4. Таксаційна структура насаджень

Територія Коростишівського парку поділена на 6 виділів (рис. 8). Перший виділ є меморіальною зоною, на якій розміщені монументи загиблим під час Першої та Другої світових війн. Видовий склад представлений Picea pungens, Fraxinus excelsior, Aesculus hippocastanum та Ulmus glabra. Більшість із них складають ослаблені та дуже ослаблені дерева пристигаючого віку.

Рис. 8. Схема насаджень Коростишівського парку: 1, 2, 3, 4, 6 – виділи, у яких жоден із видів не домінує (9,13 га; 85,1 %); 5 – Acer platanoides (1,6 га; 14,9 %)

У 5-му виділі переважає Acer platanoides. Загалом це здорові дерева середнього віку (D = 34 см, Н = 26 м). У 2-му, 3-му, 4-му та 6-му виділах домінуючий вид відсутній, насадження складають Carpinus betulus, Robinia pseudoacacia, Tilia cordata, Ulmus glabra, Acer platanoides, Acer saccharinum, Salix alba, Populus tremula та Quercus robur. В основному це ослаблені та дуже ослаблені дерева пристигаючого та стиглого віку.

5. Баланс території парку

Для вивчення територіальної структури парку спочатку визначено баланси його території (табл. 2).

Таблиця 2

Баланс території Коростишівського парку

Парк	Загальна площа, га	Категорії площі, га/%
		озеленена площа	будівлі	доріжки	водойми	спортмайданчики	інше
Коростишівський	12,9	10,73 83,1	0,02 0,2	0,94 7,2	1,02 7,9	0,1 0,8	0,11 0,8

Примітка:

1 – монументи загиблим у Першій та Другій світовій війні, танцювальні майданчики, дитячі площадки;

6. Ландшафтна структура

У Коростишівському парку переважає парковий тип ландшафту (59,4 % загальної площі) (рис. 9).

Рис. 9. Схема типів садово-паркових ландшафтів Коростишівського парку:1 – лісовий (4,28 га; 33,2 %); 2 – парковий (7,66 га; 59,4 %); 3 – лучний (0,51 га; 4,0 %); 4 – регулярний (0,37 га; 2,8 %); 5 – альпійський (0,08 га, 0,6 %)

Це пов’язане насамперед з тим, що на деяких ділянках були проведені реконструктивні роботи, які включали рубання дуже ослаблених дерев, сухостою, ліквідацію захаращеності тощо. Регулярний тип садово-паркового ландшафту в цьому парку представлений алейними посадками за участю Picea pungens стиглого віку та Acer saccharinum перестійного віку. Перша була створена під час реконструкції парку в радянські часи, а друга – під час реконструкції парку графом Густавом Олізаром.

7. Функціональне зонування та заходи з удосконалення територіальної організації парків

Відповідно до статті 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території парків-пам’яток садово-паркового мистецтва може проводитися зонування відповідно до вимог, встановлених для ботанічних садів (стаття 32). У ботанічних садах, дендрологічних парках і парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва виділяють заповідну, наукову, експозиційну та адміністративно-господарську зони. Крім того, відповідно до чинного законодавства на берегах річок створюють прибережні захисні смуги, в яких відповідним чином обмежене рекреаційне використання.

У межах Коростишівського парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення при проведенні функціонального зонування доцільним є виділення трьох зон: експозиційної, адміністративно-господарської та заповідної (рис. 10). Наукова зона не виділяється у зв’язку з відсутністю відповідних об’єктів на території.

Рис. 10. Схема функціонального зонування Коростишівського парку: І – експозиційна зона: 1а – підзона інтенсивної рекреації (10,16 га; 78,8 %); 1б – підзона обмеженої рекреації у прибережній смузі (1,2 га; 9,3 %), 1в – підзона охорони пам’яток (0,7 га; 5,4 %); ІІ – адміністративно-господарська зона: 2а – підзона стаціонарної рекреації (0,44 га; 3,4 %); ІІІ – заповідна зона (0,4 га; 3,1 %)

До експозиційної належать підзона інтенсивної рекреації, яка займає 10,1 га (78,5 %), підзона обмеженої рекреації у прибережній смузі (1,2 га; 9,5 %) та підзона охорони пам’яток (0,7 га; 5,5 %). Перша призначена для стаціонарного утримання рослин та їх використання у культурно-пізнавальних цілях. На території цієї підзони запроваджується режим регламентованого нецільового збереження: дозволяється активний і пасивний відпочинок, прогулянки. Забороняється будь-яке будівництво, ходіння по трав’яних газонах, вигулювання собак, прогін худоби, збирання гербарію тощо.

У прибережній смузі вводиться режим обмеженої рекреації. Режим утримання, використання та охорони повинен бути спрямований на створення умов для організованої рекреації, оскільки звідси відкривається мальовничий вид на р. Тетерів.

До підзони охорони пам’яток належать господарська будівля та купальня садиби графа Олізара, а також меморіальні пам’ятники загиблим під час Першої та Другої світових війн.

