- •Історична довідка про Коростишівський парк
- •2. Матеріали та методика досліджень
- •3. Таксономічна структура дендрофлори
- •Таксономічна структура дендрофлори Коростишівського парку
- •4. Таксаційна структура насаджень
- •5. Баланс території парку
- •Баланс території Коростишівського парку
- •6. Ландшафтна структура
- •7. Функціональне зонування та заходи з удосконалення територіальної організації парків
- •Заходи з оптимізації насаджень експозиційної та адміністративно-господарської зони дослідних парків
- •Практичні рекомендації
3. Таксономічна структура дендрофлори
У Коростишівському парку виявлено 29 видів дерев та кущів, які належать до 20 родів, 16 родин, 2 відділів. З них 17 видів – інтродуковані (табл. 1).
Найбільш чисельною родиною за кількістю видів у парку є Aceraceae. Acer platanoides та Acer saccharinum субдомінують у насадженнях, Acer negundo, Acer tataricum та Acer pseudoplatanus L. трапляються поодиноко та невеликими групами. Серед представників родини Saliaceae зустрічаються Salix alba ‘Vitellina Pendula’, Salix fragilis, Populus tremula та Populus alba L., які зростають по всій території парку.
Таблиця 1
Таксономічна структура дендрофлори Коростишівського парку
Родина |
Кількість родів, од. |
Кількість видів, культиварів, од. |
Кількість інтродукованих видів, од. |
Кленові Aceraceae |
1 |
5 |
3 |
Березові Betulaceae |
2 |
2 |
– |
Кипарисові Cupressaceae |
1 |
1 |
1 |
Бобові Fabaceae |
1 |
1 |
1 |
Букові Fagaceae |
1 |
1 |
1 |
Гіркокаштанові Hippocastanaceae |
1 |
1 |
1 |
Горіхові Juglandaceae |
1 |
1 |
1 |
Шовковицеві Moraceae Dc. |
1 |
1 |
1 |
Маслинові Oleacea |
2 |
3 |
2 |
Соснові Pinaceae |
1 |
2 |
2 |
Розові Rosaceae |
3 |
3 |
– |
Вербові Saliaceae |
2 |
4 |
2 |
Липові Tiliaceae |
1 |
1 |
– |
В’язові Ulmaceae |
1 |
1 |
1 |
Бузинові Sambucaceae |
1 |
1 |
– |
Виноградові Vitaceae |
1 |
1 |
1 |
Разом |
21 |
29 |
17 |
Чисельність представників родини Rosaceae складає лише 3 види (Pyrus communis, Malus domestica та Sorbus aucuparia). Вони трапляються поодиноко по всій території парку.
Родина Oleacea нараховує три види – Fraxinus excelsior, Fraxinus pennsylvanica Marsh. та Syringa vulgaris. Перший із них формує масиви, на багатьох ділянках виступає домінантом.
Наступною за чисельністю є родина Betulaceae, яка представлена двома видами – Betula pendula та Carpinus betulus. Вони трапляються поодиноко та невеликими групами. Масивів не утворюють.
Цікавими за своїми незвичними формами є багатостовбурний Aesculus hippocastanum L. та спосіб зростання Fraxinus excelsior з Betula pendula й Tilia cordata Mill. з Acer negundo (рис. 7). Такі форми та способи зростання дерев з точки зору садово-паркового мистецтва є цінними, адже викликають у відвідувачів парку незвичні відчуття. Багатостовбурні дерева використовували архітектори у ХVIII – ХІХ ст. для створення так званих «родинних дерев», де кількість стовбурів дорівнювала кількості членів родини власника маєтку.
Рис. 7. Незвичні форми та способи зростання деревних рослин: а) Aesculus hippocastanum; б) Fraxinus excelsior з Betula pendula; в) Acer negundo з Tilia cordata
