Типи суспільно-політичних рухів

• Рухи, які виникають на класовій основі ( робочі, селянські).

• Рухи, які виникають на класовоподібній основі (інтелігенція, військові).

• Безкласові (національно-визвольні, антитерористичні).

• Громадсько-політичні рухи, що виражають ставлення до суспільно-політичного устрою (усі види демократичних: ліберальні, консервативні, радикальні;

тоталітарні: авторитарні, вождицькі, олігархічні, расистські, фашистські, військово-диктаторські;

а також реформаторські, революційні, конрреволюційні).

• Суспільно-політичні рухи, що визначаються ступенем і формою організації ( високо-, слабоорганізовані, стихійні).

Різновиди масових демократичних рухів:

• антивоєнні,

• екологічні,

• на захист демократії, прав і свобод,

• статево-вікові,

• професійні.

Питання для самоконтролю

1.На які частини організаційно розподіляється партія:

2.У сучасних суспільствах політичні партії виконують важливі соціально значущі функції:

3.За яким розподілом стоять кадрові та масові політичні партій:

4.Типи партійних систем:

5.Уявлення про партію дають:

6.Система якій притаманні відсутність анти системних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді:

7.Завдання, які вирішує партія:

8.Політичні рухи:

9.Типи суспільно-політичних рухів:

10.Демократичні рухи сучасності:

11.Ознаки політичних партій:

12.Назвіть партійну систему коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів самостійно здійснюють владу:

13.Які функції у сучасних суспільствах, політичні партії виконують:

14.За віросповіданням політичні партії поділяються на:

15.Політичні рухи це:

16.Політичні партії забезпечують необхідний зв'язок між:

17.Риси громадсько-політичного руху:

18.Партії та рухи в загальному складі це:

Особистість і політика

Людина (особистість) – первинний суб’єкт, який політично наділений здатністю брати участь у політичному житті і впливати на владу.

Політична соціалізація – процес засвоєння індивідом впродовж життя політичних знань, норм і цінностей суспільства. Цей процес триває безперервно впродовж усього життя суспільства і набуває форми відвертого або прихованого передавання досвіду.

Типи політичної соціалізації:

• Гармонійний – відображає психологічно-нормальну взаємодію людей й інститутів влади, раціональне і шанобливе ставлення людини до правопорядку держави, усвідомлення нею своїх громадських обов’язків;

• гегемоністський – відображає негативне ставлення людини до будь-яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”;

• плюралістичний – відображає визнання людиною рівноправності з іншою громадою, здатність змінювати свої політичні пристрасті і переходити на їх традиції;

• конфліктний – формується на основі міжгрупової боротьби, протистояння взаємозалежності інтересів і тому має на меті політичну участь, збереження лояльності до своєї групи та підтримки в боротьбі з політичними противниками.

Типи особистості (Вятр)

• Активісти – особи, позиції яких стосовно політики і влади є активними;

• компетентні спостерігачі – тип людей, які цікавляться політикою, розуміють її значення, але не бажають брати в ній участі;

• компетентні критики – на відміну від спостерігачів ставляться до влади негативно, інтерес до політики пов’язаний з відразою до політичної діяльності;

• пасивні громадяни – до влади ставляться негативно або нейтрально, не цікавляться політичними справами, хоча іноді добре інформовані;

• аполітичні і відчужені – категорично не беруть участі у політиці, не цікавляться нею і мало що про неї знають, наче живуть за межами політичної системи.

Політична діяльність може здійснюватися у вигляді:

• політичної участі,

• політичного функціонування.