Тема 3: “Логічні операції з поняттями”
Узагальнення та обмеження понять.
Означення понять. Види означень. Правила означень.
Поділ обсягу понять. Види поділу. Класифікація.
Класифікація за основою кон’юнктивної структури.
Узагальнення і обмеження понять.
Узагальнити поняття означає перейти від поняття з вужчим обсягом і ширшим змістом до поняття з ширшим обсягом і вужчим змістом. Наприклад, поняття „міністерство юстиції”, „міністерство”, „орган державного управління” розташовані в порядку звуження їх змісту і розширення обсягу, а, отже, виконано узагальнення. Аналогічно поняття „квадрат”, „прямокутник”, „паралелограм”, „чотирикутник”, „многокутник”, „геометрична фігура”, „множина точок” розташовані в порядку звуження змісту і розширення обсягу. При узагальненні для утворення кожного нового поняття треба послідовно вилучати видові ознаки. Узагальнення - це перехід від видового до родового поняття.
Узагальнення поняття не є нескінченним процесом, бо найбільш загальними поняттями є поняття з гранично широким обсягом, які називаються категоріями. Категорії не мають родового поняття, а тому їх не можна узагальнити. Прикладами категорій є поняття “множина”, “істота”, “свідомість”, “рух” та ін.
Обмеження поняття – це операція, протилежна до операції узагальнення. Обмежити поняття означає перейти від поняття з ширшим обсягом і вужчим змістом до поняття з вужчим обсягом, але ширшим змістом.
Обмеження поняття - це перехід від родового поняття до видового шляхом приєднання видових ознак. Процес обмеження поняття теж не є нескінченним, бо межею обмеження є одиничне поняття. Наприклад, обмежуючи поняття „юрист” до поняття „слідчий”, а потім до поняття „слідчий прокуратури ”, нарешті можемо прийти до одиничного поняття “слідчий прокуратури Петренко”.
Логічні операції узагальнення і обмеження понять використовуються в юридичній практиці. Так, розслідування злочину пов’язане із встановленням його ознак. Встановивши, наприклад, що деяка дія є злочинною, слідчий виявляє в ній ознаки господарського злочину. Додаткове слідство виявляє нові ознаки, за якими цей злочин кваліфікується як розкрадання майна. Таким чином думка рухається від поняття з ширшим обсягом до поняття з вужчим обсягом (обмеження): дія (А) - злочин (В) - господарський злочин (С) - розкрадання майна (D).
Часто в процесі слідства можливий і зворотний хід думки. Наприклад, встановивши, що деяка дія є образою, кваліфікуємо, що це злочин проти гідності особистості, а, отже, здійснюємо узагальнення поняття.
Не слід змішувати узагальнення і обмеження з мисленим переходом від частини до цілого чи навпаки. Наприклад, перехід від поняття “людина” до поняття “рука” і від нього до поняття “палець” не є обмеженням понять, а виділенням частин з цілого.
Шляхи виконання логічних операцій узагальнення та обмеження понять можна проілюструвати такою діаграмою Ейлера-Венна:
