі зі мною ...»; 2) картки із завданнями для проведення колективно-творчої роботи; З) жетони для підрахунку зароблених балів: 4) запис на дошці теми зборів; 5) папір, фломастери для проведення конкурсів: б) намальований на аркуші ватману макет планети дружби; 7) оформлені пам'ятки для учнів «Закони дружби», складені В. О. Сухомлинським: 8) сценічний реквізит для міні-концерту; 9) запис на дошці теми зборів і епіграфа: Дружба - найнеобхідніше для життя, так як ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав усі інші блага. Аристотель Хід зборів 1. Організаційна частина. В кабінеті обладнуються робочі місця для трьох мікрогруп. До кожної мікрогрупи входять: один з членів батьківського комітету, батьки та учні групи. Вони утворюють три команди. II. Вступне слово класного керівника. Дорогі учні та шановні батьки! Сьогодні ми з вами вирушаємо на чарівну планету під назвою «Дружба». Девізом нашої подорожі будуть такі рядки: Лише той не на рік - Щасливий - назавжди, Хто дружбу пронесе Через роки. Товариство і дружба - дивовижні відносини, що виникають між людьми. У «Тлумачному словнику» В. І. Даля дано таке визначення дружби: «безкорислива стійка приязнь». На перше місце вчений ставив безкорисливість. Саме воно робить стосунки між друзями благородними і чистими. Дружба означає близькість і взаємне тяжіння людей один до одного. Справжній друг краще, ніж будь-хто інший, зрозуміє ваш настрій, ваші переживання, розділить радість і смуток, проявить співчуття, в скрутну хвилину утішить і підтримає, надасть безкорисну допомогу. Коли це необхідно, він заради вас навіть поступиться своїм благополуччям, піде на які завгодно жертви. Товариські відносини будуються на основі взаєморозуміння, поваги один до одного. Люди ще в далекі часи ставили собі питання: «Що робить одну людину привабливим для іншого, і зокрема, чи шукає він в одному власне подобу або доповнення?». З точки зору здорового глузду обидві думки однаково правдоподібні. Розуміння одного як іншого «Я» обов'язково передбачає принцип подібності; люди, які сперечаються між собою в найістотніших якостях, навряд чи можуть бути особливо близькі. Більшість вважає за краще дружити з людьми приблизно одного з ними віку, соціального положення, освіти. Майже так само бажано збіг або, принаймні, близькість основних ціннісних орієнтацій, інтересів і рис характеру. Дружба завжди передбачає певні моральні принципи - вірність, постійність, чесність і т. д. Сама потреба в дружбі підносить людину, робить його добрішим, щедрішим до людей. III. Колективно-творча робота «Без друзів мене трохи. ». 1. Вибір командами назви. Класний керівник. Подорожувати, як ви вже зрозуміли, ми будемо трьома командами. Пропоную кожній команді обговорити і вибрати собі назву. Члени кожної команди, порадившись, представляють свою назву. 2. Конкурс «Прислів'я про дружбу». Класний керівник. У всі часи дружба була мірилом цінності людини. Недарма народ склав про неї прислів'я та приказки. Щоб потрапити на планету «Дружби», ви повинні назвати прислів'я про це чудове явище в житті людини. Команди називають прислів'я, за кожне назване прислів'я заробляють один бал. Відповідь - прислів'я. • Не май сто рублів, а май сто друзів. • Друга шукай, а знайдеш, бережи. • Старий друг краще нових двох. • Людина, багатий друзями, широкий, як степ, а без друзів - вузький, як долоня. • З другом веселіше при успіху, легше в біді. • У недруга стріла, що в пні, а в іншому, що в мені. • Друзі пізнаються в біді. • Недруг підтакує, а друг сперечається. 3. Бліц-опитування. Класний керівник. Ось ми з вами і прибули на планету «Дружб» (вивішує плакат з її зображенням). Нас чекають питання. Приготуйтеся до роботи! Питання: 1) Що ж таке дружба? 2) Навіщо людині друг і як його знайти? 3) Хто такий друг, і якими якостями він повинен володіти? Представники кожної команди після обговорення дають відповіді на питання. 4. Робота в мікрогрупах з обговорення проблеми. Класний керівник. Академік Д. С. Лихачов, звертаючись до молоді, писав: «Підтримуйте товариські стосунки зі своїми однокласниками. Будьте хорошим. Чесним. Прямим і добрим товаришем, саме товаришем. Це запам'ятовується на все життя. Друзі створюються в юності. Пам'ятайте це! ». А які ж «закони дружби»? Кожна мікрогрупа отримує по одному тексту для колективного читання і обговорення. Зараз ви маєте сформулювати і записати на папері правила дружби, про які йдеться в даних вам оповіданнях. Пропонуємо наступні варіанти текстів: 1-а мікрогрупа-В. Осєєва «До першого дощу»; 2-я мікрогрупа - О. Буцень «Так чи не так?»; Третя мікрогрупа - Є. Перм'як «Паперовий змій».

