Б.В.ПРОКОПОВИЧ

ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ

СТОЛЯРНО-МЕБЛЕВИХ

ВИРОБНИЦТВ

Київ – 1998

Міністерство освіти України

ІНСТИТУТ ЗМІСТУ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ISBN 5-7763-8888-0

В.В.ПРОКОПОВИЧ

канд. техн. наук, професор

Основи проектування

Столярно-меблевих підприємств

Рекомендовано Міністерством освіти України

як навчальний посібник для студентів лісотехнічних

вищих навчальних закладів

Київ – 1998

УДК 674. 093: 721. 011. 1 (0.75.. 3) )

Прокопович В.В. Основи проектування столярно - меблевих виробництв: Навчальний посібник. -К.: 13МН Міністерства освіти України, 1998. - 303 с.

ISBN 5-7763-8888-0

Наведені дані про лісові ресурси України, шляхи їх ефек­тивного відтворення та раціонального використання, загальні доваження проектування підприємств та особливості дипломного проектування, технологічні аспекти проектування деревообробних виробництв га охорони навколишнього середовища, основи розра­хунку конвеєрних ліній, шляхи раціональної переробки деревних відходів (вторинної сировини ), методика проектування допоміж­них цехів, а також опалення та вентиляції деревообробних під­приємств.

Для студентів лісотехнічних, вищих навчальних закладів.

Табл. 46. Бібліогр.: 64 назви. Додатків 10.

Рецензенти:

І.Г.Войтович - к.т.н., доцент (УкрДЛТУ, м. Львів.)

А.А.Янушкевич - к.т.н., доцент (Білоруський державний технологічний університет, м. Мінськ).

ISBN 5-7763-8888-0 Інститут змісту і методів

навчання Міносвіти України, 1998

Світлій пам'яті дорогого Учителя, наставника і колеги, одного з фундаторів вищої лісотехнічної освіти в Україні, організатора і першого завідувача кафедри технології виробів з деревини, Людини високої загальної культури та великого технічного інтелекту професора Олексія Івановича Янсона присвячується ця скромна праця.

Передмова

Даний навчальний посібник розрахований на студентів спеціальності "Технологія деревообробки", які спеціалізуються у проектуванні цехів та підприємств для випуску готових ви­робів з деревини (меблі, будівельні деталі та вироби, дерев'я­ні музикальні інструменти, футляри радіоприймачів та те­левізорів, лижі та інший спортивний інвентар, а також дерев'я­ні частини кораблів, залізничних вагонів, вантажних авто­мобілів та ін.). Посібник може бути використаний студентами при виконанні відповідних розрахунків у процесі дипломного проектування, а також інженерно-технічними працівниками підприємств, проектних та конструкторських організацій при проектуванні нових, реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих деревообробних цехів та підприємств.

Автор висловлює щиру подяку рецензентам за зауваження та конструктивні пропозиції, а також інж. Кшивецькому Б.Я. за до­помогу в комп'ютерному наборі та макетуванні посібника.

Всі конкретні зауваження та пропозиції щодо покращення структури та змісту посібника будуть з вдячністю прийняті ав­тором і враховані при підготовці наступного видання.

ВСТУП

Проектування деревообробних підприємств - складна і відповідальна справа, для опанування якою потрібні глибокі

знання» вміння реалізувати на практиці передові ідеї, досяг­нення науки, техніки і технології. Проектувальник повинен доб­ре знати основні напрямки технічного розвитку і організаційного вдосконалення галузі. Передові технології, економіку.

Спеціалістів такого профілю для деревообробних підпри­ємств лісотехнічні вищі навчальні заклади не готують, але більшість їх випускників у повсякденній роботі вимушена займа­тися питаннями проектування. Одні з них безпосередньо працюють у проектних, конструкторських і технологічних організаціях, інші реалізують проекти в конкретних виробничих умовах. :

Курс "Основи проектування столярно-меблевих виробництв" є завершальною дисципліною в підготовці інженера-технолога з де­ревообробки і базується на знаннях, одержаних в процесі вив­чення технологічних та інженерних дисциплін, а також економіки і організації виробництва.

Завдання курсу - вивчення питань проектування столяр­но-меблевих цехів та підприємств на основі раціонального та комплексного використання лісосировинних ресурсів, поліпшення якості продукції, підвищення продуктивності праці. У результаті вивчення цієї дисципліни студент повинен засвоїти методо­логічні та організаційні основи проектування.... підприємств, склад та обсяг проектних робіт, методику їх проведення, навчи­тись пов'язувати одержані раніше знання в єдиний комплекс при розробці окремих частин дипломного проекту.

1. Лісові ресурси україни, шляхи їх ефективного відтворений та раціонального використАння

1. 1. Потреба народного господарства в лісосировині.

Народне господарство України щорічно споживає 36...38 млн. кубічних метрів деревної сировини. За останні 15 років спостерігалось зниження її споживання в цілому по країні на 2.8млн; м³, в тому числі у будівництві - на 10% і на промислово-виробничі потреби - на 25,2%. Помітно збільшились витрати деревини на ринкові потреби (реалізація населенню) і на вивезення. У зв'язку зі стабілізацією заготівлі деревини в наших лісах (щорічно біля 14,5 млн. м³, що складав 40%. від потреби), в Україну доводиться завозити лісоматеріали в інших країн (щорічно 21.. .22 млн.м³ в умовно круглому лісі).

При накреслених темпах розвитку господарства України в існуючій структурі споживання лісопродукції потреба в ній у 2005 році порівняно з І990 роком збільшиться на 15%, а місцеві ресурси лісу збільшаться до цього часу лише на 1,51, тобто розрив між власними ресурсами і потребою зросте ще більше.

Таким чином, розвиток лісової промисловості України обмежений невеликими сировинними ресурсами. В Україні є два головні лісозаготівельні райони - Карпатський і Поліський. Значна частина лісових ресурсів у Поліссі не може бути повністю використана внаслідок забруднення радіоактивними речовинами після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Радіоактивного забруднення зазнали лісонасадження на площі 2,3 млн. га лісів. Меліоративні роботи в 60… 70 – ті роки призвели до скорочення лісових угідь. У Карпатах теж значно скоротилася можливість використовувати лісові ресурси за рахунок нераціональних вирубок у попередні роки. Зменшення площ лісів викликало порушення гідрологічного режиму , внаслідок цього вменшилась водність рік; механічні зміни фітоценозів призвели до водної й вітрової ерозії грунтів.