Адміністративно-господарську зону складає підзона стаціонарної рекреації, яка займає 0,44 га (3,4 %). До неї належать дитячі, спортивні, танцювальні майданчики, бесідки тощо.

До заповідної зони, яка займає 0,4 га (3,1 %), належать ділянка альпійського типу садово-паркового ландшафту (вихід природного каміння на поверхню) та алея з вікових дерев Acer saccharum, висаджена під час реконструкції парку графом Олізаром на початку ХХ ст. Тут запроваджується суворо регламентований режим заповідності, який передбачає обмежене відвідування по пішохідних екологічних стежках. Забороняються дії, у результаті яких заповідні ділянки можуть опинитися під загрозою існування.

У 2003 р. проводилися роботи з відновлення парку, гідроспоруд ще з часів графа Олізара. Під час виконання робіт у південно-західній частині парку (територія 4-го виділу) провели ліквідацію захаращеності та рубку сухостійних дерев, створили композиції з гранітних валунів та інших МАФів.

У 2011 р. благодійна організація «Благогран» проводила благоустрій вхідної зони парку, а також зони відпочинку, де розмістили гойдалки для дітей, декоративний місток із дерева та штучний сухий струмок із гранітного каміння невеликої фракції.

З метою удосконалення територіальної організації експозиційної та адміністративно-господарської зон доцільно здійснити ліквідацію захаращеності у 3-му, 5-му та 6-му виділах, розчистити територію від сухих гілок, кущів та відпалих дерев, трав’янистих рослин висотою понад 1 м. Також необхідно прибрати порубкові рештки дерев, що залишили після проведення вибіркових санітарних рубок у минулому.

Рубки формування ландшафтів доцільно провести у частині 4-го виділу та у 6-му. На території зони обмеженої рекреації у прибережній смузі доцільно провести лише вибіркові санітарні рубки. Таким чином, лісовий тип садово-паркового ландшафту трансформується в парковий та відкривається вид на берег річки.

Вибіркової санітарної рубки потребують дерева на території всієї експозиційної зони парку, велику кількість сухостійних дерев виявлено у 1-му виділі.

Реконструктивні рубки проектуються у 2-му, 3-му та 5-му виділах. Під час них планується рубку дерев недовговічних та малоцінних у ландшафтно-естетичному розумінні видів, тим самим створивши вікна намету площею понад 0,07 га. На вільних місцях доцільно провести підсадку 2–3 річних саджанців Quercus robur. Супутні породи бажано підсадити через 2–3 роки задля уникнення міжвидової конкуренції. У наш час при створенні приватних садів ландшафтні архітектори використовують крупноміри, в т.ч. й дерева Quercus robur, які зростали у контейнерах. У зв’язку з тим, що у перші роки життя цей вид потребує значного вільного місця для активного росту кореневої системи, на нашу думку, використання таких екземплярів для створення паркових насаджень не є доцільним. Один із найвидатніших ландшафтних архітекторів ХІХ ст. Арнольд Регель рекомендує тим, хто наважився садити великі дерева, наступне: відшукати у лісі відповідний молодняк насіннєвого походження, що стоїть окремо від інших дерев; потім обкопати його на кожний вершок (4,4 см) товщини стовбура – 1 аршин (71,1 см) радіуса кома та обов’язково на дно ями при садінні внести добрива.

На території 1-го виділу пропонується створити різноманітні деревно-кущові групи з декоративних видів.

У результаті проведених пошукань запропонована схема територіальної організації парку з урахуванням типів садово-паркових ландшафтів (Рис. 11).

Рис. 11. Схема територіальної організації Коростишівського парку з урахуванням типів садово-паркових ландшафів: 1 – лісовий (1,04 га; 8,1 %); 2 – парковий (7,36 га; 57,02 %); 3 – лучний (2,19 га; 17,0 %); 4 – регулярний (0,01 га; 0,08 %); 5 – підзона обмеженої рекреації (1,2 га; 9,3 %); 6 – підзона охорони пам’яток (0,7 га; 5,4%); 7 – заповідна зона (0,4 га; 3,1 %)

Після проведення реконструктивних робіт парковий тип садово-паркового ландшафту буде домінувати на 7,36 га (57,02 %) території. Лісовий тип ландшафту зберігається лише у західній частині парку, яка межує з приватними будинками та костелом Різдва Богородиці. Лучний тип ландшафту проектується у центральній частині парку вздовж доріжок і біля водойми, для того, щоб відкрити вид для відвідувачів. Доріжково-стежкова мережа розширюється шляхом створення доріжок у північно-східній частині парку (з’єднується альтанка за майданчиком) та у західній частині (танцювальний майданчик приєднується до основної мережі).

Заходи з оптимізації насаджень дослідних старовинних парків у експозиційній (підзона інтенсивної рекреації) та адміністративно-господарській зонах передбачають: ліквідацію захаращеності, рубки формування ландшафтів, вибіркові санітарні, реконструктивні та планувальні рубки, посадку дерев та кущів (табл. 3).

Таблиця 3