Типи партійних систем

• Однопартійна, коли в країні є одна правляча партія, а діяльність інших не допускається;

• домінантна, тобто з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінно залишаються при владі протягом десятків років.

• Двопартійна (біпартизм), коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів самостійно здійснюють владу.

• Трипартійна, яку ще називають двозполовиною (2,5) партійною системою і яка характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в парламенті.

• Чотирипартійна, або двоблокова, партійна система, яка відзначується наявністю блоку правих та блоку лівих партій, що змагаються між собою за владу, навперемін здобуваючи її.

• Партійна система обмеженого, чи помірокованого, плюралізму, якій притаманні відсутність антисистемних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді, в коаліційних кабінетах. Тут є незначна ідеологічна різниця між партійною системою крайнього, або поляризованого, плюралізму, якій властиві наявність антисистемних партій, двостороння опозиція зліва і справа, стан перманентного конфлікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними.

• Атомізована партійна система, про яку говорять, як про систему, коли зникає необхідність у точному підрахунку кількості партій. Тут виникає поріг, за яким кількість партій – 10, 20 чи більше – вже не має великого значення.

Серед чинників, які викликають утворення політичних партій, так:

• наявність у певних соціальних груп специфічних інтересів, реалізація яких вимога утворення партії;

• різні погляди щодо політичного устрою суспільства та інших конкретних політичних питань;

• незадоволення частини суспільства своїм становищем та наявність загальної потреби діяти, щоб змінити його;

• наявність міжнаціональних конфліктів та міжконфесійних протиріч, коли партії формуються насамперед навколо національних чи релігійних ідей.

Уявлення про партію дають:

1. Мета партії – завоювання й здійснення влади окремо або в коаліції.

2. Характер організації партій.

3. Зміст ідеології партії.

4. Діяльність партії щодо забезпечення соціальної бази, підтримки з боку населення.

Ознаки політичних партій:

• прагнення влади;

• пошук народної підтримки;

• певна тривалість існування в часі;

• наявність організаційної структур.

Завдання, які вирішує партія:

• підбір партійних і державних лідерів;

• "рекрутування і соціалізація" нових членів;

• вироблення заходів щодо впливу партій на суспільні інституції та соціальні середовища;

• розв’язання внутрішніх партійних протиріч, які виникають у процесі діяльності та будь-якого роду інших внутрішніх проблем. К. Фон Бойме відокремлює 4 функції політичних партій:

• визначення мети;

• акумуляція та вираження соціальних інтересів;

• мобілізація та соціалізація громадськості у межах системи, особливо на виборах;

• "рекрутування" еліти та формування уряду.