2.4. Передпроектні роботи

Передпроектні роботи є базою для власне проектних робіт і включають:

- вибір майданчика для будівництва або обстеження діючого підприємства, яке підлягає реконструкції;

- пошукові роботи;

- складання завдання на проектування, його затвердження та видачу проектній організації.

Завданням передпроектних робіт є уточнення місця будів­ництва обєкта, обґрунтування виробничої потужності та основ­них техніко-економічних показників (ТЕП) підприємства, яке бу­дується або реконструюється.

2.4.1. Вибір майданчика для будівництва

Вибір майданчика для будівництва підприємства здійснюється при розробці ТЕО або при складанні ТЕР, коли необхідно вра­хувати специфічні умови (наприклад, гідрогеологічні, сейсмічні та ін.) для правильного визначення розрахункової вартості бу­дівництва. У випадках з коли при розробці ТЕО (ТЕР) вибір май­данчика для будівництва не проводився, ця робота виконується у відповідності з вимогами, викладеними нижче.

Майданчик для будівництва вибирається у відповідності з земельним, водним, лісовим і ін. законодавствами, а також з врахуванням проектів районного планування, генеральних планів міст та інших населених пунктів. Майданчик, розміри необхідної земельної ділянки та заходи щодо забезпечення охорони і від­творення навколишнього природного середовища, пожежо- та вибухонебезпеки повинні задовольняти вимогам відповідних будівельних норм і правил та інших нормативних документів.

Для вибору майданчика будівництва міністерством, відомст­вом-замовником створюється комісія з відповідальних представ­ників:

- замовника проекту ;

- проектної організації-генерального проектувальника;

- територіальної проектної організації;

- субпідрядних проектних і пошукових організацій;

- виконкомів місцевих Рад народних депутатів та виділених ними представників зацікавлених організацій;

- територіальних та місцевих органів державного нагляду;

- органів Державного комітету України з гідрометеорології (Держкомгідромету);

- територіальних органів Державного комітету України з ге­ології і використання надр (Держкомгеології);

- штабів військових округів;

- штабів цивільної оборони.

Відповідальність за вибір майданчика для будівництва, під­готовку необхідних матеріалів і повноту узгоджень несе замов­ник проекту. Замовник проекту за участю проектної організа­ції - генерального проектувальника здійснює:

- отримання у зацікавлених організацій - для схвалених варіантів розташування об'єкта будівництва - попередніх умов на підключення об'єкта до джерел постачання, інженерних мереж та комунікацій;

- проведення інженерних обстежень;

розробку додаткових матеріалів та обґрунтовуючих розрахунків:

- техніко-економічне порівняння варіантів розташування

об'єкта та вибір оптимального варіанта.

Названі матеріали замовник подає на заключення зацікавле­ним організаціям і органам державного нагляду і погоджує прий­няті рішення з відповідними органами та організаціями.

Порядок робіт з вибору майданчика:

1. Проводиться рекогносцирувальне обстеження району бу­дівництва, визначаються конкуруючі майданчики. На ситуаційний план наносяться існуючі та проектовані підприємства. під'їзні шляхи, вказуються напрямки потоків сировини та продукції.

2. Здійснюються попередні дослідження на майданчиках і визначаються склад і якість ґрунту, висота стояння і режим ґрунтових вод, гідролого-гідрометричні (стан та режими рік, озер, водоймищ, боліт та ін., кругообіг води в природі) дані про рівні прилеглих водних басейнів, повені, горизонти льодос­таву (коли спостерігається нерухомий крижаний покрив на річці, водоймищі тощо), льодоходу (руху крижин) та навігації, про джерела водопостачання, метеорологічні дані (роза вітрів, кіль­кість опадів, температура та вологість повітря, глибина про­мерзання і т. п.).

3. Складаються плани всіх конкуруючих майданчиків в масш­табі 1:5000, на які наносяться рельєф місцевості, межа затоп­люваності, рівні горизонтів вод, принципові схеми розташування будівель та споруд на території підприємства, місця забирання та спускання вод.

4. Встановлюються можливості кооперування з іншими під­приємствами щодо забезпечення електроенергією, парою, водою, каналізацією тощо.

5. Збираються дані про паливно-енергетичні ресурси району, будівельні матеріали, робочу силу, можливості розширення проммайданчиків і т.д.

6. Систематизуються всі матеріали по конкуруючих майдан­чиках - здійснюється кінцевий вибір.

Комісія складає акт про вибір майданчика для будівництва, який підписується всіма її членами і затверджується міністерс­твом» відомством-замовником у встановленому порядку. Оформле­ний акт є документом про погодження прийнятих рішень та умов на приєднання підприємства до джерел постачання, інженерних мереж та комунікацій, а також заходів в охорони навколишнього природного середовища.

Розміри майданчика визначаються на основі укрупнених по­казників в врахуванням раціональної щільності забудови, під якою розуміють відношення площі, зайнятої будинками та спору­дами, до загальної площі території підприємства, і яка для дере­вообробних виробництв складає не менше 40…53%, в т.ч. для меблевих - 53%. Обов'язково треба передбачати санітарно-захис­ну зону між підприємством та житловою забудовою, розмір якої для меблевих підприємств не може бути меншим 50 м, для домобу­дівних комбінатів, лісопильних та фанерних виробництв - 100 м.

Конфігурація майданчика може бути рівносторонньою або де­що витягненою, в останньому випадку напрямок виробничого проце­су і транспортних шляхів краще орієнтувати уздовж великої осі.

Одночасно о вибором майданчика для будівництва необхідно враховувати також територію для розселення працюючих поруч о підприємством. Потреба території на одного робітника для великих селищ орієнтовно може дорівнювати 400 м², для малих -500 м².

Промислові підприємства бажано розташовувати на землях, які непридатні для сільськогосподарського використання, а також не покриті лісом. Не допускається розташування підприємств в курортних зонах, зонах джерел водопостачання, заповідниках, зелених зонах міст, зонах зсувів, осідання або обвалення по­верхні під впливом гірничих виробок, снігових лавин, можливих катастроф та руйнувань дамб, в зонах охорони пам'ятників істо­рії та культури.

Розташування підприємств в зонах залягання корисних копалин допускається лише за узгодженням з органами державного гірничого нагляду.

Бажано, щоб майданчик для будівництва знаходився недалеко від населеного пункту, з якого можна отримати робочу силу як для будівництва, так і для майбутньої експлуатації, скоротивши таким чином витрати на житлове будівництво.

Розташування під­приємства по відношенню до житлової забудови повинно врахову­вати напрямок дії домінуючих вітрів, причому виробничі корпуси повинні знаходитись з підвітряної сторони.

Рельєф майданчика повинен бути зручним і вимагати міні­мальних витрат на земляні роботи.

Для попередження заболочу­вання необхідний ухил повинен бути не менше 0,003 в один бік і від середини до країв.

Грунт ділянки повинен дозволяти будів­ництво без дорогих фундаментів, тобто рівень ґрунтових вод на площі забудови повинен бути нижчий глибини закладення фунда­ментів, підвалів, тунелів і т.д.

Нові підприємства бажано розташовувати в складі групи підприємств з спільними обєктами, які дозволяють здійснювати кооперування щодо спільного будівництва та використання очис­них споруд, котельних, інженерних споруд, комунікацій і т.д.

Велике значення при виборі майданчика для будівництва підприємства мають наявні засоби транспортування сировини та готової продукції. При можливості підприємство треба розташовувати поблизу залізничної та автомобільної доріг, що забезпе­чить економне вирішення проблеми під'їзних шляхів.