ТЕКСТИ ДЛЯ РОБОТИ В мікрогрупах До першого дощу В. Осєєва Таня і Маша були дуже дружні й завжди ходили до ліцею разом. То Маша заходила за Танею, то Таня за Машею. Один раз, коли дівчатка йшли по вулиці, почався сильний дощ. Маша була у плащі, а Таня - в одній сукні. Дівчата побігли. - Зніми свій плащ, ми накриємося разом! крикнула на бігу Таня. - Я не можу, я промокну! - Нагнувши голову з капюшоном, відповіла їй Маша. В ліцеї викладач помітила: Як дивно, у Марійки плаття сухе, а в тебе, Таню, зовсім мокре. Як же це сталося? Адже ви ж ішли разом? - У Маші був плащ, а я йшла в одній сукні, - сказала Таня. - Так ви могли б сховатися під одним, плащем, - мовила викладач і, поглянувши на Машу, похитала головою. - Видно, ваша дружба до першого дощу! Обидві дівчинки густо почервоніли: Маша за себе, а Таня за Машу. О. Буцень Так чи не так? Переїхали батьки Олени на нову квартиру в інше місто. Шкода їй було розлучатися із улюбленим ліцеєм, особливо з подружкою Валею. У новому училищі Олена нікого не знала. Тому на уроках вона ні до кого не зверталася і до неї ніхто. Все придивлялася до викладачів, майстрів, до одногрупників. На перерві стояла в коридорі біля вікна одна, не грала, не ходила ні з ким. Якось підійшла до неї одногрупниця Галя і питає: - Ти ще ні з ким не дружиш? - Ні, - відповідала Олена. - І я ні з ким не дружу, - зітхнула Галя. - Погані у нас у групі дівчата: Ліля задавака, Віра - хитруля, Надя - брехуха, а Ірка - задирака. Майже всіх дівчат перебрала Галя - всі виявилися поганими. Тільки про себе нічого не сказала. - Просто не знаю, з ким ти можеш подружитися у нас?! - Не хвилюйся, відповіла Нюра. З ким я потоваришую, я ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити. Так АБО не так? Є. Перм'як Паперовий змій. Хороший вітерець повіяв. Рівний. У такий вітер тільки змія запускати. Високо літає паперовий змій. Туго нитку натягує. Весело мачульний хвіст розвіває. Задумав Боря свого змія зробити. Папір у нього був. І дранки він вистругав. Бракувало мачули на хвіст та ниток, на яких змій пускають. Нитки були у Сьоми. Цілий моток. Йому б аркуш паперу та мачули на хвіст дістати - теж би свого змія запустив би. Мачуло і у Петруся було. Він його давно для змія припас. Ниток тільки йому не вистачало та паперового листа з дранкою. У всіх все є, а у кожного чогось та не вистачає. Сидять хлопчики на пагорбі та й журяться. Боря свій лист з дранкою до грудей притиснув. Сьома свої нитки в кулак затиснув. Петрусь своє мачуло за пазухою ховає. Хороший вітерець дме. Рівний. Інші хлопці змія у небо запустили. Високо літає паперовий змій. Туго нитку натягує. Весело мачульний хвіст розвіває. Боря, Сьома та Петрусь теж би такого змія могли запустити. Навіть кращого. Тільки чомусь вони ще не навчилися, ось у чому біда. 5. Захист розроблених правил. Кожна група, починаючи з першої, коротко викладає зміст отриманого тексту, зачитує правило дружби, прикріплює лист з його записом на дошку. 6. Підведення підсумків колективно-творчої роботи. Голова батьківського комітету підводить підсумки підрахунком загальної кількості жетонів, зароблених кожною мікрогрупою. На планеті «Дружби» не може бути переможених. Ми всі переможці, тому що сьогодні ми стали справжніми друзями. І для того, щоб будинок «Дружби» на нашій планеті не був порожнім, нехай кожен з вас намалює свого друга в ньому. Ваші малюнки з друзями ми потім «поселимо» у цей будинок. Звучить запис пісні Коли мої друзі зі мною ... (Музика В. Шаїнського, слова М Таніча); діти і батьки малюють портрети своїх друзів. IV. Обговорення та прийняття рішення батьківських зборів у формі зведення правил: щодня жити за правилами дружби. В якості можливого варіанту таких правил можуть бути «Закони дружби», запропоновані В. О. Сухомлинським. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ «ЗАКОНИ ДРУЖБИ» 1. Не залишай друга в біді. Бути вірним у дружбі - значить, ділити з ним не тільки радості, а й горе. У друга можуть бути помилки, труднощі, випробування. Якщо ти бачиш, що у друга біда, йди до нього на допомогу. Відвернутися від одного у важку для нього хвилину - значить, морально готувати себе до зради. 2. Тобі не байдуже, який твій друг. Дружба - це моральне збагачення людини. Знаходячи надійного друга, ти множиш свої сили, стаєш морально чистішим, багатшим, красивішим. З. Дружба - це, перш за все, віра в людину, вимогливість до нього. Чим глибшою є твоя віра в друга, тим вищою повинна бути вимогливість. 4. Дружба та егоїзм несумісні, непримиренні. Дружба вчить людину віддавати іншому духовні сили, проявляти про нього турботу. 5. Дружба випробовується в біді та у небезпеці. Смертельною бідою і смертельною небезпекою є війна. Ти повинен бути духовно готовим до цього великого випробування. 6. Умій жити так, щоб тебе з другом об'єднувало єдність духу, ідеалів. Справжня дружба оберігає від егоїзму, вчить зневажати користолюбство. 7. Бути вимогливим до дружби - значить, мати мужність розірвати її, якщо друг зраджує те, в ім'я чого побудована дружба. Безпринципність спустошує дружбу. V. Інформація голови батьківського комітету про результати анкетування учнів і батьків. Після прийняття рішення учні йдуть з кабінету готуватися до міні-концерту для батьків. Батьки в цей час продовжують роботу ще протягом 10-15 хвилин. Голова батьківського комітету інформує батьків про результати анкетування батьків та учнів. Голова батьківського комітету. Найбільш цікавими виявилися ті анкети, в яких батьки дуже докладно відповідали на питання, висловлювали корисні для життя групи пропозиції. Дозвольте мені їх зачитати. Зачитуються деякі анкети, при цьому прізвища їх авторів не називаються. VI. Міні-концерт, підготовлений учнями для батьків.